Рішення

від 26.12.2024 по справі 947/18753/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/18753/24

Провадження № 2/947/4214/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,

за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.В.

розглянувши за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси 12.06.204 надійшла позовна заява АТ «ДТЕК Одеські електромережі « ( далі ДТЕК, позивач) про стягнення з ОСОБА_1 ( далі споживач, відповідач) заборгованість за не обліковану електричну енергію в розмірі 70 632,03 грн. та судові витрати.

При подачі позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Судом , ухвалою від , було прийнято позовну заяву до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

30.09.2024 від представника відповідача адвоката Марочкіна В.О. подано відзив у якому заперечується проти задоволення позову з миті вів необґрунтованості та недоведеності позовних вимог а саме: споживачу не було продемонстровано а ні місце самовільного підключення а ні доказів того що продемонстрований дріт , який начебто було виявлено у будинку відповідачки, взагалі використовувався для передачі електричного струму. Також відсутність відомостей про дату і час контрольних оглядів у період 2022-2023 років, відсутність залучених незаінтересованих свідків та відео фіксації виявленого порушення, а також відсутність належним чином зафіксованого предмета порушення ( дроту, з описанням його характеристики, маркування, вимірювання наявність технічної схеми підключення цього дроту із визначенням електричних приборів або приладів які були підключені до електромереж через даний дріт) дозволяє прийти до обґрунтованого сумніву дійсності виявленого факту порушення. Також представником відповідача заявлено про невідповідність розрахунків обсягу та вартості не облікованої енергії вимогам законодавства, відсутність доказів належного представництва інтересів позивача особою яка подала позов.

16.10.2024 до суду представником позивача надано відповідь на відзив а 21.10.2024 представником відповідача заперечення на відповідь на відзив.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).

На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Правовідносини між громадянами (споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками врегульовані, зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії» ( Закон № 2019-VIII), Правилами роздрібного ринку електричної енергії ( далі ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» ( Закон № 1875-IV) а також Цивільним Кодексом України( далі ЦК України).

Закон № 2019-VIII визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Статтею першою Закону № 2019-VIII визначені наступні поняття, зокрема: електрична енергія - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу (п. 26); електрична мережа - сукупність електроустановок для передачі та/або розподілу електричної енергії ( п. 27); електроенергетика - галузь економіки України, що забезпечує споживачів електричною енергією ( п. 28 ); електроенергетичне підприємство - суб`єкт господарювання, який здійснює одну з таких функцій: виробництво, передачу, розподіл, постачання електричної енергії споживачу, зберігання енергії або трейдерську діяльність (п. 29); електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу( п.30); оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності ( п. 56); споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання ( п. 84).

Крім того, згідно з п. 2-4 ч. 2 ст. 77 Закону № 2019-VIII правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж електроенергетичних підприємств та споживачів, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість (частина 2 статті 1213 ЦК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови НКРЕКП N° 312 від 14.03.2018 р. зазначено, що укладання договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог ПРРЕЕ здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживання про надання послуг а розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви - приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Постановою НКРЕКП N° 312 від 14.03.2018 р., а саме в пункті 4 вказано, що договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви - приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та /або з дати, указаної у заяві - приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві - приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладеного договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Відповідно до п 1.2.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Як встановлено судом ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 з відкриттям на її ім`я особового рахунку № НОМЕР_1 в AT «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» для здійснення розрахунків за спожиту електричну енергію та інших платежів.

AT «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є оператором системи розподілу електроенергії, у тому числі, споживачу ОСОБА_1 .

Згідно акту про порушення №8010093 від 30.10.2023 , складного у присутності споживача - власника будинку ОСОБА_1 , яка була ознайомлена зі змістом акту та підписала його без зауважень) , співробітниками ДТЕК під час перевірки електромереж будинку АДРЕСА_2 , виявлено самовільне підключення електропроводки до електромереж оператора системи розподілу із порушенням схеми обліку. Як зазначено в акті «самовільне підключення виконано проводом ПВС 2*1,5мм ( мідь), від ввідного кабелю на навантаження будинку, через розетку, приховано, виявити яке при контрольному огляді дане порушення визначити не можливо. Порушення продемонстровано споживачу. Складена схема самовільного підключення, здійснено фотофіксації місця виявлення самовільного підключення та вилучено дріт ПВС 2*1,5 мм2. Також споживача повідомлено про розгляд даного акту комісією ДТЕК21.11.2023 в 09:00 годин».

Згідно з п. 1.1.2 ПРРЕЕ акт про порушення - це документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об`єкті споживача цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. Процедуру складання акту про порушення регламентовано у п. 8.2.5 ПРРЕЕ.

Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів без облікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

Пунктом 8.2.6. ПРРЕЕ передбачено, що споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

Суд, проаналізувавши зміст акту, прийшов до висновку що він відповідає вимогам ПРЕЕ, а саме: в акті про порушення зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; тощо. Акт про порушення підписаний представниками оператора системи, які брали участь у перевірці, та особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки власниця ОСОБА_2 . Також відповідач на виконання вимог п. 8.2.6 ПРРЕЕ була обізнано з датою та місцем розгляду акту про порушення та мала змогу бути присутньою під час її засідання.

Складений у відповідності до правил акт про порушення визнається судом як доказ у спорах щодо відшкодування матеріальних збитків. Зазначеної правової позиції додержується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц.

Відповідно до п. 8.4.8 ПРРЕЕ, кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначено: якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку, виявити яке представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, - з дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття права власності чи користування на об`єкт (якщо технічну перевірку у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності (користування) на об`єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Для споживачів, у яких відсутні договірні відносини з оператором системи, та побутових споживачів за робочий день приймається календарний день.

Відповідно до ПРРЕЕ контрольний огляд засобу комерційного обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 зазначила (п. 55), що приховане приєднання до електричної мережі (прихованою електропроводкою) можна виявити лише під час технічної перевірки, а не під час контрольних оглядів, адже виявити факт прихованого підключення (прихованою електропроводкою) можна лише з використанням спеціальних технічних засобів або у зв`язку з частковим демонтажем будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів

Згідно протоколу №127/1 від 21.11.2023 засідання комісії ДТЕК Одеські електромережі було розглянуто акт про порушення №8010093 від 30.10.2023 з метою визначення правомірності акту про порушення, обсягу та вартості необлікованої електроенергії та суми завданих споживачем збитків внаслідок порушення споживачем ПРЕЕ, яка підлягає оплаті та прийнято рішення про проведення нарахування згідно із пунктами 8.4.2 пп.6, 8.4.7, 8.4.8 пп.3 та за формулою №8 пункту 8.4.13ПРЕЕ, із застосуванням тривалості роботи струймопримачів протягом 8 годи доби з періодом нарахування один рік з 30.10.2022 по день виявленого порушення, з визначенням суми яка підлягає сплаті о 70 632,03 грн. за 10406 квт*год.

До протоколу надано електронний розрахунок необлікованої електроенергії із зазначенням виконавця розрахунку.

Розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії по акту про порушення проводиться у відповідності до розділу 8.4 ПРЕЕ.

Наданий до позову розрахунок не було спростовано стороною відповідача окрім загальних тверджень щодо його неправильності , і приймається судом як належний та допустимий доказ.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Великої Палати верховного суду по справі № 916/3027/21 від 21.06.2023 року зазначено, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо.

При розгляді даної справи суд проаналізувавши надані сторонами докази та пояснення по суті справи приходить до висновку , що критеріям «більшої вірогідності» відповідають докази надані позивачем а тому вважає доведеним що, у відповідності до вимог законодавства України у сфері ринку електричної енергії , співробітниками ДТЕК Одеські електромережі була здійснена контрольна перевірка електромереж у будинку АДРЕСА_2 , за участю власника-споживача електроенергії, та виявлено порушення у вигляді самовільного підключення електропроводки до електромереж оператора системи розподілу із порушенням схеми обліку, про що було складено акт , який відповідає вимогам Правил роздрібного ринку електричної енергії, на підставі якого та згідно здійсненому розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення ПРЕЕ, комісією ДТЕК було винесення рішення про відповідність акту та визначена сума яка підлягає стягненню.

Дані обставини визнаються судом доведеними належними та допустимими доказами а тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд критично відноситься до заперечень сторони відповідача яки фактично стосуються загальної незгоди та неприйняття наданих позивачем доказів але не спростовують вказані докази в частині їх належності , допустимості та достовірності.

Враховуючи що у відповідності до вимог другої глави ЦПК України, якими врегульовані питання представництва сторін у цивільної справі, та , зокрема ч.1 ст. 62 ЦПК України якої визначена що повноваження представників ( у тому числі адвоката) можуть бути представлені довіреністю , суд не приймає ствердження представника відповідача про подання позову, та представництва інтересів ДТЕК Одеські електромережі, особою без достатніх повноважень.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК України , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача ( ч.1,2 ст. 141 ЦПК України ).

Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі , судовий збір , оплачений позивачем під час подання позовної заяви у розмірі 3028,00 грн підлягає стягнення з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

У статті 137 ЦПК України визначені витрати на професійну правничу допомогу: 1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. 2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьою зазначеної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» ( код ЄДРПОУ 00131713, місцезнаходження: м. Одеса, вул. М. Боровського, буд 28Б) до ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення вартості не облікованої електричної енергії.

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» ( код ЄДРПОУ 00131713) заборгованість за не обліковану електричну енергію в розмірі 70 632 ( сімдесят тисяч шістсот тридцять дві ) гривні 03 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» ( код ЄДРПОУ 00131713) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 03.01.24

Суддя В. О. Луняченко