Постанова

від 02.01.2025 по справі 917/839/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 року м. Харків Справа № 917/839/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Медуниця О.Є.

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Є.В.

за участю представників сторін:

прокурор Горгуль Н.В., посвідчення №072883 від 01.03.2023

від позивача не з`явився

від відповідача адвокат Бурба К.В., ордер серія ВІ №1246686 від 26.09.2024

від третьої особи не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооператива Багачанський (вх. №2272 П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.04.2024 у справі №917/839/22 (дата ЕЦП 06.09.2024), суддя Солодюк О.В.

за позовом Керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, м. Хорол, Лубенського району, Полтавської області

до відповідача, Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Багачанський", с. Покровська Багачка, Хорольський район, Полтавської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава

про розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року Керівник Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Багачанський про:

- розірвання договору оренди землі від 12.10.2020, укладеного між Покровськобагачанською сільською радою Хорольського району Полтавської області, правонаступником якої є Хорольська міська рада Полтавської області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Багачанський" та додаткової угоди про внесення змін в договір оренди землі, укладеної між Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Багачанський" та Покровськобагачанською сільською радою Хорольського району Полтавської області 12.10.2020 року (номер запису про інше речове право 39168122 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, дата реєстрації речового права - 09.11.2020), укладеної 24.05.2021 Хорольською міською радою Полтавської області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Багачанський";

- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Багачанський" земельної ділянки загальною площею 25,3462 га, кадастровий номер 5324885000:00:010:0008, яка розташована на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Берези Д.В. від 13.11.2020, номер запису про інше речове право 39168122 та припинення права оренди на вказану земельну ділянку Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Багачанський";

- зобов`язання Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Багачанський" повернути Хорольській міській раді Лубенського району Полтавської області земельну ділянку загальною площею 25,3462 га, кадастровий номер 5324885000:00:010:0008, розташовану на території Хорольської міської ради Полтавської області згідно акту приймання-передачі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначав, що за аналізом зібраних матеріалів встановлено, що СВК Багачанський істотно порушено умови договору щодо обов`язку орендаря використовувати земельну ділянку у відповідності до цільового призначення.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.08.2022 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.04.2024 у справі №917/839/22 позов задоволено (т.2, а.с.187-197).

Розірвано договір оренди землі від 12.10.2020, укладений між Покровськобагачанською сільською радою Хорольського району Полтавської області, правонаступником якої є Хорольська міська рада Полтавської області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом Багачанський та додаткову угоду про внесення змін в договір оренди землі, укладеного між Сільськогосподарським виробничим кооперативом Багачанський та Покровськобагачанською сільською радою Хорольського району Полтавської області 12.10.2020 року (номер запису про інше речове право 39168122 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, дата реєстрації речового права - 09.11.2020), укладеної 24.05.2021 Хорольською міською радою Полтавської області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом Багачанський.

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди Сільськогосподарського виробничого кооперативу Багачанський на земельну ділянку загальною площею 25,3462 га, кадастровий номер 5324885000:00:010:0008, яка розташована на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Берези Д.В. від 13.11.2020, номер запису про інше речове право 39168122 та припинено право оренди на вказану земельну ділянку Сільськогосподарського виробничого кооперативу Багачанський.

Зобов`язано Сільськогосподарський виробничий кооператив Багачанський повернути Хорольській міській раді Лубенського району Полтавської області земельну ділянку загальною площею 25,3462 га, кадастровий номер 5324885000:00:010:0008, розташовану на території Хорольської міської ради Полтавської області згідно акту приймання - передачі.

Стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Багачанський на користь Полтавської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору в сумі 9 924,00 грн.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції встановив, що позивач не вжив заходів для відновлення порушених прав територіальної громади і держави, що свідчить про самоусунення органу місцевого самоврядування від реалізації функції захисту порушених інтересів територіальної громади та держави, як наслідок наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.

Також оскаржуване рішення обґрунтовано тим, що оскільки п. 23, п. 24 Договору, зокрема, на площу 3,4595 га поширюється дія обмеження, то її використання з метою засівання соняшником суперечить її цільовому призначенню. Тому позовні вимоги про розірвання договору оренди землі підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не виконуються умови договору щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

26.09.2024 від Сільськогосподарського виробничого кооператива Багачанський через підсистему Електронний суд безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.04.2024 у справі №917/839/22, за змістом якої відповідач просить суд:

- поновити строк на оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 23.04.2024 року у справі №917/839/22;

- скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 23.04.2024 року у справі №917/839/22 та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі;

- справу розглядати за участі представника апелянта у відкритому судовому засіданні;

- судові витрати покласти на позивача.

Апелянт просить суд звернути увагу на заявлені підстави представництва компетентного органу місцевого самоврядування. Відповідно до наведених керівником Лубенської окружної прокуратури Полтавської області підстав представництва та звернення до суду є захист інтересів держави та територіальної громади в суді, оскільки не було вжито заходів щодо припинення порушень та повернення земельної ділянки.

Скаржник вважає, що як в позовній заяві та і у відповіді на відзив Лубенською окружною прокуратурою Полтавської області належно необґрунтовано причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. У вказаних заявах по суті справи міститься лише твердження про необхідність захисту порушених на думку позивача інтересів держави та територіальної громади.

Апелянт звертає увагу на той факт, що до матеріалів справи долучено листування між Лубенською окружною прокуратурою Полтавської області та Хорольською міською радою Лубенського району Полтавської області (листи від 12.04.2022 року № 06-22/133, від 18.04.2022 року № 06-22/1379), з суті яких вбачається, що Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області вжила заходів щодо захисту інтересів держави, а саме відповідачем сплачено адміністративний штраф за вчинення правопорушення та виконано припис №358-ДК/0129Пр/03/01/-21 від 25.05.2021 року, яким, зокрема, зобов`язано відповідача усунути порушення вимог земельного законодавства, привести земельну ділянку у стан, придатний до використання.

Також скаржник зауважує, що на підставу подачі позовної заяви позивач вказував, що підтвердженням розорювання сіножатей є акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 19.05.2021 року № 358-ДК/312/АП/09/01/-21, протокол про адміністративне правопорушення від 25.05.2021 № 358-ДК/0082П/07/01/-21, постанова про накладення адміністративного стягнення від 25.05.2021 року №358-ДК/0082По/08/01/-21, однак відповідач не погоджується з наведеним та звертає увагу суду на те, що матеріали перевірки та справи про адміністративне правопорушення взагалі не містять доказів того, якою саме особою вчинено правопорушення - розорана та засіяна соняшником частина прибережної захисної смуги. Відсутні докази і того, що ці сільськогосподарські роботи проводилися саме СВК «Багачанський».

Окремо апелянт наголошує, що директор Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Багачанський», ознайомившись з матеріалами перевірки Держгеокадастру, протоколом та постановою, у своїх поясненнях лише зазначив про зобов`язання усунути виявлені факти.

Таким чином, за результатами перевірки фактично не встановлено особу, якою допущено нецільове використання частини земельної ділянки. Позивач у позові взагалі не посилається та не обґрунтовує позовні вимоги недотриманням відповідачем умов договору оренди щодо порушення вимог земельного законодавства, а вказує, що СВК «Багачанський» засіяв соняшником частину прибережної смуги земельної ділянки, тобто допустив нецільове використання земельної ділянки.

Апелянт наголошує, що твердження позивача про те, що відповідачем порушено ст.37 Закону України «Про охорону земель» та ст.96 Земельного кодексу України помилкове, оскільки не підтверджені ніякими доказами, які б свідчили про те, що відповідач не виконує обов`язки землекористувача, чи не виконує обмеження щодо використання земельної ділянки.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2024 у справі №917/839/22 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/839/22.

17.10.2024 за вх. №13297 на виконання вимог ухвали від 30.09.2024 із Господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи №917/839/22.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024, зокрема, поновлено Сільськогосподарському виробничому кооперативу Багачанський строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 23.04.2024 у справі №917/839/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооператива Багачанський на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.04.2024 у справі №917/839/22. Встановлено учасникам справи строк до 19.11.2024 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також заяв, клопотань та заперечень (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи. Призначено справу до розгляду на "11" грудня 2024 р. о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №131 Від учасників справи відзиви до Східного апеляційного господарського суду не надходили. Відповідно до ч. 3 ст.263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 11.12.2024 в судовому засіданні було оголошено перерву до 02.01.2025 о 12:00.

10.12.2024 поштовою кореспонденцією Керівником Лубенської окружної прокуратури на адресу Східного апеляційного господарського суду були направлені додаткові пояснення, які надійшли до суду апеляційної інстанції 13.12.2024. Прокурор просив суд, керуючись ст.42 ГПК України, прийняти вказані пояснення та врахувати при прийнятті рішення (т.3, а.с.65-75).

Відповідно до ч. 1 ст.113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч.1 ст.118 ГПК України).

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст.118 ГПК України).

Враховуючи наведені приписи процесуального Закону та виходячи з того, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 встановлено учасникам справи строк до 19.11.2024 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також заяв, клопотань та заперечень (у разі наявності), додаткові пояснення прокурора, подані після закінчення строку, встановленого судом, без клопотання про продовження встановленого судом процесуального строку, суд апеляційної інстанції залишає без розгляду.

Представник скаржника у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, яку просив суд задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні в режимі відеоконференції щодо доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористались.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутністю інших учасників справи, враховуючи що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою.

Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи Лубенською окружною прокуратурою Полтавської області при здійсненні процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12021170590000125 від 05.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, виявлено факт використання земельної ділянки з порушенням вимог земельного законодавства Сільськогосподарським виробничим кооперативом Багачанський.

Встановлено, що рішенням Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області № 847 від 21.03.2019 Про розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки вирішено доручити виконавчому комітету сільської ради замовити розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 30,1627 (кадастровий номер 5324885000:00:010:0005) з поділом даної земельної ділянки на дві окремі ділянки орієнтовними площами 4,7127 га та 25,4500 га.

Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності кадастровий номер 5324885000:00:010:0005 площею 30,1627 га землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) на території Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області, остання поділена на дві земельні ділянкиза кадастровими номерами 5324885000:00:010:0007 та 5324885000:00:010:0008.

Відповідно до рішення Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області № 932 від 05.07.2019 Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону) земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 25,3462 га, кадастровий номер 5324885000:00:010:0008 (сіножаті) визначено як таку, право на оренду якої підлягає продажу на земельних торгах (аукціоні). З метою підготовки документації до земельних торгів сільській раді на земельну ділянку вирішено, у тому числі, забезпечити виготовлення проекту землеустрою, з визначенням цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області № 1192 від 25.03.2020 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 25,3462 га кадастровий номер 5324885000:00:010:0008 із зміною цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ - 01.01) на території Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області, за межами населених пунктів.

Аналогічні дії вчинялися відносно земельної ділянки за кадастровим номером 5324885000:00:010:0007.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06.05.2021 земельна ділянка за кадастровим номером 5324885000:00:010:0008 належить на праві власності територіальної громади в особі Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області, форма власності комунальна, зареєстроване 10.07.2019.

12жовтня 2020 року між Покровськобагачанською сільською радою Хорольського району Полтавської області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом Багачанський укладено договір оренди землі, відповідно до якого останньому надано в оренду земельну ділянку, розташовану за межами населених пунктів на території Покровськобагачанської сільської ради (наразі Хорольська ОТГ Лубенського району Полтавської області) (т.1,а.с.48-51).

09.11.2020 до Реєстру внесено відомості про суб`єкта іншого речового права: орендар Сільськогосподарський виробничий кооператив Багачанський, вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки (т.1, а.с.84-85).

Пунктами 2, 4, 5, 6 Договору передбачено, що в оренду надається земельна ділянка загальною площею 25,3462 га, в тому числі 25,3462 га - сіножаті. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 12.10.2020 становить 149 112,37 грн. Кадастровий номер земельної ділянки 5324885000:00:010:0008. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Відповідно до п. 8 вказаного Договору договір укладено на строк 7 (сім) років, який обчислюється від дати укладення договору.

Відповідно до умов використання земельної ділянки, а саме п.15 та п.16 Договору, земельна ділянка надається в оренду для виробництва сільськогосподарської продукції. Цільове призначення земельної ділянки: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом 17 Договору сторони погодили умови збереження стану об`єкта оренди: дотримуватись вимог протиерозійної організації території, де розташована земельна ділянка, дотримуватись екологічної безпеки землекористування та при користуванні земельною ділянкою дотримуватись вимог Земельного кодексу України, природоохоронного законодавства та інших законодавчих актів України з питань оренди земельних ділянок.

Відповідно до п. 23, п. 24 Договору, в яких зазначені обмеження щодо використання земельної ділянки, вказано, що на орендовану земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб: охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи та прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах. Площа земельної ділянки (її частини), на яку поширюється дія обмеження, відповідно становить 0,5455 га та 3,4595 га. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю земельну ділянку.

Відповідно до п. 28 Договору орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, виконувати встановлені щодо земельної ділянки обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та цим договором; дотримуватись режиму природоохоронного використання земель; інші обов`язки, передбачені Законом України Про оренду землі та цим Договором.

Відповідно до п. 32 Договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Відповідно до рішень Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області №8 від 08.12.2020 Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Хорольської міської ради та № 20 від 23.12.2020 Про внесення змін до рішення 1 сесії міської ради 8 скликання Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Хорольської міської ради від 08.12.2020№8 визначено, що Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області.

13 квітня 2021 року Хорольською міською радою Лубенського району прийнято рішення № 320 Про зміну умов договору оренди землі, на підставі якого 24.05.2021 між Хорольською міською радою Лубенського району Полтавської області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом Багачанський укладено Додаткову угоду про внесення змін в договір оренди землі, укладеного між Сільськогосподарським виробничим кооперативом Багачанський та Покровськобагачанською сільською радою Хорольського району Полтавської області 12.10.2020 (номер запису про інше речове право 39168122 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, дата реєстрації речового права - 09.11.2020) (т.1, а.с.52).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди сторони погодили внести зміни в п. 2 Договору оренди землі шляхом викладення його в наступній редакції: В оренду передається земельна ділянка загальною площею 25,3462 га, у тому числі: сіножаті - 5,8342 га, сіножаті - 2,2920, рілля - 17,2200 га.

За пунктом 2 Додаткової угоди сторони погодили внести зміни в п.5 Договору оренди землі та зазначити в ньому, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5324885000:00:010:0008 становить 333 478,20 грн.

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди інші умови Договору оренди землі залишаються без змін та сторони підтверджують за ними свої зобов`язання.

Прокурор зазначав, що земельна ділянка з кадастровим номером 5324885000:00:010:0008, яка перебуває в оренді СВК Багачанський, використовується не за видом цільового використання, оскільки вказана земельна ділянка (з цільовим призначенням 17,2200 га ріллі та 8,31200 га сіножаті), зокрема, прибережна захисна смуга площею 3,4595 га (сіножаті), розорана та засіяна сільськогосподарською культурою - соняшником, чим порушено вимоги земельного законодавства.

Зазначене підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту-земельної ділянки від 19.05.2021 № 358- ДК/312/АП/09/01 /-21, переданої в оренду СВК Багачанський, який складено старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Полтавській області - заступником начальника управління - начальником відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель - Лещенко Оксаною Миколаївною (т.1, а.с.88-91).

Так, відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель проведена перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки комунальної власності площею 25,3462 га кадастровий номер 5324885000:00: 010:0008.

Під час перевірки встановлено, що земельна ділянка розорана, на ній виявлено посів сільськогосподарської культури - соняшника. Частина вказаної земельної ділянки площею 3,4595 га представлена прибережною захисною смугою, про що внесено відомості до Державного земельного кадастру. На замовлення СВК Багачанський розроблено Проект землеустрою, що забезпечує, еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь... на зазначеній земельній ділянці, поряд з тим до Державного земельного кадастру зміни щодо угідь не внесено.

У результаті перевірки встановлено порушення вимог статей 59, 122 Земельного кодексу України Покровськобагачанською сільською радою Хорольського району Полтавської області та вимог статті 61 Земельного кодексу України та статті 37 Закону України Про охорону земель СВК Багачанський.

