Рішення

від 03.10.2024 по справі 758/13818/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/13818/21

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької Ольги Володимирівни, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРСОР-АВТО», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Романа Олеговича, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Гаражний кооператив «Вікторія», про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2021 року Київська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької Ольги Володимирівни, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРСОР-АВТО», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Романа Олеговича, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44515885 від 10.12.2018 на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1716865080000, за ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №48499955 від 03.09.2019 на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1716865080000, за ОСОБА_2 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50725364 від 20.01.2020 на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1716865080000, за ТОВ «КУРСОР-АВТО»;

- зобов`язати ТОВ «КУРСОР-АВТО» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 39,7 кв. м на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005), та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан;

- судові витрати покласти солідарно на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель, які перебувають у власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що 10.12.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44515885, яким за ОСОБА_1 зареєстровано приватну власність на об`єкт нерухомого майна на АДРЕСА_1 , а саме гараж, ряд № НОМЕР_1 .

В подальшому, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалкою Р.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №48499955 від 03.09.2019, яким право приватної власності на зазначений об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_2 , а 20.01.2020 - рішення №50725364, яким право власності на це ж майно зареєстровано за ТОВ «КУРСОР-АВТО».

Згідно з нормами чинного законодавства України, які регулюють правовідносини в сфері землекористування, розпорядження землями комунальної власності міста Києва, у тому числі надання земельних ділянок у власність чи користування, відноситься до виключних повноважень Київської міської ради як колегіального органу.

Разом із цим, Київська міська рада жодних рішень щодо передачі спірної земельної ділянки під будівництво ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 , ні ТОВ «КУРСОР- АВТО», ні іншим особам у власність чи користування не приймала.

Таким чином, вказані обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_1 здійснив самочинне будівництво об`єкта нерухомого майна на зазначеній вище земельній ділянці, яка належить на праві власності територіальній громаді міста Києва, та на підставі неналежних документів здійснив реєстрацію самочинно збудованого нерухомого майна.

Відповідно до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради №16/890 від 25.09.2003, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 31.01.2020 проведено обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 (обліковий код земельної ділянки: 91:066:0005), за результатами якого встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розташовані індивідуальні збірно-розбірні та цегляні гаражі гаражного автокооперативу «Вікторія» у загальній кількості 327 одиниць, двоповерхова будівля мийки автомобілів та будівля охорони, про що складено акт обстеження №20-0050-07.

Отже, стверджує позивач, вищевказані факти свідчать про намагання ОСОБА_1 в незаконний спосіб заволодіти землями комунальної власності, які належать територіальній громаді міста Києва згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

Враховуючи вищевикладені обставини, Київська міська рада не погоджується з діями приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Комарницької О.В. та Падалки Р.О. та вважає їх такими, що прийняті у спосіб, який суперечить нормам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а записи про реєстрацію права власності на об`єкт майна - такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Щодо неправомірних дій приватних нотаріусів та скасування їхніх рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень позивач зазначає, що всупереч пункту 3 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» приватним нотаріусом Комарницькою О.В. не було зроблено обов`язковий запит до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо правомірності посвідченого права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 , а тому рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень як нотаріуса Комарницької О.В., так і нотаріуса Падалки Р.О., є незаконними та такими, що прийняті з порушенням норм законодавства з питань вчинення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і підлягають скасуванню.

Щодо самочинного будівництва, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан позивач зазначає, що право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених статтями 26 - 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Листом Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» №062/14-14547 (И-2019) від 29.10.2019 повідомлено, що згідно з даними реєстрових книг КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» за адресою АДРЕСА_1 не проводилась реєстрація права власності на гараж, ряд № НОМЕР_1 в ГАК «Вікторія».

Листом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №073-1066 від 24.01.2020 повідомлено, що Департаментом за адресою АДРЕСА_1 будь-які дозвільні документи, що дають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та засвідчують готовність до експлуатації об`єкта будівництва (гаражних боксів), не видавались та не реєструвались.

Отже, вказує позивач, в діях ТОВ «КУРСОР- АВТО», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наявні ознаки самовільного зайняття земельної ділянки на АДРЕСА_1 .

Оскільки земельна ділянка на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005) у Подільському районі міста Києва не була відведена у відповідності до вимог законодавства для будівництва об`єктів нерухомого майна, таке майно підлягає знесенню.

Таким чином, у відповідності до вимог ст. 152 ЗК України особа, що використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої (власника земельної ділянки), повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд за власний кошт.

Ухвалою суду від 01.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, надано відповідачам строк для подання відзиву на позов.

24.01.2022 представник відповідача-5 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р.О. - адвокат Волинець В.В. подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на наступне.

Оскаржувані у позові реєстраційні дії приватного нотаріуса Падалки Р.О. у цій справі стосуються об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 171686508000 «гараж, ряд № НОМЕР_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1».

У ході прийняття цього рішення відповідач-5 діяв відповідно до вимог та порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно, що передбачений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон).

Вказаний порядок реєстрації регламентований п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону, відповідно до якого державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Враховуючи той факт, що запис про об`єкт нерухомості уже був внесений до Державного реєстру речових прав, для вчинення даної реєстрації згідно зі ст. 27 Закону реєстратору подається договір, предметом якого є нерухоме майно - гараж.

У ході прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №48499955 від 03.09.2019 відповідач-5 керувався наведеними вище положеннями Закону.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено законом.

