Ухвала

від 02.01.2025 по справі 758/16562/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/16562/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 січня 2025 року суддя Подільського районного суду м.Києва Войтенко Т. В. , розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 26.12.2024 позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви та подання нового клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Підставами залишення позовної заяви без руху стало те, що відповідно до заявлених вимог позивач просив скасувати постанову №618/2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 03.09.2024. Позовна заява подана позивачем до суду 22.12.2024, тобто з пропуском встановленого ст.286 КАС України строку звернення до суду, який рахується від дати ухвалення оскаржуваного рішення (постанови). При цьому, позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, зазначаючи, що про існування оскаржуваної постанови та накладення на нього штрафу він дізнався 24 жовтня 2024 року із застосунку «Дія», куди прийшло сповіщення про відкриття виконавчого провадження про стягнення подвійного розміру штрафу.

Вважаючи неповажними причини пропуску строку на звернення до суду 22.12.2024, тоді як про існування оскаржуваної постанови зі слів самого позивача він дізнався 24.10.2024 р., суд залишив позовну заяву без руху, запропонувавши зазначити інші причини пропуску строку, які суд міг б визнати поважними.

30.12.2024 до суду надійшли Додаткові пояснення представника позивача, в яких повідомлено про те, що позивач дійсно дізнався про існування оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності 24.10.2024. Після отримання повідомлення в застосунку «Дія» про відкриття виконавчого провадження, звернувся до ВДВС Подільського району м. Києва для отримання копії оскаржуваної постанови та 26.10.2024 подав позовну заяву до Київського окружного адміністративного суду.

Втім, впродовж 2 місяців чекав відкриття провадження у справі Київським окружним адміністративним судом. 20.12.2024 у відкриття провадження у справі було відмовлено з роз`ясненням порядку оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення.

Посилаючись на те, що позивач звертався до суду, однак (дослівно) 14.12.2024 справа була відкрита, а 20.12.2024 відмовлено у позові, після чого позивач звернувся до Подільського районного суду м. Києва, просив поновити строк оскарження постанови №618/2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 03.09.2024.

Дослідивши подану заяву про поновлення строку на звернення до суду, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

При зверненні до суду з позовом, позивач в позовній заяві просив поновити йому строк на звернення до суду, посилаючись на те, що він, в межах строку звернення до суду, звернувся до Київського окружного адміністративного суду з аналогічним адміністративним позовом.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 було відмовлено у відкритті провадження у справі.

Позивач вважає, що строк пропущений ним з поважних причин, оскільки суд відмовив у відкритті провадження, що не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. З цих підстав позивач просить поновити йому строк на звернення до суду.

Вивчивши питання про дотримання строків звернення до суду, суддя виходить з такого.

Частиною 1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161 КАС України, а також дотриманні строків звернення до суду, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.

Таким чином, право на судовий захист не є абсолютним.

Законодавством встановлені вимоги, зокрема, щодо необхідності дотримання особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів, відповідних строків.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 2 ст.286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20 листопада 2019 року у справі №9901/405/19, аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду, вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку.

Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду.

Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає.

Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Таким чином, закон передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що 26.10.2024 року позивач через «Електронний суд» звернувся до Київського окружного адміністративного суду, користуючись правовою допомогою до фахівця в галузі права - адвоката Павленко В.Г. Втім, при подачі позову представником позивача було обрано суд, якому не підсудна позовна заява ОСОБА_1 .

Непральне користування процесуальними правами не може вважатися поважною причиною пропуску строку на звернення до суду, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 123, 169, 243, 248 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про поновлення строку для звернення до суду з позовною заявою.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяТ. В. Войтенко