Рішення

від 28.11.2024 по справі 369/17168/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/17168/23

Провадження № 2/369/2566/24

РІШЕННЯ

Іменем України

28.11.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.

секретаря Соловюк В.І.,

за участі:

представника позивача Архіпова О.Ю.

представника відповідача Бабича М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київській регіональні електромережі» про зобов`язання приєднати будинок до електричних мереж та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київській регіональні електромережі» до ОСОБА_1 , третя особа Садівниче товариство «Калина» про розірвання договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом. Позов мотивований тим, що в 2020 році між нею, як замовником, та Відповідачем, як виконавцем послуг, укладено договір про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, згідно з яким Відповідач за плату мав надати послуги з приєднання електроустановок будинку Позивачки до електричних мереж системи розподілу.

На момент звернення до суду з позовною заявою строки, визначені законодавством для надання відповідних послуг, давно минули, однак її будинок так і не було підключено.Вона та її представник неодноразово зверталися до Відповідача за роз`ясненнями. Однак Відповідач, пояснюючи затримку у виконанні договору, посилався на невчасне одержання погодження проектної документації з боку органів місцевого самоврядування, форс-мажор у зв`язку з воєнною агресією російської федерації та відсутність погодження проектної документації з боку Садового товариства «Калина», необхідність одержання якого Відповідач пояснював тим, що її земельна ділянка знаходиться на території Садового товариства «Калина», через територію якого проходитиме частина запланованих ліній електропередач. Вважала, що Відповідач затягує виконання договору, оскільки раніше вказував, що одержав погодження від органу місцевого самоврядування, а потім зазначене заперечив, зупинив виконання робіт за договором у зв`язку з воєнною агресією російської федерації, однак поновив їх лише через рік, при цьому не пояснивши тривалість затримки; інформація про те, що частина запланованих ліній електропередач проходитиме через територію СТ «Калина» не відповідає дійсності, земельна ділянка не знаходиться на території Садового товариства «Калина», а згідно з даними Державного земельного кадастру у володінні в останнього взагалі немає жодних земельних ділянок.

Таким чином, відповідач ухиляється від свого обов`язку, передбаченого Договором, постійно вказуючи на різні причини, у зв`язку з якими Договір невиконаний, незважаючи на те, що він був укладений більш ніж 3 роки тому, що значно більше відведених законодавством 45 днів на виконання послуги зі стандартного підключення до електричних мереж системи розподілу. При цьому причини затримки, на які посилався Відповідач, не є обґрунтованими та спростовуються наданими Позивачкою доказами.

Наразі Відповідач вказує на необхідність погодження робіт з СТ «Калиною», обґрунтовуючи це тим, що частина запланованих ліній електропередач проходитиме через територію товариства, однак жодних доказів останнього Відповідач не надав, а докази, зібрані Позивачкою, зазначене спростовують.

Ч.2 ст. 16 ЦК України передбачені різні способи захисту цивільних прав та інтересів. Так, вже три роки немає електроенергії, а Відповідач у Київській області фактично є монополістом на ринку її розподілу, єдиним способом, що здатний захистити її порушене право - примусове виконання обов`язку в натурі.

Посилаючись на п.5 ч.2. ст.16 ЦК України просила суд:

зобов`язати Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» приєднати електроустановки житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222485202:02:003:5034 та здійснити їх підключення до електричних мереж системи розподілу, надавши послугу зі стандартного приєднання.

Відповідач за первісним позовом, відносно пред`явленого позову заперечував, та звернувся до суду з зустрічним позовом в якому заперечував відносно підстав викладених Позивачем у первісному позові. Вимоги Позивача за зустрічним позовом були обґрунтовані тим, що для укладення Договору на електронну пошту ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» від ОСОБА_1 надійшли наступні документи: заява про приєднання електроустановки певної потужності від 02.07.2020 року(вх.№Р0207202866) з додатками: копія паспорта ОСОБА_1 на 3 аркушах; копія Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.06.2020; викопіювання з топографо-геодезичного плану у масштабі 1:2000; ситуаційний план у масштабі 1:5000.

