Ухвала

від 30.12.2024 по справі 619/10512/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/10512/24

провадження № 2/619/423/25

УХВАЛА

іменем України

30 грудня 2024 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Пруднікова О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакорд фінанс», Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова Валерія Миколайовича про стягнення безпідставно отриманих коштів за виконавчим написом № 52184 від 20.05.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакорд фінанс» та приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. грошові кошти в сумі 9 994, 18 грн, безпідставно отримані за виконавчим написом № 52184 від 20.05.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М.

Разом з позовом заявником подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить: забезпечити позов ОСОБА_1 про стягнення безпідставно стягнутих з неї грошових коштів за виконавчим написом № 52184 від 20.05.2021, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського наторіального округу Остапенком Є.М. шляхом накладення арешту на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакорд фінанс», на грошові кошти, які зберігаються на рахунках ТОВ «Дакорд фінанс», зокрема на рахунку IBAN НОМЕР_1 відкритому у АТ нотаріуса № 52184 від 20.05.2021 та на грошові кошти, які зберігаються на рахунках приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова Валерія Миколайовича, зокрема на рахунку НОМЕР_2 відкритому в АТ Ощадбанк, на який були перераховані грошові кошти в сумі 9 9994,18 грн з пенсійного рахунку ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали заяви про забезпечення позову та додані до неї документи, суд вважає необхідним повернути заяву про забезпечення позову, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог частини першої статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Заявляючи вимогу про накладення арешту на грошові кошти, які зберігаються на рахунках ТОВ «Дакорд фінанс», зокрема на рахунку IBAN НОМЕР_1 , заявник не зазначає в якій фінансовій установі відкрито даний рахунок.

Заява про забезпечення позову містить вимогу про накладення арешту на все майно ТОВ «Дакорд фінанс», на грошові кошти, які зберігаються на рахунках ТОВ «Дакорд фінанс» та на грошові кошти, які зберігаються на рахунках приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М., разом з тим, всупереч п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Згідно з ч.1 п.7 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до суду та повинна містити інші відомості потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до вимог п. 1 та 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Тобто арешт на майно відповідача допускається лише за умови, що майно належить відповідачу та є необхідність саме у цьому виді забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Згідно з п.п.1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року у справі № 320/3560/18, заявником суду повинні бути надані відомості щодо конкретного індивідуально визначеного майна, яке належить відповідачу та щодо якого мають вживатись заходи забезпечення позову. Зокрема, Верховним Судом зазначено, що суд може накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат, проте відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Заявляючи вимогу про накладення арешту на все майно ТОВ Дакорд Фінанс заявник не обґрунтовує необхідність застосування саме такого заходу забезпечення.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Заявник не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно ТОВ «Дакорд фінанс», на грошові кошти, які зберігаються на рахунках ТОВ «Дакорд фінанс», та на грошові кошти, які зберігаються на рахунках приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду.

Посилання заявника на те, що ТОВ Дакорд фінанс відмовилось від ліцензії не свідчить, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Також заява не містить обгрунтувань, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які зберігаються на рахунках приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В. М. може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Згідно з ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Оскільки подана заява не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України, суд вважає за необхідне її повернути заявнику.

Керуючись ст. 151, 153 ЦПК України,суддя -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. В. Пруднікова