Рішення

від 02.01.2025 по справі 485/2505/24

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/2505/24

Провадження №2/485/70/25

РІШЕННЯ

іменем України

02 січня 2025 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Яворського С.Й.,

за участю секретаря судового засідання Камінського Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Горохівської сільської ради Миколаївської області про визнання договору дійсним та визнання права власності на житловий будинок,

встановив:

17 грудня 2024 року до суду надійшла вказана позовна заява, в якій ОСОБА_1 просить визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку садибного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 21 листопада 1991 року між нею та а/к "Придніпровський", в особі директора ОСОБА_3., та визнати за нею право власності на вказаний будинок з будівлями та спорудами, посилаючись на неможливість вирішення спору в позасудовому порядку.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що 21 листопада 1991 року між продавцем а/к «Придніпровський», (с. Новотимофіївка Снігурівського району Миколаївської області, в особі директора ОСОБА_3., та покупцем- ОСОБА_2 , як робітником а/к «Придніпровський» було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку садибного типу, розташованого по АДРЕСА_2 з надвірними господарськими будівлями загальною площею- 57 кв.м, житловою- 38 кв.м. (а.с.11)

На підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу, за ОСОБА_1 , 20 вересня 1993 року Снігурівською філією Миколаївського МБТІ було зареєстровано право власності в цілому, запис- № 9-151 від 20.09.1993р. (а.с.12)

Вказане підтверджується довідкою Снігурівської філії КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 22 лютого 2024 року № 4-136. (а.с.13). Крім того, цією довідкою підтверджується збільшення житлової площі на 16.5 кв.м. за рахунок внутрішнього перепланування, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року № 406, не потребує дозволу та введення об`єкта в експлуатацію

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від 24 травня 2024 року № 73302983 позивачці відмовлено в проведенні державної реєстрації права власності на житловий будинок через відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу жилого будинку (а.с.18).

Сторони в судове засідання не з`явились.

Позивачка до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник Горохівської сільської ради Миколаївської області Завірюхін М.В. подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача, проти задоволення позову не заперечують.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

У зв`язку з визнанням відповідачем позову, суд вирішив ухвалити рішення що відповідає ч.3 ст. 200 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що 21 листопада 1991 року між продавцем а/к «Придніпровський», (с. Новотимофіївка Снігурівського району Миколаївської області, в особі директора ОСОБА_3., та покупцем- ОСОБА_2 , як робітником а/к «Придніпровський» було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку садибного типу, за умовами якого а/к "Придніпровський" в особі директора- ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 купила за 13490 руб. домолодіння по АДРЕСА_2 з надвірними господарськими будівлями загальною площею- 57 кв.м, житловою- 38 кв.м. При цьому, оплата проведена у повному обсязі у листопаді 1991 року, що підтверджено довідкою з підписами директора та бухгалтера а/к "Придніпровський".

20 вересня 1993 року на підставі вказаного договору Снігурівським бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_1 посвідчено право особистої власності на вказане домоволодіння за АДРЕСА_3 , та записано в реєстрову книгу № 9-151, що підтверджується реєстраційним посвідченням від 20.09.1993.

Згідно паспорту громадянина України НОМЕР_1 , ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Рисипени, Фалештського району, республіка Молдова, значиться зареєстрованою у вказаному домоволодінні з 26.03.1985.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2024/012009176 від 04.10.2024 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою- АДРЕСА_1 , згідно паспорту громадянина України НОМЕР_1 значиться зареєстрованою у вказаному домоволодінні з 26.03.1985 р.

За даними копії технічного паспорту, виготовленого станом на 22.02.2024 Миколаївським міжміським Бюро технічної інвентаризації (інвентаризаційна справа № 51), домоволодіння АДРЕСА_3 складається з:

А-1 Житловий будинок, Б-1 Літня кухня, В-1 Сарай, Г-1 Вбиральня, Д-1 Сарай, Е-1 Душ, Ж-1 Сарай, З-1 Гараж, И-1 Сарай, К-1 Гараж, Л-1 Сарай, М-1 Сарай, Нпд- Погріб з шиєю, С-1 Сарай №2 Вод.кран, №3 Хвіртка,№5 Ворота,№6 Ворота, №7 Огорожа, №8 Огорожа, №9 Огорожа, №10 Хвіртка, №11 Ворота, №12 Ворота, №13 Ворота, І- замощення, II- Відмостка. Загальна земельна площа - 1709 м2. Власницею значиться ОСОБА_1 .

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія- ЯК № 784518, від 11 січня 2010р., виданого на підставі рішення Новотимофіївської сільської ради № 2 від 10.12.2009 р. Снігурівського району Миколаївської області, власницею земельної ділянки площею 0.1710 га, що розташована у АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки- 4825783401:16:005:0002 являється ОСОБА_1 .

Довідкою Снігурівської філії КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 22 лютого 2024 року № 4-136., підтверджується збільшення житлової площі на 16.5 кв.м. за рахунок внутрішнього перепланування, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року № 406, не потребує дозволу та введення об`єкта в експлуатацію. Нежитлову прибудову літ. А1-1 збільшено у розмірах на 40,0 кв.м. (до 05.08.1992), загальну площу збільшено на 37.7 кв.м., що також не потребує введення в експлуатацію.

З метою реєстрації права власності на майно в Державному реєстрі речових прав, ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора, де отримала відмову в проведенні реєстраційних дій № 73302983 від 24 травня 2024 року у зв`язку з тим, що договір купівлі-продажу повинен бути нотаріально посвідчений.

Таким чином, позивач як власниця зазначеного будинку обмежена у реалізації свого права власності, оскільки угода не посвідчена нотаріально, що тягне її недійсність.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі, визнання права.

Відповідно до ст.153 ЦК УРСР договір вважається укладеним коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Відповідно до ч.2 ст.47 ЦК УРСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним у судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість.

Я встановлено судом, а/к "Придніпровський" 08.06.1996 року реорганізовано в КСП «Придніпровський», що підтверджується листом архівного відділу Баштанської райдержадміністрації Миколаївської області від 11.06.2024р. № 94.04/05 (а.с.21), статут КСП «Придніпровський» зареєстровано 18 липня 1996 року, код ЄДРПОУ- 01528281.

14.04.2000 року КСП «Придніпровський» реорганізовано в СГВК «Придніпровський», ідентифікаційний код - 01528281. У Статуті зазначено, що СГВК є правонаступником КСП «Придніпровський» з дня припинення його діяльності.

Ухвалами Господарського суду від 27.05.2003 року про визнання СГВК «Придніпровський» банкрутом та від 04.06.2004 року про ліквідацію СГВК «Придніпровський», СГВК «Придніпровський», ідентифікаційний код - 01528281 ліквідовано у зв`язку з банкрутством, тому посвідчити зазначений договір в нотаріальній конторі та розпорядитися ним позивачка не може.

Згідно із частиною першої статті 128 ЦК України, в редакції 1963 року, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, оскільки позивач повністю виконав умови договору купівлі-продажу, сплативши за придбане майно грошові кошти, у результаті чого набув право власності на нього, фактично володів даним майном, угода купівлі-продажу недійсною не визнавалась, суд вважає, що сторони договору домовилися про усі істотні умови договору купівлі - продажу.

За такого, суд приходить висновку про доведеність вимог позивача за наявності письмового підтвердження укладання сторонами договору купівлі-продажу житлового будинку, який хоча і не посвідчено нотаріально, але виконано сторонами, неможливості нотаріального посвідчення договору, та ухвалює про задоволення позовау в частині визнання дійсним договіру купівлі-продажу житлового будинку садибного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 21 листопада 1991 року між нею та а/к "Придніпровський", в особі директора ОСОБА_3.

Так, як державним реєстратором не визнавалось право власності позивачки на будинок з тих підстав, що договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений, судом в цій частині позовні вимоги задоволені, тому з дня набрання рішення зконної сили договір вважається дійсним, тобто судом реально захищено права позивачки, тому з метою усунення підміни понять, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині визнання права власності на житловий будинок.

Керуючись ст. 4, 13, 81, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Горохівської сільської ради Миколаївської області про визнання договору дійсним та визнання права власності на житловий будинок- задовольнити частково.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , укладений 21 листопада 1991 року між а/к «Придніпровський», с. Новотимофіївка Снігурівського району Миколаївської області, в особі директора ОСОБА_3. та ОСОБА_1 .

В решті позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Дата складення повного судового рішення - 02.01.2025 року.

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Горохівська сільска рада Миколаївської області, адреса: вул.Поштова, 8, с.Горохівське, Баштанського району Миколаївської області.

Суддя С.Й. Яворський