Рішення

від 16.12.2024 по справі 173/2309/24

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/2309/24

Провадження №2/173/850/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.

При секретареві - Рудовій Л.В.

За участю: позивача - ОСОБА_1 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» про виділення в натурі в окремий об`єкт нерухомості -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2024 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1 , з позовом про виділення в натурі в окремий об`єкт нерухомості до відповідача ОСОБА_2

24.01.2024 року до суду надійшла довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2024 року відкрите провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників розгляду справи на 16.12.2024 року.

Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.

16.12.2024 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Згідно поданої позовної заяви позивач просить припинити за нею право спільної часткової власності та виділити їй в натурі в окремий об`єкт нерухомості, з привласненням окремого поштового номеру та визнати за нею, право власності на житловий будинок садибного типу загальною площею 55.5 кв.м. житловою площею 27.1 кв.м,. з відповідними будівлями і спорудами з привласненням нової окремої поштової адреси (в житловому будинку Ж-1 (коридор 1-3 площею 6.9 кв.м., жила 1-4 площею 18.3 кв.м., жила 1-5 площею 8.8. кв.м.; в прибудові ж1: коридор 1-2 площею 3.4 кв.м. кухня 1-6 площею 7.8 кв.м.; в прибудові ж2 коридор 1-1 площею 6.0 кв.м.. ванна1-7 площею 4.3 кв.м.; частина навісу ж3, сарай Б1, паркан № 4, паркан № 8, паркан № 6, частина паркану №2, хвіртка № 1, ворота № 7, мощення І, мощення ІІ) на земельній ділянці розміром 706 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 09.08.2018 року вона отримала 1/2 частину житлового будинку садибного типу в спадок на підставі свідоцтва про право на спадщину, розташований за адресою : АДРЕСА_1 .

Інший співвласник частини житлового будинку садибного типу АДРЕСА_1 ОСОБА_2 .

Вона має бажання оформити земельну ділянку у приватну власність, а інший співвласник не бажає вести діалог.

Загальна площа земельною ділянки де розташована її 1/2 частина житлового будинку садибного типу складає - 706 кв.м. Має окремий вихід.

Частка майна є фактично окремим об`єктом. Вони самостійно користуються та володіють належними частками. Спільних приміщень із ОСОБА_2 вона не має.

Будинок завжди був поділений в натурі та лише формально, обліковувався як 1/2 частина та спільне часткове майно без визначення часток в натурі.

Кожна сторона володіє конкретною визначеною часткою домоволодіння в цілому. Згідно висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна, виданого 27.03.2024 року ТОВ «Верхньодніпровське БТІ» виданий ОСОБА_1 за технічними показниками є відокремленим об`єктом, має окремий вихід може бути виділена в натурі. Запропоновано присвоїти самостійну адресу АДРЕСА_3 . У власності 1/2 частина , а саме: в житловому будинку Ж-1 (коридор 1-3 площею - 6,9 кв.м.; жила 1-4 площею 18,3 кв.м.; жила 1-5 площею- 8,8 кв.м.; в прибудові ж1 : коридор 1-2 площею- 3,4 кв.м.; кухня 1-6 площею - 7,8 кв.м.; в прибудові ж2: коридор 1-1 площею - 6,0 кв.м.; ванна 1-7 площею- 4,3 кв.м.; 1/2 частина навісу ж3, сарай Б1, паркан №4 , паркан №8, паркан №6, 1/2 частина паркану №2, хвіртка №1, ворота №7, мощення І, мощення II). Невизначеність в житловому будинку в цілому не дає можливості вільно розпоряджатись даним майном, що й стало підставою звернення до суду.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та дату розгляду справи повідомлена належним чином.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: представник комунального підприємства «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою від 08 серпня 2024 року.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виникли правовідносини, що виникають із права власності. Способом захисту порушених цивільних прав позивачем визначено припинення права спільної часткової власності і визнання права власності на частку в натурі, як на самостійний об`єкт нерухомості з яким погоджується суд. Даний спосіб захисту порушених прав передбачений ст. 16 ЦК України.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , є власником частини житлового будинку садибного типу розташованого за адресою: АДРЕСА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 09.08.2018 року р.№ 2-221 державним нотаріусом Первої кам`янської державної нотаріальної контори, виконуючої обов`язки державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Трощій Н.Г., що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Загальна площа земельної ділянки, на якій розташоване домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 складає 706 кв.м., по фактичному користуванню.

Позивач бажає виділити належну їй частку в зазначеному вище домоволодінні в самостійний об`єкти нерухомості з привласненням нової окремої поштової адреси.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України - кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав та основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною радою України від 17.07.1997 року, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавленим своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що у позивача виникло право власності на частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, тобто на законних підставах.

В зазначеному вище правовстановлюючому документі чітко визначена частка позивача у спільній сумісній власності, домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , перелічені будівлі і споруди, які перебувають у власності.

За доводами позивачки, вона самостійно користується та володіє належною їй часткою зазначеного вище будинку та надвірними будівлями. Спільних приміщень з відповідачем не має.

Зазначене вище домоволодіння завжди було поділене в натурі та лише формально обліковувалося як спільне часткове майно без визначення часток в натурі.

Кожна сторона володіє конкретною визначеною часткою домоволодіння в цілому. Дані обставини сторонами не заперечуються та підтверджуються доводами, викладеними у поданій позовній заяві та наданими правовстановлюючими документами на домоволодіння.

Відповідно до ст. 392 ЦК України - Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1,3 ст. 364 ЦК України - Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.. 370 ЦК України - Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Відповідно до п. 6, 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» № 7 від 04.10.1991 року (з наступними змінами і доповненнями - При вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст.115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Згідно висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, виданого 27 березня 2024 року КП «Верхньодніпровське БТІ», належна позивачу частка у домоволодінні, за адресою: АДРЕСА_1 , є відокремленим об`єктом, має самостійний вихід та може бути виділений в натурі з перерахуванням приміщень і споруд, які виділяються позивачеві у власність, та запропоновано присвоїти об`єкту самостійну адресу: АДРЕСА_3 .

Оскільки на час розгляду справи об`єкт нерухомості, який належить позивачці, має окремий вихід, фактично є самостійним об`єктом нерухомості, за технічними характеристиками може бути виділений в самостійний об`єкт. Проте документально продовжує перебувати в частковій спільній власності сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

При цьому права кожного із співвласників будинку не будуть порушеними, так як належна їм частина будинку може бути технічно виділена в натурі як самостійний об`єкт нерухомого майна і кожна із сторін набуває права власності на самостійний об`єкт нерухомості, який перебуває у їх володінні та користуванні, але не підставі спільної часткової власності.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 1 211.20 грн., суд вважає за можливе покласти на позивача, оскільки не вбачає вини відповідача в порушенні права позивачки.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», юридична адреса: 51600 вул. Театральна, 16 м. Верхньодніпровськ Кам`янського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 03341842, про виділення в натурі в окремий об`єкт нерухомості - задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності та виділити в натурі в окремий об`єкт нерухомості ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , з привласненням окремого поштового номеру та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок садибного типу загальною площею 55.5 кв.м. житловою площею 27.1 кв.м, з відповідними будівлями і спорудами (в житловому будинку Ж-1 (передпокій 1-3 площею 6.9 кв.м., жила 1-4 площею 18.3 кв.м., жила 1-5 площею 8.8. кв.м.; в прибудові ж1: коридор 1-2 площею 3.4 кв.м. кухня 1-6 площею 7.8 кв.м.; в прибудові ж2 коридор 1-1 площею 6.0 кв.м. ванна1-7 площею 4.3 кв.м.; частина навісу ж3, сарай Б1, паркан № 4, паркан № 8, паркан № 6, частина паркану №2, хвіртка № 1, ворота № 7, мощення І, мощення ІІ) на земельній ділянці розміром 706 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Витрати по сплаті судового збору в з сумі 1 211 грн., 20 коп.. покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 21.12.2024 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 06.01.2025 року

Дата набрання законної сили:21.01.2025 року