Рішення

від 06.01.2025 по справі 756/14378/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/14378/24

Провадження № 2/756/1264/25

УКРАЇНА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 року місто Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДЕБТ КОЛЛЕКШН", треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, Приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Цокало Т.М. звернулася до Оболонського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДЕБТ КОЛЛЕКШН" (далі - ТОВ «ФК «ДЕБТ КОЛЛЕКШН»), треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, Приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача, серед іншого зазначає, що 10.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. на підставі виконавчого напису №64448, вчиненого 11.06.2021 приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованості на загальну суму 6861,05 грн. Представник позивача зазначає, що вказаний виконавчий напис вчинено з суттєвим порушенням встановленої чинним законодавством процедури його вчинення та на підставі неправомірних вимог стягувача, за відсутності документів, що підтверджують безспірність вимог стягувача. На підставі викладеного, просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 64448, вчинений 11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованості за кредитним договором, а також стягнути на користь позивача з відповідача понесені витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 8500,00 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 19.11.2024 суддею Яценко Н.О. відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 19.11.2024 суддею Яценко Н.О. заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення за виконавчим написом №64448 від 11.06.2021, виданим приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕБТ КОЛЛЕКШН», заборгованості в сумі 6 861,05 грн. до розгляду цивільної справи позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДЕБТ КОЛЛЕКШН", треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, Приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на те, що суддю Оболонського районного суду міста Києва Яценко Н.О., у провадженні якої перебувала дана справа, відповідно до рішення ВРП від 10.12.2024 звільнено у зв`язку з поданням заяви про відставку, згідно із рішення зборів суддів Оболонського районного суду міста Києва від 17.12.2024, призначено повторний автоматизований розподіл справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДЕБТ КОЛЛЕКШН", треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, Приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2024, справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДЕБТ КОЛЛЕКШН", треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, Приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, розподілено судді Ткач М.М.

Судом в ухвалі про відкриття провадження у справі зазначено, що відповідач протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала про відкриття провадження у справі уповноваженою особою відповідача отримана 05.12.2024. Відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Треті особи також правом подання письмових пояснень не скористались.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст.178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною було вчинено виконавчий напис №64448 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованості за кредитним договором 2140308740/155162 від 25.10.2019 на загальну суму 6 861,05 грн.

10.01.2022 постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису №64448, виданого 11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з позивача заборгованості на користь ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» на загальну суму 6861,05 грн.

Однак позивач вважає вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки винесений з порушенням вимог чинного законодавства України.

Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини щодо неправомірності вчинення виконавчого напису нотаріуса, які регулюються спеціальним законодавством України.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно з ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчиненні» №2 від 31.01.1992 при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

За змістом ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, п.2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999, в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014, було встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Тобто саме вказані зміни до Переліку дозволяли кредиторам звертатися до нотаріуса для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, оформленими не тільки в нотаріальному порядку, але і в простій письмовій формі.

Разом з тим, Київський апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14, визнав незаконною та нечинною в частині з моменту її прийняття постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносилися до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29.11.2001, в якій у п.1 Переліку в редакції від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. При цьому п.2 взагалі не передбачено в діючому Переліку.

Тобто під час видачі оскаржуваного виконавчого напису приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна керувалася визнаним не чинним законодавством, яке в дійсності не передбачало можливості вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений, а, отже, діяла в порушення норм ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до п.3.1 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 3.5 глави 16 розділу II зазначеного Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Таким чином, та обставина, що позивач не погоджується з наявністю заборгованості, а отже існує спір щодо стягнення заборгованості, спростовує безспірність заборгованості боржника.

Також, слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором та намір відповідача у позасудовому порядку, саме шляхом вчинення виконавчого напису, захистити свої порушені права.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16).

З наданих суду документів не вбачається, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги те, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості.

Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Ураховуючи вищевикладене, а також те, позивач не був у встановленому законом порядку проінформований про наявність у нього заборгованості за договором кредиту та розміру вказаної заборгованості, строк, у який належить погасити існуючу заборгованість, а також наслідки її непогашення, суд приходить до висновку про те, що у даному випадку заборгованість, визначена стягувачем та подана нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не є безспірною.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №64448 від 11.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕБТ КОЛЛЕКШН», заборгованості на загальну суму 6 861,05 грн.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19).

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 8500,00 грн., суд приходить до наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано договір №1066 про надання правничої допомоги від 26.09.2024, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Цокало Т.М., акт приймання-передачі наданої правової допомоги №1 від 13.11.2024 до Договору №1066 про надання правничої допомоги від 26.09.2024, детальний опис робіт (наданих послуг) в порядку ч. 3 ст. 1,7 ЦПК України від 12.11.2024, квитанцію №1066 від 01.11.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер.

Крім того, слід зазначити, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України), що узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, постановою від 22.01.2021 в справі 925/1137/19.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07. 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, ураховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності таких робіт та значимості таких дій у справі, суд вважає, що справедливим, співмірним та обґрунтованим є розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу на загальну суму 3000,00 грн. Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. У решті вимог слід відмовити.

На підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору в розмірі 968,96 грн. за подання позову до суду та 605,60 грн. за подання заяви про забезпечення позову, що разом становить 1574,56 грн.

Керуючись статтями 2-5, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДЕБТ КОЛЛЕКШН", треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, Приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 64448, вчинений 11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованості на загальну суму 6 861,05 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДЕБТ КОЛЛЕКШН" (код ЄДРПОУ: 44243120, місцезнаходження: вулиця Круглоуніверситецька, будинок 7, офіс 26, місто Київ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1574 (одна тисяча п`ятсот сімдесят чотири) гривні 56 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 06.01.2025.

Відомості про сторін:

1. Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 );

2. Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДЕБТ КОЛЛЕКШН" (код ЄДРПОУ: 44243120, місцезнаходження: м.Київ, вулиця Круглоуніверситецька, будинок 7, офіс 26);

3. Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна (місцезнаходження: м.Київ, вулиця Окіпної Раїси, будинок 4-А, офіс 71-А);

4. Третя особа: Приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна(місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).

Суддя М. М. Ткач