Постанова

від 17.12.2024 по справі 367/9270/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 367/9270/18

провадження № 22-ц/824/3577/2024

17 грудня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.

при секретарі Усковій Я. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Тетяна Василівна, ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 жовтня 2023 року в складі судді Мерзлого Л. В.

встановив:

28.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» звернулося до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Т. В., ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 22 вересня 2011 року виконавчим комітетом Коцюбинської селищної ради Київської області було прийнято рішення № 270 про оформлення та видачу ТОВ «Аверс-Сіті» свідоцтв на право власності на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі щодо квартири АДРЕСА_2 .

Зокрема, вказане рішення було прийнято на підставі Сертифікату відповідності закінченого будівництвом об`єкта серії КС № 16411043016.

Вказаний Сертифікат видано на підставі Акту готовності об`єкта до експлуатації № 870 від 14.09.2011, відповідно до якого замовником об`єкта є ТОВ «Аверс-Сіті», та Державного акту серії ЯИ № 270393 на право власності ТОВ «Аверс-Сіті» на земельну ділянку площею 4,3864 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

10.08.2013 за ТОВ «Аверс-Сіті» було зареєстровано право власності у Державному реєстрі реєстрації прав на нерухоме майно та видано свідоцтво про право власності від 15.08.2013.

Щодо незаконного відчуження спірного майна позивач зазначив.

22 липня 2016 року ОСОБА_5 , діючи в інтересах ОСОБА_3 , на підставі довіреності від 19.07.2016, посвідченої приватним нотаріусом Івановою С. В., звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Т.В. із заявою про скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

22 липня 2016 року рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловською Т. В. скасовано право власності ТОВ «Аверс-Сіті» на квартиру АДРЕСА_2 .

Підставою для прийняття вказаного рішення слугувала постанова Вищого адміністративного суду України №К/800/63480/16 від 18.07.2016.

15.05.2018 від Вищого адміністративного суду України надійшла відповідь на запит адвоката в інтересах позивача, якою повідомлено, що: здійснивши запит у відповідних базах даних діловодства та вхідної кореспонденції суду, надходження чи відкриття касаційного провадження за №К/800/63480/16 не виявлене. Відповідно, надати інформацію про ухвалення Вищим адміністративним судом України постанови від 22.07.2016 за касаційним провадженням №К/800/63480/16 та надати її копію, не вбачається за можливе.

Позивач вважає, що постанова Вищого адміністративного суду України №К/800/63480/16 від 18.07.2016 не має статусу документа, достатнього для державної реєстрації припинення права власності та інших речових прав, оскільки таке рішення не приймалось та не видавалось органом, який уповноважений на здійснення таких дій.

Приватний нотаріус не проявив простої обачності під час державної реєстрації припинення права власності на вказану квартиру, не пересвідчився, чи набрало вказане судове рішення законної сили та не здійснив додаткову перевірку автентичності такого рішення за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, а також не зупинив реєстрацію для усунення вказаних недоліків заявником.

Враховуючи, що з заявою про скасування права власності ТОВ «Аверс-Сіті» на спірне майно звернувся ОСОБА_3 через свого представника, позивач вважає, що заявник своїми діями порушив його право власності, а тому має бути залучений до розгляду справи в якості відповідача.

З огляду на те, що ТОВ «Аверс-Сіті» не подавало заяву про припинення прававласності, а Вищий адміністративний суд України не направляв державному реєстратору постанову про скасування права власності для її виконання, позивач вважає, що заяву про державну реєстрацію прав подано неналежною особою, у зв`язку з чим у реєстрації прав мало б бути відмовлено.

Оскільки спірна квартира вибула з володіння позивача на підставі спірного рішення державного реєстратора, яке підлягає скасуванню, позивач вважає, що спірна квартира вибула з володіння власника поза його волею та має бути витребувана із чужого незаконного володіння добросовісних набувачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача.

