Рішення

від 24.12.2024 по справі 638/15654/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/15654/24

Провадження № 2/638/5732/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Рудської В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області в особі начальника Борівської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, -

встановив:

Адвокат Мальцева Галина Юріївна звернулась до Дзержинського районного суду м.Харкова в інтересах ОСОБА_1 із позовом до Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області в особі начальника Борівської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, в якому просить визнати за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на: транспортний засіб марки КІА Cerato, тип легковий седан-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , чорного кольору, 2007 року випуску; житловий будинок з прибудовами під літ. «А», одноповерховий, з надвірними будівлями: п`ять сараїв під літ. «Е», «К», «Л», «М», «Н», погріб під літ. «Г», гараж під літ. «Ж», вбиральня під літ. «3» тимчасова, літня кухня під літ. «Б», душ під літ. «О», огорожа №2, 3, колодязь №1, загальною площею 55,7 кв.м, житловою 28,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 6321055100:04:003:0018, площею 0,15 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 6321055100:04:003:0019 площею 0,1193 газ цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/3 частку житлового будинку, загальною площею 72,6 кв.м., житловою площею 34,8 кв.м, з побутово-господарськими будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік позивача - ОСОБА_4 , про що 05.08.2021 року складено відповідний актовий запис №217 Борівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків). Позивч на дату смерті чоловіка проживала разом із ним за адресою: АДРЕСА_2 , а отже позивачем спадщину прийнято в порядку ст.1268 ЦК України. Діти померлого - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не прийняли спадщину шляхом подачі до нотаріуса заяви про відмову від прийняття спадщини на користь позивача. У приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської обалсті Бондаренко Олени Василівни була заведена спадкова справа, що зареєстрована в Спадковому реєстрі за №6857/1034 02.11.2021 року. Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно у вигляді: транспортного засобу марки КІА Cerato, тип легковий седан-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , чорного кольору, 2007 року випуску; житлового будинку з прибудовами під літ. «А», одноповерховий, з надвірними будівлями: п`ять сараїв під літ. «Е», «К», «Л», «М», «Н», погріб під літ. «Г», гараж під літ. «Ж», вбиральня під літ. «3» тимчасова, літня кухня під літ. «Б», душ під літ. «О», огорожа №2, 3, колодязь №1, загальною площею 55,7 кв.м, житловою 28,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки з кадастровим номером 6321055100:04:003:0018, площею 0,15 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки з кадастровим номером 6321055100:04:003:0019 площею 0,1193 газ цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/3 частки житлового будинку, загальною площею 72,6 кв.м., житловою площею 34,8 кв.м, з побутово-господарськими будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Однак нотаріус не має можливості оформити позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом на вищезазначене майно у зв`язку із припиненням нотаріальної діяльності через початок повномаштабної військової агресії російської федерації проти України та введення в Україні воєнного стану. Позивач неодноразово зверталась до нотаріуса щодо оформлення спадкових прав, а також до Міністерства юстиції України та до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, проте отримала відповіді, що доки не буде вирішено питання передачі незакінчених спадкових справ, отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину неможливе. Зазначена обставина стала підставою звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 30.08.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.10.2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач (її представник) не з`явились, представник позивача надала до суду заяву, в якій просила справу розглянути у її відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд повідомлявся, надав до суду заяву, в якій не заперечував проти задоволення вимог позову та просив справу розглянути у відсутність представника Борівської селищної ради.

Треті особи в судове засідання не з`явились, про розгляд повідомлялись, надали до суду заяви, в яких не заперечували проти задоволення позовних вимог, просили справу розглянути у їх відсутність.

У відповідності до ч.1, 3, 4 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи.

Суд, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, безпосередньо дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх кожний окремо та у сукупності й взаємозв`язку, дійшов наступного.

Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.

Так судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою також була зареєстрована ОСОБА_1 - дружина спадкодавця.

02 листопада 2021 року приватним нотаріусом Бондаренко О.В. за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 заведена спадкова справа за №177/2021.

З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_4 інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає, окрім позивача, яка є спадкоємцем першої черги. Діти спадкодавця - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 ..

Вищевказані факти підтверджуються: даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 05.08.2021 року, даними свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 05.10.1974 року, довідкою про фактичне (спільне) проживання громадян на день смерті №04/923 від 12.07.2024 року, витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №67098966 від 02.11.2021 року, даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 25.07.1975 року, даними про свідоцтво про народження від 05.12.1979 року.

За життя ОСОБА_4 на праві власності належало наступне майно: транспортний засіб марки КІА Cerato, тип легковий седан-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , чорного кольору, 2007 року випуску; житловий будинок з прибудовами під літ. «А», одноповерховий, з надвірними будівлями: п`ять сараїв під літ. «Е», «К», «Л», «М», «Н», погріб під літ. «Г», гараж під літ. «Ж», вбиральня під літ. «3» тимчасова, літня кухня під літ. «Б», душ під літ. «О», огорожа №2, 3, колодязь №1, загальною площею 55,7 кв.м, житловою 28,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 6321055100:04:003:0018, площею 0,15 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 6321055100:04:003:0019 площею 0,1193 газ цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/3 частку житлового будинку, загальною площею 72,6 кв.м., житловою площею 34,8 кв.м, з побутово-господарськими будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Зазначене вище підтверджується даними свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.08.2015 року №1272, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №42969471 від 28.08.2015 року, даними свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.08.2015 року №1275, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №42970322 від 28.08.2015 року, даними свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.08.2015 року №1278, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №42970907 від 28.08.2015 року, Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №390634358 від 12.08.2024 року, даними свідоцтва про право власності на житло від 18.12.2002 року №135, даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців)

За правилами ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.

У той же час кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (частина друга статті 1258 ЦК України).

Стаття 1261 ЦК України встановлює, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частина 5 ст.1268 ЦК України передбачає, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

За змістом частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 ЦК України).

За змістом частин 1 та 3 статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації .

Суд зазначає, що ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом першої черги своєчасно, відповідно до ст.1269 ЦК України подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

При цьому з матеріалів позову вбачається, що позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво право на спадщину за законом, оскільки діяльність приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Бондаренко О.В. була припинена з 02.09.2022 року. Документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса ОСОБА_5 до Харківського обласного державного нотаріального архіву не передавались.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає прямо із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача, а тому вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ст.89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову знайшли своє підтвердження, суд ухвалює рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» при пред`явленні позову та ухваленні рішення за вимогами про право спадкоємців на майно, судовий збір визначається судом, виходячи із загальної вартості майна, і витрати на його оплату покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки.

Враховуючи викладене, судові витрати, понесені позивачем при розгляді справи в суді, необхідно залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10-13, 76-81, 133-141, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області в особі начальника Борівської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на:

-транспортний засіб марки КІА Cerato , тип легковий седан-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , чорного кольору, 2007 року випуску;

-житловий будинок з прибудовами під літ. «А», одноповерховий, з надвірними будівлями: п`ять сараїв під літ. «Е», «К», «Л», «М», «Н», погріб під літ. «Г», гараж під літ. «Ж», вбиральня під літ. «3» тимчасова, літня кухня під літ. «Б», душ під літ. «О», огорожа №2, 3, колодязь №1, загальною площею 55,7 кв.м, житловою 28,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку з кадастровим номером 6321055100:04:003:0018, площею 0,15 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку з кадастровим номером 6321055100:04:003:0019 площею 0,1193 газ цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

-1/3 частку житлового будинку, загальною площею 72,6 кв.м., житловою площею 34,8 кв.м, з побутово-господарськими будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 03.01.2025 року.

Сторони та інші учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ;

відповідач: Борівська селищна рада Ізюмського району Харківської області, ЄДРПОУ 04397939, Харківська область, Ізюмський район, смт.Борова, вул.Центральна, буд.1;

треті особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_7 , АДРЕСА_3 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , рнокпп НОМЕР_8 , АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк