Рішення

від 27.11.2024 по справі 761/21250/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/21250/23

Провадження № 2/761/2700/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

при секретарі Дем`янчук С.Р.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 простягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , 3-я особа: Шевченківський відділ державної виконавчоїслужби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення від сплати пені за прострочення зі сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року позивачка звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просила з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) в розмірі 31 211,27 грн. за несвоєчасну сплату аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовує тим, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2021 року по справі №761/31045/20 з ОСОБА_3 на її користь на утримання сина стягнуті аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх його видів заробітку відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.10.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Вказує, що Шевченківським ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) державним виконавцем Коваленко Є.І. відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_2. Позивач стверджувала, що відповідач сплачував аліменти, але починаючи з жовтня 2022 року аліменти не сплачує, у зв`язку з чим виникла заборгованість по аліментах з жовтня 2022 року по вересень 2023 року у розмірі 58 950,59 грн.. Пеня по аліментах за період з жовтня 2022 року по вересень 2023 року складає 57 895,02 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2023 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.07.2023 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

21.02.2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що в період з вересня 2021 року по червень 2023 року син сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав в сім`ї відповідача та перебував на його повному утриманні. Зазначає, що у вказаний період син ходив до «Спеціалізованої шкоди № 2 ім. Д. Карбишева з поглибленим вивченням предметів природного циклу», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки № 02-07/15, виданої 13.02.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 09.09.2021 по 30.06.2023 був зарахований та навчався в Спеціалізованій школі № 2 ім. Д. Карбишева з поглибленим вивченням предметів природного циклу. 30.06.2023 року був переведений до Комунального закладу «Софіївсько-Борщагівський ліцей». За період навчання в Спеціалізованій школі № 2 ім. Д. Карбишева з поглибленим вивченням предметів природного циклу з 09.09.2021 по 30.06.2023 мати ОСОБА_2 в шкільному житті дитини участі не приймала, контакт зі школою не підтримувала, успішністю дитини не цікавилась, з учителями не спілкувалась, батьківські збори не відвідувала. Дитину до школи готували і збирали батько або бабуся з дідусем. На виклики до школи приходив лише батько. В жовтні 2022 року відповідач звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_5 про припинення стягнення аліментів. Вказує, що в кінці навчального 2022/2023 року ОСОБА_2 забрала до себе дитину. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02.11.2023 року його позовну заяву до ОСОБА_5 про припинення стягнення аліментів, залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Зазначає, що після воєнного вторгнення країни агресора на територію України, він залишився без роботи та відповідно без доходу, однак з жовтня 2023 року працевлаштувався та сплачує аліменти на утримання сина. Зважаючи на те, що дитина проживала з ним та перебувала на його повному утриманні в період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року, не можна вважати, що він ухилявся від сплати аліментів.

Крім цього, 21.02.2024 відповідач подав зустрічний позов до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам.

Ухвалою суду від 24.04.2024 прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчоїслужби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення від сплати заборгованості по аліментам до спільного розгляду в одному провадженні з цивільною справою за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів.

24.04.2024 ухвалою суду за клопотання відповідача здійснено перехід зі спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження.

Зустрічний позов мотивований тим, що у вказаний період, за який була нарахована заборгованість, син проживав з ОСОБА_3 та перебував на його повному утриманні. У вказаний період син ходив до «Спеціалізованої шкоди № 2 ім. Д. Карбишева з поглибленим вивченням предметів природного циклу», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки № 02-07/15, виданої 13.02.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 09.09.2021 по 30.06.2023 був зарахований та навчався в Спеціалізованій школі № 2 ім. Д. Карбишева з поглибленим вивченням предметів природного циклу. 30.06.2023 був переведений до Комунального закладу «Софіївсько-Борщагівський ліцей». За період навчання в Спеціалізованій школі № 2 ім. Д. Карбишева з поглибленим вивченням предметів природного циклу з 09.09.2021 по 30.06.2023 мати ОСОБА_2 в шкільному житті дитини участі не приймала, контакт зі школою не підтримувала, успішністю дитини не цікавилась, з учителями не спілкувалась, батьківські збори не відвідувала. Дитину до школи готували і збирали батько або бабуся з дідусем. На виклики до школи приходив лише батько. В жовтні 2022 року відповідач звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_5 про припинення стягнення аліментів. Вказує, що в кінці навчального 2022/2023 року ОСОБА_2 забрала до себе дитину. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02.11.2023 року його позовну заяву до ОСОБА_5 про припинення стягнення аліментів, залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Зазначає, що після воєнного вторгнення країни агресора на територію України, він залишився без роботи та відповідно без доходу, однак з жовтня 2023 року працевлаштувався та сплачує аліменти на утримання сина. Зважаючи на те, що дитина проживала з ним та перебувала на його повному утриманні в період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року, не можна вважати, що він ухилявся від сплати аліментів. Крім того, на підтвердження відсутності боргу за аліментам за спірний період, ОСОБА_4 12.02.2024 року було подано до Шевченківського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) заяву про отримання довідки про наявність заборгованості за виконавчим провадженням ВП НОМЕР_2. Однак, такої довідки державним виконавцем надано не було.

14.06.2024 року відповідачкою за зустрічним позовом подано відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача за зустрічним позовом просила відмовити в задоволенні зустрічного позову, посилаючись на те, що твердження ОСОБА_3 , що син проживав у нього є неправдивими, оскільки син приходив до батька лише декілька днів на тиждень. Зазначає, що весь час син проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 . Вказує, що саме вона надає сину повне утримання на задоволення всіх його потреб в одязі, взутті, купує всі необхідні речі для розвитку та навчання. Крім того, ОСОБА_3 на даний час не сплачує аліменти, які були призначені на підставі рішення суду. На даний час у нього наявна заборгованість зі сплати аліментів. Позивачем не надано достатніх доказів, що підтверджують його утримання неповнолітнього сина ним в спірний період та не надано доказів проживання сина з ним.

29.08.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, причину неявки до суду не повідомили.

В судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити зустрічний позов, вимоги первісного позову вважає необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник третьої особи по зустрічному позову Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на розгляд справи не з`явився, причини його неявки суду невідомі.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 пояснив суду, що в липні 2021 року йому подзвонив онук ОСОБА_4 та попросив забрати його до себе. Вказав, що онук проживав то з батьком, то з бабусею і дідусем. Коли позивачці потрібні були гроші, вона переманила онука до себе. Зазначає, що онук проживав з ними до серпня 2023 року. Вказав, що онук проживав неділю з ними, неділю з матір`ю, влітку взагалі проживав з батьком.

Заслухавши представника відповідача за первісним позовом, свідка, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що в задоволенні первісного позову слід відмовити, зустрічний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положення ст. 4 ЦК України визначають право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст. 11, 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 23.06.2006 Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Києва зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , про що було складено актовий запис №554.

Від данного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2021 шлюб між сторонами розірвано та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх його видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.10.2020 року і до досягнення дитиною повноліття (справа №761/31045/20).

Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленком Є.І. відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_2.

Станом на 17.07.2024 року за період з жовтня 2020 року по червень 2024 року державним виконавцем, відповідно, розрахована заборгованість платника по аліментах в розмірі 13 914,16 грн.

За період з жовтня 2022 року по вересень 2023 року позивачем за первісним позовом визначена пеня по аліментах в розмірі 57 895,02 грн.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини першої, другої статті 141 СК України мати батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Отже, сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів.

Отже, під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, по-в`язаних з її матеріальним забезпеченням.

Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Виходячи з аналізу норми ст. 196 СК України неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов`язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов`язання.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

Пеня на заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Законом України від 17.05.2017 за №2037-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" внесено зміни до ст. 196 СК України. Зокрема, частину першу викладено в такій редакції: "1. У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості".

Встановлення граничного розміру пені, яка може бути стягнута в разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, у розмірі, що не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, є обставиною, що пом`якшує відповідальність, а тому стаття 196 СК України, змінена Законом України від 17.05.2017 за №2037-VIII, на підставі частини першої статті 58 Конституції України має зворотню дію в часі. (Аналогічного висновку дійшла колегія суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 05.09.2018 по справі №753/12684/16, провадження №61-18327св18).

Отже, здійснюючи розрахунок пені, суд враховує положення ч. 1 ст. 196 СК України в тій частині, що розмір пені обмежений розміром заборгованості, на який нараховується пеня, яка підлягає застосуванню в силу ст. 5 ЦК України, оскільки вказана норма пом`якшує цивільну відповідальність боржника за несвоєчасну сплату аліментів.

Факт наявності заборгованості зі сплати аліментів в сумі 13 914,16 грн за період часу з жовтня 2020 року по червень 2024 підтверджується належними доказами - розрахунком заборгованості наданим Шевченківським ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) за ВП № НОМЕР_3 від 17.07.2024 року.

Однак, як встановлено судом, в період з вересня 2021 року по червень 2023 року неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав та перебував на утриманні батька ОСОБА_3 та батьків останнього.

Як убачається з довідки, виданої ОСОБА_3 , за підписом директора «Спеціалізованої школи №2 ім. Д. Карбишева з поглибленим вивченням предметів природного циклу» №02-07/63 від 11.05.2023 року, мати неповнолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_2 контакту зі школою не підтримує, успішністю дитини не цікавиться, з учителями не спілкується, батьківські збори не відвідує. Дитину до школи готують і забирають батько або бабуся з дідусем, на виклики до школи приходить тільки батько.

Відповідно до довідки, виданої ОСОБА_3 , за підписом директора «Спеціалізованої школи №2 ім. Д. Карбишева з поглибленим вивченням предметів природного циклу» №02-07/15 від 13.02.2024 року, ОСОБА_4 , учень 9-А класу, навчання в школі з 09.09.2021 року, зарахований до 7-А класу, відрахований із школи 30.06.2023 року до Комунального закладу «Софіївсько-Борщагівський ліцей» Бучанського району Київської області.

Як вбачається з Акту про фактичне проживання незареєстрованих осіб у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 від 19.01.2022 року, за підписом майстра т/д № 1 ОСОБА_6 , майстра р/д ОСОБА_7 , бригадира т/д № 1 ОСОБА_8 , на час обстеження встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вищевказаною адресою не зареєстрований, але проживає разом з батьком ОСОБА_3 .

Крім того, на утримання сина ОСОБА_3 було перераховано аліменти по виконавчому провадженнію ВП НОМЕР_2 на утримання сина, а саме: 07.10.2021 року у розмірі 20 000,00 грн., 26.10.2021 року у розмірі 5800,00 грн., 01.02.2022 року у розмірі 3000,00 грн., 23.02.2022 року у розмірі 1500,00 грн., 29.06.2022 року у розмірі 3000,00 грн., 10.08.2022 року у розмірі 3000,00 грн., 28.09.2022 року у розмірі 3000,00 грн., 01.12.2023 року у розмірі 9000,00 грн., зазначене підтверджується випискою з АТ КБ «Приватбанк».

У відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду від 14.12.2020 у справі№ 661/905/19: ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів). Тобто, для застосування санкції у вигляді стягнення неустойки за ухилення від сплати аліментів, до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Відповідно до висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.08.2018 у справі №572/1689/16-ц (провадження №6l-311 св 17), відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками.

Відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками».

Аналогічний за змістом висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2021 року в справі № 461/7406/18 (провадження № 61-2128св20) та від 28 жовтня 2020 року в справі № 610/1213/17 (провадження № 61-212св18.

Тому, підстав для нарахування неустойки (пені) по заборгованості зі сплати аліментів неповнолітнього сина, не вбачається.

Таким чином, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що в задоволенні первісного позову слід відмовити.

Щодо зустрічного позову про звільнення ОСОБА_3 від сплати пені за прострочення зі сплати аліментів за період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд на підставі ст. ст.12,13,81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 8 та 9 статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Як на підставу позову позивач посилається на частину 2 статті 197 СК України, якою передбачено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Аналіз статті 197 СК України надає підстави для висновку про те, що платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами, у разі якщо доведе суду 1) наявність тяжкої хвороби 2) або іншої обставини, що має істотне значення.

За правилами частини 4 статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до п. 22 постанови пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 суд, у випадках передбачених ст. 197 СК України, може частково або повністю звільнити платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам.

З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. При цьому, слід звернути увагу на те, що у такий спосіб законодавцем визначено право, а не обов`язок, суду звільнити платника аліментів від сплати заборгованості. При вирішенні таких спорів необхідно виходити з інтересів дитини, оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.

Судом встановлено, що в спірний період, а саме з жовтня 2022 року по квітень 2023 року неповнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав разом з батьком ОСОБА_9 та його родиною за адресою: АДРЕСА_3 , перебував на повному утриманні батька.

Відтак суд вважає, що позов про звільнення від сплати пені за прострочення зі сплати аліментів підлягає задоволенню.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 простягнення пені за невоєчасну сплату аліментів залишити без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати пені за прострочення зі сплати аліментів задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від сплати пені за прострочення зі сплати аліментів за період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Сіромашенко