Державна реєстрація права власності на гараж № НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1, здійснена на підставі поданого заявником договору купівлі-продажу гаражу, серія та номер: 5212, виданий 03.09.2019, видавник: Падалка Р.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, про що наявні відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, встановивши повноту, правильність та належність документів, поданих для реєстрації права на гараж відповідно до Закону, та прийшовши до висновку про відсутність підстав для зупинення чи відмови у реєстрації, відповідач-5 правомірно та законно прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №48499955 від 03.09.2019.

Щодо позовних вимог в частині скасування рішення відповідача-5 №50725364 від 20.01.2020 про реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ТОВ «КУРСОР- АВТО», представник відповідача-5 звертає увагу на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Постанова №1127).

Вказана постанова конкретизує особливості державної реєстрації права власності на нерухоме майно залежно від виду цього майна, часу та способу його створення, набуття.

Частиною першою Постанови №1127 визначено, що цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

У ході прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50725364 від 20.01.2020 відповідач-5 слідував вимогам та порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно, що передбачений Постановою №1127, з урахуванням особливостей реєстрації права власності при внесенні майна у статутний капітал.

Вказаний порядок реєстрації регламентований п. 48 Постанови №1127, у якому зазначено, що для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються:

1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.

Справжність підписів на акті приймання-передачі майна або іншому документі, що підтверджує факт передачі такого майна, засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат»;

3) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою);

4) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності).

Оскільки відомості про гараж, що передавався у статутний капітал, уже були внесені до Державного реєстру прав, гараж не перебував у спільній власності та передавався фізичною особою, для вчинення даної реєстрації згідно з п. 48 Постанови реєстратору подається акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.

У ході прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50725364 від 20.01.2020 відповідач-5 керувався наведеними вище положеннями Постанови №1127 як спеціального акту законодавства.

Відповідно до п. 40 Постанови №1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Для державної реєстрації права власності на гараж № НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1, заявником були подані: акт приймання-передачі нерухомого майна в рахунок внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРСОР- АВТО» (код ЄДРПОУ 25641148), серія та номер: 7941, 7942, виданий 18.12.2019, видавник Падалка Р.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; додаток до вказаного акту приймання-передачі, серія та номер 183, 184, виданий 16.01.2020, видавник: Падалка Р.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

Встановивши повноту, правильність та належність документів, поданих для реєстрації права на гараж відповідно до Постанови №1127, та прийшовши до висновку про відсутність підстав для зупинення чи відмови у реєстрації, відповідач-5 правомірно та законно прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50725364 від 20.01.2020.

При цьому представник відповідача-5 також звертає увагу на те, що п. 14 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає реєстрацію на підставі «інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно».

Такими «іншими документами» якраз і є перелік документів, визначених Постановою №1127 для спеціально визначених Постановою видів реєстрації.

Щодо доводів позивача про те, що при реєстрації права власності на спірний об`єкт за ОСОБА_1 нотаріусом в порушення п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону не було зроблено обов`язковий запит до КП «Київське міське БТІ» щодо правомірності посвідченого права власності за ОСОБА_1 , представник відповідача-5 зазначив, що позивачем, з огляду на зроблені ним виділення по тексту цитованої норми, залишено поза увагою ту частину норми статті п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону, у якій зазначено умови її застосування, а саме:

«Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії».

Тобто, відповідні запити повинні здійснюватися реєстратором лише у разі, якщо такі відомості необхідні реєстратору для проведення державної реєстрації прав, доступ до відповідних документів чи відомостей відсутній, вони не подані заявником або відсутні у державних реєстрах.

В описаних у пунктах 1, 2 відзиву процедурах реєстрації, що передбачені чинним законодавством, відсутні відомості про необхідність подання «обов`язкового запиту до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо правомірності посвідченого права власності».

При цьому позивачем не вказується і те, яка саме норма законодавства визначає обов`язок відповідача-5 подавати такий запит до зазначеного комунального підприємства.

Враховуючи це, доводи позивача про нібито порушення відповідачем-5 п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону не відповідають чинному законодавству, ґрунтуються виключно на власних припущеннях позивача та не підтверджені жодними доказами, а отже, не можуть братися до уваги судом.

Крім того, представник відповідача-5 зазначає, що позивач при викладенні міркувань про підстави скасування рішень нотаріусів не встановив зв`язку між наведеними формулюваннями та конкретними положеннями законодавства про державну реєстрацію, а також не описав, яким чином так звані «обхід закону», «надання документів, що не відповідають вимогам законодавства» та «неправомірне набуття майна у власність» стосуються дій відповідача-5, який у зазначених відносинах виступає державним реєстратором та діє виключно на підставі, у межах і у спосіб, що передбачений законодавством.

В обґрунтування позову позивач неодноразово зазначає про нібито незаконне заволодіння земельною ділянкою та самочинне будівництво на ній гаража, щодо якого відповідачем-5 проводилася реєстрація прав, у зв`язку з чим рішення відповідача-5 про реєстрацію прав нібито є незаконним та підлягає скасуванню.

Водночас, відповідач-5 у своїх діях керувався чинним законодавством у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та не має відношення до стверджуваного позивачем заволодіння земельними ділянками та самочинного будівництва.

Таким чином, позивач всупереч положенням ст. 81 ЦПК України не довів з посиланнями на конкретні норми законодавства та належні докази, у чому саме полягала стверджувана неправомірність, незаконність чи протиправність дій відповідача-5, які саме порушення яких норм законодавства були допущені відповідачем-5 та якими є нормативні та фактичні підстави для скасування рішення відповідача-5 про реєстрацію прав.

З огляду на наведене, представник відповідача стверджує, що вимоги позивача є незаконними, необґрунтованими та безпідставними, не підтверджені належними доказами, у зв`язку з чим він просить відмовити у їх задоволенні.

14.02.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву від ТОВ «КУРСОР-АВТО» (відповідача-4), у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, вказуючи на наступне.

Щодо державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 .

Відповідно до наданої позивачем інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на об`єкт нерухомого майна на АДРЕСА_1 , а саме на гараж № НОМЕР_2 , ряд № НОМЕР_1 було зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. за ОСОБА_1 на підставі:

- технічного паспорту, виданого 28.11.2018, видавник: ТОВ «Бюро технічної інвентаризації»;

- інформаційної довідки, серія та номер: ГЖ-2018 №4299, виданої 29.11.2018, видавник: КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації»;

- довідки, серія та номер 45, виданої 22.11.2018, видавник: ГАК «Вікторія»;

- довідки, серія та номер 44, виданої 22.11.2018, видавник: ГАК «Вікторія».

Згідно з п.8 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 28.06.1991 «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов`язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів» у справах про право на пай і на гараж судам належить виходити з того, що член ГБК, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому в користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатись ним на свій розсуд - продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчиняти відносно нього інші угоди, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію» член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.

У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Відповідно до довідки №44 від 22.11.2018 станом на 2015 рік ОСОБА_1 сума паю в розмірі 1500 грн. сплачена гаражному кооперативу в повному обсязі.

Таким чином, ОСОБА_1 , як член автогаражного кооперативу «Вікторія», яким пай внесено повністю, зареєстрував право власності на гараж у відповідності до вимог діючого законодавства.

При цьому надані ОСОБА_1 для державної реєстрації права власності довідки ГАК «Вікторія» про його членство в кооперативі та внесення ним пайового внеску в повному обсязі є такими, що відповідають вимогам п. 81 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Порядок).

Крім того, представник відповідача-4 вказує на безпідставність доводів позивача про те, що нотаріусом Комарницькою О.В. при реєстрації права власності за ОСОБА_1 було порушено п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з огляду на те, що серед документів, визначених Порядком, такий документ, як довідка органу технічної інвентаризації щодо правомірності посвідчення права власності, відсутній.

Щодо державної реєстрації права власності на гараж за ОСОБА_2 та ТОВ «КУРСОР-АВТО» відповідач-4 зазначає наступне.

Відповідно до п.7 Порядку №1127 для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.

Згідно з п.14 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються:

1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.

3) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою);

4) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності) .

Справжність підписів на акті приймання-передачі майна або іншому документі, що підтверджує факт передачі такого майна, засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до наданої позивачем інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності ТОВ «КУРСОР-АВТО» на гараж було зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалкою Р.О. на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна в рахунок внеску до статутного капіталу ТОВ «КУРСОР-АВТО», серія та номер 7941, 7942, виданого 18.12.2019, видавник: Падалка Р.О. , та додатку до такого акту, серія та номер: 183, 184, виданого 16.01.2020, видавник: Падалка Р.О .

При цьому, зважаючи на те, що право власності на гараж вже було зареєстроване в Державному реєстрі прав за фізичною особою ОСОБА_1 та не перебувало у спільній власності, інших документів для реєстрації права власності ОСОБА_2 та в подальшому ТОВ «КУРСОР-АВТО», ніж ті, що були надані державному реєстратору, на вказаний гараж не вимагалося.

Таким чином, жодних порушень при державній реєстрації права власності ТОВ «КУРСОР- АВТО» на гараж, що розташований в гаражному автокооперативі «Вікторія» на АДРЕСА_1 , допущено не було.

ТОВ «КУРСОР-АВТО» є правомірним володільцем та законним набувачем прав на зазначений гараж, у зв`язку з чим доводи позивача про незаконну реєстрацію прав власності на гараж за ним є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо самочинного будівництва, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан відповідач зазначив таке.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань гаражний автокооператив «Вікторія» було створено 04.06.1997.

Діяльність кооперативів у ті часи регулювалась Законом СРСР №8998-11 від 26.05.1988 «Про кооперацію в СРСР».

Відповідно до статті 11 вказаного Закону кооператив організовується за бажанням громадян виключно на добровільних засадах.

У разі, коли для діяльності кооперативу потрібні ділянка землі чи інші природні ресурси, для його реєстрації необхідна згода на їх надання відповідного державного органу, землевласника, землекористувача або первинного користувача іншими природними ресурсами.

Отже, зазначає відповідач, реєстрація гаражного автокооперативу «Вікторія» на АДРЕСА_1 без надання згоди відповідного державного органу на надання земельної ділянки для забезпечення діяльності кооперативу за вказаною адресою була б неможливою, а за відсутності доказів на підтвердження протилежного, законність користування гаражним кооперативом «Вікторія» земельною ділянкою №91:066:0005 (що між іншим підтверджується витягом з бази даних міського земельного кадастру) на момент будівництва гаражів є безспірним фактом.

Таким чином, зважаючи на те, що реєстрація гаражного автокооперативу «Вікторія» могла мати місце лише за умови надання згоди відповідного державного органу, землевласника або землекористувача на користування земельною ділянкою за адресою реєстрації кооперативу ( АДРЕСА_1 ), а доказів на підтвердження протилежного позивачем не надано, а також беручи до уваги, що спорудження та експлуатація гаражів є основним напрямком діяльності гаражного кооперативу та безпосередньою підставою його створення, будівництво гаража № НОМЕР_2 в ряду № НОМЕР_1 в гаражному автокооперативі «Вікторія» перебувало в межах правового поля того часу, не є самочинним будівництвом та не підлягає знесенню з підстав, вказаних позивачем у позовній заяві.

Крім того, відповідач вказує на пропуск позивачем строку позовної давності, стверджуючи, що про розташування гаражів на спірній земельні ділянці Київській міській раді достовірно було відомо принаймні з 2013 року, оскільки 23.10.2013 нею приймалося відповідне рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки для обслуговування та експлуатації гаражів та автостоянки.

Відповідач ОСОБА_2 у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою суду від 17.08.2022 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів по справі та витребувано у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) копію реєстраційної справи щодо спірного об`єкта нерухомого майна.

Цією ж ухвалою судом залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Гаражний кооператив «Вікторія».

22.09.2022 на виконання ухвали суду Департаментом з питань реєстрації надано відповідні матеріали реєстраційної справи.

Ухвалою суду від 27.09.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

19.01.2023 представником відповідача-4 подано до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

11.04.2023 представник відповідача-4 надала до суду додаткові письмові пояснення, у яких вказала на безпідставність доводів позивача, посилаючись на відповідні правові позиції Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.

04.10.2023 до суду надійшла письмова заява від ОСОБА_1 (відповідача-1), у якій він повідомив суду, що приватизація спірного гаража здійснювалася не особисто ним, а приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В., на підставі документів, наданих ним нотаріусу згідно вимог чинного законодавства. Крім того, у поданій заяві відповідач-1 зазначив, що на даний час він уже не є власником спірного гаража, оскільки такий об`єкт нерухомості ще 20.01.2020 був відчужений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалкою Р.О. громадянину ОСОБА_2

17.01.2024 представником відповідача-4 було подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом та постановлення ним рішення у справі №758/27/21.

З огляду на те, що в подальшому таке клопотання представником відповідача-4 підтримано не було, а 14.05.2024 Верховним Судом прийнято постанову у справі №758/38/21, за аналогічними позовними вимогами Київської міської ради, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі до розгляду справи №758/27/21, у зв`язку з чим при ухваленні даного судового рішення постановив у задоволенні вказаного клопотання представника відповідача-4 відмовити.

21.02.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької О.В. (відповідача-2), поданий її представником - адвокатом Рибченко Н.М.

Матеріалами справи підтверджується, що про розгляд справи нотаріус Комарницька О.В. повідомлялася судом шляхом направлення СМС-повісток на відомий її абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_3 , а також на цей же номер у додатку «Viber».

З огляду на наведене, з метою забезпечення принципу змагальності сторін, встановленого ст. 12 ЦПК України, суд вважає за можливе прийняти до розгляду відзив на позовну заяву відповідача-2.

При цьому судом також враховується, що жодних заперечень щодо прийняття відзиву відповідача-2 від інших учасників справи до суду не надходило, а 29.04.2024 представником позивача подано відповідь на такий відзив.

Як вбачається зі змісту відзиву, відповідач-2 заперечує проти заявлених до неї вимог у повному обсязі та вважає їх необґрунтованими, виходячи із наступного.

Згідно доданої до позовної заяви Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів індексний номер 269627934 від 09.08.2021, нотаріусом Комарницькою О.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44515885 від 10.12.2018, на гараж 16/1 ряд НОМЕР_1 загальною площею 39,7 кв.м за адресою об`єкта: АДРЕСА_1.

Право власності на гараж було зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі:

- технічного паспорта, серія та номер: б/н, виданого 28.11.2018: видавник: ТОВ Бюро технічної інвентаризації», інвентаризаційна справа №K-11/16/1;

- довідки, серія та номер: 45, виданої 22.11.2018, видавник Гаражний автокооператив «Вікторія»;

- інформаційної довідки, серія та номер: ГЖ-2018 №4299, виданої 29.11.2018, видавник: Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації»;

- довідки, серія та номер: 44, виданої 22.11.2018, видавник: Гаражний автокооператив «Вікторія».

Довідкою Гаражного автокооперативу «Вікторія» №44 від 22.11.2018 підтверджується, що гараж № НОМЕР_2 в ряду № НОМЕР_1 побудований господарчим способом та введений у експлуатацію. Сума паю в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. станом на 2015 рік сплачена в повному обсязі.

Отже, відповідач-1 є власником гаражного боксу № НОМЕР_2 , ряд № НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою №44 від 22.11.2018 за рішенням Київської міської ради №342/9830 від 23.10.2013 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гаражному автокооперативу «Вікторія» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою на АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 1,45 га для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки.

У довідці №45 від 22.11.2018 зазначено, що згідно витягу з технічної документації земельна ділянка, на якій розташований автокооператив «Вікторія», зареєстрована в Головному Управлінні земельними ресурсами під кадастровим номером 8000000000:91:066:0005, площа земельної ділянки складає 14 548 кв.м.

