Ухвала

від 19.12.2024 по справі 761/41352/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/41352/24

Провадження № 1-кп/761/3948/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

провівши підготовче судове засідання в залі суду у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024000000000838 від 25.09.2024, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. новосибірська рф, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимий,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Піски Іванівського району Київської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , та проживає за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимий,

за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України,

за участю:

секретарів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

прокурорів - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

захисників - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17

обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника потерпілого - ОСОБА_18 ,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024000000000838 від 25.09.2024, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою суду від 08 листопада 2024 року вказане провадження призначено до підготовчого судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_9 заявив письмові клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо кожного з обвинувачених. Свої клопотання прокурор обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо кожного з обвинувачених, а саме:

- переховуватися від суду з огляду на тяжкість інкримінованих кожному із обвинувачених злочинів, міри покарання, що передбачає можливість застосування до винної особи покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а також реальну можливість, враховуючи зокрема й майновий стан обвинувачених, залишити територію України та переховувати від суду закордоном;

- знищити, сховати, спотворити речі та документи, які мають важливе значення для встановлення обставин кримінального провадження з метою приховання слідів протиправної діяльності учасників злочинної організації та подальшого уникнення ними кримінальної відповідальності. Вказаний ризик аргументується наявністю тісних зв`язків обвинувачених із посадовими особами НБУ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, через яких ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 можуть реалізувати свої плани щодо знищення документів, що стосуються діяльності АТ «Банк «Фінанси та Кредит», зокрема оригіналів кредитних справ позичальників банку та інших важливих для доведення чи спростування викладених в обвинувальному акті доводів банківських документів;

- незаконно впливати на свідків, спеціалістів у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що обвинувачені тривалий час обіймали посади заступників Голови правління АТ «Банк «Фінанси та Кредит», а відтак, користуючись своїм авторитетом серед підлеглих, зокрема й можливих співучасників інкримінованих їм злочинів, можуть шляхом вмовлянь, підкупу чи погрозами або в інший спосіб схилити свідків до дачі неправдивих показів, відмовитися давати покази, які в силу ст. 23 КПК України суд сприймає безпосередньо. Крім того, обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , використовуючи свої зв`язки, можуть протиправно впливати й на понятих, які були присутні під час вчинення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій на стадії досудового розслідування та яких вважатиме за необхідне допитати у ході судового розгляду. Разом з тим, кожен із обвинувачених може впливати на інших учасників злочинної організації з метою ненадання ними викривальних показів, що надасть можливість звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку з добровільною заявою про створення злочинної організації та участі у ній, а також активному сприянню її розкриттю (в редакції Закону станом на 01.01.2010);

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом використання наявних у кожного із обвинувачених зв`язків із правоохоронцями, посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування для впливу на хід судового розгляду та його результати;

- вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчинення того, у якому обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обвинувачуються. Так, відмова суду у подальшому застосуванні такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, надасть обвинуваченим можливість координувати дії причетних до інкримінованих їм злочинів осіб, за допомогою фінансових інструментів досягти попередньо визначених перед злочинною організацією цілей. Крім того, враховуючи, що внаслідок вчинення інкримінованих злочинів обвинувачені отримали у своє розпорядження злочинним шляхом значні суми грошових коштів, останні, перебуваючи на свободі, можуть вжити заходів щодо їх переховування чи легалізації.

Підсумовуючи, прокурор ОСОБА_9 зазначив, що враховуючи наявність вказаних ризиків, а також беручи до уваги соціальний статус обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , наявність у них в силу посад, які вони обіймали, міцних зв`язків з керівниками підприємств, установ та організацій різних рівнів, форми власності, а також зміст та характер інкримінованих останнім кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії особливо тяжких злочинів, негативні наслідки у формі неповернутих АТ «Банк «Фінанси та Кредит» коштів понад 608 млн. гривень, а також загальну суму збитків Банку внаслідок кредитування позичальника ТОВ «Торговий дім «Р енд Р коммодітіз» (1 474 760 494 грн. 87 коп.), міру покарання, яка загрожує кожному із обвинувачених у разі визнання їх судом винуватими, наявні достатні підстави для продовження строку дії найбільш судового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо кожного окремо. При цьому, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу буде неможливо забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених та виконання ними покладених на них кримінальним процесуальним законодавством обов`язків.

Прокурор ОСОБА_10 підтримав позицію прокурора ОСОБА_9 щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду, а також просив задовольнити клопотання про продовження стосовно кожного обвинуваченого окремо запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави із зазначених у них підстав. Вказав про те, що згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні завдано шкоду у розмірі 608 481 584 грн.

Представник потерпілого ОСОБА_18 у судовому засіданні у вирішенні питання щодо провадження запобіжних заходів щодо кожного із обвинувачених поклався на розсуд суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_15 у судовому засіданні оголосив письмове клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу із тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Так, захисник вказує, що злочини, які інкримінуються підзахисному, не пов`язані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, останній не є соціально небезпечною особою, має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце роботи та місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи, вже більше 11 місяців утримується під вартою з альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави, який з огляду на його розмір, наразі залишається непомірним для ОСОБА_5 .

Також захисник звертає увагу на те, що сторона обвинувачення обґрунтовує наявність ризику переховуватися від суду наявністю у підзахисного ОСОБА_5 статусу підозрюваного в рамках кримінального провадження №12015100010000279 від 12.01.2015 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, досудове розслідування якого здійснюється ГСУ ДБР. Однак вказане провадження зупинене ще 19.11.2020 у зв`язку з необхідністю виконання процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва.

Щодо ризику знищення, спотворення чи ховання речей та документів, які мають істотне значення для провадження адвокат вказав, що досудове розслідування в даному провадженні триває з 19.09.2018 року. Відтак, часу для отримання стороною обвинувачення доказів, які б підтверджували або спростовували винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, було достатньо. Крім того, наразі досудове розслідування завершено, обвинувальний акт скеровано для розгляду по суті до Шевченківського районного суду м. Києва, прокурор визнав той обсяг доказів, який був зібраний слідством під час проведення досудового розслідування.

В частині ймовірного ризику незаконного впливу на свідків та спеціаліста в рамках даного провадження захисник вказує, що стороною обвинувачення не надано суду жодних документів, які б підтверджували, що ОСОБА_5 має намір чи вже безпосередньо вчиняв дії, спрямовані на здійснення тиску на визначене коло свідків. Разом з тим, підзахисний ні в минулому, ні на даний час таких дій не вчиняв, вироків суду, якими б його було визнано винуватим за вчинення таких дій, прокурором не надано. Наведене свідчить про те, що такий ризик відсутній.

У той же час, щодо ризиків перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення адвокат зазначив, що сторона обвинувачення не надала суду жодного доказу, який би підтверджував спроможність ОСОБА_5 перешкоджати провадженню, а також не конкретизовано спосіб чи вид дій, які саме свідчать про наявність такого ризику. Отже, дані ризики є лише припущеннями і не можуть бути підставою для задоволення клопотання прокурора. У той же час, посилання прокурора на те, що наразі не встановлені всі особи, причетність до інкримінованих підзахисному діянь свідчить про формальний підхід прокурора до підготовки клопотання, оскільки досудове розслідування завершено, прокурор вважав достатнім зібрані докази для пред`явлення ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, та скерування обвинувального акту до суду.

Щодо раніше визначеного судом розміру застави ОСОБА_5 як альтернативного запобіжного заходу захисник ОСОБА_15 вказав, що така сума є завідомо непомірною для підзахисного з огляду на відсутність достатніх матеріальних активів у виді готівкових грошових коштів, а також активів, розміщених на банківських рахунках, рухомого та нерухомого майна.

Підсумовуючи, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , та змінити підзахисному запобіжний захід на домашній арешт у нічний час доби, з покладенням відповідних процесуальних обов`язків.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_14 підтримав позицію захисника ОСОБА_15 та підтвердив, що стосовно ОСОБА_5 справді є інше кримінальне провадження, яке прокурор з цим провадженням не об`єднував. При цьому, звернув увагу, що в рамках іншого провадження стосовно підзахисного діяв запобіжний захід у вигляді застави, який останній не порушував, упродовж всього часу розслідування перебував на території України, не мав наміру переховуватися від суду, нових кримінальних правопорушень не вчиняв.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_12 у судовому засіданні просив долучити свої письмові заперечення, зі змісту яких вбачається, що заявлені прокурором ризики сторона захисту вважає недоведеними та такими, що наразі втратили свою актуальність з огляду на зміну стадії провадження. Так, прокурор вказує, що існує ризик знищення, пошкодження чи псування речей і документів, які мають значення для провадження, а також можливість ОСОБА_4 вчиняти інші кримінальні правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Разом з тим, в рамках даного кримінального провадження 27.09.2024 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів провадження. А відтак, враховуючи, що стадія досудового розслідування завершилася і обвинувальний акт скеровано до Шевченківського районного суду м. Києва вказані вище ризики припинили своє існування. У той же час, відкриття стороною обвинувачення матеріалів досудового розслідування свідчить про те, що остання має у своєму розпорядженні сформовану доказову базу і жодні дії обвинуваченого не можуть вплинути на їх сутність.