Враховуючи викладене, позивач просив суд :

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30586986, видане 22.07.2016, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т. В., щодо квартири АДРЕСА_2 ;

- витребувати від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Аверс-Сіті» квартиру АДРЕСА_2 .

Судові витрати покласти на відповідачів.

В заяві від 05.09.2019 представник ТОВ «Аверс-Сіті» - адвокат Руденко А. О. зазначив, що відповідачами за позовною вимогою №1 є ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , а за позовною вимогою №2 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2

27.01.2023 представник ТОВ «Аверс-Сіті» - адвокат Васюк М. М. просив суд змінити процесуальний статус приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Т. В. з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 05 червня 2023 року змінено процесуальний статус приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Т.В. з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 09 жовтня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30586986, видане 22 липня 2016 року, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т. В. щодо квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна: 134205732109).

Витребувано від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Аверс-Сіті» квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна: 134205732109).

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Аверс-Сіті» судовий збір в сумі 4 405 грн.

Додатковим рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 24 жовтня 2023 року заяву ТОВ «Аверс-Сіті» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Аверс-Сіті» судові витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, в розмірі 10 000 грн.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 жовтня 2023 року залишено без задоволення.

24.11.2023 відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 жовтня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

Посилається на ті підстави, що ОСОБА_3 у законний спосіб набув право власності на спірну квартиру та мав весь обсяг необхідних документів як інвестор для оформлення права власності на квартиру, а документи, які представник позивача вважає нікчемними, стосуються внутрішніх непорозумінь між засновниками та директорами ТОВ «Аверс-Сіті», від чого не мають страждати добросовісні набувачі.

Вирішуючи спір суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ОСОБА_3 майнові права на спірну квартиру набув на підставі договору купівлі-продажу майнових прав. Зобов`язання по оплаті майнових прав за вказаним договором були виконані у повному обсязі, а довідка нині ліквідованого банку за 2015 рік про відсутність оплати не є надійним та переконливим джерелом доказів. Майнові права інвестора у випадку виконання інвестором власних інвестиційних зобов`язань після завершення будівництва об`єкта інвестування відповідно до вимог закону трансформуються в право власності, яке підлягає державній реєстрації за інвестором як первісним власником, з огляду на що вважати позивача власником спірної квартири не можна, і саме ця незаконна реєстрація в 2013 році була скасована Вищим адміністративним судом України, рішення якого не визнає ні позивач, ні суд першої інстанції.

Вважає, що вимога ТОВ «Аверс-Сіті» про витребування спірної квартири не узгоджується із принципами добросовісності й справедливості, оскільки позивач продав майнові права на квартиру та у повному обсязі отримав вартість майнових прав на цю квартиру і не довів в суді, що відповідач ОСОБА_3 діяв недобросовісно або нерозумно купуючи майнові права на спірну квартиру у їх представника без відповідного обсягу повноважень.

Твердження суду про те, що постанови Вищого адміністративного суду України від 22 липня 2016 року в касаційному провадженні №К/800/63480/16 не існує, вважає хибним та таким що ґрунтується на припущенні. Судом не вирішувалось питання про призначення відповідної судової експертизи, на вирішення якої мало б бути поставлене питання щодо дійсності чи підробки судового рішення.

Позивачем не надано суду будь-яких інших доказів відсутності вказаного судового рішення, зокрема інформації з Київського окружного адміністративного суду щодо існування адміністративної справи, чи інформації щодо розслідування кримінальних проваджень по факту службового підроблення судового рішення.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції визнав рішення приватного нотаріуса протиправним та скасував його, застосувавши спосіб захисту права, який не передбачений законом.

Звертає увагу, що першим інвестором спірної квартири був ОСОБА_4 , який в подальшому відчужив своє право вимоги відповідачу ОСОБА_3 .

Задоволення даного позову прямо впливає на права та обов`язки ОСОБА_4 , оскільки до нього можуть бути висунуті вимоги в порядку ст. 661 ЦК України.

Таким чином, суд ухвалив рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі в справі, що є безумовною підставою для скасування рішення.

Крім того, витребовуючи спірну квартиру у відповідачів Камінських, суд не вирішив питання про чинність рішення про державну реєстрацію №30825546 від 08 серпня 2016 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А. С., згідно якого власником спірної квартири став відповідач ОСОБА_3 , запис про право власності №15786419 від 04.08.2016, а також не залучив у якості третьої особи в справі нотаріуса Литвин А. С.

02.02.2024 представник ТОВ «Аверс-Сіті» - адвокат Васюк М. М. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Посилається на те, що саме ТОВ «Аверс-Сіті» є першим власником спірного об`єкту нерухомого майна.

01.12.2014 рішенням Ірпінського міського суду Київської області у справі №367/7162/14-ц позов ОСОБА_3 задоволено та зобов`язано ТОВ «Аверс-Сіті» передати ОСОБА_3 : майнові права на квартири №37, 38 , 49 , 57 , 104 , 377 шляхом підписання акту передачі майнових прав; довідку із переліку осіб, які брали участь у фінансуванні квартир №№ 37 , 39 , 49 , 57 , 104 , 377 в корпусі АДРЕСА_11 ; оригінали технічних паспортів на квартири АДРЕСА_1 ; шість належним чином засвідчених копій державного акта на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 ; шість належним чином засвідчених копій сертифіката відповідності від 16 вересня 2011 року серії КС № 16411043016; шість належним чином засвідчених копій рішення Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області від 22 вересня 2011 року № 270.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22 грудня 2015 року рішення Ірпінського районного суду Київської області від 01 грудня 2014 року залишено без змін.

У травні-червні 2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Аверс-Сіті" тривав переговорний процес, сторони намагались врегулювати спір у позасудовому порядку.

В подальшому ТОВ «Аверс-Сіті» дізналось про те, що ОСОБА_3 став власником квартир, які були предметом спору.

Зазначав, що підставою для прийняття рішення державного реєстратора про скасування права власності ТОВ "Аверс-Сіті" на квартиру АДРЕСА_2 , стала постанова Вищого адміністративного суду України № К/800/63480/16 від 18.07.2016, яка не приймалась та не видавалась органом, який уповноважений на здійснення таких дій.

Щодо призначення експертизи, вказував, що є незрозумілим, який саме вид експертизи мав бути призначений, чи зміг би суд відібрати експериментальні та вільні підписи суддів, які начебто підписали постанову, і у кого знаходиться оригінал постанови. З таким клопотанням заявник разом з апеляційною скаргою не звертався.

Зазначав, що під час прийняття оскаржуваного рішення державний реєстратор не перевірив наявність обтяжень на все нерухоме майно ТОВ «Аверс-Сіті».

З огляду на те, що квартира вибула з володіння позивача на підставі рішення суду, яке не існувало, ТОВ «Аверс-Сіті» має право витребувати майно з чужого незаконного володіння.

Не погоджувався з доводами апеляційної скарги щодо необхідності залучення до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_4 , який відступив майнові права на користь ОСОБА_3 та не є першим власником квартири, з цією особою ТОВ «Аверс-Сіті» не укладались жодні документи про передачу майнових прав.

Навів попередній розрахунок судових витрат за договором про надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції, що орієнтовно складає 30 000 грн і буде остаточно визначений під час розгляду апеляційної скарги.

Протокольною ухвалою Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року до участі в справі в якості третьої особи було залучено ОСОБА_4 .

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Медвідь О. П., який також представляє інтереси відповідача ОСОБА_2 , яка судове рішення не оскаржує, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник ТОВ «Аверс-Сіті» - адвокат Васюк М. М. просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 27 травня 2010 року ТОВ «Аверс-Сіті» видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 4,3864 га, кадастровий номер 3210946200:01:034:0081, на підставі рішення Коцюбинської селищної ради 40 сесії 5 скликання № 69 від 29 квітня 2010 року (а. с. 37 - 38 т. 1).

16.09.2011 житловий будинок АДРЕСА_11 був введений в експлуатацію, що підтверджується Сертифікатом відповідності серії КС № 16411043016 (а. с. 36 т. 1).

Рішенням виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради від 22 вересня 2011 року № 270 вирішено присвоїти поштову адресу закінченому будівництвом об`єкта 1 черги будівництва ІІІ та ІV пусковий комплекс, введення в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_13 .

Доручено КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» оформити та видати свідоцтва про право власності ТОВ «Аверс-Сіті» на квартири закінченого будівництвом об`єкта, в тому числі на квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 27-35 т.1)

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22 грудня 2018 року, 10 серпня 2013 року здійснено реєстрацію права власності позивача ТОВ «Аверс-Сіті» на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_14 . Підстава: рішення виконавчого комітету місцевої Ради депутатів, серія та номер: 270, виданий 22.09.2011, видавник: Коцюбинська селищна рада; сертифікат, серія та номер: КС16411043016, виданий 16.09.2011, видавник: Інспекція ДАБК у Київській області; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 10.02.2013, видавник: Ірпінське бюро технічної інвентаризації (а. с. 13 т. 1).

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 01 грудня 2014 року (справа №367/7162/14-ц),залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22 грудня 2015 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Зобов`язано ТОВ «Аверс-Сіті» передати ОСОБА_3 : майнові права на квартири №37 , 38 , 49 , 57 , 104 , 377 шляхом підписання акту передачі майнових прав; довідку із переліку осіб, які брали участь у фінансуванні квартир №№ 37 , 39 , 49 , 57 , 104 , 377 в корпусі АДРЕСА_11 ; оригінали технічних паспортів на квартири №№ 37 , 39 , 49 , 57 , 104 , АДРЕСА_12 ; шість належним чином засвідчених копій державного акта на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 ; шість належним чином засвідчених копій сертифіката відповідності від 16 вересня 2011 року серії КС № 16411043016; шість належним чином засвідчених копій рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області від 22 вересня 2011 року № 270.

10 червня 2015 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Литвин А. С. зареєстровано обтяження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданий 10.06.2015, видавник ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві. Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_3 . Опис предмета обтяження: нерухоме майно у межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 862 150,75 грн.

Вказане обтяження припинено на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 23 серпня 2016 року (справа №761/77199/16-ц). Відомості внесено до реєстру 01.09.2016 приватним нотаріусом Змисловською Т. В. (а.с.22, 23 т. 1)

Головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області при примусовому виконанні виконавчого листа №367/7162/14-ц) 13 травня 2016 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №50437642 на підставі ч. 3 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" та повернуто виконавчий документ до суду, що його видав.

25 травня 2016 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Литвин А. С. зареєстровано обтяження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданий 25.05.2015, видавник ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві. Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_3 . Опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

Вказане обтяження припинено на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 23 серпня 2016 року (справа №761/77199/16-ц). Відомості внесено до реєстру 01.09.2016 приватним нотаріусом Змисловською Т. В. (а.с. 21, 22, 23 т. 1)

Судом встановлено, що справи №761/77199/16-ц, виходячи з сайту "Судова влада" та Єдиного державного реєстру судових рішень не існувало. ТОВ "Аверс-Сіті" жодних правовстановлюючих документів ОСОБА_3 на спірну квартиру не передавало.

07 червня 2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Аверс-Сіті" підписано протокол про наміри, в якому сторони домовились, що врегулювання спірних правовідносин щодо квартир АДРЕСА_11 , здійснюватиметься ними шляхом переговорів з подальшим укладенням цивільно-правових угод щодо спірної нерухомості (попереднього договору та основного договору купівлі-продажу) (а.с.14- 17 т.3).

Судом встановлено, що 22 липня 2016 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т. В. за заявою ОСОБА_5 , який діяв в інтересах ОСОБА_3 на підставі довіреності від 19 липня 2016 року, прийнято рішення про скасування державної реєстрації права власності ТОВ «Аверс-Сіті» на вказане майно на підставі постанови, серія та номер: б/н, виданий 18 липня 2016 року, видавник: Вищий адміністративний суд України, К/800/63480/16 (а. с. 17, 212-222 т. 1).

04 серпня 2016 державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А. С. здійснено запис про право власності :15786419, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.08.2016, власник: ОСОБА_3 , об`єкт нерухомого майна : квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_14 . Підстава: договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 1/39_ИП, виданий 22.08.2011, видавник: ТОВ «Аверс-Сіті» та ОСОБА_4 ; договір про відступлення права вимоги , серія та номер :б/н, виданий 29.08.2011, видавник: ТОВ «Аверс-Сіті», ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ; акт приймання-передачі майнових прав, серія та номер: б/н, виданий 16 вересня 2011 року, видавник: ТОВ «Аверс-Сіті», ОСОБА_3 ; довідка про участь в інвестуванні та виконання інвестиційних зобов`язань, серія та номер: б/н, виданий 30 грудня 2011 року, видавник: ТОВ «Аверс-Сіті»; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 23 грудня 2014 року, видавник: ТОВ «Підприємство «Агрофон» (а. с. 15-16 т. 1).

11 липня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яворською Н. В. зареєстровано право власності ( перехід права власності) на спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажу від 11 липня 2018 року, серія та номер 1030, власники: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ; форма власності: приватна; вид спільної власності : спільна часткова; розмір частки кожного співвласника - 1/2 частина.

На запит суду першої інстанції державним реєстратором відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради надано копію реєстраційної справи стосовно майна з реєстраційним № 134205732109 за адресою АДРЕСА_14 , в якій міститься копія з завіреної копії документа, поіменованого як постанова Вищого адміністративного суду України від 18 липня 2016 року (справа № К/800/63480/16), за змістом якої касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 задоволено частково. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2016 року скасовано повністю. Прийнято у справі нову постанову, якою позов задоволено частково. Скасовано номери записів про право власності 3024713, 2131068, 2133974, 2133767, 3022356, 2234552. В іншій частині у позові відмовлено (а. с. 218 - 220 т. 1).

Згідно листа заступника керівника апарату Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2018 року № 467/3-14/18 на адвокатський запит представника ТОВ «Аверс-Сіті» Руденка А.О. про надання інформації щодо ухвалення судового рішення та надання його копії у справі за касаційним провадженням № К/800/63480/16, повідомлено, що здійснивши запит у відповідних базах даних з діловодства та вхідної кореспонденції Вищого адміністративного суду України, надходження чи відкриття касаційного провадження за № К/800/63480/16 не виявлено. Відповідно, надати інформацію про ухвалення Вищим адміністративним судом України постанови від 22.07.2016 за касаційним провадженням №800/63480/16 та надати її копію не вбачається за можливе (а.с.41 т.1).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з доведеності тієї обставини, що рішення про скасування права власності ТОВ "Аверс-Сіті" державним реєстратором - приватним нотаріусом Змисловською Т. В. було прийнято на підставі постанови Вищого адміністративного суду України, яке судом не ухвалювалось.

Крім цього, згідно інформаційної довідки №155949151 від 12.02.2019 в спеціальному розділі були наявні наступні обтяження на нерухоме майно: номер запису про обтяження:13563226 (спеціальний розділ) , підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження , серія та номер: 50162314, виданий 03.03.2016, видавник: старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілов В.О., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , індексний номер 285955371 від 04.03.3016 12:02:46, ОСОБА_7 , відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

З огляду на вказану обставину, суд першої інстанції дійшов висновку, що державний реєстратор не мав права вчиняти дії щодо нерухомого майна та майнових прав ТОВ "Аверс-Сіті".

Оскільки спірне майно вибуло з володіння ТОВ "Аверс-Сіті" поза його волею, на підставі судового рішення, яке не ухвалювалось, та рішення державного реєстратора, яке підлягає скасуванню, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для витребування спірної квартири з чужого незаконного володіння, зокрема, ОСОБА_1 на користь позивача.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в частині витребування від ОСОБА_1 на користь ТОВ "Аверс-Сіті" квартири АДРЕСА_2 , з огляду на таке.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін ( частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 10 серпня 2013 року право власності на спірну квартиру було зареєстровано за ТОВ «Аверс-Сіті» в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 01 грудня 2014 року (справа №367/7162/14-ц), залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22 грудня 2015 року, виконано не було.

Натомість право власності ТОВ "Аверс-Сіті" було скасовано на підставі неіснуючої постанови Вищого адміністративного суду України від 18 липня 2016 року в справі № К/800/63480/16.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач є власником спірного нерухомого майна і це майно вибуло з його володіння поза його волею, тому підлягає витребуванню від останнього набувача.

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_3 у законний спосіб набув право власності на спірну квартиру та мав весь обсяг необхідних документів як інвестор для оформлення права власності на квартиру, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Згідно ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 9 частиною 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст. 2, 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Відтак, оскільки з листа заступника керівника апарату Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2018 року № 467/3-14/18 вбачається, що надходження чи відкриття касаційного провадження за № К/800/63480/16 не виявлено, і з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень протилежного не підтверджується, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, що постанова Вищого спеціалізованого суду України № К/800/63480/16 від 18 липня 2016 року не має статусу документа, достатнього для державної реєстрації припинення права власності та інших речових прав згідно п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами (ст. 77 - 80 ЦПК України).

Відповідачем не надано до суду доказів існування (ухвалення) постанови Вищого спеціалізованого суду України № К/800/63480/16 від 18 липня 2016 року.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що доказом факту відсутності постанови Вищого спеціалізованого суду України № К/800/63480/16 від 18 липня 2016 року може слугувати виключно висновок судової експертизи чи матеріали кримінального провадження по факту службового підроблення судового рішення, а також офіційні листи місцевого адміністративного суду, який розглядав чи не розглядав адміністративну справу.

Апеляційний суд враховує, що згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про доступ до судових рішень» було забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 01 січня 2007 року.

Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Тому й відсутність постанови Вищого спеціалізованого суду України № К/800/63480/16 від 18 липня 2016 року у Єдиному Державному реєстрі судових рішень обумовлена тим, що таке рішення судом не ухвалювалось, що підтверджено належними доказами по справі, яким судом першої інстанції дана належна оцінка.

Доводи представника позивача, що договір відступлення права вимоги від 28 серпня 2011 року та довідка від 30.12.2011 про те, що ОСОБА_3 є інвестором спірної квартири є нікчемними, про що зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, не були підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначено, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними (пункт 148 постанови).

Позивач із дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача. Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, і тим більше документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право. Такі вимоги є неналежними, зокрема неефективними, способами захисту права власника. Їхнє задоволення не відновить володіння позивачем його майном. Тому не допускається відмова у віндикаційному позові, наприклад, із тих мотивів, що договір, рішення органу влади, певний документ, відомості чи запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не визнані незаконними, або що позивач їх не оскаржив (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 99-100), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 86, 94, 147), від 5 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц (пункти 73-76), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункти 38-39), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (пункт 50), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 71, 76), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункти 55-57), від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (пункти 120-121, 123-124), від 16 вересня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункти 101, 103), від 05 жовтня 2021 року у справі № 910/18647/19 (пункти 9.32-9.33, 9.38), від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (пункти 86-87), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункти 148-151, 153-154, 167-168), від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункти 39, 42-44, 50), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункти 5.27, 5.36, 5.44, 5.46, 5.69, 6.5), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункти 9.65-9.66), від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 (пункт 9.47)).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість позову в частині витребування майна у ОСОБА_1 і необхідність захисту порушеного права ТОВ «Аверс-Сіті» шляхом витребування майна з його незаконного володіння спірної квартири на користь позивача в порядку ст. 388 ЦК України.