Обставини щодо відведення земельної ділянки для будівництва гаражів підтверджуються наступними рішеннями, прийнятими позивачем:

- рішенням про відведення земельної ділянки та зобов`язання забудовників завершити до 1990 року організацію відкритої автостоянки, будівництво та здачу в експлуатацію блокованих одно-дво поверхових кооперативних гаражів на 300 машиномісць на АДРЕСА_1, прийнятим виконкомом Київської міської ради 31.03.1988 за №316;

- розпорядженням Київського міського голови №969-2 від 03.08.2001 про погодження місць розташування об`єктів, пунктом 10 якого погоджено гаражному кооперативу місце розташування автостоянки на АДРЕСА_1 на землях міської забудови орієнтовною площею 1,045 га та приєднано об`єкт до інженерних мереж міста;

- рішенням Київської міської ради №342/9830 від 23.10.2013 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки гаражному автокооперативу АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки.

Отже, гаражний автокооператив «Вікторія» з 1988 року є користувачем земельної ділянки площею 1,4548 га (обліковий код 91:066:0005) на АДРЕСА_1 , для обслуговування існуючих гаражів та автостоянки, таке користування є безперервним та відкритим. Доказів зворотного, зокрема, будь-яких порушень законодавства щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням не зафіксовано.

28.11.2018 Київським міським бюро технічної інвентаризації було проведено інвентаризацію гаража НОМЕР_2 в ряду № НОМЕР_1 на АДРЕСА_1, про що складено технічний паспорт на гараж.

Зазначені вище документи підтверджують, що гараж № НОМЕР_2 , ряд № НОМЕР_1 на АДРЕСА_1, був збудований господарським способом та введений в експлуатацію на підставі діючих на той час дозвільних документів, що спростовує доводи позивача щодо самочинного будівництва вказаного гаража.

Крім того, відповідач-2 стверджує, що позивачем не наведено жодного обґрунтування тієї обставини, що державна реєстрація права власності на збудований та введений в експлуатацію гараж на відведеній позивачем для цієї мети земельній ділянці порушує його права та охоронювані законом інтереси.

Зокрема, відповідач-1, у відповідності до норм Закону України «Про кооперацію» та інших норм чинного законодавства в сфері власності, сплатив суму паю у повному розмірі та став власником гаража № НОМЕР_2 , ряд № НОМЕР_1 ГАК «Вікторія», а відповідач-2 здійснив дії щодо реєстрації права власності на даний гараж у відповідності до діючого законодавства.

Позивач необґрунтовано зазначає у позовній заяві про порушення відповідачем-2 вимог ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 (далі - Порядок №1127).

Так, відповідно до п. 14 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 41 Порядку №1127 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Відповідно до п. 42 Порядку №1127 для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Пунктом 81 Порядку №1127 визначено, що для державної реєстрації права власності на окремо розташоване індивідуально визначене нерухоме майно (дача, гараж тощо), будівництво яких здійснювалося у результаті діяльності дачного, гаражного чи іншого кооперативу, крім документів, передбачених пунктами 41 і 42 цього Порядку, також подається довідка відповідного кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

Відповідач-2, як державний реєстратор, зареєстрував право власності на гараж № НОМЕР_2 , ряд № НОМЕР_1 в АГК «Вікторія» за відповідачем-1 на підставі довідок №44 від 22.11.2018 та №45 від 22.11.2018, виданих ГАК «Вікторія», якими підтверджується внесення пайового внеску у повному обсязі та адресу розташування АГК « Вікторія »: АДРЕСА_1 .

Згідно витягу з бази даних міського земельного кадастру станом на 13.02.2018 землекористувачем земельної ділянки із кодом ділянки 91:066:0005 на АДРЕСА_1 , площею 14547,93 кв. м., є Гаражний автокооператив «Вікторія».

Вищевказане, на думку відповідача-2, спростовує зазначене позивачем твердження про порушення нею вимог Порядку №1127 та ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Щодо зазначеного позивачем про порушення відповідачем-2 вимог п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у відзиві зазначено наступне.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

22.11.2018 відповідач-2 звернувся із запитом до Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» та отримав відповідь ГЖ-2018 №4299 від 29.11.2018 про те, що гараж № НОМЕР_2 , ряд НОМЕР_1 в ГАК «Вікторія» по АДРЕСА_1 , на праві власності не зареєстрований.

Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не визначено направлення обов`язкового запиту до Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо правомірності посвідченого права власності за відповідачем-1 вищевказаного гаража.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 18 Закону).

На виконання вимог пункту 40 Порядку №1127 відповідач-2 провів державну реєстрацію права власності на гараж за відповідачем-1 на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та вказаним Порядком.

Відповідач-1, як власник гаража № НОМЕР_2 , ряд НОМЕР_1 в ГАК «Вікторія», мав право розпоряджатися своїм майном.

У відзиві відповідач-2 також посилається на те, що позовна заява не містить доводів та обґрунтувань щодо порушення прав позивача прийнятим відповідачем-2 рішенням про реєстрацію права власності за відповідачем-1 та не вказує які саме його права порушені.

Також відповідач-2 вказує на те, що на момент розгляду даної справи спірний гараж не перебуває у власності відповідача-1, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 21.12.2022 у справі №914/2350/18 (914/608/20) (провадження №12-83г21), визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44515885 від 10.12.2018 на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1716865080000, за ОСОБА_1 є неефективним способом захисту, оскільки спірне майно перебуває у власності ТОВ «КУРСОР-АВТО».

Крім того, посилаючись на ряд постанов Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, відповідач-2 зазначає, що вона є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки спір про скасування рішення щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншої особою, за якою зареєстроване речове право на це майно, яким на час розгляду справи є ТОВ «КУРСОР-АВТО».

Також відповідач-2 стверджує про пропуск позивачем строку позовної давності, вказуючи на те, що про факт обізнаності про існування вже збудованих гаражів на спірній земельній ділянці позивачу був відомий щонайменше ще у 2013 році, оскільки рішенням Київської міської ради №342/9830 від 23.10.2013 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки.

У відповіді на відзив відповідача-2 позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, вказуючи на безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача-2.

26.06.2024 до суду надійшло клопотання від представника ТОВ «КУРСОР-АВТО» (відповідача-4) - адвоката Опрі Н.Л., у якому вона просить, із урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові по справі №758/38/21, відмовити в задоволенні позовних вимог Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Комарницької О.В. та Падалки Р.О., а провадження в частині позовних вимог Київської міської ради до ТОВ «КУРСОР-АВТО» закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

22.07.2024 та 03.10.2024 до суду надійшли додаткові письмові пояснення від представника відповідача-2.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В матеріалах справи містяться заяви представників позивача та вдповідача-2 про розгляд справи за їх відсутності.

З огляду на наведене, із урахуванням наявних в матеріалах справи письмових заяв по суті справі, поданих представниками сторін, суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Згідно з ч. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 31.01.2020 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у відповідності до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради №16/890 від 25.09.2003, було проведено обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 (обліковий код земельної ділянки: 91:066:0005), за результатами якого встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розташовані індивідуальні збірно-розбірні та цегляні гаражі гаражного автокооперативу «Вікторія» у загальній кількості 327 одиниць, двоповерхова будівля мийки автомобілів та будівля охорони, про що складено акт обстеження №20-0050-07.

Зокрема, було встановлено, що на вказаній території, у ряді № НОМЕР_1 , знаходиться гараж № НОМЕР_2 , місце розташування якого відповідає об`єкту нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1716865080000.

З інформації, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, позивачем було встановлено, що 10.12.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою Ольгою Володимирівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44515885, яким за ОСОБА_1 зареєстровано приватну власність на об`єкт нерухомого майна на АДРЕСА_1 , а саме гараж, ряд № НОМЕР_1 .

В подальшому, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалкою Романом Олеговичем прийнято два рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі яких право власності на вказаний гараж перейшло до інших осіб, а саме:

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №48499955 від 03.09.2019, яким право приватної власності на зазначений об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_2 ;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50725364 від 20.01.2020, яким право власності на це ж майно зареєстровано за ТОВ «КУРСОР-АВТО».

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що будівництво вищезазначеного гаража та подальша реєстрація права власності на нього за відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а відтак - за ТОВ «КУРСОР-АВТО» відбулися незаконно, оскільки Київська міська рада, яка є єдиним розпорядником земель комунальної власності міста Києва, жодних рішень щодо передачі вказаної земельної ділянки під будівництво жодному із відповідачів чи будь-яким іншим особам не приймала.

Крім того, вказані факти, на думку позивача, свідчать про намагання в незаконний спосіб заволодіти землями комунальної власності, які належать територіальній громаді міста Києва згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

Заперечуючи проти позову, відповідачі у даній справі вказують на безпідставність та необґрунтованість доводів позивача, наведених в обґрунтування позовних вимог, а також зазначають про пропуск позивачем строку позовної давності.

Вирішуючи обґрунтованість доводів та заперечень сторін, наведених ними в обґрунтування їхніх вимог та заперечень, судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 140 Конституції України передбачено, шо місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно зі статтею 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Правовідносини, пов`язані з використанням землі, становлять суспільний інтерес.

Згідно з частиною першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 123 ЗК України врегульовано порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та вказано, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі рішення зазначених органів.

Відповідно до частини другої статті 120 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Частиною першою та четвертою статті 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Як встановлено судом, 03.10.1985 виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів було прийняте рішення №985 «Про будівництво в ХІІ п`ятилітці зблокованих, одно-двоповерхових кооперативних гаражів та відкритих стоянок для транспортних засобів, належних громадянам, на замовлення Київської міської ради добровільного товариства «Автолюбитель УРСР» у відповідності з рішенням виконкому міськради №516 від 17.08.1985 «Про заходи щодо розвитку послуг з ремонту будинків, будівництву споруд для садівничих товариств, гаражів та інших будов за замовленням населення у 1986-1990 роках і в період до 2000 року», згідно з яким планувалося будівництво НОМЕР_4 гаражів.

На підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів №316 від 31.03.1988 «Про будівництво зблокованих, одно-двоповерхових кооперативних гаражів та відкритих стоянок для транспортних засобів, належних громадянам» було прийнято рішення про збільшення кількості місць на автостоянці по АДРЕСА_1 до 500 місць.

З пункту 4.2. рішення №316 від 31.03.1988 вбачається, що виконавчим органом місцевої ради було вирішено зобов`язати забудовника межі земельних ділянок, які відводяться цим рішенням, визначити в ГоловАПУ виконкому міськради після погодження та затвердження в установленому порядку проектної документації.

Судом також встановлено, що по АДРЕСА_1 знаходиться гаражний автокооператив « Вікторія », який створено 04.06.1997, що підтверджується інформацією із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Спірний гараж НОМЕР_2 у ряді АДРЕСА_2 побудовано господарчим способом та введено в експлуатацію, що вбачається із довідки Гаражного автокооперативу «Вікторія» №44 від 22.11.2018.

Згідно з розпорядженням Київського міського голови № 969-г від 03.08.2001 «Про погодження місць розташування об`єктів» гаражному автокооперативу «Вікторія» було погоджено місце розташування автостоянки на АДРЕСА_1 , на землях міської забудови орієнтовною площею 1,045 га, за умови виконання п. 10.1. цього розпорядження.

