Рішення

від 10.12.2024 по справі 534/1505/24

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №534/1505/24

Провадження №2/534/427/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Горішні Плавні

Комсомольський міський суд Полтавської області

у складі головуючого судді Комарової Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Лук`янчикової О.А.,

представника позивача: ОСОБА_1

представник відповідачів: Михайлюка К.А.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального кругу Полтавської області Куц Сергій Миколайович, Горішньоплавнівський відділ державної виконавчої служби в Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання недійсним договору дарування квартири,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 79, 2 м2, житловою площею 43,7 м2, укладений 29.03.2021 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , і посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Куцом С.М.

Позов умотивовано тим, що відповідачі уклали вказаний договір дарування з метою приховання предмету договору від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу за зобов`язанням між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , існування якого підтверджено рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 03.06.2022 у справі № 534/124/21. Правова мета договору дарування є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і повинен бути визнаний судом недійсним.

Представником відповідачів подано до суду відзив, у якому він просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що оспорюваний договір дарування вчинено з дотриманням вимог закону, наслідки укладення правочину настали, спірна квартира вибула з володіння ОСОБА_4 , на момент вчинення правочину заборон на відчуження зазначеного майна не було, отже правочин є дійсним, тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 05.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 24.09.2024 у приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального кругу Полтавської області Куца С.М. було витребувано оспорюваний договір та документи, на підставі яких його було укладено (а.с. 75-94).

У судове засідання з`явилися представник позивача ОСОБА_1 та представник відповідачів Михайлюк К.А .

Третя особа приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального кругу Полтавської області Куц С.М. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа Горішньоплавнівський відділ державної виконавчої служби в Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, надіслали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала. Просила його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Також адвокат ОСОБА_1 наголосила, що оспорюваний договір дарування був вчинений ОСОБА_4 саме у період судового розгляду цивільної справи про стягнення з нього заборгованості за договором позики в сумі 3 270 000,00 грн. Крім того, просила суд не брати до уваги доказ, наданий представником відповідачів, а саме довідку громадської організації товариства садоводів «Коноплянка» від 16.09.2024, у зв`язку з тим, що факт постійного проживання особи у певному місці не може бути підтверджений головою садівничого товариства.

Представник відповідачів адвокат Михайлюк К.А. проти задоволення позову заперечував, посилаючись на доводи, викладені у відзиві. Підкреслив, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на момент вчинення правочину відсутні були записи про обтяження на спірну квартиру, форма правочину дотримана, правові наслідки вчинення правочину настали, тому немає підстав для визнання договору дарування спірної квартири недійсним.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 03.06.2022 за наслідками розгляду позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 та стягнуто з ОСОБА_4 на його користь заборгованість за договором позики від 25.07.2018 у сумі 3 270 000,00 грн.

Під час розгляду зазначеної справи позивач звертався з заявою про забезпечення позову, а саме з заявою про накладення арешту на спірну квартиру. Проте ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області у забезпеченні позову було відмовлено. Після цього та до ухвалення судом рішення у зазначеній справі ОСОБА_4 уклав договір дарування, посвідчений 29.03.2021 приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Куцом С.М. за № 849.

Згідно вказаного договору ОСОБА_4 29.03.2021 подарував своїй доньці ОСОБА_5 квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Пізніше, Горішньоплавнівським відділом ДВС в Кременчуцькому районі Полтавської області Східного-міжрегіонального управління Міністрества юстиції було відкрите виконавче провадження ВП № НОМЕР_5 про примусове виконання вищевказаного рішення суду.

При цьому, після укладення договору дарування місце реєстрації відповідача ОСОБА_4 не змінилось, що підтверджується довідкою сектору з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 12.07.2024 .

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири є ОСОБА_5 (другий відповідач у справі та донька відповідача ОСОБА_4 ) на підставі договору дарування, посвідченого 29.03.2021 приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального кругу Полтавської області Куцом С.М. за № 849.

В абз.2 п.1 оспорюваного Договору дарування зазначено, що Квартира належить дарувальнику на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер НОМЕР_1 , виданого 26.03.2006 Комсомольською міською радою Полтавської області, підстава: рішення виконкому Комсомольської міської ради Полтавської області про оформлення права власності, дата: 28.02.2006, номер: 83 та зареєстрованого 05.07.2007 в КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», реєстраційний номер: 9412951, номер запису: 269 в книзі:3.( а.с 75-76).

Також в п.6 оспорюваного договору дарування зазначено, що цей договір укладено за згодою дружини дарувальника - ОСОБА_6 .

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України), і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України. Підстави недійсності правочину визначені у статті 215 ЦК України.

Статтею 203 ч.1, 5 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 234 ЦК України визначено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Згідно зі статтею 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 року в справі № 755/17944/18 (провадження № 61-17511св19) зроблено висновок, що «однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір.

Суд погоджується з доводами позивача в частині застосування до виниклих правовідносин правового висновку Верховного Суду у справі № 369/8077/19 в частині того, що боржник не є абсолютно вільним у обранні віріантів власної поведінки, його дії не повинні призводити до такого стану, у якому він ставатиме неплатоспроможним перед своїми кредиторами. Відповідачами не доведено, що відчуживши квартиру, ОСОБА_4 як боржник перед ОСОБА_3 залишився платоспроможним.

При зверненні з позовом ОСОБА_3 зазначив, що оспорюваний договір дарування укладений з метою уникнення ОСОБА_4 відповідальності за невиконання своїх зобов`язань з повернення позики. За рахунок реалізації належного йому майна, а саме спірної квартири можливо було б частково або повністю погасити суму заборгованості.

Встановлені в ході розгляду справи обставини, дозволяють зробити висновок, що оспорюваний Договір дарування квартири є фраудаторним, тобто вчинений на шкоду кредитору.

Так, до обставин, які дозволяють кваліфікувати оспорюваний договір, як фраудаторний, відносяться:

- дарувальник ОСОБА_4 безоплатно передав належне йому майно члену своєї сім`ї - дочці ОСОБА_5 ;

- відповідачу було відомо про існування цивільної справи № 534/124/21 та наявності заборгованості перед ОСОБА_3 у значному розмірі;

- факт укладення між відповідачами спірного договору дарування свідчить про те, що його сторони діяли очевидно недобросовісно та зловживали правами, оскільки вчинили оспорюваний договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора;

- спірний договір дарування квартири направлений на недопущення звернення стягнення на майно, яке було у власності ОСОБА_4 ;

- після укладення спірного договору дарування квартири, відповідач продовжує бути зареєстрованим у зазначеній квартирі. Належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача, що ОСОБА_4 продовжує проживати за місцем реєстрації, тобто користується квартирою, що додатково вказує на фіктивність укладеного спірного договору дарування квартири, відповідачами не надано. Довідку громадської організації товариства садоводів «Коноплянка» від 16.09.2024 суд оцінює критично, оскільки з її змісту незрозуміло, чи постійно ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_3 , чи ні.

Підсумовуючи, суд вважає, що оспорюваний правочин дійсно вчинений з прихованими намірами, всі його сторони є родичами: батько та донька, місце проживання зазначених осіб зареєстровано в квартирі АДРЕСА_4 , тобто вони заздалегідь знали, що цей правочин вчинений з метою приховування майна від реалізації в рахунок виконання в майбутньому судового рішення у справі № 534/124/21 від 03.06.2022 про стягнення з боржника ОСОБА_4 грошових коштів на користь ОСОБА_3 . Фактично майно з сім`ї боржника не вибуло. З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсними.

На підставі ч. 1ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1211, 20 грн. по 605 грн. 60 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 263, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального кругу Полтавської області Куц Сергій Миколайович, Горішньоплавнівський відділ державної виконавчої служби в Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання недійсним договору дарування квартири - задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_4 , укладений 29.03.2021 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений 29.03.2021 приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Куцом Сергієм Миколайовичем та зареєстрований за № 849.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ;

Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 .

ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 .

Треті особи: приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального кругу Полтавської області Куц Сергій Миколайович, адреса робочого місця: вул. Добровольського, буд. 35, м. Горішні Плавні, Кременчуцький район, Полтавська область, 39800.

Горішньоплавнівський відділ державної виконавчої служби в Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ 34739122, адреса: вул. Строни, буд. 6, м. Горішні Плавні, Кременчуцький район, Полтавська область, 39800.

Суддя Д.Ю. Комарова

Повний текст рішення складено 20.12.2024.