Ухвала

від 03.01.2025 по справі 910/16063/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

03.01.2025Справа № 910/16063/24

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши матеріали позовної заяви Уманської міської ради (20300, Черкаська обл., місто Умань, площа Соборності, будинок 1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос-ЮГ» (01042, м. Київ, вул. Філатова Академіка, 1/22, оф. 12) про стягнення 201 643,21 грн. та визнання укладеною Додаткової угоди

В С Т А Н О В И В:

26.12.2024 в системі «Електронний суд» представником Уманської міської ради сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос-ЮГ» про стягнення заборгованості у розмірі 201 643,21 грн. та визнання укладеною Додаткової угоди, була передана 28.12.2024 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 травня 2013 року між Уманською міською радою (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Логос-ЮГ», (далі - Відповідач), на підставі рішення Уманської міської ради від 20 березня 2013 р. №4.17-35/6, щодо оренди земельної ділянки, площею 0,2847 га кадастровий номер: 7110800000:01:005:0273, що знаходиться за адресою: Ленінградське шосе, 21 (нині - вул. Бандери Степана) м. Умань, за рахунок земель Уманської міської ради, які перебували користуванні ТОВ «Евеланд-Хотел» терміном до 20.03.2018 для обслуговування автомобільної заправної станції було укладено Договір оренди землі (далі - Договір).

Позивач вказує, що предметом позову у даній справі є стягнення з Відповідача, як власника об`єктів нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, без належних на те правових підстав, на якій ці об`єкти розташовані.

З огляду на викладене позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос-ЮГ» на користь Уманської міської ради безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки за адресою: м. Умань, вул. Бандери Степана, 21 , кадастровий номер 7110800000:01:005:0273, площею 2847 кв. м.за період з 29.03.2021 року по 31.12.2023 року, в сумі 201 643,21грн. та визнати укладеною між Уманською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Логос-ЮГ» додаткову угоду до договору оренди землі від 07 травня 2013 року, щодо оренди земельної ділянки, площею 0,2847 га кадастровий номер: 7110800000:01:005:0273, що знаходиться за адресою: вул. Бандери Степана, 21 м. Умань у редакції позивача.

Розглянувши матеріали позовної заяви Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність передачі позовної заяви та доданих до неї документів за територіальною підсудністю до господарського суду Черкаської області з огляду на таке.

Як слідує зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача, як власника об`єктів нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки за адресою: м. Умань, вул. Бандери Степана, 21 , кадастровий номер 7110800000:01:005:0273, площею 2847 кв. м.за період з 29.03.2021 року по 31.12.2023 року, в сумі 201 643,21грн. та визнати укладеною між Уманською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Логос-ЮГ» додаткову угоду до договору оренди землі від 07 травня 2013 року, щодо оренди земельної ділянки, площею 0,2847 га кадастровий номер: 7110800000:01:005:0273, що знаходиться за адресою: вул. Бандери Степана, 21 м. Умань.

Приписи статті 30 ГПК України встановлюють правила виключної підсудності господарських спорів.

Так, відповідно до частини 3 статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Вочевидь, термін «з приводу», що використаний законодавцем у юридичній конструкції ч. 3 ст. 30 ГПК України, в силу своєї загальності, може мати найширше тлумачення, яке тільки забажають учасники конкретного спору і суд. Саме тому тлумачення ч. 3 ст. 30 ГПК України не може мати виключно казуального характеру (тлумачення з конкретної справи і стосовно конкретного випадку), оскільки це з невідворотністю призведе до того, що в окремих справах якісь категорії спорів, з числа неочевидних в аспекті ч. 3 ст. 30 ГПК, будуть віднесені до виключної підсудності, а деякі будуть виключені з неї. В підсумку такий підхід створить значну правову невизначеність, яка суперечить меті правосуддя і є неприпустимою. Тому вочевидь, що тлумачення ч. 3 ст. 30 ГПК України, як і інших правових норм, повинно відбуватися не виключно казуальним шляхом, а з урахуванням принципу правової визначеності, який, в аспекті даного спору, полягає у забезпеченні здатності вірного тлумачення закону пересічною особою.

Встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у постанові від 13.07.1995 у справі «Miloslavsky vs United Kingdom» (заява №18139/91), у даному випадку на прикладі (стосовно) змісту терміну «передбачений законом» сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону. Саме цим підходом і повинний керуватися кожний суд при тлумаченні норм права. Зазвичай порада юриста ґрунтується на усталеній практиці застосування судами конкретної правової норми. Норми процесуального права не є виключенням.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у справі у справі № 911/2390/18 (постанова від 16.02.2021р.) вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

ЦК України при класифікації речей як об`єктів цивільних прав поділяє речі на рухомі і нерухомі.

Відповідно до частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що спір у даній справі виник з приводу нерухомого майна, оскільки позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати та визнання укладеною між Уманською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Логос-ЮГ» додаткової угоди до договору оренди землі від 07 травня 2013 року, щодо оренди земельної ділянки, площею 0,2847 га кадастровий номер: 7110800000:01:005:0273, що знаходиться за адресою: вул. Бандери Степана, 21 м. Умань., а відтак даний спір у відповідності до вимог частини третьої статті 30 ГПК України має розглядатись за місцезнаходженням майна, тобто господарським судом Черкаської області.

Водночас, поняття виключної підсудності позбавляє не тільки суд, а і самого позивача в усіх випадках змінювати місце розгляду господарського спору. Відповідно до ч. 6 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України спори між судами щодо підсудності не допускаються, проте, порушення виключної територіальної підсудності матиме прямим правовим наслідком ухвалення рішення з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У зв`язку з викладеним, з огляду на місцезнаходження нерухомого майна за адресою: за адресою: м. Умань, вул. Бандери Степана, 21 , кадастровий номер 7110800000:01:005:0273, площею 2847 кв., враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду та імперативний припис ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, матеріали позовної заяви Уманської міської ради, слід направити за виключною підсудністю до господарського суду Черкаської області.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Керуючись статтями 30, 31, 230, 234, 235 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Передати матеріали позовної заяви Уманської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос-ЮГ» про стягнення заборгованості у розмірі 201 643,21 грн. та визнання укладеною Додаткової угоди за територіальною підсудністю до господарського суду Черкаської області (бульвар Шевченка, 307, Черкаси, Черкаська область, 18005).

Ухвала набрала законної сили 03.01.2025 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