У заяві про приєднання електроустановки певної потужності від 02.07.2020 зазначено: назва об`єкту, місце розташування об`єкту, функціональне призначення, величина максимального розрахункового (прогнозованого) навантаження з урахуванням існуючої дозволеної (приєднаної) потужності 10 кВт. Таким чином, згідно документів отриманих від ОСОБА_1 об`єкт знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 джерело живлення КТП-316.

16.07.2020 року між ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» і ОСОБА_1 , укладений Договір про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу №К-12-20-0600.

Згідно п. 2.1. Договору виконавець послуг забезпечує приєднання електроустановок об`єкта Замовника (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта Замовника від точки забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електрозабезпечення і проєктної документації та здійснює підключення електроустановок об`єкта Замовника до електричних мереж системи розподілу на умовах цього Договору.

Так, ними тривалий час вчинялись дії щодо виконання умов договору та отримання відповідних погоджень і лише 17.07.2023 від СТ «Калина» отримали відмову у розміщенні відповідних об`єктів електроенергетики.

Вказали, що хоч орган місцевого самоврядування погодив трасу розміщення проектних електромереж зовнішнього електрозабезпечення, проте, керівництво СТ «Калина» неодноразово не допускав представників ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до виконання робіт з установлення електричних мереж з метою надання послуги з приєднання ОСОБА_1 . Інших варіантів щодо прокладення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення до земельної ділянки ОСОБА_1 немає, що унеможливлює виконання ПрАТ «ДТЕК КРЕМ» своїх зобов`язань по Договору.

Обґрунтовуючи зустрічний позов, зазначав, що 27 липня 2000 року між ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» і СТ «КАЛИНА» укладений договір на користування електричною енергією №27-11. Тому згідно договору садове товариство «Калина» є власником електричних мереж і споживачем електричної енергії, а також закуповує електричну енергію у постачальника з метою її подальшого використання членами товариства, які і являються споживачами даного виду послуг.

ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» в межах дотримання вимог законодавства України не має жодного впливу на дії та волевиявлення СТ «Калина». Вважали, що при виконанні умов Договору істотно змінилися обставини і ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» не в змозі їх усунути після виникнення обставин, про що було зазначено вище.

Просили суд: розірвати договір про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу №К-12-20-0600 від 16.7.2020 укладеного між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» і ОСОБА_1 . Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» витрати зі сплати судового збору.

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав, проти доводів зустрічного позову заперечував. Просив задоволити позов, відновити порушене право позивачка, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача проти доводів позову заперечував, підтримав вимоги за зустрічним позовом. Просив суд задоволити зустрічний позов та відмовити у задоволенні первісного позову.

У подальшому сторони не з`явились. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України).

Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі № 761/38266/14, у разі якщо проголошення судового рішення не відбувається, датою ухвалення вважається дата складення повного тексту рішення, навіть якщо фактичне прийняття рішення мало місце під час судового засідання, яким завершено розгляд справи за відсутності учасників. При цьому дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

На підставі вищезазначеного суд визнав за можливе завершити розгляд справи за наявними у матеріалах доказами, наданими поясненнями та поданими сторонами документами.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, приходить до висновку про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову з огляду на наступне.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 3 Цивільного кодексу України передбачено, що загальними засадами цивільного судочинства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Судом встановлено, що 16 липня 2020 року між ОСОБА_1 як замовником, та приватним акціонерним товариством «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», як виконавцем послуг був укладений договір про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу №К-12-20-0600.

Згідно п.2.1. Договору виконавець послуг забезпечує приєднання електроустановок об`єкта Замовника (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта Замовника від точки забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електрозабезпечення і проєктної документації та здійснює підключення електроустановок об`єкта Замовника до електричних мереж системи розподілу на умовах цього Договору.

За вказаним Договором Відповідач за первісним позовом взяв на себе зобов`язання розпочати (після виконання замовником зобов`язань щодо авансової оплати в розмірі 20 відсотків плати, визначеної пунктом 4.1 Договору в установленому порядку приєднання об`єкта (електроустановок) Позивача до електричних мереж системи розподілу.

