Ухвала

від 26.12.2024 по справі 229/884/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/884/24

Провадження № 2/229/269/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області

Суддя Дружківського міського суду Донецької області Медінцева Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай Дистрибьюшн» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, згідно якого просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай Дистрибьюшн» на її користь невиплачену заробітну плату за період з 01 листопада 2023 року по 27 грудня 2023 року, компенсацію за 62 дні невикористаної щорічної відпустки, та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст.177 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач в позовній заяві просить про стягнення з відповідача суми невиплаченої заробітної плати, компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки, а також середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Отже, за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні необхідно сплачувати судовий збір, що підтверджується правовим висновком, який викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (далі Закон) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року встановлений у розмірі 3028,00 грн.

Частиною 5 статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно дост. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

З урахуванням викладеного, суддя вбачає, що позивачу необхідно усунути недоліки заяви, а саме - сплатити судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні або зазначити про підстави щодо звільнення від сплати судового збору, якщо такі є.

Згідност.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устатті 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позову без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

Керуючись ст.ст.175-177, 185 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай Дистрибьюшн» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху.

Повідомити позивача та його представника про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом 10 днів з моменту отримання ухвали. Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позову у строк, встановлений судом, позов буде вважатися неподаним та повернутий.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу, що звернувся із заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Медінцева