ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 січня 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі
судового засідання ОСОБА_4
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , подану на ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27 грудня 2024 року у кримінальному провадженні № 12024262020003133, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27 грудня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 та застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Чернівці, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15 год. 10 хв. 22 лютого 2025 року.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_7 обов`язків, передбачених КПК України, визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_7 окремі обов`язки, які передбачені п. 1-3 ч.5 ст.194 КПК України.
ЄУНСС:725/12206/24
НП:11-сс/822/4/25 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_9
Категорія: ст. 309 КПК України Доповідач: ОСОБА_1
На вказане рішення слідчого судді захисник ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27 грудня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час. Водночас просить зменшити розмір застави підозрюваному до 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Вважає, що ухвала слідчого судді постановлена із порушенням норм процесуального права, без з`ясування всіх обставин справи, а висновки слідчого судді, викладені у прийнятому рішенні, не відповідають обставинам кримінального провадження.
На думку сторони захисту, слідчий суддя не обґрунтував чому інший, менш тяжкий запобіжний захід, не забезпечить належну поведінку підозрюваного на волі.
Також зазначає і те, що слідчий суддя не взяв до уваги особу підозрюваного ОСОБА_7 , який є учасником бойових дій, на даний час не працює, має постійне місце проживання, проживає із братом, який є особою з інвалідністю.
Також стверджує, що визначений розмір застави є непомірним для підозрюваного.
До початку апеляційного розгляду підозрюваний ОСОБА_7 не подавав клопотання про розгляд апеляційної скарги за його участі, а тому апеляційний розгляд проведено за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали та вимоги апеляційної скарги, доводи захисника - адвоката ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, який просив рішення слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів доходить такого.
Положеннями ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
Статтею 194 КПК України передбачено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що зазначені вимоги слідчим суддею належно дотримані.
Як вбачається із апеляційної скарги, захисником не оскаржується обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яким йому висунуто підозру, а тому колегія суддів, керуючись вимогами ст. 404 КПК України, не наводить доводів на підтвердження тих обставин, які ніким не оспорені, та вважає висновки слідчого судді у цій частині правильними.
Що стосується встановлених слідчим суддею, то такі обґрунтовано існують.
Так, апеляційним суд погоджується із висновками слідчого судді про існування ризику переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він хоча і не судимий, проте підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі.
Оцінюючи існування вказаного ризику, апеляційний суд враховує практику ЄСПЛ, відповідно до якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Також існує ризик того, що підозрюваний буде незаконно впливати на свідків або ж перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином чи вчинятиме інші кримінальні правопорушення, оскільки він ніде не працює, підозрюється у вчиненні злочину, пов`язаного з незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами.
За таких обставин, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді першої інстанції про необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На думку колегії суддів, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на даному етапі кримінального провадження є виправданим, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення встановлених слідчим суддею ризиків та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного в майбутньому.
Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_7 є учасником бойових дій, на даний час не працює, має постійне місце проживання, проживає із братом, який є особою з інвалідністю, колегією суддів враховані, однак із врахуванням наведених вище обставин, характеру кримінального правопорушення та існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, такі не дають підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу.
Крім того, вказані обставини не були стримуючими факторами та не запобігли злочину, у вчиненні якого ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється.
Не допустив слідчий суддя порушень і при визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, адже саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного, при якому перспектива втрати застави буде для нього необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов`язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ст. 177 КПК України.
Посилання захисту на те, що визначена застава є непосильною для підозрюваного, само по собі не є вирішальним критерієм для зменшення розміру застави. Крім того, на думку колегії суддів, зменшення розміру застави до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як про це просить апелянт, не гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
За таких обставин, апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді суду першої інстанції - без змін.
Істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 404, 407, 418, 419, 422 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27 грудня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Суд | Чернівецький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.01.2025 |
Оприлюднено | 06.01.2025 |
Номер документу | 124211676 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Чернівецький апеляційний суд
Потоцький В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні