Ухвала

від 30.08.2023 по справі 760/19593/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/19593/23

1-кс/760/8350/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2023 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,

особи, яка звернулась до суду із заявою

про бажання взяти на поруки підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом`янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого керівником ТОВ «Смаіл-Бус», раніше не судимого,

якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023101110000459 від 25.05.2023 р.,

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивовано тим, що 24 лютого 2022 року о 5 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.

У подальшому Збройними Силами РФ, які діяли за наказом керівництва РФ і ЗС РФ, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам ЗС України, а також підрозділами ЗС та інших військових формувань РФ здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.

24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який діє на даний час.

Пунктом 3 Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть бути обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводяться тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбаченні частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»

При цьому, Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 (Указ затверджено Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, оголошено загальну мобілізацію та постановлено здійснити призов військовозобов`язаних , резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формувань України, здійснити в обсягах, визначених згідно мобілізаційними планами. Строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався згідно Указами Президента № 342/2022 від 17.05.2022, № 574/2022 від 12.08.2022, № 758/2022 від 07.11.2022, № 59/2023 від 06.02.2023.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 12 Закону України «Про збройні Сили України» передбачено, що основними складовими діяльності Збройних Сил України, серед іншого, є підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності, що здійснюються органами військового управління, командирами і начальниками всіх рівнів.

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено комплекс заходів щодо здійснення мобілізаційної підготовки Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Змістом мобілізаційної підготовки є: створення мобілізаційного резерву, підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов`язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу.

Так, у разі ведення на території України воєнного стану Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 «Про затвердження правил перетину державного кордону України» (в редакції від 13.03.2022) не передбачено дозвіл на право перетину державного кордону України військовозобов`язаним чоловіками за виключенням переліку осіб вказаних у п.п.2-1, 2-2, 2-3 цієї постанови.

Ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції від 21.03.2022) визначено перелік військовозобов`язаних осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Пунктами 2-6 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №194 «Деякі питання бронювання військовозобов`язаних в умовах правового режиму воєнного стану» ( в редакції від 07.03.2022) установлено порядок бронювання військовозобов`язаних в умовах воєнного стану. Відповідно до п.7 цієї постанови дія пунктів 2-6 не поширюється на військовозобов`язаних водіїв, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, військовозобов`язаних працівників підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, бронювання яких здійснюється відповідно до цього пункту.

Крім того, пунктом 2-8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 «Про затвердження правил перетину державного кордону України» (в редакції 26.05.2022) передбачено, що у разі введення в Україні воєнного стану пропуск водіїв, що здійснюють перевезення вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Таким чином, викладенні вище положення чинного законодавства України свідчать про те, що забезпечення мобілізаційної готовності є невід`ємною частиною законної діяльності Збройних Сил України, а виїзд осіб призовного віку, які підлягають або можуть підлягати призову за мобілізацією, за межі України без наявних на те правових підстав перешкоджає законній діяльності Збройних Сил України в частині їх обов`язку з підтримання належної мобілізаційної готовності.

Будучи обізнаними з вказаними вище положеннями чинного законодавства, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03.06.2023 року ОСОБА_7 , ОСОБА_4 на території Рівненської області організували протиправний механізм переправлення осіб призовного віку через державний кордон України за допомогою електронної системи «ШЛЯХ». ОСОБА_7 який займає посаду директора ТОВ «СУПЕР-БУС» (код ЄДРПОУ 45083553) та ОСОБА_4 , який займає посаду директора ТОВ «СМАІЛ-БУСС» (код ЄДРПОУ 44785306) із залученням ОСОБА_8 , яка виконує вказівки щодо незаконного переправлення громадян за кордон та виконує функції бухгалтера ТОВ «СУПЕР-БУС» передав їй у користування свій ЕЦП ключ для внесення громадян України призовного віку у електронну систему «ШЛЯХ».

За попередньою домовленістю ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , за вказівками ОСОБА_7 та ОСОБА_4 підшукували громадян України призовного віку та повідомляли про можливість виїзду за межі державного кордону України. Військовозобов`язаним, які виявили бажання виїзду до країн Європейського Союзу, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомляли про умови та вартість такого виїзду. Якщо зацікавлені особи погоджували на запропоновані умови їм надавали номер мобільного телефону ОСОБА_7 або ОСОБА_4 , які в свою чергу в телефонній розмові домовлялись про особисту зустріч на якій обговорювали всі умови незаконного перетину державного кордону України, а також спосіб передачі останнім грошових коштів за надані послуги.

Після чого військовозобов`язані громадяни за допомогою месенджерів надсилали ОСОБА_7 та ОСОБА_4 фотографії документів необхідних для внесення осіб у електронну систему «ШЛЯХ» та узгоджували орієнтовну дату виїзду. А останні в свою чергу надавали вказівку ОСОБА_9 , щодо проведення інструктажу військовозобов`язаним, з приводу поведінки останніх під час перетину ними державного кордону.

Після того, як ОСОБА_7 та ОСОБА_4 громадянами України призовного віку були надіслані документи необхідні для внесення осіб у електронну систему «Шлях» останні пересилали фотографії вказаних документів за допомогою месенджерів на номер мобільного телефону, який належать ОСОБА_8 , яка виконує функцію бухгалтера ТОВ «СУПЕР-БУС». На виконання злочинних вказівок ОСОБА_7 та ОСОБА_4 маючи у користуванні ЕЦП ключі керівників підприємств-перевізників ТОВ «СУПЕР-БУС» та ТОВ «СМАІЛ-БУСС», які оформлені на ім`я ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . Перебуваючи на території Рівненської області ОСОБА_8 та ОСОБА_11 у період часу з 19.02.2022 по 20.04.2023 вносили дані військовозобов`язаних громадян України у електронну систему «ШЛЯХ». Після того, як заявки на для перетину кордону з`являлися на платформі «ШЛЯХ» в базах ДПСУ з`являлася вказана інформація, що давало можливість громадянам України призовного віку незаконно перетнути державний кордон України.

Разом з цим, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 як водій, який здійснює фактичну господарську діяльність, особисто інструктував військовозобов`язаних громадян України щодо дій які необхідно виконати для незаконного перетину державного кордону України.

Після чого ОСОБА_7 або ОСОБА_4 телефонували військовозобов`язаним та повідомляли дату виїзду та місце з якого їх забирав ОСОБА_9 або інший водій, який мав законну підставу для виїзду за кордон, та на постійній основі здійснював господарську діяльність у ТОВ «СУПЕР-БУС» та ТОВ «СМАІЛ-БУСС». Однак під час перетину державного зазначений водій займав місце пасажира, а військовозобов`язаний громадянин України, у свою чергу, під час перетину державного кордону та до моменту в`їзду на територію Республіки Польща керував вказаним транспортним засобом як водій.

Після перетину державного кордону, військовозобов`язаний громадянин передавав грошові кошти ОСОБА_9 та знаходячись на території Республіки Польща здійснював іншу діяльність, не пов`язану із здійсненням господарської діяльності ТОВ «СУПЕР-БУС» та ТОВ «СМАІЛ-БУСС». ОСОБА_9 або інший водій транспортного засобу продовжував поїздку відповідно до графіку та повертався на територію України, як водій транспортного засобу.

Враховуючи викладене, ОСОБА_7 організував незаконний виїзд військовозобов`язаних громадян України за межі державного кордону, що негативно вплинуло на здатність держави забезпечити виконання заходів загальної мобілізації та проведення територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки Збройних Сил України призову військовозобов`язаних.

Таким чином, за викладених вище обставин ОСОБА_4 підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період (період дії воєнного стану), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Крім того, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 27.01.2023 року ОСОБА_7 , ОСОБА_4 на території Рівненської області організували протиправний механізм переправлення осіб призовного віку через державний кордон України за допомогою електронної системи «ШЛЯХ». ОСОБА_7 який займає посаду директора ТОВ «СУПЕР-БУС» (код ЄДРПОУ 45083553) та ОСОБА_4 , який займає посаду директора ТОВ «СМАІЛ-БУСС» (код ЄДРПОУ 44785306) із залученням ОСОБА_8 , яка виконує вказівки щодо незаконного переправлення громадян за кордон та виконує функції бухгалтера ТОВ «СУПЕР-БУС» передав їй у користування свій ЕЦП ключ для внесення громадян України призовного віку у електронну систему «ШЛЯХ».

За попередньою домовленістю ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , за вказівками ОСОБА_7 та ОСОБА_4 підшукували громадян України призовного віку та повідомляли про можливість виїзду за межі державного кордону України. Військовозобов`язаним, які виявили бажання виїзду до країн Європейського Союзу, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомляли про умови та вартість такого виїзду. Якщо зацікавлені особи погоджували на запропоновані умови їм надавали номер мобільного телефону ОСОБА_7 або ОСОБА_4 , які в свою чергу в телефонній розмові домовлялись про особисту зустріч на якій обговорювали всі умови незаконного перетину державного кордону України, а також спосіб передачі останнім грошових коштів за надані послуги.

Після чого військовозобов`язані громадяни за допомогою месенджерів надсилали ОСОБА_7 та ОСОБА_4 фотографії документів необхідних для внесення осіб у електронну систему «ШЛЯХ» та узгоджували орієнтовну дату виїзду. А останні в свою чергу надавали вказівку ОСОБА_9 , щодо проведення інструктажу військовозобов`язаним, з приводу поведінки останніх під час перетину ними державного кордону.

Після того, як ОСОБА_7 та ОСОБА_4 громадянами України призовного віку були надіслані документи необхідні для внесення осіб у електронну систему «Шлях» останні пересилали фотографії вказаних документів за допомогою месенджерів на номер мобільного телефону, який належать ОСОБА_8 , яка виконує функцію бухгалтера ТОВ «СУПЕР-БУС». На виконання злочинних вказівок ОСОБА_7 та ОСОБА_4 маючи у користуванні ЕЦП ключі керівників підприємств-перевізників ТОВ «СУПЕР-БУС» та ТОВ «СМАІЛ-БУСС», які оформлені на ім`я ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . Перебуваючи на території Рівненської області ОСОБА_8 та ОСОБА_11 у період часу з 19.02.2022 по 20.04.2023 вносили дані військовозобов`язаних громадян України у електронну систему «ШЛЯХ». Після того, як заявки на для перетину кордону з`являлися на платформі «ШЛЯХ» в базах ДПСУ з`являлася вказана інформація, що давало можливість громадянам України призовного віку незаконно перетнути державний кордон України.

Разом з цим, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 як водій, який здійснює фактичну господарську діяльність, особисто інструктував військовозобов`язаних громадян України щодо дій які необхідно виконати для незаконного перетину державного кордону України.

Після чого ОСОБА_7 або ОСОБА_4 телефонували військовозобов`язаним та повідомляли дату виїзду та місце з якого їх забирав ОСОБА_9 або інший водій, який мав законну підставу для виїзду за кордон, та на постійній основі здійснював господарську діяльність у ТОВ «СУПЕР-БУС» та ТОВ «СМАІЛ-БУСС». Однак під час перетину державного зазначений водій займав місце пасажира, а військовозобов`язаний громадянин України, у свою чергу, під час перетину державного кордону та до моменту в`їзду на територію Республіки Польща керував вказаним транспортним засобом як водій.

У період часу з 19.11.2022 по 03.06.2023 за грошову винагороду від 600 до 700 євро за допомогою електронної системи «ШЛЯХ», військовозобов`язані громадяни України, під виглядом водіїв ТОВ «СМАІЛ-БУСС» та «СУПЕР БУС» незаконно перетнули державний кордон України, а саме: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , уродженець с. Тинне Сарненського району Рівненської області, де зареєстрований по АДРЕСА_2 . Перетнув державний кордон за посередництва ОСОБА_7 та ОСОБА_4 28.01.2023 через прикордонний ПП «Угринів» в Республіку Польща; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , уродженець с. Кричильськ Сарненського району Рівненської обл., де зареєстрований по АДРЕСА_3 . Перетнув державний кордон за посередництва ОСОБА_7 та ОСОБА_4 29.01.2023 через прикордонний ПП «Угринів» в Республіку Польща та 03.06.2023 через прикордонний ПП «Устилуг» в Республіку Польща; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , уродженець с. Кричильськ Сарненського району Рівненської обл., де зареєстрований по АДРЕСА_4 . Перетнув державний кордон за посередництва ОСОБА_7 та ОСОБА_4 09.02.2023 через прикордонний ПП «Шегині» в Республіку Польща;

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_4 , уродженець Рівненської області, зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_5 . Перетнув державний кордон за посередництва ОСОБА_7 14.01.2023 через прикордонний ПП «Шегині» в Республіку Польща, 27.01.2023 через прикордонний ПП «Угринів» в Республіку Польща, 26.02.2023 через прикордонний ПП «Краківець» в Республіку Польща; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_5 , уродженець с. Балашівка Рівненського району Рівненської області, де зареєстрований по АДРЕСА_6 . Перетнув державний кордон за посередництва ОСОБА_7 та ОСОБА_17 11.02.2023 через прикордонний ПП «Шегині» в Республіку Польща, 06.02.2023 через прикордонний ПП «Краківець» в Республіку Польща, 15.02.2023 через прикордонний ПП «Краківець» в Республіку Польща; ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_6 , уродженець с. Кричильськ Сарненського району Рівненської обл., де зареєстрований по АДРЕСА_7 . Перетнув державний кордон за посередництва ОСОБА_10 29.04.2023 через прикордонний ПП «Угринів» в Республіку Польща, 06.05.2023 через прикордонний ПП «Угринів» в Республіку Польща, 10.05.2023 через прикордонний ПП «Угринів» в Республіку Польща, 20.05.2023 через прикордонний ПП «Угринів» в Республіку Польща, 24.05.2023 через прикордонний ПП «Угринів» в Республіку Польща, 31.05.2023 через прикордонний ПП «Угринів» в Республіку Польща; ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІПН НОМЕР_7 , уродженець с. Кричильськ Сарненського району Рівненської обл., де зареєстрований по АДРЕСА_8 . Перетнув державний кордон за посередництва ОСОБА_10 18.03.2023 через прикордонний ПП «Угринів» в Республіку Польща, 15.05.2023 через прикордонний ПП «Устилуг» в Республіку Польща; ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІПН НОМЕР_8 , уродженець Сарненського району Рівненської обл., де зареєстрований в АДРЕСА_9 . Перетнув державний кордон за посередництва ОСОБА_10 14.02.2023 через прикордонний ПП «Угринів» в Республіку Польща, 14.02.2023 через прикордонний ПП «Угринів» в Республіку Польща; 24.04.2023 через прикордонний ПП «Рава-Руська» в Республіку Польща; ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ,

ІПН НОМЕР_9 , уродженець с. Богуші Березнівського району Рівненської області, де зареєстрований по АДРЕСА_10 . Перетнув державний кордон за посередництва ОСОБА_7 10.02.2023 через прикордонний ПП «Рава-Руська» в Республіку Польща; ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІПН НОМЕР_10 , уродженець с. Чемерне Сарненського Рівненської обл.,де зареєстрований по АДРЕСА_11 . Перетнув державний кордон за посередництва ОСОБА_7 19.11.2022 через прикордонний ПП «Угринів» в Республіку Польща, 13.01.2023 через прикордонний ПП «Угринів» в Республіку Польща, 26.03.2023 через прикордонний ПП «Шегині» в Республіку Польща; ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ІПН НОМЕР_11 , уродженець с. Чемерне Сарненського Рівненської обл., де зареєстрований по

