Рішення

від 30.12.2024 по справі 753/11380/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 753/11380/24

2/303/1420/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді Курах Л.В.

секретар судового засідання Гейруш Л.М.,

за участю:

представника відповідача

ОСОБА_1 Грицак А.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , інтереси якого представляє ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Тревел», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» про стягнення шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Тревел» на його користь: майнову шкоду завдану внаслідок ДТП в сумі 99402,50 грн.; моральну шкоду в сумі 100000,00 грн. та стягнути судові витрати.

Позовні вимоги мотивує тим, що 16.12.2022 року о 09:40 год. на пункті пропуску «Лужанка» м.Астей Закарпатської області відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Fiat Ducato" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , та автомобілем "Audi A6", д.н.з. НОМЕР_2 , вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

На місці ДТП водії склали спільне повідомлення про ДТП (європротокол), відповідно до якого дорожньо-транспортна пригода настала з вини ОСОБА_1 .

Цивільно-правова відповідальність винної особи ( ОСОБА_1 ) на момент настання ДТП була застрахована згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № АР6310915, виданого ПрАТ «СК «Альфа Страхування». На момент ДТП водій ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «ТАЙМ-ТРЕВЕЛЛЕР».

Разом з цим, між ним та Страховою компанією Німеччини "Saarland Versicherungen" укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № KRK000012480560, відповідно до умов якого, були застраховані майнові його інтереси, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Audi Аб» д.н.з. НОМЕР_3 . (франшиза за Договором 500 євро). Страхова компанія Німеччини "Saarland Versicherungen" визнала подію страховим випадком та здійснила огляд транспортного засобу, після чого був складений Експертний Висновок № V23-119HF, згідно якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Audi Аб» д.н.з. НОМЕР_2 без ПДВ, становить 1 469,14 євро (що дорівнює 58 414,48 грн. на момент складання Експертного Висновку № V23-119HF). Після чого йому було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 969, 14 євро ( що дорівнює 38 533,98 грн. на момент складання Експертного Висновку № V23-119HF). У зв`язку з страховим випадком по програмі повне КАСКО страховий внесок було збільшено та становить 2052,56 Євро (що дорівнює 79522,00 грн. на момент складання Експертного Висновку № V23-119HF).

Таким чином, оскільки він має беззаперечне право на відшкодування шкоди її заподіювачем у повному обсязі, тому просить суд стягнути з відповідачів на його користь франшизу у розмірі 500 євро (19 880 грн. 50 коп.) і витрати на вимушене збільшення страхового внеску у зв`язку з настанням страхового випадку у розмірі 2 052,56 євро (79 522 грн. 00 коп.), а всього підлягає стягненню майнова (матеріальна) шкода у розмірі 99 402 грн. 50 коп.. Крім того, позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь судовий збір та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., яку обґрунтовує тим, що належний йому транспортний засіб був основним засобом пересування і пошкодження автомобіля завдало позивачеві душевних страждань та негативно вплинуло на моральний стан.

Ухвалою суду від 02.09.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Також, ухвалою суду було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

25.11.2024 року на адресу суду надійшли витребуванні докази, а саме наказ №11-12-22, наказ №27/05 та трудовий договір №27/05/22.

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, представник позивача ОСОБА_4 подав до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, представник Грицак А.В. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову та зменшити витрати на правничу допомогу.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Тревел» в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_1 -адвоката Грицак А.В., дослідивши та перевіривши наявні у справі докази, приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 16.12.2022 року о 09 год. 30 хв. на пункті пропуску «Лужанка» м.Астей Закарпатської області відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Fiat Ducato" д.н.з. НОМЕР_1 яким керував ОСОБА_1 , та автомобілем "Audi A6", д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 . Внаслідок зазначеного ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

На момент дорожньо-транспортної пригоди:

транспортний засіб з д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований ПрАТ «Альфа страхування» 06.05.2022 року згідно полісу №6310915;

транспортний засіб з д.н.з. НОМЕР_2 був застрахований «Versicherungs Kammer Bayern» 01.01.2022 року згідно полісу №KR-1248-0560.

Згідно Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.

Згідно Експертного Висновку №V23-119HF від 04.04.2023 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Audi Аб» д.н.з. НОМЕР_2 без ПДВ, становить 1 469,14 євро.

Страхова компанія Німеччини "Saarland Versicherungen" прийняла рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 969, 14 євро.

Страхова компанія Німеччини "Saarland Versicherungen" повідомила, що страховий внесок збільшується та становить 2 052, 56 Євро.

