Ухвала

від 03.01.2025 по справі 280/9351/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 січня 2025 року

Київ

справа № 280/9351/23

адміністративне провадження № К/990/49753/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 у справі № 280/9351/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

23.12.2024 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Запорізькій області (далі - скаржник), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 23.12.2024.

Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 05.11.2024 залишив без руху, надав десятиденний строк для усунення виявлених недоліків. Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало те, що касаційна скарга містила суперечності, які унеможливлювали з`ясування дійсної підстави для касаційного оскарження судового рішення в розрізі обох категорій податкових накладних. Так, у касаційній скарзі містилося посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), але у подальшому ГУ ДПС зазначало про не врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.02.2024 у справі №380/7070/23, що свідчило про невизначеність скаржника із дійсною підставою для касаційного оскарження судового рішення. Також суд звернув увагу, що посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №380/7070/23 не містило достатніх обґрунтувань, адже у такій постанові викладено позицію про те, що така умова, за яких платники податків можуть уникнути відповідальності, як реєстрація податкових накладних у відповідний перехідний період до 15.07.2022, має застосовуватися як до податкових накладних, складених у період з 01.02.2022 до травня 2022 року, так і тих, які були складені до 01.02.2022. З цим же підходом розглянув справу суд апеляційної інстанції, скасувавши штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних №926, №933/6 від 29.01.2022, №928, №934/6 від 31.01.2022, оскільки такі були зареєстровані до 15.07.2022.

Ухвалою від 21.11.2024 Верховний Суд касаційну скаргу повернув, визнавши, що уточнена касаційна скарга так і не усуває виявленого недоліку. Суд зауважив, що хоча скаржник і змінив деякі абзаци касаційної скарги, однак, аналогічно попередній редакції касаційної скарги, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, в подальшому зазначав про неврахування судом висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07.02.2024 у справі № 380/7070/23. Також уточнена касаційна скарга так і не містила обґрунтування, в чому саме полягає невідповідність висновків суду апеляційної інстанції висновкам Верховного Суду, викладеним у цій постанові.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження постанови апеляційного суду в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункти 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на ціх підставах скаржник не наводить.

Так, усуваючи недоліки попередньо поданої касаційної скарги з посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає ту ж саму постанову Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №380/7070/23 та додатково інші, а саме: справи №420/10441/23 та від 22.02.2024 № 420/19335/22.

Однак, зазначаючи про неврахування судом висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07.02.2024 у справі № 380/7070/23, скаржник так і не наводить обґрунтування, в чому саме полягає невідповідність висновків суду апеляційної інстанції висновкам Верховного Суду, викладеним у цій постанові. При цьому, Верховний Суд вже звертав увагу скаржника, що у цій постанові Верховного Суду викладено позицію про те, що така умова, за яких платники податків можуть уникнути відповідальності, як реєстрація податкових накладних у відповідний перехідний період до 15 липня 2022 року, має застосовуватися як до податкових накладних, складених у період з 01.02.2022 до травня 2022 року, так і тих, які були складені до 01.02.2022. З цим же підходом розглянув справу суд апеляційної інстанції, скасувавши штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних №926, №933/6 від 29.01.2022, №928, №934/6 від 31.01.2022, оскільки такі були зареєстровані до 15.07.2022.

Також у касаційній скарзі висловлено незгоду із судовим рішенням в частині скасування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених 02.06.2022, 04.06.2022, 09.06.2022. Однак, зі змісту касаційної скарги неможливо з`ясувати підставу для касаційного оскарження судового рішення в цій частині, адже не обґрунтовано можливість застосування до них висновків Верховного Суду, викладених у наведених скаржником постановах.

Посилаючись на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не зазначає ані висновку Верховного Суду щодо застосування норми матеріального права, від якого він вважає за необхідне відступити, ані обґрунтування, чому, на його переконання, такий висновок Верховного Суду не відповідає правильному тлумаченню і застосуванню конкретної норми.

Суд роз`яснює скаржникові, що відкриття касаційного провадження на підставі пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України можливе у тому випадку, коли скаржник обґрунтує, що висновок, який викладений у постанові Верховного Суду, не відповідає правильному тлумаченню і застосуванню конкретної норми. Обов`язковою умовою для цього є подібність умов її застосування з огляду на конкретні обставини справи та позиції сторін у справі. Тобто, висновок, який викладено у постанові Верховного Суду, і висновок, який, на переконання заявника, має бути здійснений за результатами відступу від правової позиції, повинен стосуватися одних і тих самих норм права (їх сукупності) в ідентичних редакціях.

Крім того, не містить свого обґрунтування посилання в кінці касаційної скарги на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України - відсутні доводи про порушення норм процесуального права, та яких саме, у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої та/або третьої статті 353 КАС України.

Зазначене у сукупності свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС в Запорізькій області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 у справі № 280/9351/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон