Рішення

від 03.01.2025 по справі 515/1972/24

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1972/24

Провадження № 2-о/515/61/25

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2025 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Луцюка В.О.,

при секретарі судового засідання Комерзан Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбунари цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ковпак Олександр Вікторович, заінтересована особа: Саратський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

Заявник через свого представника звернувся до суду з вказаною заявою, в якій послався на таке.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Алушта Республіки Крим Російської Федерації померла його матір ОСОБА_2 . Саратським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відмовлено у реєстрації смерті матері, оскільки не представлено документ, форма якого відповідає умовам діючого законодавства та не створює правових наслідків, оскільки видане на тимчасово окупованій території України. З метою проведення реєстрації смерті матері, яка йому необхідна для оформлення спадкових прав, заявник просить про задоволення заяви.

У судове засідання учасники процесу не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Представник заявника Ковпак О.В. подав суду заяву про слухання справи у його та заявника відсутність, заяву підтримали та просили про її задоволення.

Представник заінтересованої особи Н.Ніколаєва у судове засідання також не з`явилася, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Дослідивши докази по справі, суд прийшов до такого.

Згідно з п. 5 ч.2 ст. 293 ЦПК суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України).

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Згідно з ч.2 ст.1 Закону, датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону (у редакції на день смерті матері заявника 12 січня 2020 року) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визначається тимчасово окупованою територією.

Автономна Республіка Крим є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Глибоке Татарбунарського району Одеської області, є громадянином України, відповідно до паспорту громадянина України НОМЕР_1 , виданого 25 вересня 2008 року Білогірським РВ ГУМВС України в Криму, та сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Білогірськ Кримської області. Факт родинних відносин підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Глибоківською сільською радою Татарбунарського району Одеської області 01 жовтня 1992 року на підставі актового запису № 20, із зазначенням відомостей про матір « ОСОБА_2 » (мовою оригіналу документу).

Матір заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Білогірськ Кримської області, є громадянкою України, на підтвердження чого заявником надано копію паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 09 березня 1998 року Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області.

Як вбачається з копії медичного свідоцтва про смерть серії 3532 №012030 від 14 січня 2020 року (форма №106/у-08), виданого лікарем Алуштинського відділення СМЕ ОСОБА_3 , та довідки про смерть № С-00058 (форма № 11), виданої 14 січня 2020 року керівником органу, який здійснює державну реєстрацію актів громадянського стану ОСОБА_4 , « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживала по АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті: алкогольна кардіоміопатія.

14 січня 2020 року 99100008 Алуштинським міським відділом запису актів громадянського стану Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим видано свідоцтво про смерть « ОСОБА_2 » (мовою оригіналу документа), ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Білогірськ Автономної Республіки Крим, Україна, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Алушта Республіки Крим Російської Федерації, про що в Книзі реєстрації смертей вчинено актовий запис №170209910000800040008.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,93 га в межах території Глибоківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, яка належала їй на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 082441, виданого 07 квітня 2004 року на підставі розпорядження Татарбунарської районної державної адміністрації від 22 грудня 2003 року № 495/А-2003.

Листом начальника Саратського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Н. Ніколаєвої від 23 травня 2024 року за вих.157/24.5-118 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 через ненадання документів, форма якого відповідає умовам діючого законодавства та не створює правових наслідків, оскільки видане на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

В п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» зазначено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Державна реєстрація смерті громадянки України ОСОБА_2 в порядку, що встановлений законодавством України, не була проведена з причин, що викладені вище.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини від 18 грудня 1996 року у справі "Лоізида проти Туречинни", міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей і дій, наприклад, реєстрації народження, смерті і шлюбу, "наслідки яких можуть ігноруватися лише на шкоду мешканцям тієї чи іншої території", посилаючись на консультативний висновок Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти у справі Намібії так званого "Намібійського винятку", який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою невизнаного на міжнародному рівні державного утворення, а тому не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території.

Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ.

Враховуючи наведене, суд приймає як доказ у даній справі інформацію, що викладена у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_4 від 14 січня 2020 року, що видане на окупованій території, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м.Білогірська Кримської області, громадянка України, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Алушта Республіки Крим Російської Федерації.

Встановлення факту смерті матері заявнику потрібно для реєстрації на території України, яка контролюється державними органами, і отримання свідоцтва про смерть встановленого зразку, що має юридичне значення, з метою оформлення у подальшому спадщини після її смерті. Свідоцтво про смерть матері заявника, яка померла на тимчасово окупованій території України, видане органом, який не визнається державою Україна.

Таким чином, суд вважає підтвердженим факт смерті особи у певний час і в певному місці, а тому вимоги заявника підлягають задоволенню.

Керуючись ст.9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та ст.ст.10, 12, 265, 293, 315, 317, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Саратський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України в м. Алушта, Автономна Республіка Крим, Україна, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м.Білогірськ Кримської області, громадянки України.

Відповідно ч.4 ст.317, п.8 ч.1 ст.430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.О. Луцюк