Рішення

від 03.01.2025 по справі 480/2103/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2025 року Справа № 480/2103/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2103/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Сумська виправна колонія (№116)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Сумська виправна колонія (№116)», в якому просить :

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Сумська виправна колонія (№116)» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 року до 31.05.2022 року у розмірі 30000 гривень щомісячно, фактично виплачених сум;

- зобов`язати Державну установу «Сумська виправна колонія (№116)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30000 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, за період з 11.03.2022 року до 31.05.2022 року, фактично виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив службу в Державній установі «Сумська виправна колонія (№116)»,

Оскільки, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р, програма «єПідтримка» поширювалася на Сумську область, позивач вважає, що у період з 11.03.2022 до 31.05.2022 року позивач мав право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн щомісячно відповідно до постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року.

Натомість відповідач виплатив позивачу вказану додаткову винагороду не в повному обсязі: за березень 2022 лише в сумі 3870,97 грн., за квітень 2022 лише в сумі 6000 грн.

Судом відкрито провадження у даній справі та визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому з позовними вимогами не погоджується та зазначає, що позивач проходив службу з 06.06.2016 року по 19.04.2022 року, тому вимога про нарахування і виплату додаткової винагороди в період з 11.03.2022 до 31.05.2022 року є необгрунтованою та безпідставною.

Також відповідач зазначає, додаткова винагорода на період дії воєнного стану, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, виплата якої, з одного боку мала регулярний щомісячний характер, а з іншого , - обмежена строком дії воєнного стану в Україні, а також визначається пропорційно та виплачуються за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу).

На підставі наказу від 24.05.2022 року №ПО/ОС-22 позивачу було здійснено виплату додаткової винагороди за період з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року в сумі 4 567,74 грн. (96 годин), тобто за фактичну кількість годин несення служби. Дана додаткова винагорода за вирахуванням ПДФО та військового збору була сплачена платіжним дорученням від 25.05.2022 за № 531 (копія додається) на картковий рахунок в сумі 3 812,91 грн.;

На підставі наказу по установі від 24.05.2022 року №111/ОС-22 позивачу було здійснено виплату додаткової винагороди за період з 01.04.2022 року по 25.04.2022 року в сумі 7080,00 грн. (144 години), тобто за фактичну кількість годин несення служби. Дана додаткова винагорода за вирахуванням ПДФО та військового збору була сплачена платіжним дорученням від 25.05.2022 за № 532 на картковий рахунок в сумі 5 910 грн.

Також відповідач зазначає, що наказом від 09 березня 2022 року №21/ОС/ВП-22 прапорщику внутрішньої служби ОСОБА_1 було надано чергову відпустку за 2021 рік, терміном 23 доби з 09.03.2022 по 31.03.2022 року. Згідно наказу від 23 березня 2022 року № 24/ОС/ВП-22 прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 відкликано з чергової відпустки за 2021 рік через службові обставини з 23 березня 2022 року.

Відповідач також наголошує, що з 24.02.2022 року, коли на території Сумської області проводились інтенсивні (бойові) воєнні дії ОСОБА_1 не перебував разом, персоналом установи на території державної установи «Сумська виправна колонія (№116)», яка розташована за адресою м. Суми, вул. Роменська 110, а фізично прибув до установи лише 23.03.2024.

Крім того, відповідно до наказу від 12.04.2022 року №66/ОС-22 позивача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України: за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) 19 квітня 2022.

Позивач своїм правом щодо надання відповіді на відзив не скористався.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, враховуючи позицію відповідача, викладену у відзиві на позов, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Згідно витягу із наказу Державної установи «Сумська виправна колонія (№116)» від 03.06.2016 року №109/ОС-16 ОСОБА_1 було призначено молодшим інспектором відділу охорони, з 06 червня 2016 року (а.с. 41).

Наказом Державної установи «Сумська виправна колонія (№116)» від 12.04.2022 року №66/ОС-22 ОСОБА_1 у відповідності із Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», Законом України «Про Національну поліцію»: звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України: за п. 7 ч. 1 ст.77 (за власним бажанням) 19 квітня 2022 року (а.с. 42).

На запит адвоката позивача від 08.12.2023 року щодо виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, відповідач листом від 26.12.2022 року повідомив, що вказану додаткову винагороду було нараховано та виплачено позивачу у травні 2022 року:

- нараховано: за березень 2022 3870, 97 грн, за квітень 2022 6000,00 грн;

- виплачено на картковий рахунок «Приватбанк» 25.05.2022: 3812,91 грн. та 5910,00 грн. відповідно (а.с. 11).

Вважаючи, що додаткова винагорода відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, з 11.03.2022 до 31.05.2022 була нарахована та виплачена позивачу не у повному розмірі, він звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У зв`язку з військовою агресією росії проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на всій території України введений воєнний стан.

Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, оголошено про проведення загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168, в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно з пунктом 5 Постанови № 168 вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (далі - Постанова № 350) внесено зміни шляхом доповнення абзацу першого після слів «та поліцейським» доповнено словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»,».

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (далі - Постанова № 793) в абзаці першому пункту 1 Постанови № 168 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».

Як зазначено у Постановах № 350 і № 793, ці постанови набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24.02.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 754 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (далі - Постанова № 754), яка набрала чинності 08.07.2022, внесено зміни до абзацу першого Постанови № 168, зокрема: слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1146 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (далі - Постанова № 1146), яка набрала чинності 18.10.2022, внесено зміни до абзацу першого Постанови № 168, а саме: виключено слова «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні),» та «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)»; доповнено абзац реченням такого змісту: «Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р затверджено Перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», згідно з додатком.

Частиною першою статті 6 Закону України від 23.06.2005 № 2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі - Закон № 2713-IV) встановлено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону № 2713-IV до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Закону № 2713-IV держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Частиною п`ятою статті 23 Закону № 2713-IV обумовлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 2713-IV фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5 (далі - Порядок № 925/5).

Пунктом 3 розділу І Порядку № 925/5 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абзацом першим пункту 4 розділу І Порядку № 925/5 передбачено, що грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які займають штатні посади в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управліннях з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, органах пробації, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, навчальних закладах та закладах охорони здоров`я, таборах для тримання військовополонених, на підприємствах установ виконання покарань, інших підприємствах, в установах і організаціях, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до п.8 розділу І Порядку № 925/5, при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.

Пунктом 10 розділу І Порядку № 925/5 визначено, що посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, підвищення посадового окладу, надбавки та доплати, інші виплати особам рядового і начальницького складу виплачуються (припиняються):

із дня підписання наказу про призначення на штатну посаду, зарахування на навчання до навчального закладу, присвоєння спеціального звання або з дня, зазначеного в наказі;

до дня підписання наказу про звільнення з посади чи служби, відрахування, закінчення навчання або про скасування встановлених надбавок та доплат, інших виплат або до дня, зазначеного в наказі.

Відповідно до пункту 1 глави 22 розділу II Порядку № 925/5, днем звільнення зі служби вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення, яка не повинна передувати даті звільнення.

День звільнення вважається останнім днем служби.

Грошове забезпечення виплачується до дня звільнення зі служби включно разом із премією, встановленою у порядку, визначеному главою 13 цього розділу, за результатами оперативно-службової діяльності за останній місяць служби.

Пунктом 14 розділу І Порядку № 925/5 визначено, що особам рядового і начальницького складу, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку зі збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, що вони одержували на день вибуття у відпустку, з розрахунку посадового окладу, установленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) та премії, встановленої відповідно до глави 13 розділу II цього Порядку.

Як вже зазначалось, у період з 06.06.2016 по 19.04.2022 позивач проходив службу в Державній установі «Сумська виправна колонія (№116)» яка розташована на території Сумської області.

Суд звертає увагу на те, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022, Сумська область (без визначення окремих територіальних громад та населених пунктів) була включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка".

Отже, з 24.02.2022, особи, що проходили службу в Державній установі «Сумська виправна колонія (№116)» набули право на отримання додаткової щомісячної винагороди, встановленої Постановою №168.

