Рішення

від 18.12.2024 по справі 686/19096/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/19096/23

Провадження № 2/686/196/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2024

18 грудня 2024 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Мазурок О.В.

при секретарі Колісник Л.В.

за участі: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи Журби М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Державного підприємства «Сетам», приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Палінчак Тетяни Вікторівни, треті особи: ОСОБА_5 ; Летичівський відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районні Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), акціонерне товариство страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», ОСОБА_6 про визнання недійсним електронних торгів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Державного підприємства «Сетам», приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Палінчак Тетяни Вікторівни, треті особи: ОСОБА_5 ; Летичівський відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районні Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), акціонерне товариство страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», ОСОБА_6 про визнання недійсним електронних торгів. Просить: визнати недійсними електронні торги з продажу арештованого майна, які відбулися 17.11.2022 року та 21.11.2022 року, проведені Державним підприємством «СЕТАМ», а саме лот № 519057 та лот № 519197 протокол № 580639 та № 579319 проведення електронних торгів, відповідно до якого було продано належне позивачу ОСОБА_3 нерухоме майно: скасувати протоколи № 580639 від 17.11.2022 року та № 579319 від 21.11.2022 року проведення електронних торгів, згідно яких переможцем торгів визнано ОСОБА_4 ; скасувати Акти про проведення електронних торгів (аукціону) виданих головним держаним виконавцем Другого відділу ДВС у місті Хмельницькому Олегом Круць 13.12.2022 року та 23.12.2022 року ВП№ НОМЕР_5, виданих на підставі протоколів № 580639 від 17.11.2022 року та № 579319 від 21.11.2022 року проведення електронних торгів; Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер 372 та 373, видане 23.02.2023 р. приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Палінчак Т.В.; Скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення (гараж) №7-Г, загальною площею 21,0 кв. м, розташований в АДРЕСА_1 , (номер об`єкта нерухомого майнам 878574368101) та нежитлове приміщення, загальною площею в цокольному поверсі 25,1 кв. м, розташований в АДРЕСА_1 , (номер об`єкта нерухомого майна 634407868101) за ОСОБА_4 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 66532868 та 66532549 від 23.02.2023 року, прийняте приватним нотаріусом Палінчак Т.В. Хмельницького міського нотаріального округу.

На обґрунтування свого позову вона вказала, що 23 вересня 1995 року вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 . В травні 2023 року Деражнянським районним судом Хмельницької області відкрито провадження по цивільних справах за моїм позовом про розлучення та поділ майна подружжя. В червні 2023 року вона отримала відзив на позовну заяву щодо поділу спільного майна, в якому зазначено, що такі нерухомі об`єкти, як: нежитлове приміщення- гараж № НОМЕР_1 загальною площею 21,0 кв.м та нежитлове приміщення в цокольному поверсі загальною площею 25,1 кв.м. які розташовані у АДРЕСА_1 , були відчужені в рахунок боргу з електронних торгів. Вказане майно було набуте під час шлюбу, за спільні кошти, але право власності на яке було зареєстроване за чоловіком, що підтверджується належними документами. Відповідно до отриманої нею інформації, їй стало відомо, що її колишній чоловік ОСОБА_6 заборгував кошти в розмірі 50000 дол. США. З цього приводу було відкрите провадження у Хмельницькому міськрайонному суді. Її в якості співвідповідача ніхто не залучав, тому їй не було відомо про цей факт. Після винесеного рішення, другим відділом ДВС у місті Хмельницькому було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_5. В ході вказаного виконавчого провадження було накладено арешт та здійснено оцінку нерухомого майна. Після проведення експертної оцінки, опису та арешту дані об`єкти: приміщення- гараж № НОМЕР_1 загальною площею 21,0 кв.м та нежитлове приміщення в цокольному поверсі загальною площею 25,1 кв.м., які розташовані у АДРЕСА_1 були реалізовані через систему електронних торгів за допомогою ДП «Сетам».

Відповідно до протоколів проведення електронних торгів від 17.11.22 р. та від 21.11.2022 р. лот № 519057 та лот № 519197 були придбані ОСОБА_4 , що підтверджується також актами про проведення електронних торгів від 13.12 та 23.12 2022 року.

На підставі вищевказаних актів, приватним нотаріусом Палінчак Т.В. 23.02.2023 року видано свідоцтва про право власності на вищевказані об`єкти, та відповідно внесенні відомості до державного реєстру речових прав.

