Ухвала

від 03.01.2025 по справі 676/7635/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Єдиний унікальний номер судової справи 676/7635/24

Номер провадження 2/462/104/25

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

03 січня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Центр надання адміністративних послуг м. Кам`янець-Подільський, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради про реєстрацію місця проживання дитини за зареєстрованим місцем проживання матері без згоди батька,

встановив:

І. Рух справи.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лесь І. О., 07.11.2024 року (вх. № 31359/24) звернулася у Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області із позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: Центр надання адміністративних послуг м. Кам`янець-Подільський, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради про реєстрацію місця проживання дитини за зареєстрованим місцем проживання матері без згоди батька, у якій просить суд:

-надати дозвіл на реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за зареєстрованим місцем проживання її матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

-судові витрати стягнути з відповідача (а.с. 2-5).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області від 07.11.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Швець О. Д. (а.с. 17-18).

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08.11.2024 року cправу передано за підсудністю до Залізничного районного суду м. Львова (а.с. 20).

Згідно Супровідного листа Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.11.2024 року вказана цивільна справа надійшла у Залізничний районний суд м. Львова 02.12.2024 року (вх. № 26966).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Залізничного районного суду м. Львова від 03.12.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М.

Судом у порядку ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) 02.12.2024 року направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідачів у справі. Також, запит направлявся і відносно позивача у справі.

Відповіді на вказані запити надійшли до суду 03.01.2025 року.

ІІ. Щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду.

Суд перевіривши матеріали позовної заяви, подані документи на представництво інтересів позивача, дійшов наступних висновків.

Так, суд враховує, що відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Однак суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.

ІІІ. Щодо підтвердження представництва.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Разом з тим, виходячи з приписів ст. 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

У розумінні наведеного, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ЦПК України.

Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні із позовною заявою до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області таку підписала представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лесь І. О., також остання підтвердила відповідність копій письмових доказів оригіналу, які знаходяться у позивача, своїм підписом.

На підтвердження представництва інтересів позивача ОСОБА_1 , адвокат Лесь І. О. долучила до матеріалів справи ордер на надання правничої допомоги серії ВІ № 1251335 від 16.10.2024 року (а.с. 7).

Із змісту вказаного ордера вбачається, що такий видано на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги № 15/10 від 15.10.2024 року у Кам`янець-Подільському міськрайонному суді Хмельницької області.

Так, суд вважає необхідним зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Підстави для здійснення адвокатської діяльності передбачені ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до ч. 1 - 3 якої адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Виходячи зі змісту ч. 1, 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (ст. 400? КК України).

Відповідно до п. 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року № 41 (далі - Положення) ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Згідно з п. п 12.4 п. 12 Положення ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів, визначених п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

Вказівка в ордері у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» про те, що правова допомога надається у судах всіх інстанцій є достатнім та необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнту та представляти його інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб`єктної юрисдикції судів.

Зазначеного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі справа № 521/16183/22 (провадження № 61-2060св23) від 17.05.2023 року.

ІV. Підсумки.

Враховуючи, що ордер на надання правничої допомоги серії ВІ № 1251335 від 16.10.2024 року у графі «назва органу, у якому надається правнича допомога» містить вказівку на назву органу, у якому надається правнича допомога, а саме - Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області, відтак вказаний ордер місить уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб`єктної юрисдикції судів у яких адвокат уповноважений надавати правничу допомогу клієнту та представляти його інтереси, отже підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у Залізничному районному суді м. Львова відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.

За таких обставин, з огляду на відсутність документів щодо підтвердження повноважень адвоката Лесь І. О. на представництво інтересів ОСОБА_1 у Залізничному районному суді м. Львова, та документів які б надавали їй право, у розумінні закону, на подання та підписання позовної заяви від імені позивача, позовну заяву слід повернути особі, яка її подавала.

Окремо суд вважає необхідним зазначити, що дана ухвала постановляється з урахуванням періоду перебування судді у відпустці.

На підставі наведеного та керуючись ст. 60, 62, 175, 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Центр надання адміністративних послуг м. Кам`янець-Подільський, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради про реєстрацію місця проживання дитини за зареєстрованим місцем проживання матері без згоди батька - повернути заявнику.

Копію позовної заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

Порядок оскарження ухвали суду та набрання нею законної сили.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко