Справа № 420/2969/24
УХВАЛА
02 січня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Державної податкової служби України про виконання рішення суду у справі №420/2969/24,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГЕНЕРГО" до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування Головного управління ДПС в Одеській області № 10280796/30986303 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «ЮГЕНЕРГО» податкової накладної № 7 від 30.11.2023. 2. Зобов`язати Державну податкову службу України;
зареєструвати податкову накладну ТОВ «ЮГЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 30986303) № 7 від 30.11.2023 датою її фактичного подання на реєстрацію.
Рішенням Одеського окружного суду від 19.04.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГЕНЕРГО" до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування Головного управління ДПС в Одеській області № 10280796/30986303 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «ЮГЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 30986303) податкової накладної № 7 від 30.11.2023. Зобов`язано Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 4305393) зареєструвати податкову накладну ТОВ «ЮГЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 30986303) № 7 від 30.11.2023 датою її фактичного подання на реєстрацію.
Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГЕНЕРГО" надійшла заява в якій просить суд Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо невиконання виконавчого листа № 420/2969/24 виданого Одеським окружним адміністративним судом 17 липня 2024 року щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Югенерго» № 7 від 30.11.2023 датою її фактичного подання на реєстрацію.
Ухвалою суд від 30 серпня 2024 року задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю. Зобов`язано Державну податкову службу України у 30-денний строк з моменту отримання копії ухвали подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 19.04.2024 у справі № 420/2969/24 в частині реєстрації податкової накладної ТОВ «Югенерго» № 7 від 30.11.2023 датою її фактичного подання на реєстрацію.
На виконання ухвали суду від 30 серпня 2024 року, від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду, в якому зазначено, що ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2024. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі № 420/2969/24 апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 повернуто. Скориставшись правом, наданим частиною 8 статті 169 КАСУ, ГУ ДПС в Одеській області повторно звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі № 420/2969/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області. ДПС просить суд встановити новий строк для подання звіту, в разі залишення апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області без задоволення, що обчислюватиметься з дня закінчення розгляду апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області.
Від представника ТОВ «Югенерго» надійшла заява в якому просить розглянути звіт Державної податкової служби України 19.09.2024 року про виконання рішення по справі № 420/2969/24 та відмовити у його затвердженні.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно з ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В абзаці 3 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Також у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Тому обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безмовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов`язок.
Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З огляду на звіт ДПС України, відповідачем не надано до суду доказів на виконання судового рішення по справі №420/2969/24 у повному обсязі.
На підставі викладеного, беручи до уваги невиконання в повному обсязі ДПС України рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 року у справі №420/2969/24, суд вважає встановити новий строк для подання звіту, а саме 2 (два) місяці з дня набрання цією ухвалою законної сили.
Відповідно до ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч.2 ст.382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Відповідно до ч.3 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Згідно ч.11 ст.382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
З урахуванням наданого відповідачем звіту, суд не вбачає можливості застосувати у цьому випадку штраф до керівника ДПС України.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 24.01.2018 по справі №405/3663/13-а, від 21.02.2018 у справі № 814/2655/14, від 21.08.2019 у справі № 754/3105/17, від 10.09.2019 у справі № 0840/3476/18 та від 19.08.2020 у справі №140/784/19 та багатьох інших, штраф за невиконання судового рішення, можливо застосувати лише за відсутністю поважних причин його невиконання.
Одночасно з цим, відповідно до вимог ст.ст.382, 383-3 КАС України, суд вважає за необхідне встановити новий строк виконання судового рішення та подання звіту.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Керуючись ст. ст.121, 248, 382, 383-3, 294 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у прийнятті звіту Державної податкової служби України щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 року у справі №420/2969/24.
Встановити Державній податковій службі України новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 року у справі №420/2969/24 - протягом 1 (одного) місяця з дня набрання цією ухвалою законної сили.
Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.256 КАС України.
Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.294, 295 КАС України.
Суддя Василяка Д.К.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.01.2025 |
Оприлюднено | 06.01.2025 |
Номер документу | 124215759 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Василяка Д.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні