Постанова

від 29.11.2024 по справі 932/8972/24

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

29 листопада 2024 року

Провадження № 3/932/4132/24

Справа № 932/8972/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29листопада 2024 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Карягіна Н.О., за участіпрокурораМануйленка І.М., Шевченка С.А., захисника Хозяїнова В.В., розглянувши матеріали справи, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України, депутат Дніпровської міської ради, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 1310 від 30.09.2024, ОСОБА_1 , будучи депутатом Дніпровської міської ради VIII скликання, вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-7 КУпАП, за наступних обставин.

Згідно посвідчення № 27 ОСОБА_1 обраний депутатом Дніпровської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області VIII скликання.

Отже, ОСОБА_1 будучи депутатом Дніпровської міської ради VIII скликання, згідно з п.п. «в» п. 1 ч.1 ст. 3 Закону «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень і правопорушень, пов`язаних з корупцією, та суб`єктом декларування відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до положень ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у п. 1,2 ч. 1, ст. 3 цього Закону зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Згідно з ч. 1. ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.

Відповідно до ч. 3 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, інформація про таке повідомлення обов`язково вноситься до протоколу засідання ради.

Рішенням сесії Дніпровської міської ради VII скликання від 23.05.2018 № 41/32 «Про заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових на території м. Дніпра в нічний час» було заборонено продаж пива (крім безалкогольних), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктам господарювання (крім закладів ресторанного господарства) на території м. Дніпра з 22 год. 00 хв. до 07 год.00 хв. щодня у тому числі у вихідні дні та свята.

Рішенням сесії Дніпровської міської ради VIIІ скликання «Про внесення змін до рішення міської ради від 23.05.2018 № 41/32» від 20.03.2024 № 59/48 було внесено зміни до рішення міської ради від 23.05.2018 № 41/32, а саме змінено час заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктам господарювання (крім закладів ресторанного господарства) на території м. Дніпра «з 22 год. 00 хв. до 07 год.00 хв. щодня у тому числі у вихідні дні та свята» на «час комендантської години в м. Дніпрі на період дії воєнного стану».

Розпорядженням начальника обласної військової адміністрації від 24.06.2022 № 361/0/527-22 на території міст Дніпро та Кам`янське Дніпропетровської області запроваджено комендантську годину з 00 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. починаючи з 26.06.2022 року.

Відповідно до щорічної декларації за 2023 рік, ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ШЕВЧЕНКО» (код ЄДРПОУ 40535389), ТОВ «ШЕВЧЕНКО ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 42264107), ТОВ «ТДІ» (код ЄДРПОУ 45311385) та власником торгівельної марки «ALCOMAG». Згідно сайту мережі магазинів «ALCOMAG» власником мережі магазинів з продажу алкогольних напоїв є ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ШЕВЧЕНКО» (код ЄДРПОУ 40535389). Одним із видів діяльності вказаних товариств відповідно до КВЕД 47.25 є роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах.

Під час перевірки матеріалів для складання цього протоколу ОСОБА_1 було надано письмову відповідь на запит, відповідно до якої станом на 20.03.2024 на території міста Дніпра працювали 23 магазини ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ШЕВЧЕНКО» (код ЄДРПОУ 40535389) роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до результатів поіменного голосування депутатів Дніпровської міської ради VIIІ скликання на 48 черговій сесії 20.03.2024, ОСОБА_1 прийняв участь у розгляді питання порядку денного № 4.4 «Про внесення змін до рішення міської ради від 23.05.2018 № 41/32» та підтримав його.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи депутатом Дніпровської міської ради VIIІ скликання, тобто особою, яка уповноважена на виконання функцій місцевого самоврядування, на яку поширюється дія Закону, у приміщенні Дніпровської міської ради, усупереч вимогам ч. 1 ст. 28, ст. 35-1 Закону, ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» 20.03.2024 на засіданні 48 чергової сесії Дніпровської міської ради VIIІ скликання під час розгляду питання порядку денного № 4.4 «Про внесення змін до рішення міської ради від 23.05.2018 № 41/32», взяв участь у розгляді вказаного питання та підтримав його, тим самим вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 підтверджується приватним майновим інтересом, зумовленим його можливістю, як власника підприємства, що має за мету своєї діяльності отримання прибутку, отримати більший дохід від продажу алкогольної продукції за рахунок збільшення часу продажу зазначеної продукції. В нього наявна особиста зацікавленість у певних правових наслідках реалізації рішення після його прийняття, так як рішенням «Про внесення змін до рішення міської ради від 23.05.2018 № 41/32» від 20.03.2024 № 59/48 збільшувався часовий проміжок, відповідно до якого на території міста Дніпра дозволено продаж алкогольних товарів. Зазначене рішення надавало ОСОБА_1 змогу збільшити у вечірній час тривалість роботи магазинів. Про те робити це чи ні ОСОБА_1 міг визначатися на власний розсуд. Таким чином саме прийняття рішення органом місцевого самоврядування, яке надавало змогу та можливість довше працювати магазинам і є остаточним доказом суперечності інтересів ОСОБА_1 , як депутата та власника торгівельної мережі.

