Рішення

від 03.01.2025 по справі 420/32375/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/32375/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-ТРАНСГЕЙТ» (вул. Східна, буд. 4В, с. Великі Лази, Ужгородський рай., Закарпатська обл., 89440, код ЄДРПОУ 44107494) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Д-ТРАНСГЕЙТ» до Одеської митниці, у якому позивач просить суд (з урахуванням уточнення позовних вимог) визнати противоправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500590/2024/000005/1 від 11.09.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500590/2024/000021.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «Д-Трансгейт» здійснює придбання та митне оформлення товару - квадроцикли, згідно договору (контракту) №MMUSDT24 від 24 червня 2024 року. При митному оформленні товару - квадроцикли, що надійшли на адресу підприємства ТОВ «Д-Трансгейт» від словацької фірми MM Tech Trade s.r.o., за митною декларацією ІМ40ДЕ №24UA500590000481U4, який ввозився на митну територію України, було визначено його митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту).

Позивач стверджує, що надав всі необхідні документи, які дозволяють визначити митну вартість за основним методом за ціною контракту. Проте, відповідач зазначених документів не взяв до уваги, у зв`язку з чим дійшов висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням шостого методу визначення митної вартості товару. Отже, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500590/2024/000005/1 від 16.08.2024 року, яким скориговано (збільшено) заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації, а також складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач зазначає, що надані ним документи є дійсними та відповідають фактичній господарській операції, є логічно взаємопов`язаними та містять всі достовірні відомості про числові значення митної вартості.

Щодо зобов`язання митницею надати додаткові документи позивач вказує, що у відповідності ст. 254 МК України, митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Чинним законодавством не передбачено обов`язку у позивача володіти таким документами. Більше того, зі змісту поданих документів для митного оформлення вбачається, що такі і не могли бути в Позивача, адже умови поставки товару передбачають інші документи, як і були надані митному органу.

Позивач також заперечує проти вибору методу визначення митної вартості товарів, зазначаючи, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, а в даному випадку всі необхідні документи для митного оформлення та підтвердження числових значень були надані.

Ухвалою суду від 05.11.2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також витребувано з Одеської митниці належним чином засвідчені копії документів, які були підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості № UA500590/2024/000005/1 від 16.08.2024 року.

07.11.2024 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

15.11.2024 року до суду від представника Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

15.11.2024 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №24UA500590000450U1 від 10.09.2024, відповідно до якої за умовами поставки DAP на митну територію України надійшов товар ТОВ «Д-ТРАНСГЕЙТ».

Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

На запит щодо надання додаткових документів Декларантом 16.08.2024 надіслано лист Б/Н у якому зазначається про неможливість надання затребуваних додаткових документів у зв`язку із відсутністю останніх. Митниця зазначає, що виявлені розбіжності не були спростовані у повному обсязі, а саме: для підтвердження витрат на транспортування документів надано не було; документів щодо здійснення або нездійснення страхування не надавалося; документів щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням не надавалося; не спростовані розбіжності, згідно п 5.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.06.2024 № MMUSDT24 щодо моменту оплати товару.

Отже, як зазначає відповідач, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №24UA500590000450U1 від 10.09.2024 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідач зауважив, що у відношенні товарів застосували резервний метод.

На переконання відповідача, у рішенні про коригування митної вартості № UA500590/2024/000005/1 від 16.08.2024 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмноінформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Відтак, відповідач робить висновок, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500590/2024/000005/1 від 16.08.2024 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500590/2024/000021 та № UA500590/2024/000024 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «Д-ТРАНСГЕЙТ».

Ухвалою суду від 05.12.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/32375/24 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та клопотання представника позивача про розгляд справи №420/32375/24 в порядку загального позовного провадження.

18.12.2024 року до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач заперечує щодо вибору митницею методу визначення митної вартості товарів та вказує на порушення відповідачем статей 55-64 Митного кодексу України.

Інших заяв по суті під час розгляду справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

У ході здійснення господарської діяльності Позивача між ТОВ «Д-ТРАНСГЕЙТ» (Покупець) та «MM TECH TRADE S.R.O.» (Продавець) 24.06.2024 року було укладено контракт № MMUSDT24, відповідно до предмету якого Продавець продає, Покупець купляє далі - Товар.

Товар, асортимент, ціни, найменування та характеристики товару вказуються в рахунках-фактурах на кожну поставку окремо (п. 1.2. Контракту).

Відповідно п.п. 2.1., 2.2. Контракту № MMUSDT24, кількість товару, що постачається по цьому Контракту вказується в рахунках-фактурах, окремо на кожну партію (одиницю). Якість товару, що постачається має відповідати міжнародним стандартам і вимогам, прийнятим для товару даної категорії.

Відповідно до Розділу 3 Контракту, поставка товару здійснюється мультимодальним (комбінованим) перевезенням. Умови поставки DAP - Рівне, згідно умов ІНКОТЕРМС 2010р., якщо інше не вказано в супровідних документах. Продавець може доручити поставку товару, на адресу Покупця, третій особі - "Відправнику". Товарно-транспортні документи можуть бути виставлені третьою особою - Відправником.

Валюта контракта: Долари США. Ціна товару вказується в рахунках-фактурах на кожну поставку окремо (п.п. 4.1., 4.2. Контракту).

Відповідно до п. 5.2. Контракту, оплата за партію товару, що постачається по цьому Контракту, проводиться шляхом попередньої оплати або після отримання товару, банківським переказом грошових коштів на рахунок Продавця протягом 30 днів з моменту перетинання товаром митного кордону України (якщо інше не передбачено додатком). Датою перетину є дата, зазначена на митному штемпелі.

Упаковка та маркування товару повинні відповідати стандартам і технічним умовам, встановленим в країні Продавця для даного виду товару (7.1. Контракту).

На виконання умов Договору № MMUSDT24 було виставлено Інвойс № 2024/08/11 від 16.08.2024 року, яким сторони узгодили номенклатуру, ціну та вагу Товару. Так, загальна вартість товару становить 11520,00 доларів.

З метою митного оформлення імпортованого товару 10.09.2024 року декларантом позивача до Одеської митниці подано митну декларацію № 24UA50059000045U1 на:

- товар № 1 - Квадроцикл чотирьохколісний, без коляски, новий - 1 шт, марка MotoLeader, модель: ML1100ATV, ідент.№шасі: L6FAGRA68R0022238, тип двигуна: бензиновий, номер двигуна: ODS2V91MY249690, робочий об`єм циліндрів двигуна: 976 см3, колір: зелений, календарний рік виготовлення: 2024, модельний рік виготовлення: 2024, призначення: для перевезення людей по дорогах загального користування, загальна кількість місць, включаючи водія: 2. Торговельна марка: MotoLeader. Виробник: SHANDONG LIANGZI POWER CO., LTD.Країна виробництва: CN.

- товар № 2 - Квадроцикл чотирьохколісний, без коляски, новий - 1 шт, марка MotoLeader, модель: ML1100ATV, ідент.№шасі: НОМЕР_1 , тип двигуна: бензиновий, номер двигуна: ODS2V91MY249770, робочий об`єм циліндрів двигуна: 976 см3, колір: зелений, календарний рік виготовлення: 2024, модельний рік виготовлення: 2024, призначення: для перевезення людей по дорогах загального користування, загальна кількість місць, включаючи водія: 2. Торговельна марка: MotoLeader. Виробник: SHANDONG LIANGZI POWER CO., LTD.Країна виробництва: CN.

- товар № 3 - Квадроцикл чотирьохколісний, без коляски, новий - 1 шт, марка MotoLeader, модель: ML1100ATV, ідент.№шасі: НОМЕР_2 , тип двигуна: бензиновий, номер двигуна: ODS2V91MY249763, робочий об`єм циліндрів двигуна: 976 см3, колір: зелений, календарний рік виготовлення: 2024, модельний рік виготовлення: 2024, призначення: для перевезення людей по дорогах загального користування, загальна кількість місць, включаючи водія: 2. Торговельна марка: MotoLeader. Виробник: SHANDONG LIANGZI POWER CO., LTD.Країна виробництва: CN.

- товар № 4 - Квадроцикл чотирьохколісний, без коляски, новий - 1 шт, марка MotoLeader, модель: ML1100ATV, ідент.№шасі: НОМЕР_3 , тип двигуна: бензиновий, номер двигуна: ODS2V91MY249767, робочий об`єм циліндрів двигуна: 976 см3, колір: зелений, календарний рік виготовлення: 2024, модельний рік виготовлення: 2024, призначення: для перевезення людей по дорогах загального користування, загальна кількість місць, включаючи водія: 2. Торговельна марка: MotoLeader. Виробник: SHANDONG LIANGZI POWER CO., LTD.Країна виробництва: CN.

- товар № 5 - Квадроцикл чотирьохколісний, без коляски, новий - 1 шт, марка MotoLeader, модель: ML1100ATV, ідент.№шасі: НОМЕР_4 , тип двигуна: бензиновий, номер двигуна: ODS2V91MY249713, робочий об`єм циліндрів двигуна: 976 см3, колір: зелений, календарний рік виготовлення: 2024, модельний рік виготовлення: 2024, призначення: для перевезення людей по дорогах загального користування, загальна кількість місць, включаючи водія: 2. Торговельна марка: MotoLeader. Виробник: SHANDONG LIANGZI POWER CO., LTD.Країна виробництва: CN.

- товар № 6 - Квадроцикл чотирьохколісний, без коляски, новий - 1 шт, марка MotoLeader, модель: ML1100ATV, ідент.№шасі: НОМЕР_5 , тип двигуна: бензиновий, номер двигуна: ODS2V91MY249665, робочий об`єм циліндрів двигуна: 976 см3, колір: зелений, календарний рік виготовлення: 2024, модельний рік виготовлення: 2024, призначення: для перевезення людей по дорогах загального користування, загальна кількість місць, включаючи водія: 2. Торговельна марка: MotoLeader. Виробник: SHANDONG LIANGZI POWER CO., LTD.Країна виробництва: CN.

- товар № 7 - Квадроцикл чотирьохколісний, без коляски, новий - 1 шт, марка MotoLeader, модель: ML1100ATV, ідент.№шасі: НОМЕР_6 , тип двигуна: бензиновий, номер двигуна: ODS2V91MY249743, робочий об`єм циліндрів двигуна: 976 см3, колір: зелений, календарний рік виготовлення: 2024, модельний рік виготовлення: 2024, призначення: для перевезення людей по дорогах загального користування, загальна кількість місць, включаючи водія: 2. Торговельна марка: MotoLeader. Виробник: SHANDONG LIANGZI POWER CO., LTD.Країна виробництва: CN.

- товар № 8 - Квадроцикл чотирьохколісний, без коляски, новий - 1 шт, марка MotoLeader, модель: ML1100ATV, ідент.№шасі: НОМЕР_7 , тип двигуна: бензиновий, номер двигуна: ODS2V91MY249667, робочий об`єм циліндрів двигуна: 976 см3, колір: зелений, календарний рік виготовлення: 2024, модельний рік виготовлення: 2024, призначення: для перевезення людей по дорогах загального користування, загальна кількість місць, включаючи водія: 2. Торговельна марка: MotoLeader. Виробник: SHANDONG LIANGZI POWER CO., LTD.Країна виробництва: CN.

- товар № 9 - Квадроцикл чотирьохколісний, без коляски, новий - 1 шт, марка MotoLeader, модель: ML1100ATV, ідент.№шасі: НОМЕР_8 , тип двигуна: бензиновий, номер двигуна: ODS2V91MY249775, робочий об`єм циліндрів двигуна: 976 см3, колір: зелений, календарний рік виготовлення: 2024, модельний рік виготовлення: 2024, призначення: для перевезення людей по дорогах загального користування, загальна кількість місць, включаючи водія: 2. Торговельна марка: MotoLeader. Виробник: SHANDONG LIANGZI POWER CO., LTD.Країна виробництва: CN.

- товар № 10 - Квадроцикл чотирьохколісний, без коляски, новий - 1 шт, марка MotoLeader, модель: ML1100ATV, ідент.№шасі: НОМЕР_9 , тип двигуна: бензиновий, номер двигуна: ODS2V91MY249705, робочий об`єм циліндрів двигуна: 976 см3, колір: зелений, календарний рік виготовлення: 2024, модельний рік виготовлення: 2024, призначення: для перевезення людей по дорогах загального користування, загальна кількість місць, включаючи водія: 2. Торговельна марка: MotoLeader. Виробник: SHANDONG LIANGZI POWER CO., LTD.Країна виробництва: CN.

- товар № 11 - Квадроцикл чотирьохколісний, без коляски, новий - 1 шт, марка MotoLeader, модель: ML1100ATV, ідент.№шасі: НОМЕР_10 , тип двигуна: бензиновий, номер двигуна: ODS2V91MY249689, робочий об`єм циліндрів двигуна: 976 см3, колір: зелений, календарний рік виготовлення: 2024, модельний рік виготовлення: 2024, призначення: для перевезення людей по дорогах загального користування, загальна кількість місць, включаючи водія: 2. Торговельна марка: MotoLeader. Виробник: SHANDONG LIANGZI POWER CO., LTD. Країна виробництва: CN.

- товар № 12 - Квадроцикл чотирьохколісний, без коляски, новий - 1 шт, марка MotoLeader, модель: ML1100ATV, ідент.№шасі: НОМЕР_11 , тип двигуна: бензиновий, номер двигуна: ODS2V91MY249745, робочий об`єм циліндрів двигуна: 976 см3, колір: зелений, календарний рік виготовлення: 2024, модельний рік виготовлення: 2024, призначення: для перевезення людей по дорогах загального користування, загальна кількість місць, включаючи водія: 2. Торговельна марка: MotoLeader. Виробник: SHANDONG LIANGZI POWER CO., LTD.Країна виробництва: CN.

- товар № 13 - Квадроцикл чотирьохколісний, без коляски, новий - 1 шт, марка MotoLeader, модель: ML1100ATV, ідент.№шасі: НОМЕР_12 , тип двигуна: бензиновий, номер двигуна: ODS2V91MY249757, робочий об`єм циліндрів двигуна: 976 см3, колір: зелений, календарний рік виготовлення: 2024, модельний рік виготовлення: 2024, призначення: для перевезення людей по дорогах загального користування, загальна кількість місць, включаючи водія: 2. Торговельна марка: MotoLeader. Виробник: SHANDONG LIANGZI POWER CO., LTD.Країна виробництва: CN.

- товар № 14 - Квадроцикл чотирьохколісний, без коляски, новий - 1 шт, марка MotoLeader, модель: ML1100ATV, ідент.№шасі: НОМЕР_13 , тип двигуна: бензиновий, номер двигуна: ODS2V91MY249700, робочий об`єм циліндрів двигуна: 976 см3, колір: зелений, календарний рік виготовлення: 2024, модельний рік виготовлення: 2024, призначення: для перевезення людей по дорогах загального користування, загальна кількість місць, включаючи водія: 2. Торговельна марка: MotoLeader. Виробник: SHANDONG LIANGZI POWER CO., LTD.Країна виробництва: CN.

- товар № 15 - Квадроцикл чотирьохколісний, без коляски, новий - 1 шт, марка MotoLeader, модель: ML1100ATV, ідент.№шасі: НОМЕР_14 , тип двигуна: бензиновий, номер двигуна: ODS2V91MY249747, робочий об`єм циліндрів двигуна: 976 см3, колір: зелений, календарний рік виготовлення: 2024, модельний рік виготовлення: 2024, призначення: для перевезення людей по дорогах загального користування, загальна кількість місць, включаючи водія: 2. Торговельна марка: MotoLeader. Виробник: SHANDONG LIANGZI POWER CO., LTD.Країна виробництва: CN.

- товар № 16 - Квадроцикл чотирьохколісний, без коляски, новий - 1 шт, марка MotoLeader, модель: ML1100ATV, ідент.№шасі: НОМЕР_15 , тип двигуна: бензиновий, номер двигуна: ODS2V91MY249721, робочий об`єм циліндрів двигуна: 976 см3, колір: зелений, календарний рік виготовлення: 2024, модельний рік виготовлення: 2024, призначення: для перевезення людей по дорогах загального користування, загальна кількість місць, включаючи водія: 2. Торговельна марка: MotoLeader. Виробник: SHANDONG LIANGZI POWER CO., LTD.Країна виробництва: CN.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:

- Пакувальний лист (Packing list) №2024/08/11 від 16.08.2024 року;

- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №2024/08/11 від 16.08.2024 року;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) №8537 від 20.08.2024 року;

- Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № 2024/08/11 від 16.08.2024 року;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №MMUSDT24 24.06.2024 року;

- Лист №4 від 19.08.2024 року;

- Копія митної декларації країни відправлення №MRN24PL322080NS6WXQT0 від 19.08.2024 року.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме:

1) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі МКУ) подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) відповідно до наданого зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.06.2024 № MMUSDT24 поставка товарів здійснюється на умовах DAP Рівне, тобто вартість страхування не включена у вартість товарів. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення або нездійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товарів;

3) відповідно до п п.в) п1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

4) згідно п 5.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.06.2024 № MMUSDT24 оплата за партію товару, що постачається по зазначеному контракту, проводиться шляхом попередньої оплати або після отримання товару, банківським переказом грошових коштів на рахунок Продавця протягом 30 днів з моменту перетинання товаром митного кордону України. Таким чином у контракті не визначені чіткі умови, щодо оплати товару. Відповідно до вимог розділу 2 статті 53 МКУ у разі, якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товару є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Такі документи до митного оформлення не надано, що не дає змоги перевірити суму перерахованих покупцем коштів, зокрема при можливому здійсненні оплати за товар. Згідно ст.54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до част. 1-2 ст.53 МКУ одночасно з митною декларацією декларант подає документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, серед яких документи, що містять відомості про складові митної вартості;

5) у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 16.08.2024 № 2024/08/11 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт), у той же час згідно п.11.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.06.2024 № MMUSDT24 рахунки-фактури, що виставляються Продавцем на товарну партію і завірені Покупцем, розглядаються як додатки до контракту і є його невід`ємною частиною. Даний факт не дає змогу наданий до митного оформлення рахунок-фактуру віднести до поставки, яка проводиться саме за вищевказаним зовнішньоекономічним договором;

6) до митного оформлення надана копія митної декларації №MRN24PL322080NS6WXQT0 від 19.08.24 країни відправлення (Польща) без перекладу на українську мову.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) банківські та платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

4) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, відповідно до наказу МФУ від 24.05.2012 № 599;

5) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

6) виписку з бухгалтерської документації;

7) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайслисти) виробника товару;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

9) копію митної декларації країни відправлення та її переклад відповідно ст. 254 МКУ.

Митницею повідомлено, що згідно п.6 ст.53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На запит щодо надання додаткових документів Декларантом 11.09.2024 надіслано лист б/н, у якому зазначається про неможливість надання затребуваних додаткових документів у зв`язку із відсутністю останніх.

В оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що виявлені розбіжності не були спростовані у повному обсязі, а саме: для підтвердження витрат на транспортування докуметів надано не було; документів щодо здійснення або нездійснення страхування не надавалося; документів щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням не надавалося; не спростовані розбіжності, згідно п 5.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.06.2024 № MMUSDT24 щодо моменту оплати товару. Отже, декларантом або уповноваженою ним особою не подано усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, які б спростували встановлені розбіжності.

Як зазначив відповідач в оскаржуваному рішенні, відповідно до ч. 5 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 МКУ було проведено консультацію між декларантом і митним органом з метою визначення основи митної вартості.

Митним органом з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз інформації, що наявна в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор». Встановлено, що стосовно оцінюваного товару інформація щодо прийнятої митним органом вартості операції з ідентичними або подібними (аналогічними) товарами із урахуванням вимог та застережень статей 59, 60 та 61 МКУ відсутня, у зв`язку із чим визначення митної вартості не може бути здійснено за методами визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Визначення митної вартості за методами на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості відповідно до статей 62 та 63 МКУ не може бути здійснено у зв`язку із відсутністю інформації декларанта та виробника щодо вартості відповідних витрат. Враховуючи, що митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 МКУ, митна вартість товару визначається відповідно до положень статті 64 МКУ із використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) за резервним методом визначення митної вартості товарів: рівень митної вартості товарів №1-16 є більшим ніж заявлено декларантом 1,60 дол США / кг нетто, та 720 дол США за шт. становить 7,262 дол. США/кг нетто та 3268 дол. США за шт. (МД № UA209230/2024/82285 від 05.09.2024).

11.09.2024 року Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500590/2024/000005/1, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 11.09.2024 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500590/2024/000021.

Вважаючи протиправним та необґрунтованим Рішення про коригування митної вартості та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

Щодо підтвердження витрат на транспортування, суд зазначає, що відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України до митної вартості товарів включаються витрати на транспортування товару лише у випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Суд звертає увагу, що відповідно до Контракту на підставі якого постачались товари, умовами поставки визначено DAP - Рівне, згідно умов ІНКОТЕРМС 2010 р.

Incoterms визначає DAP як «Поставляється на місце» - продавець доставляє товар, коли товар знаходиться у розпорядженні покупця на транспортних засобах, що прибувають, готових до розвантаження у зазначеному місці призначення. Відповідно до умов DAP, ризик переходить від продавця до покупця з пункту призначення, зазначеного у договорі постачання. Продавець здійснює поставку, коли товар надано у розпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув, готовим до розвантаження, у погодженому місці призначення. Усі необхідні юридичні формальності в країні-експортері заповнюються продавцем власним коштом і оплачуються витрати на товар для експорту.

Отже, поставка товару на умовах DAP передбачає, що в вартість товару вже включені витрати на транспортування.

Таким чином, судом не приймаються до уваги зауваження відповідача стосовно витрат на транспортування.

Щодо необхідності подання декларантом страхових документів, суд зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування є документами, які підтверджують митну вартість товару виключно у випадках якщо здійснювалося таке страхування.

Як вже було встановлено судом, умовами поставки визначено DAP - Рівне.

За умовами DAP страхування є добровільним, а не обов`язковим.

Також умовами укладеного контракту від 24.06.2024 № MMUSDT24 не передбачено обов`язку сторін щодо страхування товару.

Отже поставки за базисом Інкотермс DAP не зобов`язують продавця або покупця здійснити страхування товару, у зв`язку з чим підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає.

Враховуючи викладене, посилання митного органу на те, що вартість страхування впливає на правильність визначення митної вартості є необґрунтованим та безпідставним.

Щодо необхідності відображення інформації про вартість упаковки, судом вже було встановлено, що відповідно до п.7.1 Контракту пакування та маркування товару повинно відповідати стандартам встановленим в країні Продавця.

Вказане свідчить про те, що продаж товару та його переміщення разом з упаковкою передбачено умовами контракту, вартість упаковки включається до ціни товару і витрати на упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, були понесені не покупцем, а продавцем.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації № 24UA500590000481U4, позивачем зазначено ZZ00 (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.

Щодо не визначення в Контракрі умов щодо оплати товару суд зазначає таке.

Відповідно до п. 5.2. Контракту, оплата за партію товару, що постачається по цьому Контракту, проводиться шляхом попередньої оплати або після отримання товару, банківським переказом грошових коштів на рахунок Продавця протягом 30 днів з моменту перетинання товаром митного кордону України (якщо інше не передбачено додатком). Датою перетину є дата, зазначена на митному штемпелі.

Отже умови оплати Контрактом від 24.06.2024 № MMUSDT24 чітко передбачені.

При цьому, умови, терміни та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, а тому відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.04.2018 року по справі № 815/329/17, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахуванням додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Стосовно твердження митного органу, що у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 16.08.2024 № 2024/08/11 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт), суд зазначає, що законодавством не встановлено вимог до оформлення рахунку-фактуртури.

Дійсно, рахункок-фактура від 16.08.2024 року № 2024/08/11 не містить посилання на зовнішньоекономічний договір. У свою чергу, у рахункок-фактура від 16.08.2024 року № 2024/08/11 зазначено всі необхідні числові значення, відомості щодо покупця, найменування товарних позицій, їх вагу, ціну, загальну вартість рахунку. Зовнішньоекономічний договір та рахункок-фактура подані відповідачу разом у якості підстави для оформлення відповідної партії товару, пов`язаність рахунку-фактури і зовнішньоекономічного договору із достатнім ступенем визначеності підтверджується тими реквізитами, у яких наведено дані про продавця і покупця товару.

Відтак, наведені доводи митного органу суд визнає необґрунтованими і відхиляє.

Щодо зауважень стосовно надання копії митної декларації №MRN24PL322080NS6WXQT0 від 19.08.24 країни відправлення (Польща) без перекладу на українську мову, суд зазначає, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «Д-ТРАНСГЕЙТ» митної вартості товару судом не встановлено.

Зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Суд звертає увагу, що лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.

При цьому, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.

Суд зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

У даному випадку Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

На підставі викладеного, суд вважає що у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.

Суд зазначає, що дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ «Д-ТРАНСГЕЙТ», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються знайшли своє вираження у прийнятті рішення про коригування митної вартості №UA500590/2024/000005/1 від 11.09.2024 року. А вказане рішення, у свою чергу, слугувало підставою видачі картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500590/2024/000021.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500590/2024/000021 та рішення про коригування митної вартості № UA500590/2024/000005/1 від 11.09.2024 року, у зв`язку з чим вони належить до скасування.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належать до задоволення.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем за звернення до суду з даним адміністративним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 8897,13 грн.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 8897,13 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-ТРАНСГЕЙТ» (вул. Східна, буд. 4В, с. Великі Лази, Ужгородський рай., Закарпатська обл., 89440, код ЄДРПОУ 44107494) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500590/2024/000005/1 від 11.09.2024 року.

Визнати противоправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500590/2024/000021 від 11.09.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-ТРАНСГЕЙТ» (вул. Східна, буд. 4В, с. Великі Лази, Ужгородський рай., Закарпатська обл., 89440, код ЄДРПОУ 44107494) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8897 (вісім тисяч вісімсот дев`яносто сім ) грн. 13 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

СуддяА.А. Радчук