Ухвала

від 03.01.2025 по справі 490/11264/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/11264/24

н\п 1-кс/490/235/2025

03.01.2025

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/11264/24

У Х В А Л А

03 січня 2025 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в Миколаївській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 04.12.2024,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в Миколаївській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 04.12.2024.

Зазначає, що подав до ГУНП в Миколаївській області заяву про вчинення кримінального правопорушення злочинною організацією, яка здійснює шкоду державі з вказівкою на конкретних осіб, які здійснюють фінансово-господарську діяльність в різних містах України. Так зазначив, що посадові особи Міністерства розвитку громад та територій України, в тому числі Міністр - ОСОБА_4 , Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, в тому числі Директор - ОСОБА_5 , Служби відновлення у Миколаївській області, в тому числі Директор - ОСОБА_6 , Служби відновлення у Дніпропетровській області, в тому числі Директор - ОСОБА_7 , посадові особи Миколаївської обласної військової адміністрації, в тому числі Голова - ОСОБА_8 , посадові особи Дніпропетровської обласної державної адміністрації, використовуючи зв`язки ОСОБА_9 , який являється колишнім радником тодішнього прем`єр-міністра ОСОБА_10 та обіймав посаду в Координаційній раді з реалізації проекту "Велике будівництво", перебуваючи у злочинній змові із посадовими особами Державної податкової служби України, ГУ ДПС у Миколаївській області, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, залучивши ряд підконтрольних фізичних та юридичних осіб, зокрема ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» (код ЄДРПОУ 33778270), ТОВ «РДС» (код ЄДРПОУ 33658865), ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» (код ЄДРПОУ 34252469), ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , створили організовану злочинну групу, діяльність якої спрямована на розкрадання і привласнення грошових бюджетних коштів, в тому числі коштів, що надходять за Документ сформований в системі «Електронний суд» 14.12.2024 18 міжнародними та державними програмами, при укладенні ряду тендерних пропозицій щодо будівництва водопроводів у Миколаївській області та Дніпропетровській області. При реалізації вказаної злочинної схем, учасники ОЗГ, перебуваючи у злочинній змові із представниками Державної податкової служби України, державних, контролюючих, правоохоронних органів, використовуючи підконтрольних юридичних осіб, що входять до складу конвертаційного центру, здійснюють ухилення від сплати податків, легалізацію грошових коштів, отриманих злочинним шляхом. Дана злочинна схема реалізується шляхом укладення фіктивних, договорів: укладаючи угоди із підконтрольними підприємствами за завищеними цінами, незаконним нарахуванням ПДВ та видаткової частини відбувається вивід коштів, з метою ухилення від сплати податків і подальшій легалізації, виведених бюджетних коштів через ряд ФОПів та підприємств, підконтрольних учасникам організованої злочинної групи. Слід вказати, що представники ТОВ «РДС» (код ЄДРПОУ 33658865), ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬПІВДЕНЬ» (код ЄДРПОУ 34252469) разом з іншими учасниками організованої злочинної групи, перебувають у злочинній змові, та систематично надають неправомірну вигоду представникам правоохоронних, державних, контролюючих органів, з метою приховування власної злочинної діяльності та діяльності інших учасників організованої злочинної групи. У свою чергу, представники правоохоронних, державних, контролюючих органів, перебуваючи у злочинній змові з представниками ТОВ «РДС» (код ЄДРПОУ 33658865), ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» (код ЄДРПОУ 34252469) та іншими учасниками організованої злочинної групи, систематично отримуючи від останніх неправомірну вигоду, зловживаючи службовим становищем, умисно покривають злочинну діяльність учасників організованої злочинної групи, а саме не вносять відомості до ЄРДР, не розслідують кримінальні правопорушення, не притягають винних осіб до кримінальної відповідальності. Крім того, посадові особи, які входять до організованої злочинної групи, зловживаючи службовим становищем, маючи вплив на представників ТЦК та СП сприяють організації схем по ухиленню від мобілізації особам, які працюють на підприємствах, зокрема на тих, які приймають безпосередню участь у реалізації злочинних схем - ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» (код ЄДРПОУ 33778270), ТОВ «РДС» (код ЄДРПОУ 33658865), ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» (код ЄДРПОУ 34252469). В діях зазначених суб`єктів вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

В судове засідання скаржник не з`явився, повідомлявся належним чином, просив проводити судове засідання без його участі.

Представник ГУНП в Миколаївській області в судове засідання не з`явився, надав відповідь на скаргу.

Частиною другою статті 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п`яти днів з моменту надходження скарги.

За приписами частини третьої статті 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні визначений статтею 135 КПК, частиною першою якої передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Як вбачається з матеріалів справи скаржник належним чином був повідомлений про судове засідання з розгляду скарги, однак в судове засідання не з`явився, про причини не повідомив. Така процесуальна поведінка скаржника призводить до порушення розумних строків розгляду скарги.

Відповідно до імперативних вимог частини третьої статті 306 КПК участь у судовому засіданні скаржника чи його захисника, представника (принаймні однієї із зазначених осіб) є обов`язковою. Водночас згідно із частиною другою цієї ж статті слідчий суддя зобов`язаний розглянути скаргу не пізніше сімдесяти двох годин з моменту її надходження.

У разі ж неявки до суду скаржника, належним чином сповіщеного про розгляд скарги, слідчий суддя не наділений повноваженнями забезпечити прибуття цієї особи проти її волі.

Зокрема, примусовий привід до суду згідно із частиною третьою статті 140 КПК застосовується виключно до підозрюваного, обвинуваченого або свідка.

Грошове стягнення за неявку до суду без поважних причин відповідно до частини першої статті 139 КПК може бути накладено лише на підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Адміністративній відповідальності за злісне ухилення від явки в суд за статтею 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягають лише свідок, потерпілий, позивач, відповідач, експерт, перекладач.