З урахуванням викладеного, суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 , як власника торгівельної мережі та здійсненням представницьких повноважень як депутата міської ради полягає у його можливості збільшити дохід від продажу алкогольної продукції за рахунок прийняття вказаного рішення органу місцевого самоврядування.

Тому, участь ОСОБА_1 20.03.2024 на засіданні 48 чергової сесії Дніпровської міської ради VIIІ скликання під час розгляду питання порядку денного № 4.4 «Про внесення змін до рішення міської ради від 23.05.2018 № 41/32» у будь-якому разі свідчить про вплив його приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість під час розгляду вказаного питання.

З урахуванням викладеного, суперечність між приватним інтересом та здійсненням представницьких повноважень полягає у бажанні ОСОБА_1 , збільшити дохід від продажу алкогольної продукції за рахунок збільшення часу продажу алкоголю на території м. Дніпра.

Таким чином, ОСОБА_1 , як депутат Дніпровської міської ради, будучи, згідно п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам ч. 1 ст. 28, ст. 35-1 Закону, ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», 20.03.2024 на засіданні 48 чергової сесії Дніпровської міської ради VIIІ скликання вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: прийняв участь у розгляді питання порядку денного № 4.4 «Про внесення змін до рішення міської ради від 23.05.2018 № 41/32», підтримав прийняття вказаного рішення. Своїми умисними діями вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

В суді ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та зазначив, що не вчиняв ніяких правопорушень, оскільки діяв у рамках чинного законодавства та наданих повноважень. Він голосував на засіданні 48 чергової сесії Дніпровської міської ради VIIІ скликання при розгляді питання порядку денного № 4.4 «Про внесення змін до рішення міської ради від 23.05.2018 № 41/32» виключно задля інтересів громадян і особистого інтересу у нього не було. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Захисник Хозяїнов В.В. подав клопотання про закриття провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що в діях ОСОБА_1 відсутній умиселна вчиненняінкримінованому йомуадміністративного правопорушення,пов`язаного зкорупцією,оскільки невбачається наявностіреального приватногоінтересу тавідсутні факти,що приватнийінтерес суперечитьслужбовим чипредставницьким повноваженнямі такасуперечність реальновпливає наоб`єктивність чинеупередженість прийняттярішень тавчинення дій ОСОБА_1 .Останній недіяв вумовах реальногоконфлікту інтересів.

Прокурор МануйленкоІ.М.у судіпросив притягнутиОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч.2 ст.172-7 КУпАП., з огляду на те, що ОСОБА_1 підприємець, тому у нього наявний приватний інтерес, оскільки будучи депутатом він не повинен був голосувати за зазначене питання. У відповідності до ст. 35-1 Закону «Про запобігання корупції» у нього є право голосувати, а не обов`язок. Окрім цього ОСОБА_1 не повідомив про наявність конфлікту інтересів, як того вимагає ст. 59-1Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні»,що убудь-якомуразі свідчитьпро впливйого приватногоінтересу наоб`єктивність абонеупередженість підчас засідання 48 чергової сесії Дніпровської міської ради VIIІ скликання при розгляді питання порядку денного № 4.4 «Про внесення змін до рішення міської ради від 23.05.2018 № 41/32». Просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього штраф у розмірі передбаченому чинним законодавством.

Вислухавши ОСОБА_1 , позиції захисника Хозяїнова В.В. та прокурора, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов до наступних висновків.

За змістом ст.ст.252, 280КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 251 зазначає, що доказами по справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, ч.2 ст.172-7 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Згідно з п.п.2, 3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», особи зазначені у п.п.1, 2 ч.1 ст.3 цього Закону зобов`язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів (повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника).

Беручи до уваги диспозицію ст.172-7 КУпАП та п.2 примітки до цієї статті, порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати: - у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч.1 ст.172-7 КУпАП); - у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об`єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч.2 ст.172-7 КУпАП).

Для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно чітко установити , що: - приватний інтерес наявний; - він суперечить службовим чи представницьким повноваженням; - така суперечність реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій. Таким чином для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, що він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Отже для встановлення наявності факту існування реального конфлікту інтересів та вчинення особою дій в умовах реального конфлікту інтересів необхідно встановити наявність фактів: приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений; суперечності між приватним інтересом та службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішень та наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність та неупередженість рішення. Без наявності хоча б одного із вищезазначених фактів реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення цих обставин обов`язково повинно бути відображено у протоколі про адміністративне правопорушення.

Склад правопорушення за ч.2 ст.172-7 КУпАП є формальним, оскільки обов`язковим елементом об`єктивної сторони є умисна дія - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає в активних діях особи, яка знала про наявність приватного інтересу, який впливав на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення нею дій при здійсненні представницьких повноважень, тому зобов`язана була утриматися от вчинення останніх.

Склад правопорушення це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного корупційного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб`єктивної сторони даного правопорушення, яка виходячи із поняття корупційного правопорушення, викладеного в ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» характеризується умисною формою вини.

Відповідно ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинен довести в діях особи умисел на вчинення останньою дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Однак, жодного доказу на підтвердження в діях ОСОБА_1 умислу, направленого на вчинення ОСОБА_1 дій, а саме прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, адміністративний матеріал не містить, як і не містить будь-яких доказів наявності у останнього реального конфлікту інтересів.

Як встановлено судом, дії депутата ОСОБА_1 під час засідання 48 чергової сесії Дніпровської міської ради VIIІ скликання при розгляді питання порядку денного № 4.4 «Про внесення змін до рішення міської ради від 23.05.2018 № 41/32» фактично не вплинули на об`єктивність прийняття рішення, оскільки голос останнього не мав вирішального значення, окрім того він не мав приватного інтересу під час голосування. Посилання у протоколі про те, що останній мав можливість збільшити дохід від продажу алкогольної продукції за рахунок прийняття вказаного рішення, що і є реальним конфліктом інтересів, є необґрунтованим та не підтвердженим доказами, оскільки, як вбачається з досліджених судом документів магазини торговельної мережі «Алкомаг» як до прийняття зазначеного рішення так і після його прийняття працювали у режимі з 9-00 до 22-00 години, що відповідало рішенню Дніпровської міської ради №41/32 від 23.05.2018 про встановлення заборони продажу алкогольних напоїв та не змінювали порядок своєї роботи. Для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який може вплинути на об`єктивність або неупередженість при прийнятті рішень.

Таким чином в матеріалах відсутні докази наявності реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 при прийнятті ним рішення, наявність суперечності між приватним інтересом та представницькими повноваженнями і наявність впливу цієї суперечності на об`єктивність або неупередженість при прийнятті рішення.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні цього правопорушення під час розгляду справи встановлено не було.

Сукупність зібраних та проаналізованих у справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 дій, пов`язаних з порушенням вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а саме вчинення дій, а саме прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

За змістомст.62КонституціїУкраїниособа вважаєтьсяневинуватоюдокиїї винунебудедоведено взаконномупорядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

На підставі викладеного, вважаю необхідним справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 провадженням закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у відношенні ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови або її може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 КУпАП.

Суддя Н.О. Карягіна