Забезпечити в установленому порядку приєднання (будівництво та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта Позивача від місця забезпечення потужності до точки приєднання) об`єкта (електроустановок) Позивача до електричних мереж системи розподілу у строки, встановлені Договором, після виконання замовником зобов`язань визначених підпунктом 3.2.3 пункт №3.2 Договору.

Відповідно до п. 3.1.2 Договору Відповідач як Виконавець за даним Договором зобов`язувався здійснити первинне підключення електроустановок замовника з метою проведення випробувань електрообладнання схеми зовнішнього забезпечення електроустановок Відповідача та підключити його електроустановки до електричних мереж системи розподілу після повної (стовідсоткової) оплати послуги з приєднання впродовж 5 робочих днів після отримання заяви Відповідача, як замовника, або впродовж 10 днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших користувачів, після виконання Сторонами умов цього Договору та укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (або внесення змін до діючих договорів).

Згідно п.3.2 Договору Позивач як Замовник за Договором взяв на себе наступні зобов`язання:

Розробити на підставі технічних умов від 16.7.2020 №К-12-20-0600 р, які є додатком до цього Договору, проєктну документацію щодо будівництва (реконструкції) електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення (у межах земельної ділянки замовника) електроустановок замовника від точки приєднання до об`єкта замовника та щодо безпеки електропостачання (пункт 3.2.1 Договору).

Погодити з Виконавцем послуг розроблену на виконання підпункту 3.2.1 Договору проєктну документацію в частин влаштування комерційного обліку електричної енергії (пункт 3.2.2. Договору).

Оплатити на умовах Договору вартість наданих Виконавцем послуг з приєднання електроустановок Замовника до електричних мереж системи розподілу в точці приєднання (пункт 3.2.3. Договору).

Ввести в експлуатацію в порядку , встановленому законодавством у сфері містобудування власний об`єкт та електричні мережі внутрішнього електрозабезпечення електроустановок Замовника у випадку будівництва або реконструкції об`єкта (пункт 3.2.4. Договору).

Відповідно п. 7.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами передбачених ним зобов`язань, але не довше ніж до 01.08.2022 року.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що фактом виконання зобов`язання Виконавця послуг з приєднання до електричних мереж системи розподілу об`єкта Замовника (будівництво електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення від точки забезпечення потужності до точки приєднання) Сторони вважатимуть підписання Сторонами акту про надання послуги з приєднання до електричних мереж системи розподілу.

Як вбачається з матеріалів справи, між замовником ОСОБА_1 та виконавцем послуг ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» було погоджено технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок № К-12-20-0600 відповідно до умов яких між сторонами було погоджено тип приєднання до електричних мереж, визначено величину максимального розрахункового (прогнозованого) навантаження з урахуванням існуючої дозволеної (приєднаної) потужності 10 кВт (трифазна схема приєднання).

Відповідно до п.4 технічних умов №К-12-20-0600 між сторонами було узгоджено, що джерелом електропостачання є: ПС 35/10 кВ Дмитрівка, ЛЕП -10 кВ Л-РП-312, розподільчі мережі ТП 10/0,4кВ.

Точка забезпечення потужності визначена на розподільчих мережах ТП-10/0,4 кВ №301 (п.5 ТУ).

На виконання взятих на себе за Договором зобов`язань Позивач сплатив вартість послуг з приєднання та підключення визначену у п.4.1 Договору у сумі 20 976 грн (а.с.19).

Крім того, Позивач за первісним позовом оплатив на користь Відповідача 3 307,15 грн. за послугу з монтажу лічильника (а.с. 18), а також 5 735,90грн. за послугу з електроопал. Постачання згідно рахунку№6074649143 (а.с. 20).

Позивач за первісним позовом погодив із Відповідачем як Виконавцем послуг робочий проект, що був розроблений ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та отримав технічне рішення №К-14-18-1594.

На дату укладення Договору житловий будинок, що належить Позивачу, як об`єкт який за Договором №К-12-20-0600 приєднувався до електричних мереж був введений в експлуатацію, що підтверджено інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Від так Позивач виконала всі взяті на себе зобов`язання за Договором.

Згідно вимог ст. 21 Закону України «Про ринок електричної енергії» (у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), оператор системи передачі та оператори систем розподілу не мають права відмовити в приєднанні електроустановок замовника до системи передачі або системи розподілу за умови дотримання замовником кодексу системи передачі та кодексу систем розподілу, процедури приєднання, визначеної в кодексі системи передачі та кодексі систем розподілу.

Відмова у приєднанні електроустановок замовника до системи передачі або системи розподілу з підстав, не передбачених цим Законом, не допускається.

Послуга з приєднання електроустановок замовника до системи передачі та системи розподілу є платною послугою та надається оператором системи передачі або оператором системи розподілу відповідно до договору про приєднання.

Згідно ч.5 ст.21 Закону Оператор системи розподілу надає послугу із стандартного приєднання відповідно до умов договору про приєднання, а саме готує технічне завдання на проектування, забезпечує розроблення та узгодження з іншими заінтересованими сторонами проектної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника), здійснює заходи щодо відведення земельних ділянок для розміщення об`єктів електроенергетики, забезпечує виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також здійснює первинне підключення об`єкта замовника у строки, визначені кодексом системи розподілу.

Крім того, згідно ч.7 ст. 21 Закону «Про ринок електричної енергії» встановлено, що з метою узгодження із заінтересованими особами, зокрема з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, проектної документації на будівництво та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника), проектної документації на будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання (далі - проектної документації), отримання від заінтересованих осіб, зокрема від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформації, документів і відомостей, вихідних даних, у тому числі про наявні та раніше запроектовані інженерні та транспортні мережі, умов та обмежень, необхідних дозволів для розроблення та подальшого узгодження проектної документації, виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, обміну відповідною інформацією, документами та відомостями запроваджується механізм "єдиного вікна".

Механізм "єдиного вікна" надає можливість взаємодії розробників проектної документації, її замовників, операторів систем розподілу, виконавців будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт із заінтересованими особами, зокрема з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, шляхом подання в електронному вигляді через Єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно замовників та розробників проектної документації" проектної документації, документів та відомостей, інформаційних повідомлень, звернень, заяв, запитів та отримання необхідної інформації, документів, відомостей, узгоджень, дозволів, передбачених законодавством.

Порядок функціонування Єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно замовників та розробників проектної документації" затверджується Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.18 ст. 21 Закону, строк надання оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу послуги з приєднання електроустановок замовника до електричних мереж не має перевищувати нормативні строки проектування та будівництва без урахування строку, необхідного для розроблення та узгодження замовником проектної документації (у випадках, передбачених частинами шостою та сьомою цієї статті) та для здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення об`єктів електроенергетики.

Згідно Кодексу системи розподілу, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 310 від 14 березня 2018 року, підключення - підключення - виконання комплексу організаційно-технічних заходів з первинної подачі напруги в точці приєднання на контактні з`єднання електричних мереж замовника та ОСР згідно з проєктною схемою.

Договір про приєднання до електричних мереж (договір про приєднання) - домовленість сторін, яка визначає зміст та регулює правовідносини між сторонами щодо приєднання електроустановок замовника до електричних мереж ОСР, ОМСР або іншого власника електричних мереж (основного споживача);

Технічні умови на приєднання - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта замовника, заявленого до приєднання до електричних мереж, які повинні відповідати його розрахунковим технічним і технологічним параметрам та меті приєднання (виробництво, розподіл, споживання електричної енергії) та є невід`ємним додатком до договору про приєднання;

Відповідно до вимог ч. 1. ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» приєднання електроустановки (далі - приєднання) - надання замовнику оператором системи передачі або оператором системи розподілу послуги із створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж системи передачі або системи розподілу (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності;

Як вбачається із матеріалів цивільної справи, між сторонами по справі було укладено договір про приєднання до електричних мереж, на виконання умов якого позивач виконав взяті на себе зобов`язання та здійснив оплату за приєднання до електричних мережі, однак Відповідач у встановлений у договорі термін не виконав належним чином свої зобов`язання, та не приєднав його електроустановки до електричних мереж, тобто приєднання електроустановки до електромереж у строк визначений у Договорі не відбулося (що визнається сторонами).

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Відповідно до правової позиції, що викладена у Постанова ВС ОП КЦС від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18), що згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади згідно яких здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК України).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Однак як вже зазначалося, Відповідач за первісним позовом не виконав взяті на себе зобов`язання за договором та не приєднав до електричних мереж системи розподілу будинок Позивача.

Звертаючись до суду з зустрічним позовом товариство наголошували на тому, що під час виконання Договору, настали істотні обставини, які не дозволяють його виконати.

Предметом доказування у справі за зустрічним позовом ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 , є доведення факту, що такі істотні зміни обставин мали місце в житті.

Відповідно до ч.1 ст. 652 ЦК України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Право сторін (на вимогу заінтересованої сторони) на внесення змін до договору у судовому порядку у випадку істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, передбачено частиною другою статті 652 ЦК України

Для прийняття судом рішення про зміну договору відповідно до частини другої статті 652 ЦК України у справі має бути встановлена наявність одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Водночас за частиною четвертою статті 652 ЦК України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Не підтверджуються доказами, наявними у матеріалах справи, наведені Позивачем за зустрічним позовом обставини про те що: будинок позивача за первісним позовом знаходиться на території садівницького товариства «Калина», яке відмовило у погодженні план-траси згідно з проектною документацією; представники СТ «Калина» неодноразово не допускали працівників Відповідача до проведення будівельних робіт; територія в межах якої знаходиться земельна ділянка Позивача огороджена огорожею, вільного доступу до її межі земельної ділянки не має, головою СТ «Калина» також обмежується такий доступ; інших варіантів щодо прокладення електричних мереж до земельної ділянки Позивача за первісним позовом немає; цільове призначення земельної ділянки якою володіє Позивач у документах, якими володіє Відповідач не зазначено.

Доводи Позивача за зустрічним позовом про те, що земельні ділянки для розміщення запроектованих електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкту Позивача належать СТ «Калина», яку залучену до розгляду даної справи як третю особа, не підтверджено жодними доказами.

Натомість долучений Позивачем за первісним позовом витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.07.2023 підтверджує той факт, що за СТ «Калина» не зареєстровано жодних прав на будь яке нерухоме майно, у тому числі у селі Забуччя Бучанського району Київської області.

Як вбачається з листів ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» Позивач за зустрічним позовом звертався до Ірпінської міської ради Бучанського району Київської області, посилаючись на ст. 10 Закону України «Про ринок електричної енергії» як до органу місцевого самоврядування, як розпорядника земель по яких планується прокладення електричних мереж.

Наявний у матеріалах справи лист Ірпінської міської ради до ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» вих№01-24/120 від 12.01.2023 вказує на те, що Ірпінська міська рада Бучанського району Київської області, повідомляла Позивача за зустрічним позовом про вимоги, які ставляться перед проєктною документацією, що надається на погодження до Ірпінської міської ради, як органу місцевого самоврядування.

Відповідач за первісним позовом як до укладення договору після отримання від Позивача документів необхідних для його укладення, так і з моменту його укладення, був обізнаний, щодо всіх істотних умов Договору виконання яких і є обов`язком Відповідача за Договором про приєднання.

Таким чином, зміна договору за рішенням суду у зв`язку з істотною зміною обставин допускається лише у виняткових випадках та при наявності чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір, і на позивача покладений обов`язок довести належними та допустимими доказами у справі наявність всіх цих чотирьох умов.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд вказує на те, що зобов`язальні відносини, які на даний час існують між сторонами, є наслідком порушення Договору саме Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом), таким чином, умова, передбачена пунктом 2 частини другої статті 652 ЦК України, відсутня.

