Рішення
від 03.01.2025 по справі 229/2443/24
ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/2443/24

Провадження № 2/229/1189/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2024 року Дружківський міський суду Донецької області Хомченко Л.І.

Секретар Бондаренко А.С.

За участю представника позивача Гур`єва В.М.

Відповідача ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дружківка цивільну справу за позовом представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Дружківської міської ради , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування -,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те ,що20.12.2023 року, рішенням Дружківського міського суду було оголошено померлим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м. Дружківки Донецької області зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 . Днем його смерті вважається день набрання рішенням суду законної сили, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадковим майном після смерті батька залишився автомобіль марки HONDA, моделі FIT, 2016 року випуску, номер кузова ( ідентифікаційний номер ) НОМЕР_2 що належав ОСОБА_9 за правом власності відповідно до посвідчення про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_3 виданого 17.06.2020 року державною митною службою України на автомобіль який ввезено з за кордону, розмитнено, та рекомендовано провести реєстрацію в підрозділі МВС України уповноваженому здійснювати державну реєстрацію ТЗ.

При житті ОСОБА_9 заповіт не склав. Дружина померлого, позивачка по справі, ОСОБА_4 є єдиною спадкоємицею майна померлого яка подала заяву на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 .. Крім неї обов`язкову долю в спадшині мають неповнолітні діти померлого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Вона звернулась до нотаріуса с заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус надав їй лише повідомлення для здійснення заходів пов`язаних з охороною спадкового майна.

При цьому свідоцтво на право на спадщину на автомобіль нотаріус не видав у зв`язку з тим, що ОСОБА_9 не встиг за життя зареєструвати право власності на автомобіль за законодавством України та рекомендував позивачці звернутися до суду із відповідним позовом за захистом своїх прав.

Відповідно до ст..ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За ч. 2 ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. За ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. За ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Процедура реєстрації транспортних засобів передбачена Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів , напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 (далі Порядок № 1388).

Відповідно до п. 8 Порядку № 1388, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Отже, позивачка є спадкоємцем ОСОБА_9 спадщину у встановленому законом порядку прийняла, до неї на підставі вищевикладених положень цивільного законодавства України перейшло право власності на вказаний автомобіль, однак на цей час позивачка позбавлена можливості завершити процедуру реєстрації автомобіля у органах МВС України та отримати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт), що в свою чергу позбавляє позивачку можливості вільно користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

При цьому, право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого Держави-учасниці Конвенції зобов`язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення в Україні закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (ст. 41 Конституції України).

Зокрема, згідно з п. 53 Рішення ЄСПЛ у справі Суханов та Ільченко проти України від 26 вересня 2014 року, першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар.

Статтею 317 ЦК України встановлено, що зміст права власності складають правомочності щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до положень ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

У пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2015 вказується, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Щодо вимоги «ефективності» способу захисту, який може бути застосовано судом, роз`яснено у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 905/1926/16 від 11 вересня 2018 року, в якій зазначено: «оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування».

Аналогічний висновок викладений і у постанові Верховного Суду України від 4 жовтня 2017 року по справі № 914/1128/16.

При цьому, згідно з абз. 11 ч. 2 п. 8 Порядку № 1388, документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, є копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин, а підставою для винесення судом відповідного рішення є наявність митної декларації, або виданого митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортного засобу.

Таким чином, вважаю, що за позивачкою, в судовому порядку може бути визнано право власності на легковий автомобіль марки HONDA, моделі FIT, код згідно УКТЗЄД 8703229010, сірого кольору, дата виготовлення 01.01.2016 року випуску, номер кузова ( ідентифікаційний номер ) НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1497.

На виконання п. 9. ч. З ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України повідомляю, що ціна позову становить 120 000 грн., у зв`язку з чим, відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подачу позову сплачено 1211,2 грн., які і є судовими витратами, які позивачка понесла у зв`язку з розглядом справи.

Вказані обставини підтверджуються наступними ксерокопіями письмових доказів оригінали яких я маю: копія паспорта та кода, свідоцтва про смерть, свідоцтва про укладання шлюбу, сертифікат автомобіля, посвідчення про реєстрацію ТЗ, квитанція покупця , форма МД-21, повідомлення нотаріуса, заява нотаріусу, витяг з реєстру спадкових справ, рішення суду з ухвалою, копіми свідоцтв про народження дітей, та картками платників податків.

На виконання п. 10 ч. З ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України підтверджую про те, що позивачкою не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ураховуючи вищенаведене, керуючись ст. 182, 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1268-1270, 1297, 1299 Цивільного кодексу України, ст. 4, 5,175,176,184 Цивільного процесуального кодексу України :просила

Визнати за , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 РНОКПП № НОМЕР_4 право власності в порядку спадкування на 5/8 часток, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_5 на 1/8 частку, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_6 на 1/8 частку, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_7 на 1/8 частку легкового автомобіля марки HONDA, моделі FIT, код згідно УКТЗЄД 8703229010, сірого кольору, дата виготовлення 01.01.2016 року випуску, номер кузова ( ідентифікаційний номер ) НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1497, після смерті її чоловіка та батька дітей ОСОБА_9 що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дружківці Донецької області.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги ,надав пояснення аналогічно викладеним у позові та просив визнати за , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 РНОКПП № НОМЕР_4 право власності в порядку спадкування на 5/8 часток, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_5 на 1/8 частку, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_6 на 1/8 частку, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_7 на 1/8 частку легкового автомобіля марки HONDA, моделі FIT, код згідно УКТЗЄД 8703229010, сірого кольору, дата виготовлення 01.01.2016 року випуску, номер кузова ( ідентифікаційний номер ) НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1497, після смерті її чоловіка та батька дітей ОСОБА_9 що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дружківці Донецької області.

Відповідач ОСОБА_8 проти позову не заперечувала ,просила його вирішити на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_1 проти позову не заперечувала ,просила його вирішити на розсуд суду.

Представник відповідача Дружківської міської ради до судового засідання не з`явився ,про час та дату розгляду справи його було повідомлено належним чином.

Заслухав пояснення сторін і дослідив матеріали справи суд встановив наступні обставини:

20.12.2023 року, рішенням Дружківського міського суду було оголошено померлим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м. Дружківки Донецької області зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 . Днем його смерті вважається день набрання рішенням суду законної сили, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадковим майном після смерті батька залишився автомобіль марки HONDA, моделі FIT, 2016 року випуску, номер кузова ( ідентифікаційний номер ) НОМЕР_2 що належав ОСОБА_9 за правом власності відповідно до посвідчення про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_3 виданого 17.06.2020 року державною митною службою України на автомобіль який ввезено з за кордону, розмитнено, та рекомендовано провести реєстрацію в підрозділі МВС України уповноваженому здійснювати державну реєстрацію ТЗ.

При житті ОСОБА_9 заповіт не склав. Дружина померлого, позивачка по справі, ОСОБА_4 є єдиною спадкоємицею майна померлого яка подала заяву на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 .. Крім неї обов`язкову долю в спадшині мають неповнолітні діти померлого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позивач звернулась до нотаріуса с заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус надав їй лише повідомлення для здійснення заходів пов`язаних з охороною спадкового майна.