Одночасно з цим, ризик перешкоджання кримінальному провадженню, зокрема самому судовому розгляду, нівелюється закріпленням законодавцем самостійності статусу прокурора, який в силу приписів ч. 2 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» незалежний від будь-якого впливу, тиску, втручання та керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України, та суду, який згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» є незалежним від будь-якого незаконного впливу. Крім того, сам ОСОБА_4 звільнився з посади заступника Голови правління АТ «Банк «Фінанси та Кредит» ще в 2015 році, а відтак, враховуючи значний проміжок часу говорити про його зв`язки недоцільно.

Так само захисник вважає безпідставним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки наведене твердження сторони обвинувачення не підтверджується наданими суду доказами. Щодо ризику вчинення тиску на свідків або інших учасників злочинної організації адвокат зазначив, що прокурор у своєму клопотанні у разі внесення ОСОБА_4 застави не просить покласти на останнього обов`язок утримуватися від спілкування із певним колом свідків та інших учасників злочинної організації. Однак прокурор вказує, що наразі не встановлено всіх осіб, яким відомі обставини вчинення інкримінованих підзахисному злочинів. У той же час, передбачено можливість проведення допиту особи на стадії досудового розслідування у порядку ст. 225 КПК України, якою стороною обвинувачення не скористалася, що додатково свідчить про відсутність вказаного ризику.

Щодо ризику переховуватися від суду захисник звертає увагу, що тяжкість покарання, яке загрожує особі у разі визнання її судом винуватою, якою прокурор обґрунтовує його наявність, не може слугувати достатньої підставою для висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Перебування одного із членів сім`ї підзахисного за кордоном так само не може слугувати об`єктивним фактором для позбавлення особи свободи. У той же час, прокурор не надав жодних доказів того, що така особа справді перебуває за кордоном, має житло, в якому ОСОБА_4 міг би проживати. Попередньо ОСОБА_4 виїжджав закордон або у сімейних справах, або у зв`язку з навчанням. Разом з тим, прокурором не надано доказів того, що підзахисний має незаконно отримані активи, планував змінити місце проживання та у останнього відсутні міцні соціальні зв`язки.

Таким чином, сторона захисту дійшла висновку, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, зможуть запобігти ймовірно наявним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечать виконання покладених на ОСОБА_4 процесуальних обов`язків. Крім того, завершення стадії досудового розслідування відповідно до практики ЄСПЛ суттєво впливає на зменшення ризиків, а тому, зміна запобіжного заходу відповідатиме вимогам закону, судової практики та правам і інтересам самого обвинуваченого. Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_4 тривалий час утримується під вартою та більше ніж 12 місяців не може внести заставу свідчить про її непомірність та наявність підстав для перегляду такого розміру. Так, майновий стан останнього не дозволяє йому внести заставу у визначеному попередньо судом розмірі з огляду на відсутність доходу, рухомого та нерухомого майна. А сам прокурор не долучив до клопотання жодних відомостей, які б давали підстави дійти висновку про обґрунтованість пропонованого ним розміру застави, враховуючи майновий стан обвинуваченого ОСОБА_4 . Враховуючи викладене, захисник просив відмовити у задоволення клопотання прокурора та застосувати до підзахисного більш м`який запобіжний захід, а у разі, якщо суд дійте висновку про наявність достатніх підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити розмір застави у сумі 5 000 000 грн.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_13 у судовому засіданні підтримала позицію захисника ОСОБА_12 та додала, що ризики, якими прокурор обґрунтовує своє клопотання не доведені, застава, яка тривалий час не внесена підзахисним ОСОБА_4 , свідчить про її непомірність для останнього.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_16 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, обґрунтовуючи тим, що дії підзахисного могли б бути кваліфіковані як службова недбалість, а тому визначений попередньо судом розмір застави у сумі 100 000 000 грн. є непомірним для ОСОБА_6 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_17 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора та зазначив, що вважає інкримінований йому злочин за ст. 255 КК України штучно створеною кваліфікацією з метою якнайдовшого утримання підзахисного під вартою. При цьому, сторона обвинувачення наразі сама ще не визначилася із розміром шкоди та зазначає у своєму клопотанні різні суми. У той же час, прокурор вказує на необхідність вилучення додаткових документів, що з огляду на завершення стадії досудового розслідування неможливо. Також захисник зауважив, що визначений розмір застави є непомірним для його підзахисного, а відтак, враховуючи наведене, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати щодо ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід, зокрема цілодобовий або нічний домашній арешт, а у разі прийняття рішення про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити заставу в межах КПК України для відповідної тяжкості інкримінованого злочину.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_11 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, обґрунтовуючи тим, що починаючи з 2018 року жоден із обвинувачених не порушував покладені на них процесуальні обов`язки, що свідчить можливість застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав своїх захисників.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників та звернув увагу, що застава у 300 000 000 грн. є для нього непомірною та з огляду на наявні докази необґрунтованою.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав своїх захисників. Додав, що ДБР вимагало від нього надання доказів проти Жеваго, однак він відмовився і вважає, що саме через це наразі утримується під вартою.

Вислухавши сторін провадження, ретельно дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали кримінального провадження, а також надані сторонами у судовому засіданні документи, колегія суддів прийшла до таких висновків.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_9 згідно з положеннями ч. 1 ст. 184 КПК України звернувся до суду із письмовими клопотаннями про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Так, колегія суддів, проаналізувавши доводи, наведені сторонами у судовому засіданні, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які утворюють сукупність особливо тяжких злочинів, покарання у виді позбавлення волі на строк понад 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, яка може бути призначена обвинуваченим у разі доведення їх винуватості, та усвідомлення ними цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: можливість переховуватись від суду, знищити, сховати, спотворити речі та документи, які мають істотне значення для даного кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, експертів та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, вчинити нове кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому вони обвинувачуються.

Суд враховує той факт, що свідки у кримінальному провадженні не були допитані в судовому засіданні, оскільки така стадія судового розгляду ще не настала, а тому існує висока ймовірність настання ризику вчинення незаконного тиску на останніх. При цьому, суд сприймає доводи сторони обвинувачення стосовно наявності в обвинувачених можливості незаконно впливати на останніх шляхом застосування своїх зв`язків з огляду на значущість раніше займаних посад.

З`ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кожного окремо, на які послався прокурор у своєму клопотанні, обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та чи переважають характеризуючі дані щодо осіб обвинувачених ці ризики, колегія суддів враховує, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.

Враховуючи наявні ризики, колегія суддів доходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинувачених на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як захід процесуального примусу, є виправданим.

Висунення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кожному окремо обвинувачення у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, фактичні обставини за яких їм інкримінується вчинення цих правопорушень та наслідки їх вчинення, міра покарання, яка загрожує кожному з них у разі визнання винуватими у скоєнні цих кримінальних правопорушень, у сукупності свідчать про високий ступінь ймовірності втечі обвинувачених у разі застосування до кожного з них більш м`якого запобіжного заходу.

У той же час, доводи захисників щодо позитивної характеристики підзахисних та попередньої належної процесуальної поведінки останніх не переважають встановлених у ході судового розгляду ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не забезпечать належної процесуальної поведінки останніх в рамках даного судового провадження.

Крім того, твердження адвоката ОСОБА_15 у своєму клопотанні про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу із тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на відсутність ризиків, наведених прокурором у своєму клопотанні, не знайшли свого підтвердження у ході судового провадження з огляду на наведені вище обставини.

Так, колегія суддів дійшла обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_15 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Отже, колегія суддів, розглянувши питання про можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо кожного з обвинувачених та оцінивши доводи кожної сторони, з урахуванням наведених вище тверджень, прийшла до обґрунтованого висновку про те, що прокурором доведено, що при застосуванні до обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не можна буде запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених з метою дотримання розумних строків розгляду даного кримінального провадження.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилався прокурор у своєму клопотанні, запобігти яким можливе лише шляхом застосування щодо кожного з обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак про достатність підстав для задоволення клопотання прокурора ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.

У той же час, об`єктивні дані, які б безперечно свідчили про неможливість перебування обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , кожного, в умовах тримання під вартою - відсутні.

У свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Так, визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, враховуючи тривалість перебування під вартою обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суд вважає, що на даному етапі судового провадження стосовно обвинувачених доцільним буде зменшити раніше визначений розмір застави та встановити заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про осіб обвинувачених, у розмірі 92 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 278 576 000 (двісті сімдесят вісім мільйонів п`ятсот сімдесят шість тисяч) гривень стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожного, а також у розмірі 33 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 99 924 000 (дев`яносто дев`ять мільйонів дев`ятсот двадцять чотири тисячі) гривень стосовно ОСОБА_6 , враховуючи, що зазначені розміри застави будуть належною гарантією того, що у разі їх сплати обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вирішать не зникати через побоювання втратити цю заставу.

При цьому колегією суддів враховуються положення ч. 5 ст. 182 КПК України, відповідно до яких розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину може становити від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Водночас, у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, аналізуючи рішення ЄСПЛ, зокрема «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 суд приходить до висновку, що хоча, у відповідності до положень Конвенції розмір застави повинен оцінюватися, як правило, з огляду на особу обвинуваченого і його майновий стан, за певних обставин не буде безпідставним врахування також і завданої шкоди, відповідальність за яку покладається на обвинуваченого - при цьому такий підхід був визнаний Європейським судом з прав людини таким, що не суперечить пункту 3 статті 5 Конвенції.

В контексті цього питання судом враховується ґрунтовність ризиків, на які вказує прокурор, при цьому судом також береться до уваги, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , кожен, обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років із конфіскацією майна, яка може бути призначена останнім у разі доведення їх винуватості, пов`язаних із створенням злочинної організації, яка є стійким ієрархічним об`єднанням декількох осіб (п`ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації кримінально протиправної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших кримінально протиправних груп, що ще більше підвищує негативні наслідки такого кримінального правопорушення для суспільства. Також суд враховує, що згідно відомостей, які містяться о обвинувальному акті, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, складає 608 481 584 грн.

Отже за таких обставин призначення кожному з обвинувачених застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є обґрунтованим та зумовлено необхідністю забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, та ураховує розмір завданої шкоди, відповідальність за яку покладається на обвинувачених.

Разом з тим, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такі обов`язки: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України визначити строк дії ухвали про тримання обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під вартою до 16 лютого 2025 року включно.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 131, 132, 1763, 177, 182, 183, 194, 196, 197, 315, 331, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 16 лютого 2025 року включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України у розмірі 92 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 278 576 000 (двісті сімдесят вісім мільйонів п`ятсот сімдесят шість тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,

ЄДРПОУ: 26268059,

МФО: 820172,

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,

р/р: № UA128201720355259002001012089,

призначення платежу: застава за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2024 року у справі №755/41352/24.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади.

Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою суду обов`язків - 2 (два) місяці з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.

Клопотання прокурора ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 16 лютого 2025 року включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України у розмірі 92 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 278 576 000 (двісті сімдесят вісім мільйонів п`ятсот сімдесят шість тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,

ЄДРПОУ: 26268059,

МФО: 820172,

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,

р/р: № UA128201720355259002001012089,

призначення платежу: застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2024 року у справі №755/41352/24.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади.

Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухвалою суду обов`язків - 2 (два) місяці з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.

Клопотання прокурора ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до 16 лютого 2025 року включно.

Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України у розмірі ) 33 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 99 924 000 (дев`яносто дев`ять мільйонів дев`ятсот двадцять чотири тисячі) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,

ЄДРПОУ: 26268059,

МФО: 820172,

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,

р/р: № UA128201720355259002001012089,

призначення платежу: застава за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2024 року у справі №755/41352/24.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такі обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади.

Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ухвалою суду обов`язків - 2 (два) місяці з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_15 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченими, захисниками.

Повний текст ухвали оголосити 20 грудня 2024 року о 15 год. 30 хв.

Судді