Рішення

від 02.01.2025 по справі 160/22169/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 рокуСправа №160/22169/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Комунального закладу «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - відповідач-1), в якому позивач просить суд:

-визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо виплати суми разової грошової допомоги за 2020 рік, яка виплачується щорічно до 5 травня учасникам бойових дій, в розмірі меншому, ніж п`ять мінімальних пенсій за віком;

-зобов`язати Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплаченої суми.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він є учасником бойових дій, тому має право на отримання разової грошової допомоги до 05 травня відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Позивач вважає, що його право на отримання у повному обсязі щорічної разової допомоги до 5 травня порушені, оскільки наприкінці квітня 2020 року йому була виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2020 рік у розмірі 1390,00 грн., що значно менше за розмір такої грошової допомоги, який встановлений законом, тобто у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, у зв`язку з чим вимушений звернутись до суду з цим позовом.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2021 адміністративна справа розподілена судді ОСОБА_2

Ухвалою суду від 17.11.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання уточненого позову із зазначенням належного відповідача - суб`єкта владних повноважень, до якого звернуті позовні вимоги позивача, з наданням копії позовної заяви для відповідача; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, та надати належні письмові докази в обґрунтування такої заяви.

Станом на 22.09.2022 вимоги ухвали суду від 17.11.2021 не виконані, в телефонному режимі позивачем було повідомлено суд про проходження ним служби в складі Збройних Силах України.

Ухвалою суду від 22.09.2022 прийнято позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 18.10.2022; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

Цією ж ухвалою витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) відомості щодо перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації подано відзив на адміністративний позов, в якому заперечує проти позовних вимог з огляду на наступне. Визначення порядку та розміру виплати громадянам, що мають право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» делеговано Кабінету Міністрів України. На виконання Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Кабінетом Міністрів України від 19 лютого 2020 року прийнято постанову №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Підпунктом 1 пункту 1 вказаної постанови установлено, що у 2020 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статує ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» проводить Міністерство соціальної політики України шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат), які через відділення зв`язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень. Відповідач-1 зазначає, що редакція Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 01.01.2021 не передбачає здійснення виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня департаментом у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Також, Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації у відзиві зазначено, що він не є належним відповідачем у справі.

На виконання вимог ухвали суду від 22.09.2022 від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла витребувана інформація, згідно з якою ОСОБА_1 підрозділами ІНФОРМАЦІЯ_1 не призивався.

Ухвалою суду від 19.10.2022 витребувано у Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) відомості щодо перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

19.10.2022 від Військової частини НОМЕР_1 надійшла інформація про те, що полковник ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в ЗСУ з 24.07.1996 та проходить військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

Ухвалою суду від 10.11.2022 зупинено провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у складі Збройних Сил України.

04.10.2024 розпорядженням В.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду №627д від 04.10.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/22169/21 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_2 з посади судді за його поданням про відставку, ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 24.09.2024 року №2780/0/15-24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2024 справу №160/22169/21 передано на розгляд судді Бухтіяровій М.М.

Ухвалою суду від 09.10.2024 прийнято адміністративну справу №160/22169/21, поновлено провадження у справі після зупинення, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Цією ж ухвалою суду залучено Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради до участі у справі в якості другого відповідача та витребувано у відповідача-2 докази нарахування і виплату позивачу щорічної разової допомоги до 5 травня 2020 рік, як учаснику бойових дій.

Також, ухвалою суду від 09.10.2024 роз`яснено учасникам справи, що розгляд справи починається спочатку, зважаючи на що, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали (в разі необхідності), а позивачу - відповіді на відзив протягом п`яти днів з отримання відзиву.

Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи.

28.10.2024 відповідачем-2 подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щороку учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Постановою Кабінету Міністрів від 19.02.2020 №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», установлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України. Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень. Вказана постанова є чинною та не визнана неконституційною, тому Комунальний заклад «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради» противоправних дій або бездіяльності, які б порушували права, свободи та інтереси позивача не допускав. Відповідач-2 у відзиві акцентує увагу, що позивач пропустив строк звернення до суду.

У відзиві відповідачем-2 зазначено, що Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» змінив назву на Комунальний заклад «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради».

Судом встановлено, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 42643875 в реєстрі відбулась реєстрація зміни назви юридичної особи - з Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» та на Комунальний заклад «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради».

З урахуванням викладеного, вірною назвою відповідача-2 у справі є Комунальний заклад «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради».

Позивач правом подання відповіді на відзиви не скористався.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на те, що у період з 19.12.2024 по 01.01.2025 включно суддя Бухтіярова М.М. перебувала у відпустці, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні, а повне судове рішення складено першого робочого дня.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 12 липня 1995 року Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області; має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 10.04.2015, виданого Військовою частиною НОМЕР_5 .

Відповідно до платіжного доручення №1758 від 17.04.2020, Комунальним закладом «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради» здійснено перерахування на рахунок Військової частини НОМЕР_6 ( НОМЕР_5 ) 373910,00 грн., призначення платежу - щорічна одноразова допомога ветеранам війни за 2020 рік.

Згідно з банківською випискою, 24.04.2020 на рахунок ОСОБА_1 було здійснено зарахування грошових коштів у розмірі 1390,00 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача-1 щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому, ніж п`ять мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення та сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Згідно абзацу другого статті 4 Закону №3551-ХІІ до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Статтею 12 Закону №3551-XII встановлені пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-ХІV статтю 12 Закону № 3551-ХІІ доповнено частиною наступного змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком».

Водночас, підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №107-VI) текст вказаної вище частини статті 12 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

У подальшому Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI.

Отже, з 22.05.2008 діяла стаття 12 Закону № 3551-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Поряд із цим, правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня з 01.01.2015 були також врегульовані пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України.

Так, Законом України від 28.12.2014 №79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності 01.01.2015, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, вказаними нормами Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати, зокрема, розмір разової грошової допомоги до 5 травня.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.02.2020 №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», відповідно до якої виплату до 5 травня разової грошової допомоги проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.

Зазначено нормою передбачено фіксований розмір виплати разової грошової допомоги до 5 травня, зокрема, учасникам бойових дій, який становить 1390 гривень.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин на підставі рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 відновлено дію частини 5 статті 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону України від 25.12.1998 № 367-ХІV, а тому позивач, як у учасник бойових дій, має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до зазначеної норми.

В той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 встановлено, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків становить 1390 гривень, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п`ятою статті 12 цього Закону.

Отже, на час виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова № 112.

Зважаючи на положення частини четвертої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, щодо загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у 2020 році, суд вважає, що слід застосовувати не Постанову № 112, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Вказана правова позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у рішенні від 29 вересня 2020 року, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у зразковій справі №440/2722/20.

Суд зазначає, що дана справа не є типовою, оскільки не відповідає усім ознакам зразкової справи №440/2722/20, оскільки позивач у даній справі має статус учасника бойових дій, а не статус особи з інвалідністю, але вона також має право на пільги, зокрема, право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, виплату якої уповноважений здійснювати відповідач, проте, вказана пільга передбачена не статтею 13, а статтею 12 Закону № 3551-XII, а тому під час розгляду даної справи суд враховує правові висновки Верховного Суду у вказаній зразковій справі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році повинна виплачуватися учасникам бойових дій у розмірі, встановленому частиною п`ятою статті 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону України від 25.12.1998 № 367-ХІV, а саме у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

При цьому, вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.

Відповідно до частини першої статті 28 вказаного Закону №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким законом є Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Водночас, згідно із частиною четвертою статті 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Однак, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі №440/2722/20 зазначила, що держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

У зв`язку з чим, колегія Великої Палати Верховного Суду дійшла висновку, що при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме частина перша статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.

Статтею 7 Закону України від 14.11.2019 №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року - 1 638 гривень.

Отже, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2020 році становить 8 190,00 гривень (1638,00 грн. х 5).

Водночас, позивачу у 2020 році виплачена разова грошова допомога у розмірі 1 390,00 грн., що не відповідає вимогам статті 12 Закону № 3551-XII, та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги в належному розмірі.

Поряд з цим, суд також зазначає, що відповідно до частини 1 статті 17-1 Закону №3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423, Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім`ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.

Підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення визначено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

При цьому, абз. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» установлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України(далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат). Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання).

З огляду на вищевикладене, Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги.

Судом встановлено, що на підставі наказу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 22.03.2019 року № ОД-65/0/209-19 «Про передачу функцій», починаючи з 2019 року функції з нарахування та здійснення соціальних виплат за КПКВК 2501150 передано до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення Дніпропетровської обласної ради».

Крім того, в Департаменті соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації відсутні списки щодо осіб, які мають право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня, про що також самостійно повідомлено відповідачем-1 у відзиві на позовну заяву.

Суд також звертає увагу на те, що саме Комунальним закладом «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради» здійснювалось перерахування Військовій частині НОМЕР_6 ( НОМЕР_5 ), та в подальшому виплата позивачу грошової допомоги до 5 травня 2020 року.

Таким чином, суд вважає, що відповідальним органом, який зобов`язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати грошової допомоги є саме Комунальний заклад «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради».

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши норми чинного законодавства, надавши оцінку наявним доказам у справі, суд дійшов висновку, що відповідачем-2 допущено бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, у даному випадку належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є саме зобов`язання відповідача-2 нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням попередньо виплаченої суми.

Виходячи з викладеного вище, позовні вимоги до відповідача-1 задоволенню не підлягають.

Щодо зауважень відповідача-2 на пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає, що частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 17-1 Закону № 3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Отже, 30.09.2020 необхідно вважати встановленим законом кінцевим строком, до якого могла бути здійснена виплата спірної допомоги за 2020 рік і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж йому була фактично виплачена. Тож, перебіг строку звернення до суду з цим позовом слід обраховувати саме з 30.09.2020, а не з 24.04.2020, як помилково зазначає відповідач-2.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 9, 72-90,139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 25946540, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26), Комунального закладу «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради» (код ЄДРПОУ 42643875, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради» (код ЄДРПОУ 42643875, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов`язати Комунальний заклад «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради» (код ЄДРПОУ 42643875, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням попередньо виплаченої суми.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова