Постанова

від 02.01.2025 по справі 560/15407/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/15407/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

02 січня 2025 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з заявою в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправним рішення та дій відповідача при виконанні судового рішення у справі №560/15407/23.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначає, що на виконання рішення суду відповідач здійснив перерахунок посадового окладу та окладу за спеціальним званням, а також здійснив перерахунок щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: «надбавки за вислугу років»; «надбавки за класну кваліфікацію»; у відсоткових розмірах від посадового окладу та окладу за спеціальним званням, які належали позивачу на час проходження служби. Однак перерахунок «надбавки за особливості проходження служби» та «місячної премії» відповідач умисно не здійснював у відсоткових розмірах від посадового окладу та окладу за спеціальним званням, які належали позивачу на час проходження служби. Тобто заявник не погоджується з відсотковим значенням надбавок, які вказані у довідках виданих на підставі рішення суду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.10.2024 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - залишено без задоволення.

Не погодившись із судовим рішенням заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.10.2024 та прийняти нову постанову, якою заяву задовольнити.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2023 по справі № 560/15407/23, залишеним без змін постановою Сьомого апеляійного адміністративного суду від 18.03.2024, зобов`язано 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 : місячного грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги за 2020 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 : місячного грошового забезпечення за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги за 2021 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 : місячного грошового забезпечення за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 : місячного грошового забезпечення за період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, матеріальної допомоги за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.08.2024 року відкрито виконавче провадження № 75735451.

На виконання рішення суду відповідач здійснив перерахунок посадового окладу та окладу за спеціальним званням, а також здійснив перерахунок щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: «надбавки за вислугу років»; «надбавки за класну кваліфікацію»; у відсоткових розмірах від посадового окладу та окладу за спеціальним званням, які належали позивачу на час проходження служби.

Однак, як вважає позивач, що перерахунок «надбавки за особливості проходження служби» та "місячної премії" відповідач умисно не здійснював у відсоткових розмірах від посадового окладу та окладу за спеціальним званням, які належали позивачу на час проходження служби.

Відмовляючи в задоволенні заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що в справі № 560/15407/23, спір щодо відсоткових значень надбавок позивача не розглядався, а тому подана заява позивача згідно ст.383 КАС України фактично породжує новий спір, який не може бути вирішено в порядку ст.383 КАС України.

Колегія суддів, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, виходить з наступного.

Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до частини 6 статті 383 КАС України особа, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи - позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого визначений, у тому числі, і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача та застосування приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Так, законодавець, встановлюючи порядок застосування заходів судового контролю у статті 383 КАС України визначив, що останні можуть бути та підлягають застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності саме суб`єкта владних повноважень.

Як встановлено з матеріалів справи, предметом спору в межах даної справи були вимоги позивача, зокрема, про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 : місячного грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги за 2020 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; місячного грошового забезпечення за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги за 2021 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; місячного грошового забезпечення за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; місячного грошового забезпечення за період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, матеріальної допомоги за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідачем на виконання рішення суду здійснено перерахунок посадового окладу та окладу за спеціальним званням, а також здійснив перерахунок щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: «надбавки за вислугу років»; «надбавки за класну кваліфікацію»; у відсоткових розмірах від посадового окладу та окладу за спеціальним званням, які належали позивачу на час проходження служби.

До матеріалів справи відповідачем додано копії наказу від 09.05.2024 №106-НК/67 "Про виплату коштів по рішенню суду" та платіжні інструкції від 14.05.2024 №29 про виплату перерахунку грошового забезпечення за 2021-2023 роки.

Однак, як вважає позивач, що перерахунок «надбавки за особливості проходження служби» та "місячної премії" відповідач умисно не здійснював у відсоткових розмірах від посадового окладу та окладу за спеціальним званням, які належали позивачу на час проходження служби.

Оцінюючи доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що позивач фактично не погоджується з відсотковими значеннями надбавки за особливості проходження служби та премії та вважає, що встановлення нових відсотків по вказаним складовим має вирішуватись в даній справі шляхом подання заяви в порядку 383 КАС України.

Колегія суддів критично оцінює вказані доводи апелянта та зазначає, що в справі №560/15407/23, спір щодо відсоткових значень надбавок позивача не розглядався. Встановлення конкретних відсоткових розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, як і довідок, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, не були предметом дослідження під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції від 19.10.2023 та апеляційної від 18.03.2024 не містять правової оцінки щодо встановлення у новій довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 конкретних відсоткових значень надбавки за особливості проходження служби та премії.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що послідуючі дії відповідача після виконання судового рішення можуть свідчити про наявність нового спору між сторонами і позивач не позбавлений права звернутись до суду за захистом таких своїх прав та інтересів з окремим адміністративним позовом щодо визнання протиправними дій 1 ДПРЗ.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 383 КАС України.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.