Як вбачається з трудового договору №27/05/22 від 27 травня 2022 року, між ТОВ «Тайм Тревеллер» та ОСОБА_1 укладено трудовий договір. Згідно даного договору працівник ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати обов`язки водія вантажного автомобіля.

Згідно наказу №27/05 від 27.05.2022 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду водія вантажного автомобіля на основне місце роботи.

Згідно наказу №11-12-22 від 11.12.2022 року ОСОБА_1 наказано відрядити у відрядження за маршрутом: м.Комо (Італія)-м.Київ (Україна) а/м НОМЕР_4 .

Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п. 33.2. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV (надалі Закон України № 1961-IV) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Суд акцентує увагу на тому, що у разі складання європротоколу, страховик буде відшкодовувати лише шкоду, пов`язану з пошкодженням або фізичним знищенням ТЗ. Причому у деяких випадках буде враховуватись коефіцієнт фізичного зносу запчастин і це може знижувати їх вартість до 70%.

З 1.07.2022 Національним банком збільшено до 80 тис. грн. ліміт виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення ДТП з використанням європротоколу. Втім встановлено законодавчі обмеження щодо суми страхового відшкодування. Ними є:

податок на додану вартість, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника);

франшиза, у разі, якщо вона передбачена договором страхування.

Строк прийняття рішення та здійснення виплати страхового відшкодування визначений наступним чином: протягом 15 днів з дня узгодження розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, судам слід враховувати, що потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦПК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є Джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров`ю у зв`язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно.

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, з урахуванням того, що доказів відшкодування матеріальної шкоди чи спростування вищевказаних обставин, на час розгляду справи відповідачами не надано, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Тревеллер» слід стягнути на користь позивача ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) відшкодування майнової шкоди у розмірі 99 402,50 гривень.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідачів відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн..

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі №477/874/19 (провадження №14-24цс21) вказано, що абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін "інші обставини, які мають істотне значення" саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати.

Розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи й доведеності позову.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача вказував, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача ОСОБА_1 транспортний засіб був пошкоджений, а це викликало у позивача душевні страждання, значні незручності в організації життя та витрата часу на відновлення транспортного засобу.

Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У цій справі встановлено, що позивач оцінює розмір моральної шкоди, яку йому було заподіяно внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача у 10000,00 гривень.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що дорожньо-транспортною пригодою йому було заподіяно моральну шкоду.

Разом з тим, позивач не надав доказів настання інших негативних наслідків крім тих, що пов`язані із пошкодженням автомобіля та необхідність його відновлення.

Враховуючи характер правопорушення, вимоги розумності та справедливості, а також наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що визначений розмір моральної шкоди є завищеним, а тому підлягає зменшенню до 7 000,00 грн.

Крім цього, позивачем заявлено до стягнення з відповідачів 14 500,00 грн. витрат на правову допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатом ОСОБА_4 надано договір про надання правничої допомоги №05/09/23-ЮП/IL від 05.09.2023 року, акт виконаних робіт №01 до договору №05/09/23-ЮП/IL та квитанції про оплату.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зроблено висновок, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. […] Гонорар успіху як сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат. […] за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70 - 72) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи. Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Перевіряючи розмір витрат на надану позивачеві ОСОБА_3 професійну правничу допомогу адвокатом ОСОБА_4 суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 500,00 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.

Враховуючи малозначність та типовість справи, обсяг та характер наданих послуг та виконаних робіт, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає, що понесені витрати є неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 5 000 грн.

З огляду на викладене та відповідно до статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Уточнений позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайм Тревеллер» (код ЄДРПОУ: 37591113) на користь ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , відшкодування майнової шкоди у розмірі 99 402,50 (дев`яносто дев`ять тисяч чотириста дві гривні п`ятдесят копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайм Тревеллер» (код ЄДРПОУ: 37591113) на користь ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , відшкодування моральної шкоди у розмірі 7 000,00 (сім тисяч гривень 00 копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайм Тревеллер» (код ЄДРПОУ: 37591113) на користь ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч гривень 00 копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ).

Представник позивача: ОСОБА_4 (адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Відповідачі: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 );

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайм Тревеллер» (місце розташування: вул.Артема, 19/1, м.Мукачево, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 37591113).

Представник відповідача ОСОБА_1 - Грицак Андрій Васильович (вул.Росвигівська, 3/112, м.Мукачево, Закарпатська область).

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» (місце розташування: 01011, м.Київ, вул.Рибальська, 22, код ЄДРПОУ 30968986).

Повне рішення складено 03.01.2025 року.

Головуюча Л.В.Курах