Ухвала

від 03.01.2025 по справі 600/2862/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

03 січня 2025 р. м. Чернівці Справа №600/2862/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

У С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Служби безпеки України в Херсонській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

У позові позивач просить суд:

визнати протиправним і скасувати наказ начальника УСБУ в Херсонській області "По особовому складу" від 03.05.2022 № 7-ОС/дск;

зобов`язати військових службових осіб УСБУ в Херсонській області поновити його, через незаконне переміщення по службі, на попередній посаді з 03 травня 2022 року, на яку він був призначений та займав згідно наказу начальника Управління "По особовому складу" від 02.03.2022 № 7-ОС/дск;

зобов`язати військових службових осіб УСБУ в Херсонській області надати до суду довідку щодо нарахованого грошового забезпечення його з 01 березня 2022 року по 30 червня 2024 року, із зазначенням підстав для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення;

стягнути з УСБУ в Херсонській області на його користь ненараховане та невиплачене матеріальне та грошове забезпечення з 03 травня 2022 року по 30 червня 2024 року в сумі 42498,00 грн та розрахувати по день винесення судового рішення конкретну суму матеріального та грошового забезпечення та стягнути з УСБУ в Херсонській області конкретну загальну суму матеріального та грошового забезпечення.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.07.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

На виконання вимог ухвали суду від 08.07.2024 позивачем надано докази на усунення недоліків позовної заяви та заяву на усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач, в тому числі просив поновити пропущений процесуальний строк.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257 - 262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

У вказаній ухвалі судом наголошено, що подане позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з урахуванням вимог п. 7 ч. 9 ст. 171 КАС України, буде розглянуте під час розгляду справи по суті, з урахуванням позиції відповідача.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.12.2024 визнано неповажними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, - залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк для зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду, з дати отримання копії ухвали.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивача подав до суду заяву про виконання вимог ухвали суду. В обґрунтування заяви позивач вказував, згідно усних наказів (розпоряджень, вказівок) керівництва Управління Служби безпеки України в Херсонській області та керівництва районного відділу, у складі підрозділу Управління, який на період дії правового режиму воєнного стану включений до сил і засобів відповідного воєнного командування, у період з 05 березня 2022 року по 06 травня 2022 року, він виконував службові завдання, покладені на Службу безпеки України з метою забезпечення правового режиму воєнного стану в зонах (смугах, напрямках, районах, рубежах, тощо) та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

Протягом березня-квітня 2022 року він неодноразово звертався в усному порядку до керівництва підрозділу та Управління з метою ознайомлення з наказами Служби безпеки України та Управління щодо виконання у складі підрозділу Управління його службових завдань, покладених на Службу безпеки України з метою забезпечення правового режиму воєнного стану в зонах. Однак, з жодним відповідним наказом (розпорядженням) СБУ та Управління його не було ознайомлено, що підтверджується копією рапорту від 07.06.2024; копії відповідей Управління від 23.07.2024 № 71/22/1/248-796 та від 27.08.2024 № 71/22/1/248-947. Позивач також зазначає, що у травні 2022 року співробітники режимно-секретного відділу Управління ознайомили під особистий підпис, з наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника Управління підполковника ОСОБА_2 "Про особовий склад" від 03.05.2022 № 7-ОС/дск, згідно якого з травня 2022 року йому було змінено розмір грошового забезпечення, а саме зменшений відсоток преміювання.

Разом з тим, зауважує, що під підпис із наказом № 7-ОС/дск від 03.05.2022 його ніхто не ознайомлював і він його ніколи не бачив. Щодо існування вищевказаного наказу, який був виданий та підписаний начальником Управління бригадним генералом Сергієм Криворучком ніхто не ознайомлював, будь-яких засвідчених копій, витягів із даного наказу не надавав починаючи із 03.05.2022 (дата видачі оскаржуваного наказу) по 30.05.2024 (дата вручення підозри).

Крім того, він стверджує, що ним неодноразово, в усній та письмовій формі, а саме 31.12.2023 подавалися запити на отримання публічної інформації до Управління, де просив надати належним чином засвідчені копії перших примірників наказів УСБУ в Херсонській області: від 02.03.2022 № 7-ос/дск; від 03.05.2022 № 7-ос/дск; від 03.06.2022 № 22-ос/дск; від 27.10.2023 № 328-ос/дск.

Листом Управління від 05.01.2024 № 71/Б-1/Б-2/Б-3/Б-1/1/Б-1/2/Б-2/1/Б-3/1/9 йому було відмовлено у наданні вищезазначеної копії наказу, оскільки запитуваний документ містить службову інформацію та вимогами Інструкції № 736 не передбачено надсилання документів та їх копій, що містять службову інформацію, фізичним особам та/або працівникам органів, установ і організацій.

Відтак, про те, що оскаржуваний наказ №7-ОС/дск від 03.05.2022, виданий з порушеннями (не уповноваженою особою) йому стало відомо фактично лише 30.05.2024. Під підпис із вказаним наказом його ніхто не ознайомлював протягом 10 діб, як це передбачено чинним законодавством. Таким чином, про саме переведення його було повідомлено усно і на початку повномасштабного вторгнення рф на територію України він не намагався отримати копію наказу, тим більше, що вони були передислоковані і документообіг був утрудненим, та у зв`язку з цим я був зосереджений на виконанні завдань покладених на СБУ по захисту Батьківщини. Позивач стверджував, що не знав, що наказ про його переведення був виданий із порушеннями чинного законодавства не уповноваженою особою, а про порушене право йому стало відомо лише 30.05.2024.

На підставі вищенаведеного позивач вважає, що ним наведені суду обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів в місячний термін.

Управління Служби безпеки України в Херсонській області подало до суду відзив, в якому заперечувало проти задоволення позову, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявленого позову.

В обґрунтування заперечень відповідач, серед іншого зазначав, що у зв`язку із оголошення проведення загальної мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 Про загальну мобілізацію, підполковник запасу ОСОБА_1 з 01.03.2022 мобілізований та прийнятий на військову службу у СБУ за абзацом третім частини сьомої ст. 23 та ст. 39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за призовом під час мобілізації, на особливий період, до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, та з 01.03.2022 призначений на посаду оперуповноваженого Каховського районного відділу Управління згідно наказу начальника УСБУ в Херсонській області від 02.03.2022 № 7-ОС/дск. З наказом від 02.03.2022 № 7-ОС/дск позивач ознайомлений 09.05.2022, повторно (за заявою позивача) - 04.01.2024. Згідно витягу з наказу начальника Управління від 03.05.2022 № 7-ос/дск з 03.05.2022 позивач призначений на посаду спеціаліста сектору мобілізації та територіальної оборони Управління. З наказом від 03.05.2022 № 7-ОС/дск позивач ознайомлений 16.05.2022, повторно (за заявою позивача) 04.01.2024.

Позивач скористався правом, передбаченим ст. 163 КАС України, та подав до суду відповідь на відзив.

Розглянувши заяву про зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

За визначенням, наведеним у п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, право звернення до суду є невід`ємним особистим правом особи, чи правом суб`єкта владних повноважень, яке реалізовується в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи до суду з позовом.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Разом з тим, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду, процесуальної форми та порядку звернення.

Так, у розумінні ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальними строками є встановлені законом або ж судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями та роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Так, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює добросовісно ставитися до виконання учасниками процесу своїх обов`язків. Строки звернення до суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням певного спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За правилами ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч. 2 ст. 122 цього Кодексу.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлені ст. 123 КАС України, згідно з ч. 3 якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що з оскаржуваним наказом від 03.05.2022 № 7-ОС/дск позивач ознайомився 16.05.2022, про що свідчить його підпис (а.с. 56). Крім того, 04.01.2024 за вимогою позивача йому повторно було надано даний наказ на ознайомлення, однак ознайомлюватися з даним наказом позивач відмовився в присутності уповноважених осіб відповідача, що підтверджується їх підписами (а.с. 56).

В заявах по суті позивачем не спростовано ознайомлення 16.05.2022 з оскаржуваним наказом від 03.05.2022 № 7-ОС/дск, а також надання відповідачем йому повторного ознайомлення вказаного наказу 04.01.2024.

Отже, ще 16.05.2022 позивачу було відомо про прийняття оскаржуваного наказу від 03.05.2022 № 7-ос/дск.

З аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи з приводу оскарження наказу начальника УСБУ в Херсонській області "По особовому складу" № 7-ОС/дск від 03.05.2022 встановлюється місячний строк.

Аналогійний строк встановлюється до позовних вимог позивача про зобов`язання поновити його на попередній посаді, стягнення на його користь матеріального та грошового забезпечення, зобов`язання надати довідку, оскільки стосуються проходження публічної служби, а також є похідними вимогами відносно основної вимоги (оскарження наказу).

Як видно із матеріалів справи, позивач звернувся з даним позовом до суду тільки 01.07.2024 через 2 роки 1 місяць, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.

Суд зауважує, що у заяві про зазначення інших підстав для поновлення строку звернення, позивач жодним чином не підтвердив поважності причин, за яких ним не реалізовано своє право на захист у місячний строк з дня, коли під підпис 16.05.2022 ознайомлений з оскаржуваним наказом від 03.05.2022 № 7-ос/дск, оскільки підставами для поновлення строку звернення до суду є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Не наведено позивачем також поважності причин, за яких ним не реалізовано своє право на захист у місячний строк з дня (01.04.2024), коли на його вимогу відповідачем було повторно надано для ознайомлення оскаржуваний наказ № 7-ОС/дск від 03.05.2022.

Таким чином, позивач звернувся до суду після спливу місячного строку для звернення до суду, при цьому, жодних причин поважності пропуску такого строку, у заяві про поновлення строків звернення до суду не зазначив, доказів на їх підтвердження не надав.

Посилання позивача у заяві про зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду на те, що йому стало відомо про оскаржуваний наказ тільки 30.05.2024 після вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, суд відхиляє, оскільки, як зазначалося вище, він був ознайомлений з оскаржуваним наказом ще 16.05.2022 під підпис, а також 04.01.2024 на його вимогу відповідачем повторно було надано для ознайомлення вказаний наказ.

Посилання позивача на те, що відповідачем не було надано йому копії оскаржуваного наказу, та як наслідок, він не міг сформувати позовні вимоги щодо оскарження вказаного наказу, суд відхиляє, оскільки позивачу було відомо фактичні підстави його переведення з посади та під підпис ознайомлено з оскаржуваним наказом 16.05.2022.

Ненадання відповідачем виготовленої копії оскаржуваного наказу позивачу, на переконання суду, жодним чином не спростовує, що з вказаним наказом позивач був ознайомлений 16.05.2022 під підпис, а також повторно за його вимогою наданий для ознайомлення 04.01.2024.

Стосовно посилань позивача на те, що він звертався із запитом від 31.12.2023 до відповідача з метою отримання оскаржуваного наказу від 03.05.2022 № 7-ОС/дск, однак йому було відмовлено у наданні вищезазначеної копії наказу, суд ставиться критично, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на за результатами розгляду запиту від 31.12.2023 відповідачем листом від 05.01.2024 № 71/Б-1/Б-2/Б-3/Б-1/1/Б-1/2/Б-2/1/Б-3/1/9 йому було надано відповідь, що запитуваний документ містить службову інформацію та вимогами Інструкції № 736 не передбачено надсилання документів та їх копій, що містять службову інформацію, фізичним особам та/або працівникам органів, установ і організацій.

При цьому, в листі зазначено, що позивач може ознайомитись, в тому числі з оскаржуваними наказами в РСВ Управління, без права їх копіювання.

Тобто, позивачу на час звернення із запитом від 31.12.2023 було вже відомо про існування оскаржуваного наказу, а листом від 05.01.2024 лише надано відповідь на запит та роз`яснено про можливість ознайомлення з оскаржуваним наказом в Управлінні.

Трактування позивача про відмову листом від 05.01.2024 в наданні йому копії оскаржуваного наказу, суд відхиляє, оскільки це є суб`єктивне бачення позивача та не є об`єктивно непереборними обставини, що не залежали від волевиявлення позивача.

Більше того, суд наголошує, що відсутність копії оскаржуваного наказу, не є перешкодою для звернення позивача до суду із дотримання місячного строку, оскільки позивач міг звернутися до суду із позовом про оскарження спірного наказу, заявивши при цьому клопотання про витребування доказів від відповідача, для надання в подальшому додаткових пояснень чи уточнень.

Посилання позивача стосовно того, що оскаржуваний наказ від 03.05.2022 № 7-ОС/дск був виданий із порушеннями чинного законодавства не уповноваженою особою, то вказана обставина не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, а є підставою позову.

Необґрунтованими та безпідставними є також твердження позивача щодо безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, оскільки спростовуються листом управління СБУ в Херсонській області від 27.08.2024 № 71/22/1/248-947.

Відтак, позивачу було відомо фактичні підстави його переміщення по службі, та як наслідок, позивач міг сформувати позовні вимоги щодо оскарження вказаного наказу.

Посилання позивача у заяві про зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду, на інші підстави, суд також відхиляє, оскільки наведені обставини не є поважними причинами пропуску звернення до суду, доказів поважності пропуску до суду не надано.

Більше того, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики. Не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

Суд зауважує, що позивач не був позбавлений можливості подати адміністративний позов у межах строку, проте таким правом не скористався.

Отже, наведені в заяві про зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду обставини не є обставинами, які безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позивачем позову до суду за захистом порушених прав.

Таким чином, позивач не надав доказів поважності обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, що повинно бути підтверджено належними доказами.

Позивач жодним чином не підтвердив поважності причин, за яких ним не реалізовано своє право на захист у місячний строк з дня, коли він дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, оскільки підставами для поновлення строку звернення до суду є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відтак, наведені обставини не є об`єктивно непереборними та залежали від волевиявлення позивача. Доказів непереборності обставин до суду не надано.

Інші твердження позивача не спростовують пропущення ним місячного строку звернення до суду.

Таким чином, проаналізувавши заяву про зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду, суд прийшов до переконання, що позивачем не наведено обставин, що вказують на поважність підстав пропуску позивачем строку звернення до суду, та не наведено обставин, які є об`єктивно непереборними, які не залежали від волевиявлення позивача, що пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 240, 241, 243, 248 та 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, залишити без розгляду.

Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя В.К. Левицький