Рішення

від 23.12.2024 по справі 175/7322/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/7322/24

Провадження № 2/175/1253/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"23" грудня 2024 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Вербицької К.В., представника позивача ОСОБА_1 , позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи - виконавчий комітет Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 через свого представника звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_3 , треті особи - виконавчий комітет Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син - ОСОБА_4 . Рішенням Покровського районного суду від 28.08.2023 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано. При цьому відповідач не бере участі у вихованні сина, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом та взагалі не спілкується з ним. З огляду на те, що дитина повністю перебуває на утриманні позивача, а відповідач всіляко ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_4 .

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14.08.2024 року замінено третю особу у справі з ІНФОРМАЦІЯ_3 на належну - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.09.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позов, просили задовольнити у повному обсязі. Крім того, зазначили, що наразі дитина проживає сама, оскільки бабуся померла, а позивач перебуває у лавах Збройних Сил України та фізично не має можливості забезпечити дитині, зокрема, здорове харчування, а відповідачка протягом останніх двох років взагалі не піклується дитиною та не вчиняє жодних дій щодо виконання своїх батьківських обов?язків. Крім того, ніхто не знає, де наразі її фактичне місцезнаходження.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом направлення повістки за місцем проживання. Заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Від т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшла заява, в якій просить позов задовольнити.

Заслухавши думку представника позивача та позивача, думку дитини, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , повторно виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17.01.2023 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що виконавчим комітетом Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області 03.09.2010 року складено відповідний актовий запис №150. Батьком записаний ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_3 .

Згідно довідки №307 від 18.01.2023 року, виданої КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги», з 10.06.2018 року по 09.08.2018 рік ОСОБА_3 перебувала на лікуванні у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги».

Рішенням Покровського районного суду від 28.08.2023 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано.

Рішення виконавчого комітету Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області №112/0/9-24 від 30.04.2023 року «Про затвердження висновку комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Покровської селищної ради від 24.04.2024 року про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав», вирішено затвердити висновок комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Покровської селищної ради від 24.04.2024 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Як вбачається з висновку комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Покровської селищної ради від 24.04.2024 року, влітку 2022 року ОСОБА_2 зі своїм сином переїхали жити до матері - ОСОБА_5 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 . За час проживання на території Покровської громади мати відвідала сина 1 раз, зі своїм сином спілкується вкрай рідко. Життям, розвитком дитини не цікавиться, фінансової підтримки не здійснює. Аліменти не сплачує. Так як батько ОСОБА_6 перебуває у лавах ЗСУ, на даний час ним опікується його рідна бабуся - ОСОБА_5 . Вона займається його доглядом, вихованням та навчанням. Утримує ОСОБА_6 тато. Умови проживання дитини задовільні. У хлопчика є окрема, мебльована, кімната з місцем для навчання та відпочинку. ОСОБА_6 , у повному обсязі, забезпечений одягом по сезону, продуктами харчування, канцелярським приладдям. Хлопець має комп?ютер, сучасний телефон. Родина забезпечена необхідною побутовою технікою. Має присадибну ділянку та підсобне господарство.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 25.06.2024 року, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що зроблено актовий запис №909.

Відповідно до довідки учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов?язкового медичного профілактичного огляду від 28.08.2024 року, ОСОБА_4 встановлені наступні діагнози: дисфункція гіпотеламуса, гігантизм, ожиріння.

Комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Покровської селищної ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що складено висновок від 24.04.2024 року.

В судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які є сусідами позивача у с. Романки.

Свідок ОСОБА_7 повідомила, що зі слів ОСОБА_6 їй відомо, що мати ображала його. У 2022 році хлопчик переїхав до бабусі, проте після смерті останньої, проживає сам. Також свідок зазначила, що наразі допомагає доглядати за дитиною та годує його.

Свідок ОСОБА_8 зазначив, що раніше позивач жив з жінкою, проте її давно не бачили. Крім того, свідок підтвердив, що дитина живе сама, оскільки бабуся померла, а годує ОСОБА_6 сусідка ОСОБА_7 .

Судом також була заслухана думка дитини, який вказав, що до грудня 2022 року він жив з матір`ю, проте остання зі своїм співмешканцем ображали його та знущалися, внаслідок чого він втік з дому. Після цього матір взагалі не цікавилася де він, не телефонувала та не забезпечувала догляд. Також зазначив, що в подальшому матір надіслала йому листа, в якому повідомила, що більше не зможе займатися вихованням сина. Крім того вказав, що у матері наявні психічні розлади, проте призначені ліки вона не приймала, оскільки вони були дороговартісні.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

У відповідності до ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Суд враховує, що дитина має хронічні захворювання та потребує медичного догляду і здорового харчування, при цьому позивач проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_8 , що позбавляє його можливості забезпечити стабільний фізичний і духовний розвиток дитини.

Обставини, що дитина позбавлена належного догляду, харчування, а також те, що наразі проживає сама, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, зокрема, показами свідків та письмовими доказами.

Крім того, суд враховує думку дитини, яка була заслухана у судовому засіданні, що матір не цікавиться життям сина та не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не забезпечує сина усім необхідним, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів у розмірі частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 ст. 191 СК України, встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

У відповідності до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи - виконавчий комітет Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , щомісячно у розмірі частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду - 13.05.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 06.01.2025 року.

Суддя Т. С. Журавель