Разом з тим, як зазначає відповідач з 24.02.2022 по 08.03.2022, коли на території Сумської області проводились інтенсивні (бойові) воєнні дії ОСОБА_1 не перебував разом, персоналом установи на території державної установи «Сумська виправна колонія (№116)», що підтверджується довідкою обліку несення служби (а.с. 72). Будь яких заперечень, щодо вказаного твердження відповідача ані позивач, ані його представник суду не надали.

В подальшому, наказом від 09 березня 2022 року №21/ОС/ВП-22 прапорщику внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшому інспектору відділу охорони держаної установи «Сумська виправна колонія (№116)» було надано чергову відпустку за 2021 рік, терміном 23 доби з 09.03.2022 по 31.03.2022 року (а.с. 74).

Згідно наказу від 23 березня 2022 року № 24/ОС/ВП-22 прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора відділу охорони держаної установи «Сумська виправна колонія (№116)» відкликано з чергової відпустки за 2021 рік через службові обставини з 23 березня 2022 року (а.с. 75).

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до п.14 розділу І Порядку № 925/5 виплата грошового забезпечення за час відпустки здійснюється в розмірі, що вони одержували на день вибуття у відпустку, з розрахунку посадового окладу, установленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) та премії, встановленої відповідно доглави 13розділу II цього Порядку.

Отже судом встановлено, що позивач у період з 24.02.2022 по 22.03.2022 фактично не знаходився за місцем служби та відповідні службові обов`язки не виконував.

Також матеріалами справи підтверджується, що наказом Державної установи «Сумська виправна колонія (№116)» від 12.04.2022 року №66/ОС-22 ОСОБА_1 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України 19 квітня 2022 року (а.с. 42).

Відтак, відповідно до пункту 1 глави 22 розділу IIПорядку № 925/5, 19.04.2022 вважається останнім днем служби позивача та грошове забезпечення виплачується до 19.04.2022 включно.

В постанові від 29серпня 2024 року у справі №640/13029/22, здійснюючи системне тлумачення Постанови № 168, Велика Палата Верховного Суду, зазначила про необхідність врахування змісту преамбули цієї постанови в первісній редакції, в якій зазначалося, що ця постанова прийнята на виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію». Урахування преамбули при системному тлумаченні тексту Постанови № 168 є неодмінним, оскільки зміст преамбули визначає основні засади тлумачення усього цього нормативно-правового акта. Преамбула вказує на умови та причини ухвалення цієї постанови та визначає мету її прийняття.

Одночасно здійснюючи текстуальне тлумачення Постанови № 168, Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що як текстуальне тлумачення змісту первинної редакції пункту 1 Постанови № 168, так і системне тлумачення цієї постанови з урахуванням умов її прийняття, визначеними у преамбулі, дають підстави для висновку, що виплата додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 гривень повинна здійснюватися як стимулювання винятково тим військовослужбовцям ЗСУ, які своїми безпосередніми діями здійснюютьзахист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України.

Також Велика Палата Верховного Суду в п.83 вказаної постанови зазначила, що визначена пунктом 1 первинної редакції Постанови № 168 додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців (пункт 2 частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Враховуючи зазначене, суд вважає правомірним ненарахування позивачу додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 гривень за період не виконання ним службових обов`язків з 24.02.2022 по 22.03.2022, відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також з цих же підстав, враховуючи звільнення позивача зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, не підлягають задоволенню позовні вимоги за період з 20.04.2022 року до 31.05.2022.

Щодо позовних вимог за період з 23.03.2022 по 19.04.2022, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по справі, позивачу була нарахована та виплачена додаткова винагорода, виплата якої передбачена Постановою №168:

- за березень 2022 згідно наказу від 24.05.2022 №110/ОС-22 в сумі 4567,74 грн. (96 год.), з відрахуванням ПДФО та військового збору 3812,91 грн. (а.с. 44 - 50);

- за квітень 2022 згідно наказу від 24.05.2022 №111/ОС-22 в сумі 7080 грн. (144 год.), з відрахуванням ПДФО та військового збору 5910,00 грн. (а.с. 51 - 57).

При цьому, з відзиву на позов вбачається, що таку доплату нараховано позивачу на виконання вимог Постанови №168, із врахуванням роз`яснень, викладених в листах Міністерства юстиції України від 20.05.2022 №38144/16.3.2/32-22, у розмірі, який визначається пропорційно за фактично відпрацьований час несення служби (вказується згідно табелю обліку робочого часу), розрахований у годинах в розрахунковому ( у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу).

Щодо посилання на лист Міністерства юстиції України від 20.05.2022 №38144/16.3.2/32-22, суд зауважує, що листи Міністерства юстиції України та Південно-східного Міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції не містять норм права та не можуть бути покладені в основу вирішення правовідносин між позивачем та відповідачем. Надані у листах роз`яснення мають рекомендаційний характер, а застосуванню до спірних правовідносин підлягає Постанова №168, у відповідній редакції, що діяла на час їх виникнення.

Також, суд зазначає, що зміст внесених змін до постанови № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди "до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць" замість " 30000 гривень щомісячно" не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом "пропорційність" із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вказані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн на місяць, передбаченому постановою № 168 у первинній редакції.

Таке тлумачення змісту постанов КМУ №168 та №793 наведене, зокрема, в постанові Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у зразковій справі № 260/3564/22, що враховується судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Правило щодо пропорційності розміру грошового забезпечення співробітників Державної кримінально-виконавчої служби до виконаної норми праці закріплено й у пункті п.8 розділу І Порядку № 925/5, згідно з яким при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.

Отже розмір додаткової винагороди позивача повинен розраховуватись пропорційно кількості календарних днів перебування на службі.

Суд також звертає увагу, що Верховний суд у постанові від 02 листопада 2023 року

у справі № 160/11851/22, надаючи оцінку доводам відповідача, що право на отримання додаткової винагороди мають лише ті особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які саме несуть службу в органах та установах зазначеної Служби, зазначив таке.

По-перше, на переконання Верховного Суду, у цьому випадку поняття «несення служби», яке зазначено у пункті 1 Постанови № 168, тотожні поняттю «проходження служби». Оскільки, законодавством визначено, що особи рядового і начальницького складу, які мають спеціальні звання проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, немає ніяких підстав вважати, що вони службу не несуть.

По-друге, положення пункту 1 Постанови № 168 не містять застережень щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які беруть участь в оперативних заходах, несуть варту, в тому числі в нічний час, несуть службу у наряді, тощо.

Тобто, Постанова № 168 в редакції від 22.03.2022 не ставить в залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби від виконання завдань та заходів, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану, як про це вказує відповідач.

З матеріалів справи суд вбачає, що в березні 2022 року позивач перебував на службі протягом 9 календарних днів, відтак розмір додаткової винагороди за березень повинен складати 8709,68 грн (30000/31х9), натомість відповідач нарахував та виплатив позивачу 4567,74 грн.

В квітні перебував на службі протягом 19 календарних днів, відтак розмір додаткової винагороди за квітень повинен складати 19000,00 грн (30000/30х19), натомість відповідач нарахував та виплатив позивачу 7080 грн.

А відтак, суд доходить висновку щодо протиправної бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати на користь позивача в повному обсязі додаткової винагороди за березень та квітень відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.

Відповідно підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про зобов`язання Державної установи «Сумська виправна колонія (№116)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, за період з 23.03.2022 року по 19.04.2022 року, із врахуванням фактично виплачених сум та висновків суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Сумська виправна колонія (№116)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Сумська виправна колонія (№116)» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 23.03.2022 року по 19.04.2022 року, із врахуванням фактично виплачених сум.

Зобов`язати Державну установу «Сумська виправна колонія (№116)» (вул. Роменська, 110, м. Суми, Сумська область,40002, код ЄДРПОУ 08565115) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, в розмірі 30 000,00 грн на місяць, за період з 23.03.2022 року по 19.04.2022 року, із врахуванням фактично виплачених сум та висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек