Ухвала

від 03.01.2025 по справі 910/10369/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.01.2025Справа № 910/10369/15 (910/15736/24)

Суддя Мандичев Д.В.,розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сопрано-Нова» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34б, ЄДРПОУ 35650831)

до 1) ОСОБА_1 ;

2) ОСОБА_2 ;

3) Товариство з обмеженою відповідлаьністю "Кепітал Форс";

4) Арбітражний керуючий Новик Євгеній Миколайович;

5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна універсальна Товарна біржа"

про визнання недійсними договорів, визнання недійсними протоколу та результатів повторного аукціону

в межах справи № 910/10369/15

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Форс" (ідентифікаційний код 33765188)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/10369/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Форс".

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сопрано-Нова» про:

- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 45_1/1 від 19.02.2016 за кредитним договором № 247-В/06 від 08.12.2006, укладеного між громадянином російської федерації ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сопрано-Нова»;

- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 45_2/1 від 19.02.2016 за договором про відкриття кредитної лінії № 248-В/06 від 08.12.2006, укладеного між громадянином російської федерації ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сопрано-Нова»;

- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 08.12.2008, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. 19 лютого 2016 року, зареєстрованим в реєстрі за № 697, укладений між громадянином російської федерації ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сопрано-Нова»;

- визнання недійсним Договору відступлення права вимоги № 45_1/1 від 22.06.2018 за кредитним договором за № 247-B/06 від 08.12.2006, укладеним між громадянином російської федерації ОСОБА_3 та громадянином російської федерації ОСОБА_1 ;

- визнання недійсним Договору відступлення права вимоги № 45_2/1 від 22.06.2018 за Договором про відкриття кредитної лінії № 248-В/06 від 08.12.2006, укладеним між громадянином російської федерації ОСОБА_3 та громадянином російської федерації ОСОБА_1 ;

- визнання недійсним Договору відступлення право вимоги за Іпотечним договором від 08.12.2006, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коба Н.В. 22 червня 2018 року, зареєстрованим в реєстрі № 1053, укладений між громадянами російської федерації ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;

- визнання недійсними результатів повторного аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Кепітал Форс», а саме: корпус 34 "Б", загальною площею 8883,50 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного через оператора електронного майданчику Товарна біржа «Центральна універсальна товарна біржа», оформленого протоколом електронного аукціону № UA-PS-2020-03-03-000161-2 від 15.03.2020.

- визнання недійсним протоколу №UA-PS-2020-03-03-00016102 від 30.03.2020 з продажу майна банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю «Кепітал Форс» забезпеченому кредитору громадянину російської федерації ОСОБА_1 .

Суд відзначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частин першої, третьої статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 20 вказаного Кодексу господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною другою статті 7 КУзПБ визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

З огляду на положення КУзПБ, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц та від 28.01.2020 у справі № 50/311-б).

Водночас, КУзПБ, на відміну від Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкретизовано порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник.

Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 (пункти 100-102 постанови) зауважила, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.

Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.

Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі №910/11664/20).

Відповідно такий підхід зумовлює сплату позивачем судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового або немайнового характеру у відповідності до положень підпунктів відповідно 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Аналогічна позиція зазначена в постанові Верховного суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.04.2021 у справі №905/1818/19.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1,2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, як встановлено судом, позивачем заявлено 8 немайнових вимог.

Отже, судовий збір за вказанаими вимогами, в даному випадку становить 19 379,20грн. з урахуванням ч.3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір".

Судом встановлено, що позивачем до матеріалів позовної заяви не надано жодних доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

У відповідності до частини 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, адже позивачем не було дотримано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України при зверненні з нею (не надано доказів оплати судового збору у визначені законом розмірі або доказів неможливості сплати позивачем судового збору).

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З метою усунення встановлених недоліків позивач має надати суду докази сплати судового збору у розмірі 19 379,20 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Зобов`язати позивача протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом:

- подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 19 379,20грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Д.В. Мандичев