Рішення

від 12.11.2024 по справі 298/957/24

ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 298/957/24

Номер провадження 2/298/131/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

Головуючого - судді Тарасевича П.П.,

при секретарі судового засідання Келешовчак І.І.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань, в селищі Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання (встановлення) факту батьківства,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернувся до суду із вказаною позовною заявою, в якій зазначає, що у березні місяці 2016 року, вона ОСОБА_1 , познайомилася з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Вже тоді, у них з ОСОБА_5 вв`язалися близькі відносини. З квітня місяця 2016 року вони почали спільно проживати без реєстрації шлюбу у неї вдома за адресою АДРЕСА_1 .

09 листопада 2016 року ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб. А 05 квітня 2017 року, ОСОБА_5 за вироком Великоберезнянського районного суду (справа 1298/1338/16-к) було засуджено до позбавлення волі строком на 5 років 30 днів.

У грудні місяці 2016 року, коли ОСОБА_5 відбував запобіжний захід у вигляді тримання під варто, вона дізналася що вагітна від нього. Вже тоді, вона йому сповістила новину про дитину, однак змоги зареєструвати шлюб у них не було.

ІНФОРМАЦІЯ_2 вона народила доньку ОСОБА_7 . Враховуючи те, що шлюб між нею та ОСОБА_8 не був офіційно зареєстрований, а станом на червень місяць 2017 року ОСОБА_5 відбував покарання у місцях позбавлення волі, змоги подати заяву про визнання батьківства на дитину у нього не було.

З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00019336066, відомості про батька дитини було записано з її слів « ОСОБА_5 », так як прізвище батька « ОСОБА_4 » згідно вимог чанного законодавства не можна зазначати.

04 березня 2021 року, ОСОБА_5 було звільнено з місць позбавлення волі. Вони, як і раніше, продовжували жити з ним у цивільному шлюбі у с.Ворочово. ОСОБА_7 знала що ОСОБА_5 її батько, а ОСОБА_5 любив та дбав про свою доньку ОСОБА_7 . Всі вони забули про формальності реєстрації шлюбу та визнання батьківства на ОСОБА_7 , оскільки щасливо проживали разом як сім`я, дбали один про одного, ОСОБА_5 не міг нарадітись своїй доньці.

Свідками щастя їхньої родини були їхні сусіди, друзі, рідні та й взагалі майже всі жителі с.Ворочево де вони спільно проживали з ОСОБА_5 .

31 травня 2023 року ОСОБА_5 був призваний на військову службу у НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін де прийняв військову присягу.

На жаль, ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок артобстрілу в Купянському районі Харківської області с. Орлянка під час виконання військового обов`язку, її цивільний чоловік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загинув. Поховали ОСОБА_5 по місцю їхнього спільного проживання у с. Ворочово Ужгородського району.

Однак, так як за життя ОСОБА_5 так і не встиг зареєструвати з нею офіційний шлюб та не встиг юридично визнати їхню спільну доньку, станом на сьогоднішній день існує потреба у встановленні факту батьківства ОСОБА_5 над їхньою спільною донькою ОСОБА_7 .

Факт батьківства стосовно її дитини підтверджується, висновком експерта Закарпатського НДЕКЦ № СЕ-19/107-24/75-БД від 15.03.2024 року, яким було встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , може бути біологічним Батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Ймовірність даної події складає 99,9999998%.

Цей факт необхідний для отримання дитиною статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця, відповідних пільг та одноразової грошової допомоги. У зв`язку з наведеним позивач просить її вимоги задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 , та її представник - адвокат Зизич Н.Ю., в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та пояснили, що батько дитини загинув на війні, проведено ДНК експертизу, якою підтверджено що малолітня є донькою померлого, даний факт потрібен для отримання допомоги та пільг. Відносно зміни прізвища дитини, зазначили, що це необхідно, щоб в майбутньому не виникало юридичних нюансів.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи міститься його заява в якій зазначив, що позов не визнає і заперечує його задоволення.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала зазначивши, що ОСОБА_4 , як батькоОСОБА_6 , ймовірного батька ОСОБА_7 , не може бути відповідачем у справі про визнання батьківства. А щодо вимоги про внесення змін до актового запису, зазначила, що у даній справі, вказана позовна вимога, не заявлена до жодного відповідача.

Представник третьої особи - Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області, в судове засідання не з`явився, подали заяву про розгляд справи без їх участі, щодо позову залишили на розсуд суду.

Суд, заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов до таких висновків.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12, ч 1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір`ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями 125, 130 Сімейного кодексу України.

Передумовою звернення до суду із позовною заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.

Судом встановлено та підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 11.07.2017 р., витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст.135 СК України, ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області складено актовий запис про її народження №64, відомості про батька ОСОБА_5 , записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

Корінцем сповіщення про смерть (загибель) № 44 від 10 листопада 2023 року та лікарським свідоцтвом про смерть № 10-12/2931-ДМІ від 10 листопада, вбачається про сповіщення на солдата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок бойових дій біля н.п. Орлянське Купянського району Харківської області.

З виданого свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_3 від 15 листопада 2023 року, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання № 00042313627 від 15 листопада 2023 року, вбчається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 26 років, про що зроблено відповідний актовий запис за № 346.

06 грудня 2023 року ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області у справі № 304/2597/23 в порядку окремого провадження було призначено молекулярно-генетичну експертизу на вирішення якої суд поставив наступне питання: чи є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічним батьком дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до висновку експерта Закарпатського науково-дослідного експерно-криміналістичного центру № СЕ-19/107-24/75-БД від 15 березня 2024 року було встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який згідно ухвали суду про призначення судової експертизи помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Ймовірність даної події складає 99,9999998%.

Заперечення на заяву про визнання (встановлення) факту батьківства подане ОСОБА_4 у справі № 304/2597/23, в якому зазначено, що на початку лютого 2024 р. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_8 його повідомили, що ОСОБА_1 встановлює факт батьківства, а саме що батько її сина був ОСОБА_5 , з метою отримання ОГД внаслідок загибелі солдата ОСОБА_5 . І повідомили його, що він може, не отримати ОГД взагалі, оскільки не є членом сім`ї свого сина, що це є позиція ОСОБА_1 .. Крім цього, встановлення даного факту призведе до того, що дитина заявниці фактично стає його спадкоємцем.

З виданої довідки Ворочівського старостинського округу Перечинської міської ради № 11 від 11 травня 2024 року, вбачається що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дійсно фактично (без реєстрації) проживав у цивільному шлюбі з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Також у військовому квитку ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 та його обліково-послужній картонці серії НОМЕР_4 у графі сімейний стан зазначено «цивільна дружина ОСОБА_1 ».

У постанові судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 31 травня 2023 року (справа № 304/623/23) встановлено, що ОСОБА_5 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно співмешканки ОСОБА_1 , що вкотре підтверджує факт проживання однією сім`єю.

Відповідно до змісту ч.1 ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ст.130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Так як ОСОБА_1 встановлює факт батьківства ОСОБА_5 по відношенні до доньки ОСОБА_7 , з метою отримання пільг та одноразової грошової допомоги, а саме відповідач є особою яка має право на отримання ОГД, тож між сторонами є спір.

При цьому суд вважає, що у зв`язку з наявністю майнового спору на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 , з огляду на положення ч.6 ст. 294 ЦПК України, дана справа підлягає розгляду в позовному провадженні.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006 року, №3 роз`яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Пунктом 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

В третьому абзаці п.13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Як встановлено судом, відомості, щодо батька дитини, які зазначені у свідоцтві про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , щодо батька дитини, зокрема її та по-батькові, відповідає по-батькові ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Запис вчинений відповідно до вимог ч.1 ст.135 СК України.

Вказані обставини підтверджують доводи позивача, вказані у позовній заяві про встановлення факту батьківства щодо того, що під час народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , її батьки не перебували в шлюбі між собою, та відомості про батька було вказано зі слів матері.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя.

Статтею 13 Конвенції встановлено, що кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, факт, про встановлення якого просить заявниця має для неї юридичне значення, оскільки дає право на оформлення ряду пільг, компенсацій і гарантій дитині військовослужбовця, загиблого під час виконання обов`язків військової служби, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991.

Суд вважає, що дослідженими у судовому засіданні доказами, якими є письмові матеріали справи, підтверджується наявність сімейних зв`язків між позивачем та померлим, який вважав себе батьком народженої нею дитини, а вимога про встановлення факту батьківства підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відносно вимог позивача, щодо зміни прізвища дитини з ОСОБА_7 на ІНФОРМАЦІЯ_11 , суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Кожна дитина відповідно до статті 7 Конвенції має право на збереження індивідуальності.

Одним із основних засобів ідентифікації дитини є її ім`я, яке надається дитині при народженні, і складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Відповідно до статті 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до ч.ч. 3,5 ст.148 Сімейного Кодексу України у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років. У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

На сьогоднішній день у дитини прізвище її матері - ОСОБА_7 , з якою вона проживає, спору між батьками щодо прізвища дитини не має.

Позивачка не зазначає чим саме порушуються інтереси дитини та для чого змінювати прізвище, а отже відсутні підстави вважати, що прізвище матері якимось чином суперечить інтересам дитини.

Крім того, частиною четвертою статті 148 СК України передбачено, що за заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків, що не потребує звернення до суду.

Враховуючи вищенаведене, в задоволенні позовної вимоги щодо зміни прізвища дитини - суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 10-13,76-81,89,141,264-265,280 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання (встановлення) факту батьківства - задовольнити частково.

Встановити факт батьківства, а саме: що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (номер картки платника податків: НОМЕР_5 , актовий запис про смерть № 346 зареєстрований Перечинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 15.11.2023 року), який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 (актовий запис народження № 64, зареєстрований Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 11.07.2017 року).

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , № 64 від 11 липня 2017 року, складеного Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, а саме: у відомостях про батька дитини змінити: ОСОБА_5 , громадянин України на ОСОБА_5 , громадянин України.

У задоволенні позовної вимоги щодо зміни прізвища дитини - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів після його проголошення апеляційної скарги (сторонами, які не були при цьому присутні - в той же строк, з дня отримання ними копії цього рішення) і набере законної сили після закінчення вищезазначеного строку, якщо не буде оскаржене, а в разі оскарження - після апеляційного розгляду справи, якщо не буде скасоване.

Повний тексту судового рішення складено 21 листопада 2024 року.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання: АДРЕСА_2 , (Паспорт ID-картка № НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 );

Представник позивача: адвокат Зизич Наталія Юріївна, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № 21/2852 від 03.08.2021 року, адреса для листування: індекс АДРЕСА_3 , (РНОКПП НОМЕР_8 );

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце проживання: АДРЕСА_4 , (Паспорт ID-картка № НОМЕР_9 , РНОКПП НОМЕР_10 ;

Представник відповідача: адвокат Меренич Мирослава Іванівна, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № 21/1188 від 03.07.2017 року, адреса для листування: індекс АДРЕСА_5 ;

Третя особа: Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції, місцезнаходження: індекс 89200, м. Перечин, вул. Ужгородська, 43 Закарпатської області, (код ЄДРПОУ 25999080), тел./факс: (03145) 2-10-65, e-mail: o.popovych@pr.zk.drsu.gov.ua.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Головуючий Тарасевич П.П.