З огляду на те, що позовних вимог до ОСОБА_4 заявлено не було, підстави для його залучення до участі в справі в якості відповідача були відсутні. При цьому судом апеляційної інстанції останнього було залучено до участі в справі в якості третьої особи, що надавало йому можливість висловлювати свої доводи та заперечення щодо заявлених позовних вимог.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі правові норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма права, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма права, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми права, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у контексті загального принципу, закладеного першою нормою права.

Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Справедливого балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 23 січня 2014 року у справі EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, заява № 19336/04).

Тобто у своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності, дотримання «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

Зважаючи на те, що під час розгляду справи судом встановлено, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння позивача поза його волею, на підставі неіснуючого судового рішення, жодних правочинів щодо розпорядження належним йому нерухомим майном позивач не вчиняв, тому правильним є висновок суду про витребування спірного майна з володіння добросовісного набувача на користь позивача.

Такий висновок враховує інтереси позивача як власника спірного нерухомого майна та баланс з правами й інтересами добросовісного набувача, оскільки за обставин, коли позивач втратив майно внаслідок протиправних дій та на підставі неіснуючого судового рішення, права та інтереси позивача переважають інтереси добросовісного набувача, який набуває право власності на майно, якщо згідно зі статтею 388 ЦК України майно не може бути витребуване в нього, тому вимоги про витребування спірного нерухомого майна є обґрунтованими.

При цьому ОСОБА_1 , як добросовісний набувач, не позбавлений можливості відновити свої права у спосіб звернення до суду з позовом до продавця спірного нерухомого майна на підставі статті 661 ЦК України. Згідно з частиною першою цієї статті у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. Тобто законодавство України надає ОСОБА_1 певні ефективні засоби юридичного захисту. Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2510цс15.

Апеляційний суд вважає, що витребування спірного нерухомого майна у ОСОБА_1 не порушуватиме принцип пропорційності втручання у його право власності.

При цьому суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги в частині застосування судом такого способу захисту як визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі N 338/180/17 (провадження N 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі N 905/1926/16 (провадження N 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі N 569/17272/15-ц (провадження N 14-338цс18) та інших звернуто увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18) зроблено висновок, що якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Реєстру. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є потрібними для ефективного відновлення порушеного права.

Подібні висновки викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19), від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21), від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21).

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Отже, у разі задоволення віндикаційного позову рішення суду про витребування майна забезпечуватиме ефективне відновлення порушених прав власника, оскільки таке судове рішення є підставою для державної реєстрації права власності, тому задоволення вимог щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не є потрібним для захисту порушеного права позивача.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20).

З наведених підстав оскаржуване судове рішення в частині визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні зазначених вимог з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту прав.

З огляду на те, що спірне нерухоме майно вибуло з власності позивача поза його волею, існування рішення про державну реєстрацію №30825546 від 08 серпня 2016 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А. С., згідно якого власником спірної квартири став відповідач ОСОБА_3 , не позбавляє власника можливості витребувати своє майно з чужого незаконного володіння без застосування додаткових способів захисту.

Ухвалене по справі рішення не вливає на права та обов`язки нотаріуса Литвин А. С., а тому підстави для її залучення до участі в справі в якості третьої особи були відсутні.

В частині витребування від ОСОБА_1 спірного нерухомого майна на користь позивача рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та підлягає залишенню без змін.

В іншій частині рішення суду першої інстанції учасники справи не оскаржують, а тому воно не є предметом апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ТОВ "Аверс-Сіті" на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2 643 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України апеляційний суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 жовтня 2023 року в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Т. В. про скасування запису про право приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» за номером 2133767 на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна: 134205732109) скасувати.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.

Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 жовтня 2023 року в частині витребування від ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» квартири АДРЕСА_2 , залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2 643 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 січня 2025 року.

Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук