Рішення

від 27.12.2024 по справі 917/10/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2024 Справа № 917/10/24

м. Полтава

за позовною заявою Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури проспект Свободи, 4-а, м.Кременчук, 39601 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, вул. Центральна, 66, с. Омельник, 39713

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Енерджі Україна", вул.Головна, 49, с.Тереблече, Глибоцький район, Чернівецька область, 60435

про стягнення 332 020,30 грн.

Суддя Солодюк О.В.

без виклику представників сторін.

Обставини справи: Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області до ТОВ "Дельта Енержі Україна" про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 332 020,30 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

06.02.2024 (вхід. №1543) від відповідача надійшов до матеріалів справи відзив. Відповідач проти позову заперечує, вважає його необгрунтованим та неправомірним. 19.02.2024 (вхід. № 2135) від прокуратури до матеріалів справи надійшла відповідь на відзив. Прокурор позовні вимоги підтримує в повному обсязі з мотивів, викладених в позовній заяві.

05.03.2024 (вхід. № 3047) від відповідача до матеріалів справи надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Проведеним Кременчуцькою окружною прокуратурою вивченням стану додержання вимог земельного законодавства суб`єктами господарювання на території Кременчуцького району встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Енерджі Україна» неналежним чином виконуються умови договору оренди земельної ділянки щодо своєчасності сплати за її користування.

Постановою Східного апеляційного Господарського суду від 03.10.2023 у справі № 917/202/23 залишено в силі рішення Господарського суду Полтавської області від 08.06.2023, яким розірвано договір оренди земельної ділянки від 10.10.2019 (зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 15.10.2019 № 33715858, № 33716371, №33716876, №33717419, № 33717858, № 33718852, № 33719473, №33719814, №33720158, №33720424), укладений між Омельницькою сільською радою Кременчуцького району та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Енерджі Україна» у зв`язку з істотним порушенням умов договору.

Отже, договір припинив свою дію 03.10.2023 та до вказаної дати сторони мали виконувати покладені на них договором умови в тому числі і щодо сплати орендної плати.

Рішеннями 34 сесії 7 скликання Омельницької сільської ради Кременчуцького району 19.09.2019 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Дельта Енерджі Україна» для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (КВЦПЗ 14.01)» затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій: площею 21,9808 га кадастровий номер 5322481300:04:000:0235, площею 9,3232 га кадастровий номер 5322481300:04:000:0224, площею 10,3114 га кадастровий номер 5322481300:04:000:0222, площею 17,5513 га кадастровий номер 5322481300:04:000:0221, площею 116,8406 га кадастровий номер 5322481300:04:000:0232, площею 17,0235 га, кадастровий номер 5322481300:04:000:0219, площею 28,4610га кадастровий номер 5322481300:04:000:0220, площею 6,2314га кадастровий номер 5322481300:04:000:0230, площею 26,1582га кадастровий номер 5322481300:04:000:0234, площею 5,8130га кадастровий номер 5322481300:04:000:0236.

Вказаними рішеннями змінено цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 5322481300:04:000:0235, 5322481300:04:000:0224, 5322481300:04:000:0222,5322481300:04:000:0221,5322481300:04:000:0232,5322481300:04:000:0219,5322481300:04:000:0220,5322481300:04:000:0230,5322481300:04:000:0234,5322481300:04:000:0236 із земель не наданих у власність або постійне користування на землі енергетики для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (КВЦЗП 14.01.).

На підставі вищевказаних рішень, 10.10.2019 між Омельницькою сільською радою Кременчуцького району (уповноваженою Орендодавцем особою) та ТОВ «Дельта Енерджі Україна» (далі - Орендар) укладено договір оренди земельних ділянок, строком 49 років, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно для земельної ділянки з кадастровим номером: 5322481300:04:000:0219 дата реєстрації 15.10.2019 номер запису про інше речове право - 33715858, 5322481300:04:000:0220 дата реєстрації 15.10.2019 номер запису про інше речове право - 33716371, 5322481300:04:000:0221 дата реєстрації 15.10.2019 номер запису про інше речове право - 33716876, 5322481300:04:000:0222 дата реєстрації 15.10.2019 номер запису про інше речове право - 33717419, 5322481300:04:000:0224 дата реєстрації 15.10.2019 номер запису про інше речове право - 33717858, 5322481300:04:000:0230 дата реєстрації 15.10.2019 номер запису про інше речове право - 33718852, 5322481300:04:000:0232 дата реєстрації 15.10.2019 номер запису про інше речове право - 33719473, 5322481300:04:000:0234 дата реєстрації 15.10.2019 номер запису про інше речове право - 33719814, 5322481300:04:000:0235 дата реєстрації 15.10.2019 номер запису про інше речове право - 33720158, 5322481300:04:000:0236 дата реєстрації 15.10.2019 номер запису про інше речове право - 33720424.

Відповідно до п. 5 Договору нормативно грошова оцінка земельних ділянок на дату укладення договору не проведена.

Пунктом 9 Договору передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі 12% від нормативно грошової оцінки ріллі по Полтавській області на підставі рішення 23 сесії 7 скликання Омельницької сільської ради від 27.06.2018 року «Про встановлення ставок і пільг із сплати земельного податку та орендної плати на 2019 рік на землі Омельницької об`єднаної територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області», що становить: загальна - 947 053,53 грн. в рік з них: 5322481300:04:000:0219 - 17,0235га - 62 081,30грн., 5322481300:04:000:0220 - 28,4610га - 103 791,57 грн., 5322481300:04:000:0221 - 17,5513га - 64 006,08грн., 5322481300:04:000:0222 - 10,3114га - 37 603,61грн, 5322481300:04:000:0224 - 9,3232га - 33 999,85грн., 5322481300:04:000:0230 - 6,2314га - 22 724,67грн., 5322481300:04:000:0232 - 116,8406га - 426 094,30грн., 5322481300:04:000:0234 - 26,1582га - 95 393,72грн., 5322481300:04:000:0235 - 21,9808га - 80 159,58грн., 5322481300:04:000:0236 - 5,8130га - 21 198,85грн. Після проведення нормативно-грошової оцінки земельних ділянок орендна плата підлягає обов`язковому перегляду та оформленню додаткової угоди, що доповнює договір та є його невід`ємною частиною.

Договір укладено терміном на 49 років (п. 8 Договору).

Відповідно до п. 11 Договору орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами.

Згідно п. 31 Договору обов`язки орендаря зазначено, що орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, профінансувати роботи по виготовленню технічної документації з нормативно грошової оцінки наданих в оренду земельних ділянок згідно заключеної тристоронньої угоди між Орендарем, орендодавцем та Виконавцем робіт, приступити до використання земельних ділянок в строки, встановлені договором оренди.

Дія Договору згідно п. 38 припиняється шляхом розірвання: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених Договором, внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

В подальшому 30.09.2020 між Омельницькою сільською радою та ТОВ «Дельта Енерджі Україна» укладено додаткову угоду, якою внесено зміни в п. 9 договору, а саме зменшено розмір орендної плати до 631 369,03 грн у грошовій формі, або до 8% від нормативно-грошової оцінки ріллі.

Згодом 28.12.2020 укладено Додаткову угоду № 2, якою також внесено зміни до п. 9 Договору та зменшено орендну плату у грошовій формі до 394 605,64 грн., або 5% від нормативно-грошової оцінки ріллі по Полтавській області.

Прокурор звернувся з даним позовом до суду, оскільки відповідач не сплачує орендну плату, чим порушує умови договору.

Що стосується питання наявності підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, суд зазначає наступне.

Даний позов заявлений в інтересах держави, оскільки безоплатне використання суб`єктом підприємницької діяльності земельної ділянки комунальної форми власності завдає шкоди інтересам держави у вигляді ненадходжень коштів до місцевого бюджету.

Бездіяльність відповідача в частині несвоєчасного погашення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою є порушенням вимог договору оренди та діючого законодавства, що призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету, та завдає істотної шкоди інтересам держави.

Представництво інтересів держави в суді є конституційною функцією органів прокуратури, а подача позову - єдиним можливим заходом реагування, направленим на реальне поновлення порушених прав та інтересів держави.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Частиною 6 зазначеної статті визначено, що під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Аналіз частини третьої дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох «виключних» випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Підставою представництва інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Статтею 53 ГПК України передбачено право прокурора звертатися до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів чи в чому існує загроза інтересам держави. Поняття «інтереси держави» є оціночним у кожному конкретному випадку, прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність її захисту.

Відповідно до п.п. 3, 4, 5 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, в їх основі завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на гарантування її економічної безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо; інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Згідно із положеннями вищезазначеного рішення державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Під представництвом інтересів держави в суді треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи повноваження щодо захисту інтересів держави, вчиняє в суді процесуальні дії.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у Постанові ВСУ від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17 та Постанові ВСУ від 10.10.2019 по справі №915/20/18).

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 327 ЦК України та ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Окрім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України плата за землю, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, належить до доходів загального фонду місцевих бюджетів.

Звернення прокурора до суду з окресленим позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання стягнення заборгованості за користування земельною ділянкою, усунення порушень, що підривають матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно із ст. 7 Конституції України, гарантує місцеве самоврядування.

Недоотримання значної суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.

Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв`язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.

Недоотриманням орендної плати місцевим бюджетом від оренди землі порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади Омельницької сільської ради Кременчуцького району, як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.

В контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до ст.ст. 6, 114, 116 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтями 13, 14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Таким чином, повноваження власника від імені держави щодо спірної земельної ділянки здійснює Омельницька сільська рада Кременчуцького району.

Крім того, внаслідок несплати відповідачем оренди інтересам Омельницької сільської ради завдано шкоду у вигляді ненадходжень до бюджету Омельницької сільської ради значної суми коштів, що ускладнює виконання сільською радою завдань, покладених на неї Конституцією України та іншими законами України.

Разом з тим, тривала бездіяльність Омельницької сільської ради щодо вжиття заходів, спрямованих на стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки, зокрема шляхом звернення до суду з відповідним позовом, може призвести до втрати можливості стягнути кошти заборгованості за договором оренди у зв`язку зі сплином строків позовної давності.

Таким чином, прокурор виступає на захист інтересів держави в особі, Омельницької сільської об`єднаної територіальної громади в особі Омельницької сільської ради як органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.10.2019 у справі №912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло і з власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З метою підтвердження підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді 25.10.2023 Кременчуцькою окружною прокуратурою на адресу Омельницької сільської ради Кременчуцького району скеровано повідомлення № 52-14579вих-23 про виявлені прокуратурою порушення вимог законодавства та запропоновано самостійно вжити заходів на усунення порушень у розумний строк, у тому числі і в судовому порядку.

Відповідно до листа №03-22/1415 від 06.11.2023 Омельницька сільська рада Кременчуцького району не заперечує проти звернення Кременчуцької окружної прокуратури до суду для здійснення захисту інтересів держави та вказує що не може самостійно звернутися до суду.

Незважаючи на те, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, не дивлячись на очевидність порушень, про які Кременчуцькою окружною прокуратурою письмово повідомлено Омельницьку сільську раду Кременчуцького району в порядку абз. 3 ч. 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», остання протягом розумного строку з моменту, як 03.10.2023 було припинено договір оренди, не вжила заходів до усунення вищевказаних порушень та не скерувала до суду відповідної позовної заяви. Зі змісту наданих відповідей вбачається, що Омельницька сільська рада не вживатиме у подальшому заходів, спрямованих на захист інтересів держави за вказаним фактом, що змушує прокурора звернутися до суду з даним позовом. Вказане є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Таким чином, у даному випадку органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Омельницька сільська об`єднана територіальна громада в особі Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області як розпорядник земельної ділянки на час скерування позовної заяви та отримувач орендної плати згідно умов Договору оренди.

Вищевказане суперечить державній політиці у сфері земельних відносин та відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є виключними підставами для здійснення органами прокуратури захисту інтересів держави в суді.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначає, що сам факт незвернення до суду уповноваженого суб`єкта з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обгрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до висновків, викладених у Постанові ВСУ від 16.04.2019 справа №910/3486/18, представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Враховуючи викладене, підставами для подачі даного позову прокуратурою та представництва інтересів Омельницької сільської ради є тривала бездіяльність останньої щодо невжиття жодних заходів, спрямованих на стягнення заборгованості з відповідача, що є виключними випадками, що встановлено вимогами ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Листом № 52-16732 вих-23 від 12.12.2023 прокурор повідомив Омельницьку сільську раду про звернення до суду з відповідним позовом.

Суд, враховуючи доводи прокурора щодо його представницьких повноважень, викладених у позові, дійшов висновку про наявність підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Омельницька сільська рада Кременчуцького району виконала свої зобов`язання за договором оренди землі в повному обсязі, передавши відповідачу земельну ділянку, яка є предметом вказаного договору, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини 1,8 вказаної норми).

Статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Зі змісту наведених статей Закону України «Про оренду землі» вбачається, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Істотною умовою договору оренди землі за ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.

Згідно п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Пунктами 9-11 укладеного між сторонами Договору узгоджено порядок, строки та розмір внесення орендної плати. Разом з тим, ТОВ «Дельта Енерджі Україна» неналежним чином виконує свої договірні зобов`язання зі сплати орендної плати, внаслідок чого за період з грудня 2022 р. по 03.10.2023 утворилась несплачена заборгованість, яка становить 332 020,30 грн, що підтверджується розрахунком, наданим Омельницькою сільською радою Кременчуцького району Полтавської області.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин відповідач ТОВ «Дельта Енерджі Україна» є боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання щодо сплати орендної плати за землю.

У відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 36 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, що передбачено ст. 152 Земельного кодексу України.

Разом із цим, ст. ст.16, 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Тобто, систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою є підставою для стягнення суми заборгованості у судовому порядку та розірвання договору оренди.

Згідно до ст. 158 Земельного кодексу України та ст. 35 Закону України «Про оренду землі» спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи, що відповідач ухилився від виконання договірних зобов`язань та не перерахував в повному обсязі у встановлені договором строки орендну плату за надану в користування земельну ділянку, у ТОВ «Дельта Енерджі Україна» утворилась заборгованість за договором оренди землі перед місцевим бюджетом Омельницької сільської ради за період з грудня 2022 по 3 жовтня 2023 року в сумі 332 020,30 грн.

В пункті 31 Договору визначено обов`язки орендаря в тому числі - своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

До цього часу ТОВ «Дельта Енерджі Україна» заборгованість по орендній платі за землю не сплатило.

Положенням ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Зазначене законодавче положення діє незалежно від наявності відповідної умови в договорі.

Разом із тим, за приписами ч. 4 вказаної статті наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Керуючись цією нормою деякі орендодавці пропонували орендарям істотне зменшення орендної плати на певний період воєнного стану.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №910/7495/16 суд дійшов висновку, що при оцінці обставин, за які не відповідає орендар, презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо.

Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати (аналогічна правова позиція щодо застосування приписів ст. 762 ЦК викладена у постановах ВС у справах №914/1248/18 та №914/2264/17).

На погляд Верховного Суду, підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 визначено, що належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Суд зазначає, що воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). На думку суду відповідач має надати докази того, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану. Крім того, відповідач також має надати докази щодо відсутньої можливості виконати зобов`язання за Договором (докази наявності значної заборгованості споживачів за надані послуги у період воєнного стану, тощо). У випадку неможливості відповідачем через введення воєнного стану в державі здійснювати підприємницьку діяльність, останній не був позбавлений можливості, узгодивши відповідну дію з позивачем, змінити умови договору щодо порядку та строків оплати, тощо. Натомість, відповідач не здійснював орендну плату.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ТОВ «Дельта Енерджі Україна» не надсилав письмове повідомлення Омельницькій сільській раді Кременчуцького району про форс-мажорні обставини, та не долучив докази засвідчення Торгово-промисловою палатою України для Орендної земельної ділянки за його зверненням введення воєнного стану, як форс-мажорної обставини, що об`єктивно унеможливлює виконання ТОВ «Дельта Енерджі Україна» зобов`язань за Договором, шляхом видачі відповідного сертифіката.

Отже, у випадку з орендою ТОВ «Дельта Енерджі Україна» земельних ділянок, Орендар не засвідчував форс-мажорні обставини відповідним сертифікатом, не був позбавлений реальної можливості використовувати взяті в оренду земельні ділянки, отримувати з них прибуток, але не сплачував орендну плату, чим порушив умови договору та законодавства.

Отже, заборгованість відповідача з орендної плати за період з грудня 2022 по 03.10.2023 становить 332 020,30 грн.

Доказів погашення боргу відповідачем суду не надано.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилання відповідача на те, що рішенням Омельницької сільської ради від 08.02.2023 договір оренди землі від 10.10.2019 було розірвано є безпідставним, оскільки даним рішенням відмовлено у внесення змін до договору щодо звільнення відповідача від орендної плати на час дії воєнного стану. В судовому порядку зміни до договору оренди не вносились.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 209, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Енерджі Україна», (код ЄДРПОУ 42341322, вул. Головна, 49, с. Тереблече, Глибоцького району Чернівецької області, 60435) на користь Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, (ЄДРПОУ 40121489, вул. Центральна 66, с. Омельник, Кременчуцький район, Полтавська область, 39713) заборгованість з орендної плати за земельні ділянки ділянки 5322481300:04:000:0235, 5322481300:04:000:0224, 5322481300:04:000:0222, 5322481300:04:000:0221, 5322481300:04:000:0232, 5322481300:04:000:0219, 5322481300:04:000:0220, 5322481300:04:000:0230, 5322481300:04:000:0234, 5322481300:04:000:0236 в сумі 332 020,30 гривень.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Енерджі Україна», (код ЄДРПОУ 42341322, вул. Головна, 49, с. Тереблече, Глибоцького району Чернівецької області, 60435) на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, р/р UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910060) понесені витрати на сплату судового збору в сумі 4 980,30 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Солодюк О.В.