На підставі рішення Київської міської ради № 342/9830 від 23.10.2013 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гаражному автокооперативу АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки» Гаражному кооперативу «Вікторія» було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 орієнтовною площею 1,45 га в короткострокову оренду на 5 років для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки згідно з планом-схемою. Як вбачається з плану-схеми, обліковий код такої земельної ділянки: 91:066:005к.

На даний час процес оформлення вказаної земельної ділянки не завершений.

Із доданої до позовної заяви Інформаційної довідки №269627934 від 09.08.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається наступне.

10.12.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44515885 від 10.12.2018 16:12:12, згідно з яким власності на гараж, ряд № НОМЕР_1 , загальною площею 39,7 кв.м, за адресою об?єкта: АДРЕСА_3 , було зареєстровано за ОСОБА_1 .

Підставою для реєстрації права власності зазначено:

- технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 28.11.2018: видавник: ТОВ Бюро технічної інвентаризації», інвентаризаційна справа №K-11/16/1;

- довідка, серія та номер: 45, видана 22.11.2018, видавник Гаражний автокооператив «Вікторія»;

- інформаційна довідка, серія та номер: ГЖ-2018 №4299, видана 29.11.2018, видавник: Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації»;

- довідка, серія та номер: 44, видана 22.11.2018, видавник: Гаражний автокооператив «Вікторія».

03.09.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалкою Р.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48499955 від 03.09.2019 15:44:24, згідно з яким право приватної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_2 .

Підставою для державної реєстрації у Реєстрі зазначено:

- договір купівлі-продажу, квартири, серія та номер: 5212, виданий 03.09.2019, видавник: Падалка Р.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

20.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалкою Р.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50725364 від 20.01.2020 18:48:50, згідно з яким право приватної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ТОВ «КУРСОР-АВТО».

Підставою для державної реєстрації у Реєстрі зазначено:

- акт приймання-передачі нерухомого майна в рахунок внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРСОР-АВТО» (код ЄДРПОУ 25641148), серія та номер: 7941, 7942, виданий 18.12.2019, видавник: Падалка Р.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу;

- додаток до акту приймання-передачі нерухомого майна в рахунок внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРСОР-АВТО» (код ЄДРПОУ 25641148), серія та номер: 183, 184, виданий 06.01.2020, видавник: Падалка Р.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

Ці ж обставини підтверджуються матеріалами реєстраційної справи щодо спірного об`єкта нерухомого майна (реєстраційна справа №1716865080000), копії яких було надано до суду Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Із матеріалів вказаної реєстраційної справи встановлено також наступне.

Зі змісту довідки Гаражного автокооперативу «Вікторія» №44 від 22.11.2018 вбачається, що гараж № НОМЕР_2 в ряду № НОМЕР_1 побудований господарчим способом та введений у експлуатацію. Сума паю в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. станом на 2015 рік сплачена в повному обсязі. Довідка видана ОСОБА_1 для оформлення права власності на вищевказаний гараж.

У цій же довідці зазначено, що рішенням Київської міської ради №342/9830 від 23.10.2013 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гаражному автокооперативу «Вікторія» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою на АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 1,45 га для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки.

Як вбачається із довідки Гаражного автокооперативу «Вікторія» №45 від 22.11.2018 , згідно витягу з технічної документації земельна ділянка, на якій розташований автокооператив « Вікторія », зареєстрована в Головному Управлінні земельними ресурсами під кадастровим номером 8000000000:91:066:0005, площа земельної ділянки складає 14 548 кв.м.

Інформаційною довідкою Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» ГЖ-2018 №4299, виданою 29.11.2018, підтверджується, що згідно з даними реєстрових книг Бюро, гараж № НОМЕР_2 , ряд НОМЕР_1 , в ГАК «Вікторія» про АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрований.

На підставі договору купівлі-продажу гаражу від 03.09.2019, укладеного між ОСОБА_1 , як продавцем, та ОСОБА_2 , як покупцем, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалкою Р.О. та зареєстрований в реєстрі за №5212, гараж під номером 16/1, ряд № НОМЕР_1 в гаражному автокооперативі « Вікторія » (Подільський район), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перейшов у власність ОСОБА_2 .

На підставі акту приймання-передачі нерухомого майна в рахунок внеску до статутного капіталу ТОВ «КУРСОР-АВТО» від 20.12.2019 та додатку до акту приймання-передачі нерухомого майна в рахунок внеску до статутного капіталу ТОВ «КУРСОР-АВТО» від 20.12.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалкою Р.О. за реєстровим №7941, 7942 від 16.01.2020, гараж № НОМЕР_2 , ряд № НОМЕР_1 був переданий ОСОБА_2 , як одноосібним власником ТОВ «КУРСОР-АВТО», в рахунок його внеску до статутного капіталу цього товариства на підставі рішення №1/13-12 від 13.12.2019.

Як встановлено судом, спір виник у правовідносинах щодо захисту прав Київської міської ради на земельну ділянку комунальної власності від порушення відповідачами при здійсненні ними, на думку позивача, самочинного будівництва гаража.

Щодо позовних вимог Київської міської ради, пред`явлених до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Київська міська рада, вважаючи, що ОСОБА_1 , а відтак ОСОБА_2 незаконно зареєстрували за собою право власності на гараж на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності, оскільки рада жодних рішень щодо передачі спірної земельної ділянки під будівництво жодному із відповідачів у власність чи користування не приймала, просить суд скасувати рішення приватних нотаріусів Комарницької О.В. та Падалки Р.О. про реєстрацію права власності на спірний гараж за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового інтересу.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною другою статті 376 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

У разі, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

У категорії справ, за обставинами яких певна особа неправомірно зареєструвала право власності на самочинно побудоване майно, неналежною є як вимога про скасування рішення (запису) про реєстрацію права власності, так і вимога про припинення права власності.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 у справі №916/1174/22 (провадження №12-39гс23).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Згідно статті 51 ЦПК України належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Як встановлено судом, на час розгляду даної справи власником спірного гаража є ТОВ «КУРСОР-АВТО».

Разом із цим, позовні вимоги позивачем пред`явлено як до ТОВ «КУРСОР-АВТО», так і до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які були попередніми власниками спірного об`єкта нерухомого майна.

Ураховуючи наведене, з огляду на те, що ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки щодо усунення перешкод у користуванні нею з урахуванням обставин справи є вимога про знесення самочинного будівництва, суд вважає, що належним відповідачем за такою вимогою є власник відповідної забудови, яким на час розгляду даної справи є ТОВ «КУРСОР-АВТО», а не ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 .

На підставі викладеного суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Київської міської ради до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як таких, що пред`явлені до неналежних відповідачів.

Із цієї ж підстави суд відмовляє у задоволенні позовних Київської міської ради, пред`явлених до приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Комарницької О.В. та Падалки Р.О. , з огляду на наступне.

Позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької О.В. №44515885 від 10.12.2018 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р.О. №48499955 від 03.09.2019 та №50725364 від 20.01.2020, вважаючи вказаних нотаріусів належними відповідачами за такими вимогами.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 3 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 07.07.2021 у справі № 369/14294/17, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічна позиція наведена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (пункт 41), від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц (пункт 49), від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц (пункт 50), від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30.01.2019 у справі №552/6381/17 (пункт 38), від 13.03.2019 у справі №757/39920/15-ц (пункт 31), від 27.03.2019 у справі №520/17304/15-ц (пункт 63)).

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 (пункт 36)).

Ураховуючи наведені положення законодавства та судової практики, суд вважає, що зміст і характер правовідносин між учасниками даної справи, який був встановлений судом, підтверджують, що спір у позивача виник із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «КУРСОР-АВТО» щодо правомірності реєстрації за ними права власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1716865080000, та подальшої наявності у зв`язку з цим підстав для звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки за вказаною адресою.

Водночас, як встановлено судом, вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень позивачем пред`явлено до приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Комарницької О.В. та Падалки Р.О., з огляду на те, що саме вони приймали такі рішення, які, на думку позивача, є неправомірними.

Суд враховує, що фізична особа, яка досягла повноліття, у цивільному процесі може бути стороною саме як така особа, а не як нотаріус, державний реєстратор тощо.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не може бути звернена до приватних нотаріусів, яких позивач визначив відповідачами.

Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (пункт 40), від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц (пункт 50), від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30.01.2019 справі №552/6381/17 (пункт 39)).

За таких обставин позовні вимоги Київської міської ради до приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Комарницької О.В. та Падалки Р.О. про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень задоволенню не підлягають у зв`язку з тим, що позов у цій частині пред`явлено до неналежних відповідачів.

Із урахуванням вищевказаного висновку суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, наявні у справі заяви відповідачів про застосування строків позовної давності у даній справі не вирішуються.

Щодо позовних вимог Київської міської ради, пред`явлених до ТОВ «Курсор-Авто», суд зазначає таке.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, передбачені статтею 20 ГПК України.

Згідно з пунктами 1, 6, 15 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Як встановлено судом, спір у даній справі стосується, у тому числі, визнання протиправним і скасування рішення приватного нотаріуса Падалки Р.О. про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (гараж № НОМЕР_2 , ряд № НОМЕР_1 ), розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1716865080000, за ТОВ «КУРСОР-АВТО», а також зобов`язання Товариства звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.

Спір у цій справі є спором про стверджувальне порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичної особи, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, державної реєстрації такого права.

Отже, з огляду на суб`єктний склад, сторін справа в частині позовних вимог Київської міської ради до ТОВ «КУРСОР-АВТО» віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

Подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12.06.2023 у справі №676/7428/19.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що провадження у справі за позовом Київської міської ради до ТОВ «КУРСОР-АВТО» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Усі наведені вище висновки суду узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.05.2024 у справі №758/38/21.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 23, 81, 89, 247, 258, 259, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької Ольги Володимирівни, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Романа Олеговича, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Гаражний кооператив «Вікторія», про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан відмовити.

Провадження у справі за позовом Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРСОР-АВТО» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан закрити.

Роз`яснити Київській міській раді, що розгляд справи за позовом Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРСОР-АВТО» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан віднесено до господарської юрисдикції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Повне найменування сторін та третіх осіб по справі:

позивач:

- Київська міська рада, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141;

відповідачі:

- ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Комарницька Ольга Володимирівна, місцезнаходження: АДРЕСА_5 ;

- ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «КУРСОР-АВТО», місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 2, літ. А, код ЄДРПОУ 25641148;

- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалка Роман Олегович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 17/52, А, оф. 728;

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору:

- Гаражний кооператив «Вікторія», місцезнаходження: м. Київ, проспект Правди, 39, код ЄДРПОУ 24927279.

Суддя О. О. Ковбасюк