Ухвала

від 03.01.2025 по справі 260/8756/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2025 рокум. Ужгород№ 260/8756/24

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави до Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, третя особа - Лалівська гімназія Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Мукачівська окружна прокуратура звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави до Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, третя особа - Лалівська гімназія Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною третьою статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Відповідно до частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.

А згідно із частиною третьою статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

За змістом частин першої, третьої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Частинами шостою, восьмою цієї ж статті КАС України визначено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Отже, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через свого представника лише на підставі документа, що посвідчує її повноваження у визначеному законом порядку.

15.07.2015 року набрав чинності Закон України від 14.10.2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру».

Відповідно до положень частини другої статті 12 Закону України «Про прокуратуру» окружну прокуратуру очолює керівник окружної прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників.

Керівник окружної прокуратури представляє окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями (пункт перший частини першої статті 13 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України «Про прокуратуру» у разі відсутності керівника окружної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник окружної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника окружної прокуратури.

Суд встановив, що позовну заяву у цій справі підписав Перший заступник керівника Мукачівської окружної прокуратури Юрій Пехньо.

Проте у матеріалах справи відсутній документ чи будь-який інший розпорядчий акт, зокрема, наказ про призначення на посаду Першого заступника керівника окружної прокуратури, який би підтверджував повноваження Юрія Пехньо на представництво в суді інтересів Мукачівської окружної прокуратури та на підписання позовної заяви.

Отже, до позовної заяви не додано доказів наявності у підписанта повноважень на вчинення будь-яких процесуальних дій як позивачем в розумінні КАС України.

Варто зауважити, що, вирішуючи питання необхідності підтвердження прокурором свого статусу, Верховний Суд у постанові від 31.10.2019 року у справі № 1340/6249/18 дійшов наступного висновку: «до матеріалів апеляційної скарги не було долучено жодних документів (копій наказів про призначення, копії службового посвідчення), за допомогою яких було б можливо встановити процесуальний статус особи, яка звернулась з касаційною скаргою.

28. Крім цього, в суді апеляційної інстанції до матеріалів справи скаржником не було надано доказів наявності у Заступника прокурора Львівської області Голомші А. встановлених законом повноважень щодо підписання апеляційної скарги від імені апелянта.

29. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що апеляційну скаргу підписано особою, повноваження якої на вчинення таких дій не були підтверджені належним чином».

Отже, суд констатує, що до позовної заяви жодних доказів на підтвердження повноважень Юрія Пехньо на підписання позовної заяви та відомостей про те, що він є заступником керівника Мукачівської окружної прокуратури (наказу чи розпорядження про призначення на посаду, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копії службового посвідчення тощо) не додано, тобто не підтверджено наявність повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.09.2023 року у справі № 620/14052/21.

Відповідно до пункту третього частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на вищенаведене, суддя вважає, що позовну заяву підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку. Тому позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту третього частини четвертої статті 169 КАС України.

Суд також роз`яснює позивачу, що згідно із частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. ст. 169, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Мукачівської окружної прокуратури (Закарпатська область, м. Мукачево, вул. А. Літуна, буд. 15 код ЄДРПОУ 02909967) в інтересах держави до Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (Закарпатська область, Мукачівський район, с. Верхній Коропець, вул. Шенборна, буд. 16 код ЄДРПОУ 04350263), третя особа - Лалівська гімназія Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (Закарпатська область, Мукачівський район, с. Лалово, вул. Шкільна, буд. 81 код ЄДРПОУ 34919670), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

2. Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду у встановлений ст. 295 КАС України п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Суддя С.І. Рейті