Оскільки вказане спірне майно придбане під час шлюбу та відповідно до ст. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Таким чином, законодавець наділяє обов`язком з`ясувати належність майна чи його частини боржнику та правом звернутися до суду із поданням для визначення частки боржника у спільному майні безпосередньо самого виконавця, яке останнім не було реалізовано у встановленому законом порядку. Натомість, державний виконавець другого відділу ДВС міста Хмельницького обмежився лише констатацією того факту, що спірне майно зареєстрована лише на боржника - чоловіка позивача - ОСОБА_7 . Проте, сам по собі факт реєстрації спірного майна на ім`я одного з подружжя не означає, що воно належить лише тій особі, на ім`я якої воно зареєстровано. Таке майно є спільною сумісною власністю подружжя, атому відчуження частки цього майна на публічних торгах без згоди іншого з подружжя порушує право останнього як співвласника на вільне користування і розпорядження нерухомим майном.

Таким чином, продажу на електронних торгах підлягала лише частина гаражів, що належала чоловіку позивачки (боржнику) на праві спільної сумісної власності подружжя.

Здійснення продажу з електронних торгів частини майна позивача без вирішення питання щодо визначення частки не відповідає вимогам закону і тягне за собою недійсність проведених електронних торгів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги (заяву про зменшення позовних вимог) підтримала.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Направив до суду письмові пояснення.

Представник відповідача - Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. В попередньому судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Направив до суду відзив, в якому вказав, що позовні вимоги вважає необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню з урахуванням наступних обставин та підстав. У період з 17.12.2021 по 17.05.2023 на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у відділі ДВС знаходилось виконавче провадження НОМЕР_6 по виконанню судового рішення, на підставі якого видано виконавчий лист №673/1287/19 Деражнянського районного суду, виданий 14.12.2021 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 коштів за борговою розпискою від 06.07.2017 в розмірі 50 000 доларів США. Заходами примусового виконання рішення, державним виконавцем виявлено майно боржника, яке зареєстровано на праві власності, а саме, нежитлові приміщення площею 21 кв. м. та 25,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

24.01.2022 року державним виконавцем за участю стягувача та понятих проведено опис зазначеного майна, про що винесено відповідну постанову. 19.07.2022 року проведено оцінку вказаних об`єктів нерухомості. 15.09.2022 року описане та арештоване майно боржника (тип: інше, нежитлове приміщення в цокольному поверсі загальною площею 25,1 кв.м., передано на примусову реалізацію. 16.09.2022 року описане та арештоване майно боржника (тип: інше, нежитлове приміщення № 7-Г загальною площею 21,0 кв.м. передано на примусову реалізацію. Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 579319 (нежитлове приміщення площею 21 кв. м.) від 21.11.2022 року переможцем торгів став учасник № 4, ОСОБА_4 , який придбав майно за ціною 104048,00 грн. Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 580639 (нежитлове приміщення площею 25,1 кв.м.) від 17.11.2022 року переможцем торгів став учасник № 6, ОСОБА_4 , який придбав майно за ціною 206609,90 грн. 13.12.2022 року державним виконавцем видано акт про проведення електронних торгів на нежитлове приміщення площею 21 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 23.12.2022 державним виконавцем видано акт про проведення електронних торгів на нежитлове приміщення площею 25,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому, 17.05.2023 виконавче провадження передано для виконання до Деражнянського відділу державної виконавчої служби, оскільки на цій території знаходиться інше майно боржника, на яке можна звернути стягнення. Перед примусовою реалізацією арештованого майна, державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів. Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком підлягають оскарженню в спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження". Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Оскільки позивач не посилається на будь-які порушення організатором торгів норм Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, а обґрунтовує свої вимоги діями державного виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження, вважаємо про відсутність правових підстав для визнання електронних торгів недійсними. Згідно норм Цивільного кодексу України (частина четверта статті 334) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Реєстрацію права власності на вищевказане майно боржника ОСОБА_7 державним виконавцем належним чином перевірено. Слід зазначити, що законодавство, яке регулює процедуру примусового виконання рішень, не передбачає обов`язку виконавця перевіряти співвласників майна боржника. Натомість, згідно п.3 ч.5 ст.19 Закону №1404-VIII, боржник зобов`язаний за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України. Такого обов`язку боржник не виконав. Позивач не довів обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, оскільки не надала доказів на підтвердження наявності порушень процедури реалізації майна, які могли вплинути на результати електронних торгів, тобто не довів порушення його прав і законних інтересів. Протиправна бездіяльність або дії суб`єкта владних повноважень можуть мати місце в тому випадку, коли в межах повноважень суб`єкта владних повноважень існує обов`язок вчинити конкретні дії, але він не виконаний. На цьому наголосив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у справі № 320/5970/17. Враховуючи, що чинним законодавством не передбачено обов`язку виконавця перевіряти співвласників майна боржника, підстави визнавати торги недійсними відсутні, відповідно і відсутні підстави задовольняти позов.

Представник відповідача - Державного підприємства «Сетам» в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача - приватного нотаріуса Хмельницького нотаріального округу Палінчак Т.В. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Відповідач направила до суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що позовні вимоги вважає безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, виходячи з такого. Підставою як оформлення акту державного виконавця про проведені електронні торги, так і видачі спірного свідоцтва про право власності є саме правочин щодо відчуження майна на прилюдних торгах, тобто всі подальші дії, в тому числі і видача нотаріусом свідоцтва про право власності є діями з оформлення результатів проведених прилюдних торгів. Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.01.92 №2 зазнане, що в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні відповіді нотаріуси та інші органи, що виконують нотаріальні дії, беруть участь як заінтересоваі особи (ст.98 ЦПК) і несуть обов`язки та користуються правами, передбаченими статті 99 ЦПК, в тому числі правом оскаржувати рішення і ухвали суду. Як зазначає Верховний Суд у рішенні від 10.04.2018 у справі №927/849/17, і позивачем не обґрунтовано яким чином обраний ним спосіб захисту шляхом заявлені вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності зможе забезпечити реальні та ефективний захист його порушеного (невизнаного) чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу. Оскільки свідоцтво про право власності є лиш документом, яким оформлюється відповідне право, а не документом, на підставі якої набувається чи припиняється право власності, тому обраний спосіб захисту майнових прав шляхом звернення з позовом про визнання вказаного свідоцтва недійсним не відповіді передбаченим статтею 16 ЦК України способам захисту цивільних прав та інтересів. Суд відхиляє посилання скаржника (пункт 9) не те, що позивачем не обґрунтовану яким чином обраний ним спосіб захисту, який не відповідає статті 16 ЦК Україну відновить право останнього з огляду на наступне. Так, як мотивовано зазначено судимі свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов`язки, тобто не є правочином. Разом з цим свідоцтво видається на підтвердження права, яке виникло внаслідок правочину. Підставою як оформлення акту державного виконавця про провела електронні торги, так і видачі спірного свідоцтва про право власності є саме правочин, що і відчуження майна на прилюдних торгах, тобто всі подальші дії, в тому числі і видача нотаріусом свідоцтва про право власності є діями з оформлення результатів проведена прилюдних торгів. Також, Верховний Суд у своєму рішенні від 15.04.2020 у справі № 474/1061І прийшов до висновку, що нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинена інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасниць нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутні і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийняття рішення. Отже, враховуючи вищезазначене, позивачем позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

Представник третьої особи Мерзенюка О. В. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив.

Третя особа - Летичівський відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районні Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про слухання справи за його відсутності.

Представник акціонерне товариство страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» залученого судом в якості третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

ОСОБА_6 , залучений судом до участі в справі в якості третьої особи, в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Заслухавши поясненну часників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав: судом об`єктивно встановлено, що у період з 17.12.2021 по 17.05.2023 на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у відділі ДВС знаходилось виконавче провадження НОМЕР_6 по виконанню судового рішення, на підставі якого видано виконавчий лист №673/1287/19 Деражнянського районного суду, виданий 14.12.2021 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 коштів за борговою розпискою від 06.07.2017 в розмірі 50 000 доларів США.

Заходами примусового виконання рішення, державним виконавцем виявлено майно боржника, яке зареєстровано на праві власності, а саме, нежитлові приміщення площею 21 кв. м. та 25,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .

24.01.2022 державним виконавцем за участю стягувача та понятих проведено опис зазначеного майна, про що винесено відповідну постанову.

19.07.2022 року проведено оцінку вказаних об`єктів нерухомості.

15.09.2022 року описане та арештоване майно боржника (тип: інше, нежитлове приміщення в цокольному поверсі загальною площею 25,1 кв.м., передано на примусову реалізацію. 16.09.2022 року описане та арештоване майно боржника (тип: інше, нежитлове приміщення № 7-Г загальною площею 21,0 кв.м. передано на примусову реалізацію.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів №579319 (нежитлове приміщення площею 21 кв.м.) від 21.11.2022 року переможцем торгів став учасник № 4, ОСОБА_4 , який придбав майно за ціною 104048,00 грн.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів №580639 (нежитлове приміщення площею 25,1 кв.м.) від 17.11.2022 року переможцем торгів став учасник № 6, ОСОБА_4 , який придбав майно за ціною 206609,90 грн.

13.12.2022 року державним виконавцем видано акт про проведення електронних торгів на нежитлове приміщення площею 21 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та 23.12.2022 державним виконавцем видано акт про проведення електронних торгів на нежитлове приміщення площею 25,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

17.05.2023 виконавче провадження передано для виконання до Деражнянського відділу державної виконавчої служби, оскільки на цій території знаходиться інше майно боржника, на яке можна звернути стягнення.

06.09.2024 року внесено дані про припинення юридичної особи - Деражнянського відділу державної виконавчої служби. Причина припинення - припинення юридичної особи в результаті реорганізації. Юридична особа правонаступник - Летичівський відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районні Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободичи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеноїв позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

В порядку реалізації арештованого майна, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Реалізація майна, зокрема майнових прав, на прилюдних торгах полягає в продажу цього майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів. Тому, враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів особливості, проведення таких торгів є правочином. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу відчуження на публічних торгах і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 925/1351/19 та від 07 липня 2020 року в справі № 438/610/14-ц, від 06 липня 2022 року в справі № 914/2618/16, від 28 вересня 2022 року в справі № 483/448/20).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Порушенням своїх прав проведенням електронних торгів з реалізації квартири ОСОБА_3 , пов`язує з тим, що майно придбане в шлюбі з ОСОБА_6 .

Державною виконавчою службою, в ході виконавчого провадження було накладено арешт та здійснено оцінку нерухомого майна та вказані приміщення було реалізовано через систему електронних торгів.

ОСОБА_3 дії державного виконавця не оскаржувала.

Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - боржник, державна виконавча служба, організатор електронних торгів і переможець таких торгів.

Відповідно до частини третьої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 60 Сімейного кодексу України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У справі № 233/4365/18 (провадження № 14-96цс21) Велика Палата Верховного Суду вирішила питання про те, чи є належними й ефективними вимоги про визнання недійсними протоколу й акта про проведені електронні торги та виснувала, що, оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, в разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий же підхід необхідно застосовувати і щодо оскарження іншого документа - акта про проведені електронні торги (також постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року в справі № 910/12525/20 (пункт 104), від 28 вересня 2022 року в справі № 483/448/20 (пункт 9.66)).

Вимогу про визнання недійсними електронних торгів суд може інтерпретувати як позов про визнання недійсним відповідного договору купівлі-продажу. Проте ця вимога лише за певних умов може бути ефективним способом захисту, наприклад, тоді, якщо позивачем і відповідачем є продавець і покупець за договором купівлі-продажу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року в справі № 233/4365/18 (провадження № 14-96цс21)).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (частина перша статті 388 ЦК України). Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (частина друга цієї статті у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2023 року в справі

№362/2707/19 (провадження № 14-21цс22) вказано, що належна позивачці частка нерухомого майна, а саме житлового будинку та земельної ділянки, є майном, яке може бути витребувано від особи, яка заволоділа ним. Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його в особи, яка не мала права відчужувати це майно. Тобто в наведеній вище постанові Великої Палати Верховного Суду зроблено висновок про допустимість витребування за допомогою віндикаційного позову такого майнового права, як право на частку в праві спільної власності. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 24 січня 2024 року в справі № 291/86/20 (провадження № 61-10111св23).

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18)).

Метою позову про витребування майна з чужого володіння є забезпечення введення позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Так, у випадку позбавлення власника його нерухомого майна означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на таке майно.

Якщо продавець продав товар, який належить іншій особі на праві власності, не маючи права його відчужувати, то покупець не набуває право власності на товар, крім випадків, коли власник не має права вимагати його повернення. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від такого набувача лише у випадках, встановлених частиною першою статті 388 ЦК України (з урахуванням винятків, визначених у частині другій цієї статті), тоді як в недобросовісного набувача чи у добросовісного, який набув майно безоплатно, власник має право його витребувати у всіх випадках (стаття 387, частина третя статті 388 ЦК України).

Тому якщо позивач не був стороною договору-купівлі продажу, укладеного на електронних торгах, і, наприклад, вважає, що переможець торгів є недобросовісним та не набув право власності на придбане приміщення готелю, він може скористатися прямо визначеним законом для таких спірних правовідносин способом захисту права. Для застосування вимоги про витребування майна з чужого володіння немає потреби в оскарженні електронних торгів (відповідного правочину купівлі-продажу), складених на їх підставі протоколу й акта про проведені електронні торги чи викладеного в окремому документі договору купівлі-продажу (висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року в справі № 233/4365/18 (провадження № 14-96цс21), від 01 жовтня 2019 року в справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19) і від 05 жовтня 2021 року в справі № 910/18647/19 (провадження № 12-88гс20)).

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність набувача майна має значення для застосування як критерію законності втручання держави у право набувача на мирне володіння майном, так і критерію пропорційності такого втручання легітимній меті останнього. Якщо особа витребовує нерухоме майно, то для визначення добросовісності його набувача, крім приписів ЦК України, слід застосовувати припис пункту 1 частини першої статті 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 липня 2023 року в справі

№233/4365/18 (провадження № 14-96цс21) звертала увагу на те, що придбання майна на публічних торгах не є запорукою добросовісності набувача. Тому питання про добросовісність чи недобросовісність покупця, який набув майно на торгах, слід оцінювати в кожному конкретному випадку окремо.

ОСОБА_3 просила визнати електронні торги недійсними, скасувати протоколи про проведення електронних торгів, скасувати акти про проведення електронних торгів, визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, однак заявлені вимоги не призведуть до ефективного захисту її прав. Крім того, суд вважає, що вимоги про визнання недійсними протоколів й актів про проведені електронні торги є неналежними й неефективними вимогами, оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, в разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину.

Також, суд враховує, що ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Державного підприємства «Сетам», приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Палінчак Тетяни Вікторівни, треті особи: ОСОБА_5 ; Летичівський відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районні Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), акціонерне товариство страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», ОСОБА_6 про визнання недійсним електронних торгів. Представник позивача в судовому засіданні проти залучення ОСОБА_6 в якості співвідповідача заперечувала.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та ухвалює рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

В постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) Верховний Суд зазначив, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що за обставинами цієї справи в задоволенні позову необхідно відмовити у зв`язку з його пред`явленням не до всіх відповідачів, та у зв`язку з неефективним способом захисту.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України витрати повязанні з розглядом справи покладаються на позивача.

Керуючись ст..ст. 2, 15,16 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81,141, 259, 263-265, 268, 279, 289, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Державного підприємства «Сетам», приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Палінчак Тетяни Вікторівни, треті особи: ОСОБА_5 ; Летичівський відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районні Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), акціонерне товариство страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», ОСОБА_6 про визнання недійсним електронних торгів, які відбулися 17.11.2022 року та 21.11.2022 року; скасування протоколів електронних торгів №580639 та №579319; скасування актів про проведення електронних торгів 13.12.2022 року та 23.12.2022 року; визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер 372 та 373 виданих 23.02.2023 року; скасування державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення (гараж) № НОМЕР_1 та нежитлове приміщення загальною площею в цокольному поверсі 25,1 кв.м. за ОСОБА_4 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги .

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Відповідачі: ОСОБА_4 , НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ;

- Другий відділ Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), 29000, м. Хмельницький вул.. Тернопільска, 13/2 ЄДРПОУ 37225071;

- Державне підприємство «Сетам», 01001, м. Київ, вул.. Стрілецька, 4-б, ЄДРПОУ 39958500;

- приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Палінчак Тетяна Вікторівна, 29000, м. Хмельницький вул.. Подільська,22/2;

Треті особи: : ОСОБА_5 , АДРЕСА_4 ;

- Летичівський відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районні Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), 31500, м. Летичів, вул.. Юрія Савіцького, 14 Хмельницької області;

- акціонерне товариство страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», 04050, м. Київ,вул.. Білоруська, 3 , ЄДРПОУ 20344871

- ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення складено 02.01.2025 року.

Суддя: О.В.Мазурок