АДРЕСА_11 . Перетнув державний кордон за посередництва ОСОБА_7 та ОСОБА_24 19.11.2022 через прикордонний ПП «Угринів» в Республіку Польща, 13.01.2023 через прикордонний ПП «Угринів» в Республіку Польща, 26.03.2023 через прикордонний ПП «Шегині» в Республіку Польща; ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ІПН НОМЕР_12 , уродженець с. Чемерне Сарненського Рівненської обл., де зареєстрований по

АДРЕСА_11 . Перетнув державний кордон за посередництва ОСОБА_7 та ОСОБА_24 28.03.2023 через прикордонний ПП «Шегині» в Республіку Польща; ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ІПН НОМЕР_13 , уродженець с. Малинськ Березнівського Рівненської обл., де зареєстрований по АДРЕСА_12 . Перетнув державний кордон за посередництва ОСОБА_7 та ОСОБА_24 14.01.2023 через прикордонний ПП «Угринів» в Республіку Польща, 28.03.2023 через прикордонний ПП «Шегині» в Республіку Польща; ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ІПН НОМЕР_14 , уродженець с. Поляна Сарненського Рівненської обл., де зареєстрований по АДРЕСА_13 . Перетнув державний кордон за посередництва

ОСОБА_7 та ОСОБА_24 08.02.2023 через прикордонний ПП «Краківець» в Республіку Польща, 08.03.2023 через прикордонний ПП «Угринів» в Республіку Польща; ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ІПН НОМЕР_15 , уродженець с. Богуші, Березнівського Рівненської обл., зареєстрований в АДРЕСА_14 . Перетнув державний кордон за посередництва ОСОБА_7 та ОСОБА_24 01.02.2023 через прикордонний ПП «Угринів» в Республіку Польща та 29.04.2023 через прикордонний ПП «Дякове» в Румунію; ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ІПН НОМЕР_16 , уродженець с. Тинне Сарненського району Рівненської обл., де зареєстрований по АДРЕСА_15 . Перетнув державний кордон за посередництва ОСОБА_7 та ОСОБА_4 07.02.2023 через прикордонний ПП «Устилуг» в Республіку Польща.

Після перетину державного кордону, військовозобов`язаний громадянин передавав грошові кошти ОСОБА_9 та знаходячись на території Республіки Польща здійснював іншу діяльність, не пов`язану із здійсненням господарської діяльності ТОВ «СУПЕР-БУС» та ТОВ «СМАІЛ-БУСС». ОСОБА_9 або інший водій транспортного засобу продовжував поїздку відповідно до графіку та повертався на територію України, як водій транспортного засобу.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 організував незаконний виїзд військовозобов`язаних громадян України за межі державного кордону, що негативно вплинуло на здатність держави забезпечити виконання заходів загальної мобілізації та проведення територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки Збройних Сил України призову військовозобов`язаних.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України з корисливих мотивів, тобто у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

30.06.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 332 КК України.

19.07.2023 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано захід у вигляді домашнього арешту.