Згідно протоколу огляду місця події від 05.05.2021, проведеним за участю інженера-геодезиста Голуба С.В., об`єктом огляду якого є водний об`єкт, що розташований поблизу с. Настасівка, Лубенського (Хорольського) району, навколо якого знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 532488500:00:010:0008. Відповідно до протоколу огляду місця події на момент огляду прибережна захисна смуга навколо ставка порушена. Під час проведення огляду місця події проводилися роботи по визначенню координатних точок за допомогою примача GPS типу Geo Explorer - 6000 Geo XR №540348853 з метою встановлення площі захопленої прибережної смуги. В результаті вимірювань встановлено, що розорання прибережної території - захисної смуги здійснювалось навколо ставка і становить від 1 м до 11 м, загальною площею 0,3265 га. В подальшому встановлено, що навколо ставка здійснена оранка та в подальшому посіяно насіння соняшника, здійснено каткування земельної ділянки навколо ставка (т.1, а.с.54-57).

Відповідно до акту обстеження водного об`єкта, який знаходиться в с. Настасівка, Лубенського району Полтавської області від 05.05.2021 членами комісії: слідчим СВ ВП №2 Лубенського РВП старшим лейтенантом поліції Богатиренко М.М., старшим ОП ДОП ВП №2 Лубенського РВП капітаном поліції Яковенко О.І., начальником Хорольської дільниці РОВР у Полтавській області Орловським В.Ю., в результаті обстеження було встановлено: водний об`єкт був створений штучно; ширина водного об`єкта становить 68м, довжина 212 м; вершина ставка переходить у річку шириною 3 м та довжиною 92м; площа водного дзеркала становить 1,7 га. Прибережна смуга навколо ставка порушена і становить від 1 до 11 м.

Відповідно до ч. 2 ст. 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів.

Отже, ширина прибережної захисної смуги на спірній земельній ділянці складає 25 м.

Таким чином встановлено, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 532488500:00:010:0008 сільськогосподарського призначення, комунальної власності, яка знаходиться на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області та перебуває в оренді СВК Багачанський, використовується з порушенням пункту а частини другої статті 61 та пункту а частини першої статті 96 Земельного кодексу України.

25 травня 2021 року старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Полтавській області - заступником начальника управління - начальником відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель Лещенко Оксаною Миколаївною внаслідок обстеження земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності площею 25,3462 га (рілля, сіножаті) кадастровий номер 5324885000:00:010:0008 виявлено порушення СВК Багачанський вимог земельного законодавства України шляхом розорення сіножатей площею 8,1262 га, з яких 3,4595 га представлені прибережною захисною смугою. За вказаним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення № 358-ДК/0082П/07/01/-21 (т.1, а.с.92-93).

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення №358- ДК/0082По/08/01/-21 від 25.05.2021 голову СВК Багачанський визнано винним (винною) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення та постановлено накласти на нього (неї) адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн (триста сорок гривень) (т.1, а.с.94-95).

Крім того, старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Полтавській області - заступником начальника управління - начальником відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель Лещенко Оксаною Миколаївною 25 травня 2021 року за реєстраційним №358-ДК/0129Пр/03/01/-21 складено припис, за яким встановлюється порушення - розорення сіножатей площею 8,1262 га, частина вказаної земельної ділянки площею 3,4595 га представлена прибережною захисною смугою (т.1, а.с.96-97).

Відповідно до копії квитанції від 28.05.2021, код квитанції 9233-9492-2903-9078, представником СВК Багачанський сплачено адміністративний штраф у розмірі 340,00 грн (т.1, а.с.156).

Факт вчинення порушення вимог земельного законодавства та умов договору оренди землі підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, постановою про накладення адміністративного стягнення та приписом. Представником СВК Багачанський сплачено адміністративний штраф, що є фактичним визнанням юридичного факту нецільового використання земельної ділянки.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника апелянта та прокурора, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні з огляду на наступне.

Щодо права прокурора звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 вказаної статті встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до частин 1,3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Таким чином, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. У постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №915/162/19 зазначено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Звертаючисьдо відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" і, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Прокурор в позові зазначав, що відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухому майно про реєстрацію права власності та рішення Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області №8 від 08.12.2020 та №20 від 23.12.2020 спірна земельна ділянка належить Хорольській міській раді Лубенського району Полтавської області на праві комунальної власності.

