Рішення

від 25.12.2024 по справі 141/775/24

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 141/775/24

Провадження №2/141/264/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2024 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Слісарчука О.М.,

при секретарі судового засідання Поліщук В.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №141/775/24 за позовом ОСОБА_1 до Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В:

27.11.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивачки ОСОБА_2 , уродженець с. Фронтівка Оратівського району Вінницької області, який до дня смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 . На день смерті у вказаному житловому будинку залишилась проживати дружина ОСОБА_2 (тітка позивачки) - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, відповідно до якого все належне йому майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, та все те, що буде належати йому на день смерті, а також належні йому майнові права та обов`язки належатиме його дружині ОСОБА_3 . Дітей у них не було. Окрім того, ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 шляхом спільного проживання.

ОСОБА_3 також склала заповіт, згідно якого 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , належатиме позивачці ОСОБА_1 . Рідна сестра ОСОБА_3 (мати позивачки) - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та спадщину після її смерті прийняла позивачка в порядку спадкування за законом на підставі ст. 1261 ЦК України.

Після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається із житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташований в АДРЕСА_1 (так вказано у заповіті ОСОБА_2 ), АДРЕСА_2 (так вказано у заповіті ОСОБА_3 ) та АДРЕСА_3 , на яке правовстановлюючі документи відсутні та необхідне впорядкування адресного господарства відносно нумерації будинку.

З метою оформлення спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позивачка звернулась до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 , однак нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та повідомлено, що позивачкою пропущено термін для подачі заяви про прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду з метою визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Позивачка зазначає, що нею з поважних причин було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини, оскільки вона не знала про наявність заповіту, окрім того вона часто хворіє, що унеможливило її прийняти спадщину у встановлені законом строки.

За вказаних обставин, ОСОБА_1 просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою суду від 02.12.2024 відкрито провадження у справі № 141/775/24 та призначено підготовче судове засідання на 18.12.2024.

Підготовче судове засідання, призначене на 18.12.2024, не відбулось та було відкладено на 25.12.2024, оскільки суддя Слісарчук О.М. перебував у щорічній оплачуваній відпустці, згідно наказу про відпустку № 71-В/К від 10.12.2024.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання 25.12.2024 не з`явилась, натомість 16.12.2024 до суду надійшло клопотання позивачки ОСОБА_1 від 13.12.2024 про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області також в підготовче судове засідання не з`явилася, при цьому, до суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов лист, згідно якого Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить суд судові засідання проводити без участі їх представника.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За правилами ч. 4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи та усі зібрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00035117291, виданого 18.02.2022 Оратівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_3 , відомості про батька - ОСОБА_6 , відомості про матір - ОСОБА_7 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_4 , у графі «Батько» зазначено - ОСОБА_6 , у графі «Мати» - ОСОБА_7 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00035095964, виданого 17.02.2022 Оратівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ОСОБА_9 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, про що 04.07.1962 Виконавчим комітетом Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області зроблено відповідний актовий запис № 17. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 ».

Як убачається із свідоцтва про народження (повторно) серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оратівського районного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , батько - ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_4 .

Також, відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 12.07.1973 Оратівською сільською радою Іллінецького району Вінницької області, ОСОБА_12 та ОСОБА_3 12.07.1973 зареєстрували шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 16. Прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_3 ».

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , зареєстрованого Оратівським райвідділом ЗАГС Вінницької області, 13.05.1984 ОСОБА_14 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 12. Прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_1 ».

Як убачається із свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , зареєстрованого Оратівським райвідділом ЗАГСу Вінницької області, 11.02.1992 шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_1 було розірвано, про що зроблено відповідний актовий запис № 07. Прізвище дружини після розірвання шлюбу « ОСОБА_1 ».

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Оратівського району Вінницької області, ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Оратів Оратівського району Вінницької області у віці 78 (сімдесят вісім років) помер ОСОБА_2 .

Згідно довідки Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області № 3115/04.03-06 від 05.11.2024, відповідно до запису в погосподарській книзі № 10 виконавчого комітету Оратівської селищної ради Вінницької області № 656 померлий ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 . На день смерті спадкодавця за вказаною адресою була зареєстрована дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 в смт Оратів Оратівського району Вінницької області у віці 80 (вісімдесят) років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Оратівського районного управління юстиції Вінницької області.

Згідно довідки Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області № 3116/04.03-06 від 05.11.2024, відповідно до запису в погосподарській книзі № 9 виконавчого комітету Оратівської селищної ради Вінницької області № 628 померла ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 . На день смерті спадкодавця за вказаною адресою ніхто не зареєстрований та не проживає.

Окрім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 в с. Оратів Оратівського району Вінницької області у віці 87 (вісімдесят сім) років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8 , виданим Оратівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного ТУЮ у Вінницькій області.

Згідно довідки Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області № 1918/08.01-10 від 28.06.2024, фактичне володіння і управління спадковим майном померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 , яка розпоряджалась особистими речами померлого та обробляла присадибну ділянку.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.06.2022 та зареєстрованого в реєстрі за № 37, ОСОБА_1 , яка є донькою ОСОБА_16 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є спадкоємцем земельної ділянки площею 1,7923 га в межах згідно планом, що розташована на території Сологубівської сільської ради Вінницького (Оратівського) району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки - 0523185200:02:005:0159.

Як убачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 302469792 від 10.06.2022, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,7923 га, що розташована на території Сологубівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер-0523185200:02:005:0159, форма власності - приватна.

Також, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.06.2022 та зареєстрованого в реєстрі за № 44, ОСОБА_1 , яка є донькою ОСОБА_16 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є спадкоємцем житлового будинку з господарськими будівлями під номером АДРЕСА_4 , загальна площа - 60,7 кв.м.

Як убачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 303205349 від 21.06.2022, ОСОБА_1 є власником житлового будинку загальною площею 60,7 кв.м., що розташований в АДРЕСА_4 , форма власності - приватна.

Відповідно до дублікату заповіту (має силу оригіналу), посвідченого 08.12.1984 Оратівською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за № 849, ОСОБА_3 половину житлового будинку з господарськими будівлями, розташованими в АДРЕСА_1 , заповіла ОСОБА_1 .

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 79190586 від 18.11.2024, заповіт заповідача ОСОБА_3 , посвідчений 08.12.1984 Оратівською державною нотаріальною конторою, чинний, номер у Спадковому реєстрі 1261821, номер в реєстрі нотаріальних дій - 849.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 79473455 від 10.12.2024, спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 заведена 18.11.2024 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Кравченко О.В., стан чинний, номер у нотаріуса 114/2024, номер у Спадковому реєстрі 73306275.

З матеріалів спадкової справи №114/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 убачається, що справу розпочато приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Кравченко О.В. 18.11.2024 за заявою ОСОБА_1 .

Постановою приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Кравченко О.В. від 18.11.2024, у зв`язку з тим, що позивачем пропущено встановлений законодавством шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини, а також у зв`язку із відсутністю доказів, що підтверджують фактичне прийняття спадщини, зокрема доказів постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , а саме щодо житлового будинку номер АДРЕСА_1 .

Визначаючись щодо встановлених обставин та заявлених позовних вимог, суд керується наступним.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч.1 ст. 1217 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Відповідно до частин 1-2 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти.

За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.ч. 2-3 ст. 1272 ЦК України).

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.

Згідно диспозиції вказаної норми закону, у разі встановлення поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини, суд визначає додатковий строк спадкоємцю, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як установлено судом та стверджує позивачка у позові, вона не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки їй не було відомо про існування заповіту померлої на її користь й до того ж, вона часто хворіла.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, саме на позивача покладений обов`язок доказування факту поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

Отже, досліджуючи матеріали справи № 141/775/24, в контексті системного аналізу чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та у співвідношенні із наданими позивачем доказами на обґрунтування заявлених позовних вимог, суд доходить висновку про доведеність позивачем поважності причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті своєї тітки ОСОБА_3 , оскільки позивачка не була обізнана про існування заповіту, складеного спадкодавцем на її ім`я.

За вказаних фактичних обставин справи № 141/775/24, оцінюючи надані позивачкою докази в їх сукупності, а також приймаючи до уваги повне і безумовне визнання позову відповідачем та той факт, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб (інших спадкоємців, які прийняли спадщину, ні судом, ні нотаріусом не встановлено), суд доходить переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1216-1217, 1220, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 18, 76-82, 79, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд

У Х В АЛ И В:

Позов задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрованій в АДРЕСА_5 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті тітки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Оратів Вінницької області, тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати залишити без відшкодування.

Копію рішення направити відповідачу згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Рішення суду оформлено та виготовлено 06 січня 2025.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ).

Відповідач: Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області (вул. Героїв Майдану, 78, с-ще Оратів Вінницької області, 22600).

Суддя О.М. Слісарчук