Ухвала

від 02.01.2025 по справі 160/32654/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 січня 2025 р.Справа № 160/32654/24 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту розвитку інфраструктури міста Виконавчого комітету Криворізької міської ради, треті особи: Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття», Виконавчий комітет Тернівської районної у місті ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10.12.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту розвитку інфраструктури міста Виконавчого комітету Криворізької міської ради, треті особи: Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття», Виконавчий комітет Тернівської районної у місті ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту розвитку інфраструктури міста Виконкому Криворізької міської ради щодо не проведення держаної реєстрації квартири АДРЕСА_1 за територіальною громадою міста;

- зобов`язати Департамент розвитку інфраструктури міста Виконкому Криворізької міської ради провести державну реєстрацію квартири АДРЕСА_1 за територіальною громадою міста.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі встановлено, що позовну заяву ОСОБА_1 не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, з огляду на таке.

З матеріалів позовної заяви слідує, що рішенням Криворізької міської ради №22 від 21.06.2006 було надано згоду на безоплатне прийняття від ДП «Кривбасшахтозакриття» до комунальної власності міста квартири АДРЕСА_1 , а Виконкому Тернівської районної у місті ради за поданням ДП «Кривбасшахтозакриття» доручено оформити надання прийнятих до комунальної власності міста квартир згідно з чинним законодавством, при цьому, в подальшому Актом №3 від 31.08.2006 ДП «Кривбасшахтозакриття» квартиру АДРЕСА_1 передало на балансовий облік Управлінню житлово-комунальному господарства Виконкому Криворізької міської ради, а Ордером №4 від 23.01.2007 Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради квартира АДРЕСА_1 надана в користування батькові позивача - ОСОБА_2 та членам його сім`ї - позивачеві та його матері - ОСОБА_3 . На звернення батька позивача ОСОБА_2 щодо державної реєстрації спірної квартири за територіальною громадою міста Кривого Рогу Дніпропетровської області листом директора Департаменту розвитку інфраструктури міста Виконкому Криворізької міської ради №17/18/1212 від 17.03.2021 було відмовлено, з посиланням на те, що під час опрацювання цього питання з`ясовано, що відсутній один з документів, а саме: рішення ДП «Кривбасшахтозакриття» про передачу квартири у комунальну власність, яке необхідне для проведення державної реєстрації права власності на квартиру, відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.201. На теперішній час, після смерті батьків позивача, згідно з Ордером №4 від 23.01.2007 ОСОБА_1 залишився єдиним користувачем вказаної квартири АДРЕСА_1 . Таким чином, позивач вважає, що бездіяльність Департаменту розвитку інфраструктури міста Виконкому Криворізької міської ради щодо не проведення держаної реєстрації квартири АДРЕСА_1 за територіальною громадою міста є протиправною, оскільки Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, на який посилався директор департаменту, як на єдину правову підставу для відмови у проведенні держаної реєстрації спірної квартири, був затверджений лише 25.12.2015, в той час як рішення Криворізької міської ради про надання згоди на безоплатне прийняття від ДП «Кривбасшахтозакриття» до комунальної власності міста зазначеної квартири було ухвалено 21.06.2006, а акт про передачу на балансовий облік Управлінню житлово-комунальному господарства виконкому Криворізької міської ради квартири був затверджений 31.08.2006, тобто до затвердження вказаного Порядку, а тому його дія на спірні правовідносини не розповсюджується.

Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатись ця справа, суд виходить з таких міркувань.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом приписів п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За змістом приписів п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Водночас, помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Так, відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, а також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Як слідує з позовної заяви, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги витікають із незгоди позивача з бездіяльністю Департаменту розвитку інфраструктури міста Виконавчого комітету Криворізької міської ради щодо не проведення держаної реєстрації квартири АДРЕСА_1 за територіальною громадою міста, що, в свою чергу, за твердженням позивача, призводить до перешкоджання реалізації його конституційного права на здійснення приватизації спірної квартири та набуття її у власність.

Отже, на думку суду, спір у цій справі пов`язаний із захистом цивільних прав позивача щодо набуття права власності на спірну квартиру і, відповідно, має не публічний, а приватно-правовий характер, а тому вирішення такого спору не належить до юрисдикції адміністративних судів.

При цьому у вказаній справі відповідач не здійснює публічно-владних управлінських функцій стосовно безпосередньо позивача і останнім жодних рішень (дій, бездіяльності), які б були прийняті (вчинені/невиконані) відповідачем саме щодо позивача, не оскаржуються.

Позовні вимоги стосуються саме оскарження бездіяльності Департаменту розвитку інфраструктури міста Виконкому Криворізької міської ради щодо не проведення держаної реєстрації квартири АДРЕСА_1 за територіальною громадою міста, а не за позивачем, водночас, останній не надав жодних доказів щодо наявності у нього повноважень на представництво інтересів територіальної громади міста Кривого Рогу.

Отже, фактично публічно-правового спору між позивачем та відповідачем не виникало, а підставою для звернення позивача до суду з цим позовом стала неможливість реалізації ним цивільного права на приватизацію (набуття у власність) спірної квартири.

Разом з цим, цивільні права позивача підлягають судовому захисту саме в порядку цивільного судочинства.

У цьому випадку виник спір про право, а не спір між фізичною особою та суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, тому цей спір не є публічно-правовим і належить до цивільної юрисдикції, оскільки саме суть правовідносин (зміст та характер спору) є вирішальною під час віднесення справи до цивільної чи адміністративної юрисдикції, а не суб`єктний склад та участь суб`єкта владних повноважень, який сам по собі не визначає спір як публічно-правовий і не відносить до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за його участю. До того ж, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового права та інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений загрозою порушення приватного права та інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Саме такий правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року в справі №14-109цс18.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України повторно наголосив на тому, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі Занд проти Австрії (доповідь від 12 жовтня 1978 року), термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…).

Для визначення суду встановленого законом, зокрема для визначення суду належної юрисдикції, у процесуальному законодавстві України, застосовано підхід віднесення до юрисдикції загальних судів всіх справ, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Вказана позиція суду по суті узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду викладено у постанові від 11.09.2018 року по справі № 817/2398/15.

Враховуючи викладене, помилковим є намагання поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідач у справі є орган місцевого самоврядування (суб`єкт владних повноважень).

Як було зазначено вище, спірні відносини пов`язані із реєстрацією майнових прав (приватизація спірної квартири), що виникли між позивачем та відповідачем і третіми особами, тобто позовні вимоги до Департаменту витікають саме із цивільних правовідносин та пов`язані з їх реалізацією.

Отже, спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач не мав публічно-правових відносин з позивачем.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи характер спірних правовідносин, який є цивільно-правовим, суд доходить висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства і має бути розглянутий в порядку цивільного судочинства, тому у відкритті провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статтями 4, 19, 170, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту розвитку інфраструктури міста Виконавчого комітету Криворізької міської ради, треті особи: Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття», Виконавчий комітет Тернівської районної у місті ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі надіслати позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

На виконання вимог частини 6 статті 170 КАС України роз`яснити позивачеві, що розгляд такої справи віднесено до цивільної юрисдикції, тому він може звернутися з цією позовною заявою до відповідного місцевого загального суду в порядку цивільно-процесуального законодавства.

Також роз`яснити позивачеві, що відповідно до частини 5 статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295-297 КАС України.

Суддя: О.М. Турова