У зв`язку з цим, прокурором пред`являється позов в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, яка виступає стороною у вказаному договорі та є власником земельної ділянки.

Тобто органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, виступає Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області, яка, як вказував прокурор, від виконання покладених на неї законом обов`язків усунулася.

Як зазначав прокурор у позові, останній скерував до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області листа від 08.04.2022 №53/3-1333 вих-22 з повідомленням про наявність порушення інтересів держави та необхідності вжиття заходів реагування до їх поновлення (самостійного звернення до суду з відповідним позовом) (т.1, а.с.149-152).

На вказаний лист Хорольською міською радою Лубенського району Полтавської області направлено до Лубенської окружної прокуратури Полтавської області листи від 12.04.2022 за № 06-22/1331 та від 18.04.2022 за №06-22/1379, з яких вбачається, що Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області повідомлена про наявність порушення інтересів держави, проте вважає шкоду усунутою у зв`язку з тим, що відповідачем сплачено адміністративний штраф за вчинення вказаного правопорушення та виконано припис № 358-ДК/0129Пр/03/01/-21 від 25.05.2021, виданий старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області - заступником начальника управління - начальником відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель - Лещенко О.М. (т.1, а.с.153-156).

Таким чином, Лубенською окружною прокуратурою фактично надано Хорольській міській раді Лубенського району Полтавської області можливість відреагувати на вказане порушення інтересів держави.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що орган місцевого самоврядування не здійснює належний захист порушених інтересів держави, Лубенська окружна прокуратура подала даний позов в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, про що повідомила листом позивача від 07.06.2022 за №53/3-2434вих-23 (т.1, а.с.157).

Така усвідомлена пасивна поведінка Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області свідчить, як вважав прокурор, про нездійснення своїх повноважень щодо захисту інтересів держави.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що прокуратурою при зверненні з позовом до господарського суду зазначено про її звернення до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", надано докази того, що останній у спірних правовідносинах не здійснює захист територіальної громади і не мав наміру звертатись до суду з відповідним позовом, а тому доводи скаржника в апеляційній скарзі стосовного того, що в позовній заяві та у відповіді на відзив Лубенською окружною прокуратурою Полтавської області необґрунтовано причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, спростовуються вищевикладеним.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про дотримання прокурором визначеної статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, що свідчить про підтвердження підстав для представництва інтересів ради у суді.

Щодо суті спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Підставою виникнення спору є порушення СВК Багачанський умов договору оренди землі, використання орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, пов`язані з орендою землі, відповідно до частини 1 статті 2 Закону України Про оренду землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, вказаним Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статями 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини 1, 9 вказаної норми).

Статтями 1, 13 Закону України Про оренду землі визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Статтею 15 вказаного Закону визначено, що істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Стаття 34 Земельного кодексу України передбачає, що землі для сінокосіння є окремим видом використання земельних ділянок.

Відповідно до ч. 3 ст. 85 Водного кодексу України у користування на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об`єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково - дослідних робіт.

Зокрема, статтею 25 Закону України Про оренду землі визначено обов`язок орендаря у разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом використовувати водний об`єкт відповідно до вимог водного законодавства України; дотримуватися режиму використання земель водного фонду.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України Про охорону земель на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність, зокрема, щодо вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ.

Відповідно до ч. 1 та п. а ч. 2 ст. 61 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється, зокрема, розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво.

В силу ст.1 Закону України Про землеустрій цільове призначення земельної ділянки це допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Згідно ч.1, 3 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико - культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Відповідно до ч.1 ст.22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначенні для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: 1) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), 2) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації).

Системний аналіз положень вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що земельні ділянки, віднесені до однієї і тієї ж категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності тощо та визначені у Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженій наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306.

Відповідно до ч.4 ст. 59 ЗК України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і внутрішнього водного транспорту в порядку, встановленому законом.

За приписами ч. 5 ст. 20, ст. 34 Земельного кодексу України земельна ділянка для сінокосіння і випасання худоби може використовуватися лише в межах вказаного виду використання, тобто відповідач зобов`язаний був використовувати земельну ділянку виключно як сіножаті, тобто в межах виду користування, передбаченому умовами договору.

Відповідач розорав та засіяв частину земельної ділянки, яка представлена прибережною захисною смугою та на яку встановлено обмеження (обтяження) відповідно до п. 23 Договору, відноситься до сільськогосподарських угідь - сіножаті, чим порушив умови договору оренди землі від 12.10.2020.

Згідно ст. 25 ЗУ "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водного фонду; у разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом використовувати водний об`єкт відповідно до вимог водного законодавства України;

Згідно п. 23, п. 24 Договору на орендовану земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб: охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи та прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах. Площа земельної ділянки (її частини), на яку поширюється дія обмеження, відповідно становить 0,5455 га та 3,4595 га. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю земельну ділянку.

Згідно з статтею 32 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Частина 1 статті 188 Господарського кодексу України передбачає, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Стаття 651 Цивільного кодексу України передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та дотримання режиму прибережних захисних смуг.

Допущене відповідачем порушення є істотним, оскільки сторони заздалегідь при укладенні договору встановили обмеження на орендовану земельну ділянку - прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах, на якому, згідно умов договору, можливий лише один вид використання - виключно сіножаті.

Згідно п. 34 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Відповідно до п. 28 Договору орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, виконувати встановлені щодо земельної ділянки обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та цим договором; дотримуватись режиму природоохоронного використання земель; інші обов`язки, передбачені Законом України Про оренду землі та цим Договором.

Статтею 143 Земельного кодексу України передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку у разі використання земель не за цільовим призначенням здійснюється у судовому порядку.

У постанові Верховного Суду України від 28.01.2019 у справі №473/4413/17 викладена правова позиція про те, що у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки у розпорядження держави.

Відповідно до пункту "а" частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Статтею 35 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок господарського суду, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язків, встановлених договором оренди землі і порушенням вимог чинного законодавства, що регулює вказані правовідносини, а саме, використання орендованої земельної ділянки не за передбаченим договором видом цільового призначення, укладений між Покровськобагачанською сільською радою Хорольського району Полтавської області (Хорольською міською радою Лубенського району Полтавської області) та відповідачем СВК Багачанський договір оренди землі від 12.10.2020, який зареєстрований 09.11.2020 та додаткова угода про внесення змін в договір оренди землі від 24.05.2021 підлягають достроковому розірванню.

В свою чергу розірвання зазначеного договору та додаткової угоди свідчить про відсутність правових підстав для займання відповідачем орендованої земельної ділянки та про його обов`язок її повернення на користь орендодавця.

Стаття 653 Цивільного кодексу України встановлює правові наслідки розірвання договору, відповідно до частини другої якої у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Згідно частини 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

У пункті 18 Договору встановлено, що у разі припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому одержав її в оренду.

З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимога прокурора про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку у розпорядження Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи скаржника в апеляційній скарзі щодо відсутності доказів того, що дії по розоренню прибережної захисної смуги вчинені саме відповідачем, оскільки матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до відповідних органів з заявами щодо розорювання прибережної захисної смуги іншими особами, як під час дії договору так і до його укладення.

Щодо скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, господарським судом зазначено наступне.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльності державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Пунктами 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, господарський суд дійшов правомірного висновку, що ефективним способом захисту порушених прав є також скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди СВК Багачанський на земельну ділянку загальною площею 25,3462 га, кадастровий номер 5324885000:00:010:0008, яка розташована на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Берези Дарії Василівни від 13.11.2020 номер запису про інше речове право 39168122 та припинення права оренди на вказану земельну ділянку Сільськогосподарського виробничого кооперативу Багачанський.

Відповідно ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв`язку з її необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням господарським судом норм права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки, у зв`язку з чим апеляційна скарга СВК «Багачанський» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області від 23.04.2024 року у справі №917/839/22, яке відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, має бути залишене без змін.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені скаржником відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооператива Багачанський на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.04.2024 у справі №917/839/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 23.04.2024 у справі №917/839/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 03.01.2025.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.Є. Медуниця