Ухвала

від 03.01.2025 по справі 440/13804/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 січня 2025 року м. ПолтаваСправа №440/13804/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Приватного акціонерного товариства "Паритет" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Полтавській області 19.11.2024 звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Паритет" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу (податок на додану вартість та орендна плата з юридичних осіб) у розмірі 1021529,69 грн за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі, посилаючись на невиконання платником податків податкового обов`язку у строки, визначені Податковим кодексом України, а також відсутність у платника коштів, за рахунок яких можливо здійснити погашення податкового боргу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

11.12.2024 до суду надійшов відзив Приватного акціонерного товариства "Паритет" на позов, у якому міститься клопотання представника відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання, суд дійшов такого висновку.

Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини другої цієї статті, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

У силу положень пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України пункту для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Ця справа не відноситься до спорів, визначених у частині четвертій статті 12, частині четвертій статті 257 КАС України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження.

Натомість спір виник у справі незначної складності, для якої передбачено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У силу пункту 2 частини шостої цієї статті, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних відносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Представник відповідача у відзиві на позов не просить про витребування чи забезпечення додаткових доказів, виклик свідків, призначення у справі експертиз чи вжиття судом інших дій, для вчинення яких необхідним було б проведення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом учасників.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у цій справі з метою надання часу для примирення.

Доводи представника відповідача про те, що балансова вартість усього майна ПрАТ "Паритет" складає 1312212,00 грн, тоді як сума податкового боргу, про погашення якої за рахунок майна платника податків просить у поданій до суду позовній заяві податковий орган становить 1021529,69 грн і задоволення позову фактично може призвести до банкрутства підприємства суд відхиляє, оскільки ціна позову у спірних відносинах не визначена в якості обставини, що зумовлює необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

До того ж, відповідач у поданому до суду відзиві на позов не заперечував факт наявності в нього податкового боргу за узгодженими грошовими (податковими) зобов`язаннями, несплата якого стала підставою для звернення податкового органу до суду з позовом.

Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №440/13804/24 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтями 44, 47 КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в заявах по суті справи, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод орієнтує на те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Аксен проти Німеччини", заява №8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява №64336/01). Зокрема, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Приміром, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких обставин, зважаючи на те, що цей спір виник у справі незначної складності, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення відкритого судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати цю справу у порядку письмового провадження.

З вищенаведених підстав суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 12, 241, 243, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.

Суддя Олександр КУКОБА