Ухвала

від 02.01.2025 по справі 260/8426/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

02 січня 2025 рокум. Ужгород№ 260/8426/24

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОВА про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОВА про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії.

20 грудня 2024 року Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду позовну заяву було залишено без руху, зокрема з підтсав, що позивачем оскаржуються дії Департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОВА про відмову у призначені державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`я та державної допомоги на дітей одиноким матерям, які була викладена у листі відповідача від 11 березня 2024 року, відтак, позов поданий з пропущенням шестимісячного строку на звернення, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Таким чином, позивачу було надано п`ять днів для усунення, визначених недоліки, шляхом подачі заяви з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом до суду.

23 грудня 2024 року позивачкою до суду було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої було долучено заяву з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Заява обґрунтована тим, що до минулого місяця представництвом інтересів позивачки в суді по даній справі, займалися юристи з адвокатського об?єднання, однак після декількох місяців затягування часу та некваліфікованого ставлення позивачка розірвала співпрацю через непрофесіоналізм та невиконання умов договору та у зв?язку з їх невиконанням умов договору подала відповідний позов до суду про розірвання договору та повернення коштів.

Розглянувши дану заяву, судом встановлено наступне.

Згідно ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Коексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 ст.120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Суд зазначає, що як на підставу пропуску строку звернення позивачка посилається на те, що її були надані некваліфіковані послуги правничої допомоги та як доказ зазначеного надала до суду копію позовної заяви від 16 грудня 2024 року за позовом ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання "Захист" про розірвання Договору №23/1 про надання адвокатських послуг від 18.04.2024 року, укладеним між Адвокатського об?єднання «Захист» та ОСОБА_1 та стягнення з Адвокатського об?єднання «Захист» на користь ОСОБА_1 гонорар в розмірі 10000,00 гривень за Договором №23/1 про надання адвокатських послуг від 18.04.2024 року, укладеним між Адвокатського об?єднання «Захист» та ОСОБА_1 , а також понесені судові витрати з розглядом справи в сумі 2422,40 гривень.

Однак, подана копія позовної заяви від 16.12.2024 року не підтверджує вказані позивачкою факти.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зазначене також кореспондується з вимогами ч.6 ст.161 КАС України, згідно з якими у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відтак, суд вважає неповажними причини пропуску строку звернення до суду, які були зазначені позивачем.

Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Отже, чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббіса та інш. проти Великобританії, рішення від 22.10.1996 р., Девеер проти Бельгії, рішення від 27.02.1980 р.).

Позивач, звернувшись до суду з даним позовом пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку, що не спростовано змістом заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, оскільки жодних доказів, на підтвердження зазначеного у заяві позивачем не надано.

Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

З огляду на вказане, дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті ст.6 Конвенції є справа "Gradescolo S.R.L. проти Молдови".

У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд.

Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Як зазначив Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.02.2018 року по справі №800/499/17, строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов`язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов`язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.

Необхідно зазначити, що поновлення процесуальних строків є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд.

Враховуючи те, що причини пропуску строку, які наведені позивачем в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду - визнано неповажними, суд дійшов висновку, про повернення позовної заяви позивачу.

Роз`яснити позивачу, що в силу ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі наведеного та керуючись ст.122, 123, 160, 161, 169, 243, 256 КАС України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОВА про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.

Суддя П.П.Микуляк