При цьому ризик зміни обставин несе сторона, яка порушила зобов`язання, що є справедливим. Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/10074/19 від 19 листопада 2020 року.

Первинним предметом позову в цій справі є вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»про зобов`язання приєднати електроустановки житлового будинок до електричних мереж та здійснити їх підключення до електричних мереж системи розподілу, надавши послугу з приєднання.

Підставою позовних вимог є неналежне виконання ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»взятих на себе зобов`язань за договором про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу №К-12-20-0600 від 16.07.2020, на думку позивача, порушує права Позивача за первісним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд з`ясовує, чи існує у Позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання Відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21, від 09.08.2022 у справі № 921/504/20, від 06.09.2022 у справі № 910/9228/21, від 22.02.2022 у справі № 910/2330/21, від 24.05.2022 у справі № 910/3100/21.

За змістом частин 1, 2 статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом, та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили би компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Додатково в контексті обраного способу захисту, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 та постановах Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21, від 04.10.2022 у справі № 914/2476/20, від 08.11.2022 у справі № 917/304/21.

Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи, та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

При цьому Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та постановах Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21, від 18.10.2022 у справі № 912/4031/20, від 13.09.2022 у справі № 910/9727/21.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 та постановах Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21, від 04.10.2022 у справі № 914/2476/20, від 08.11.2022 у справі № 917/304/21.

Позивач за первісним позовом, звертаючись до суду з позовом про захист порушеного права у цій справі, обрав спосіб захисту свого права шляхом зобов`язання Відповідача приєднати електроустановки житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222485202:02:003:5034 та здійснити їх підключення до електричних мереж системи розподілу, надавши послугу зі стандартного приєднання зокрема, виконати взяті на себе обов`язки за договором в натурі.

За змістом статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути примусове виконання обов`язку в натурі. Такий спосіб захисту застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов`язання на користь позивача, але відмовляється від виконання зобов`язання чи уникає його. Примусове виконання обов`язку в натурі передбачає імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо) і не спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як його було унормовано сторонами в договорі. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 910/15651/17, від 14.05.2029 у справі № 910/16744/17, від 25.06.2019 у справі № 910/16981/17 та постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 910/15893/17, від 19.01.2022 у справі № 910/6899/21.

Судом враховано, що визначення предмета та підстав позову є правом позивача, у той час як встановлення його обґрунтованості - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, і саме у такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом. Отже, обрання позивачем способу захисту, який не відповідає ні змісту правовідносин, не здатний відновити порушені права з огляду на відсутність механізму виконання такого рішення, є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 917/304/21, від 19.01.2022 у справі № 910/6899/21.

Таким чином суд приходить до висновки про те, що задоволення позовної вимоги зобов`язання Відповідача приєднати електроустановки житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222485202:02:003:5034 та здійснити їх підключення до електричних мереж системи розподілу, надавши послугу зі стандартного приєднання тобто виконати обов`язок в натурі за Договором про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу №К-12-20-0600 від 16.07.2020 може відновити порушене право Позивача, а тому така вимога є ефективним способом захисту порушеного права передбаченого ст. 16 ЦК України.

За правилами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, враховуючи повне виконання Позивачем за зустрічним позовом умов укладеного Договору №К-12-20-0600, та не виконання його умов Відповідачем, а також не настання істотних обставин, як не дозволяють виконання укладеного Договору Відповідачем, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення первісного позову у повному обсязі, та відмови у зустрічному позові.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 15, 16, 526, 652 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», третя особа, що не заявляє самостійних вимог: садівниче товариство «Калина» про зобов`язання приєднати будинок до електричних мереж - задовольнити.

Зобов`язати приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»приєднати електроустановки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222485202:02:003:5034 та здійснити їх підключення до електричних мереж системи розподілу, надавши послугу зі стандартного приєднання.

Зустрічний позов приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: садівниче товариство «Калина», про розірвання договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 28 листопада 2024 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