Таким чином, закон не встановлює жодних заходів процесуального примусу для забезпечення участі в судовому засіданні особи, котра оскаржує рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. Не передбачає закон і можливості розгляду судом скарги за відсутності скаржника, належним чином повідомленого про такий розгляд (якщо в судовому засіданні не бере участі його захисник чи представник).

У частині другій статті 307 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, які слідчий суддя може прийняти за результатами розгляду відповідної скарги: скасувати рішення слідчого чи прокурора; зобов`язати припинити дію чи вчинити певну дію; відмовити в задоволенні скарги.

Однак постановлення будь-якої з наведених ухвал за відсутності і скаржника, і його захисника чи представника не відповідатиме приписам частини третьої статті 306 КПК України.

Чергове відкладення розгляду скарги призводить до порушення строку, встановленого частиною другою статті 306 зазначеного Кодексу, а також не гарантує прибуття в наступне судове засідання осіб, котрі не бажають брати в ньому участь.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме заявник.

Так, Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, заявник як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З урахуванням недоліків законодавчого регулювання розгляду слідчим суддею скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, які в аналогічних ситуаціях унеможливлюють дотримання встановленої КПК України процедури, а також з огляду на відсутність єдиної та сталої судової практики з цього питання, слідчий суддя приходить до переконання, що будучи належним чином повідомленим про дату судового засідання за даними вказаними в скарзі, не цікавлячись про подальший розгляд поданої скарги, неявка в судове засідання скаржника без повідомлення поважності причин такої неявки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, що нівелює завдання Кримінального процесуального кодексу України.

Відтак, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених у статтях 303-308 КПК України, та розгляду справи в межах розумних строків.

Згідно з ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги та провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. В свою чергу КК України визначає вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які є злочинами та характеризує, у чому саме полягає об`єктивна та суб`єктивна його сторона, кваліфікуючі ознаки та інше.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, - вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.

Аналіз положень статей 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

У пункті 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 зазначено, що у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Як вбачається зі скарги, ОСОБА_3 звернувся із заявою від 04.12.2024 до уповноважених осіб ГУНП в Миколаївській області з заявою про внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення злочинною організацією, яка здійснює шкоду державі з вказівкою на конкретних осіб, які здійснюють фінансово-господарську діяльність в різних містах України.

Аналогічну заяву також було подано до Миколаївської обласної прокуратури.

У поданій скарзі не зазначено об`єктивних даних та обґрунтованих обставин, які б свідчили про бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в Миколаївській області, а також не наведено формальних ознак злочинів, які заявник вважає вчиненими, з посиланням на конкретні обставини та докази, які б могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Навпаки, з пояснень прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_19 від 27.12.2024 та доданих документів слідує, що скаржник вказує на ряд суб`єктів господарської діяльності (лише ТОВ «Укртрансміст» та ТОВ «РДС» здійснювало роботи на території Миколаївської області), проте не наведено формальних ознак злочинів, які заявник вважає вчиненими. При цьому, заявником наводяться виключно власні міркування та припущення щодо можливого розкрадання бюджетних грошей в рамках тендерних пропозицій.

Зазначено, що перевірка вказаних у зверненні, можливих порушень вимог законодавства під час виконання робіт з будівництва водозабору з р. Південний Буг відноситься до компетенції органів Національної поліції, тому скеровуються на розгляд до ГУНП в Миколаївській області.

Крім того, органами прокуратури Миколаївської області не здійснюється процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях № 42024160000000123 за ч.1 ст.212 КК України, № 42024000000001268 за ч.4 ст.191 КК України та № 42024220000000178 за ч.4 ст.191 КК України.

При цьому, прокурор звернувся до ГУНП в Миколаївській області для перевірки фактів вказаних у скарзі стосовно ТОВ «Укртрансміст» та ТОВ «РДС», яке здійснювало роботи на території Миколаївської області.

В свою чергу СУ ГУНП в Миколаївській області направило вказану заяву за підслідністю до Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області для розгляду та проведення перевірки.

Слід зазначити, що положення статті 214 КПК України перебуває у взаємозв`язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпеченого діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Генеральною Прокуратурою України.

Згідно п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що на переконання слідчого судді узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.

Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції, - «про наявність письмових заяв про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли до чергової частини органу поліції, та повідомлень, що надійшли усно, у яких наявні відомості, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, після реєстрації в журналі ЄО уповноважений працівник чергової частини доповідає начальникові слідчого підрозділу для внесення слідчими відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформує начальника органу поліції.

Про заяви і повідомлення, які надійшли до чергової частини органу поліції і в яких відсутні відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, після їх реєстрації в журналі ЄО доповідається уповноваженим працівником чергової частини начальникові органу поліції або особі, яка виконує його обов`язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.

У разі встановлення начальником органу поліції в заяві (повідомленні) відомостей, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, він за своєю резолюцією (не пізніше однієї доби з часу реєстрації заяви в журналі ЄО) повертає її (його) до чергової частини для негайної передачі начальнику слідчого підрозділу».

Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.

Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об`єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об`єктивними і суб`єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).

Слідчий суддя звертає увагу, що норми чинного КПК України не передбачають жодної гарантії для захисту своїх прав особою, щодо якої кримінальне провадження може бути розпочате безпідставно.

Наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до ЄРДР і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.

Таким чином, суд вважає, що уповноважені особи ГУНП в Миколаївській області, отримавши заяву ОСОБА_3 дотрималися вимог чинного законодавства України, перевірили її та направили за підслідністю для прийняття рішення, тому в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись вимогами статей 214, 303, 306, 307, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в Миколаївській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 04.12.2024 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1