Зазначені вище обставини у своїй сукупності дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 332 КК України, що підтверджуються наступними матеріалами: Протоколами обшуків від 30.06.2023;Протоколом огляду від 01.07.2023; Постановами про визнання речовими доказами від 30.06.2023; Повідомленням про підозру ОСОБА_7 від 30.06.2023; Повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 30.06.2023; Повідомленням про підозру ОСОБА_9 від 30.06.2023; Повідомленням про підозру ОСОБА_10 від 30.06.2023; Протоколом допиту ОСОБА_30 від 05.07.2023; Відповіддю на запит з Державної прикордонної служби України; Протоколом допиту ОСОБА_8 ; Відповіддю на запит з Пенсійного Фонду України; Протоколом НСРД; Відповіддю на запит з Державної служби України з безпеки на транспорті; Протоколом допиту ОСОБА_31 ;Протоколами НСРД, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам (відповідно до ст. 177 КПК України): переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зазначений ризик ґрунтується на тому, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 ч. 3 ст. 332 КК України, санкція за які передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років позбавлення волі; підозрюваний має право виїзду за кордон у період військового стану; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик ґрунтується на тому, що підозрюваний самостійно або через інших осіб, завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою перешкоджання надання останніми повних та достовірних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, знищити речові докази та документи; знищити, сховати та спотворити інформацію, речі та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Дана спроба була неодноразово реалізована підозрюваним під час досудового розслідування, що підтверджується наявними та доданими до даного клопотання матеріалами. Зокрема, підозрюваний, використовуючи програми обміну повідомленнями для смартфонів (мобільного додатку), здійснював видалення текстових та графічних повідомлень задля знищення слідів злочину та уникнення викриття злочинної діяльності; серед оточення підозрюваного є невстановлені учасники злочину, яких він може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Дана спроба у підозрюваного увесь час виникає шляхом аналізу його поведінки, зафіксованої під час проведення слідчих (розшукових) дій та проявляється у сукупності заходів, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності; Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється - з огляду на те, що підозрюваний вчинив злочин, переслідуючи корисливий мотив з метою отримання грошових коштів, відтак може вчинити нові злочини для отримання грошових коштів для подальшого існування. Існування зазначених ризиків підтверджується матеріалами кримінального провадження. Враховуючи викладене, менш суворі запобіжні заходи будуть не достатніми для забезпечення належної кримінально-процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , та запобігання зазначеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання з підстав та за обставин, зазначених у тексті клопотання, наполягав на його задоволенні.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи клопотання необґрунтованим та безпідставним. На переконання сторони захисту, у клопотанні не наведено ризиків, які б вказували на те, що підозрюваний має намір переховуватись від слідства та суду чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Підозрюваний ОСОБА_4 своєї вини у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнає, у зв`язку із чим сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, або вирішити питання стосовно застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Також, в судовому засіданні ОСОБА_6 просив взяти підозрюваного на поруки.

Заслухавши позиції учасників кримінального провадження стосовно клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, дослідивши саме клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими прокурор обґрунтовує доводи сторони обвинувачення, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Зі змісту ч. 1 ст. 194 КПК України слідує, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Так, слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023101110000459 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України. Зі змісту інформації, викладеної у Витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань слідує, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 22022101110000268 встановлено, що директор ТОВ «СМАІЛ-БУС» ОСОБА_4 та директор ТОВ «СУПЕР-БУС» ОСОБА_7 разом з іншими особами перешкоджають законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період; Директор ТОВ «СМАІЛ-БУС» ОСОБА_4 та директор ТОВ «СУПЕР-БУС» ОСОБА_7 разом з іншими особами переправляють осіб через державний кордон України та організовують переправлення осіб через державний кордон України, організованою групою з корисливих мотивів.

30.06.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 332 КК України.

19.07.2023 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчим суддею під час розгляду клопотання були досліджені додані до клопотання матеріали кримінального провадження, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання: запит до ГЦ ОСІ Державної прикордонної служби України від 05.06.2023 р., рапорт про виявлення кримінального правопорушення від 05.05.2023 р., інформація щодо виконання доручення від 05.06.2023 р., протокол допиту свідка ОСОБА_32 від 07.06.2023 р., інформація щодо виконання доручення від 24.04.2023 р., протокол огляду від 05.05.2023 р., протокол обшуку від 30.06.2023 р., протокол огляду від 01.07.2023 р., постанова слідчого про визнання предметів речовими доказами від 30.06.2023 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, викладені в його рішеннях.

Поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України, які могли б об`єктивно зв`язувати підозрюваного ОСОБА_10 з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані кримінальні правопорушення.

Як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу, окрім обґрунтованої підозри, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно із положеннями рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року за № 14-рп/2003 при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , належить до тяжких злочинів, за вчинення якого підозрюваному може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Також, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, у вчиненні якого також підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за вчинення якого підозрюваному може загрожувати покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Тяжкість покарання, яке може загрожувати підозрюваному, у випадку встановлення його винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, свідчить про наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати та спотворити інформацію, речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, підозрюваному відомі анкетні дані свідків та адреси їх проживання, що вказує на ймовірність тих обставин, що підозрюваний може чинити на них тиск з метою зміни показів. Зі змісту клопотання вбачається, що підозрюваний використовував програми обміну повідомленнями для смартфонів, здійснюючи видалення текстових та графічних повідомлень з метою унеможливлення викриття.

Таким чином, слідчий суддя встановив наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що у своїй сукупності підтверджує необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу.

При прийнятті рішення судом врахована особа підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне зареєстроване місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно працевлаштований, що у своїй сукупності вказує на наявність у підозрюваного стійких соціальних зв`язків.

Однак, на переконання слідчого судді, стійкість соціальних зв`язків підозрюваного ОСОБА_4 , із врахуванням особи підозрюваного, тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень, та фактичних обставин кримінального провадження, відомостей про те, що в даному провадженні повідомлено про підозру ще трьом особам -можуть бути стримуючим фактором для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати і на теперішній час.

Тому, інший, більш м`який запобіжний захід, аніж домашній арешт, не взмозі запобігти існуючим ризикам, про які зазначено у даній ухвалі, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на цій стадії кримінального провадження.

Водночас, клопотання підлягає частковому задоволенню, та строк запобіжного заходу визначається у межах строку досудового розслідування, тобто до 30.09.2023 р.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що при прийнятті рішення про продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та при відхиленні доводів сторони захисту про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, такого як особисте зобов`язання, слідчий суддя керувався тим, що відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. Відповідно до системного аналізу вимог ст. ст. 2, 21, 337 КПК України, слідчий суддя розглядає клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у межах вимог, викладених прокурором у поданому клопотанні, та не має права самостійно вийти за межі вимог прокурора, погіршивши таким чином процесуальне становище підозрюваного. Водночас, приймаючи рішення про продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням обов`язків, суд враховує попередньо постановлену слідчим суддею ухвалу та процесуальну мету застосування норми ч. 6 ст. 176 КПК України, яку вкладав в неї законодавець, приймаючи Закон України № 2198-IX від 14.04.2022, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2531-IX від 16.08.2022, № 2997-IX від 21.03.2023, а саме: неможливість застосування відносно особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, за умови звернення слідчого/прокурора до слідчого судді/суду саме із клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В даному випадку, прокурор звернувся до слідчого судді саме із клопотанням про продовження застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням обов`язків, перелічених у клопотанні прокурора. Що із врахуванням вимог ч. 6 ст. 176, 337 КПК України, не дозволяє слідчому судді застосувати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 193, 194, 196, 219, 337, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 30.09.2023 р. включно, із забороною підозрюваному залишати місце свого проживання за адресою АДРЕСА_1 у період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду залежно від стадії розгляду кримінального провадження.

Продовжити на строк до 30.09.2023 р. застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступних обов`язків відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України:

-не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, залежно від стадії розгляду кримінального провадження;

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

-утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання.

У задоволенні іншої частини клопотання прокурора, - відмовити.

У задоволенні заяви керівника релігійної організації «УПЦ с. Вежиця» ОСОБА_6 про бажання взяти особу на поруки, - відмовити.

Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали про продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, визначити до 30.09.2023 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку необхідності залишити житло, він має отримати відповідний дозвіл слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

В іншому випадку - залишення житла без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, буде вважатися порушенням умов дотримання запобіжного заходу та може бути підставою для ініціювання питання прокурором щодо його зміну на іншій, більш суворий.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1