Постанова

від 12.12.2024 по справі 902/1123/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року Справа № 902/1123/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Черначук А.Д.

за участю представників сторін:

прокурора: Кректун О.А.

позивача: не з`явився

відповідача: Гурба М.В.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державний реєстратор Самгородської сільської ради Хмільницького району Вінницької області Уперчук Анастасія Володимирівна: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури та Фермерського господарства "Влад" на рішення Господарського суду Вінницької області від 08.02.2024 у справі №902/1123/23, ухвалене суддею Тварковським А.А., повний текст рішення складено 19.02.2024

за позовом Керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області

до Фермерського господарства "Влад"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державний реєстратор Самгородської сільської ради Хмільницького району Вінницької області Уперчук Анастасія Володимирівна

про визнання незаконним та скасування рішень спілки співвласників по врегулюванню майнових відносин по СФГ "Влад", скасування рішення державного реєстратора та скасування державної реєстрації права приватної власності за ФГ "Влад" на гідротехнічні споруди,

Керівником Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області подано позов в інтересах держави в особі Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області до Фермерського господарства "Влад" про визнання незаконним та скасування рішень спілки співвласників по врегулюванню майнових відносин по СФГ "Влад", оформлених протоколом від 25.11.2013, скасування рішення державного реєстратора та скасування державної реєстрації права приватної власності за ФГ "Влад" на гідротехнічні споруди.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 08.02.2024 у справі №902/1123/23 відмовлено у позові Керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області до Фермерського господарства "Влад" про визнання незаконним та скасування рішень спілки співвласників по врегулюванню майнових відносин по СФГ "Влад", скасування рішення державного реєстратора та скасування державної реєстрації права приватної власності за ФГ "Влад" на гідротехнічні споруди.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області та задовольнити позов керівника Хмільницької окружної прокуратури; стягнути з відповідача на користь Вінницької обласної прокуратури витрати на сплату судового збору в сумі 8052 грн за розгляд справи в суді першої інстанції та витрати у сумі 12078 грн за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на рішення господарського суду Вінницької області від 08.02.2024 у справі №902/1123/23.

Також, не погоджуючись з прийнятим рішенням, із апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду звернулося Фермерське господарство "Влад" в якій просить змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Вінницької області від 08.02.2024 у справі №902/1123/23 в частині мотивів відмови в задоволені позову керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, вказавши про відмову в задоволенні позову з підстав безпідставності позову, відсутності порушення прав Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області та звернення з позовом не до всіх осіб, які приймали оспорюванні рішення; стягнути з позивача на користь Фермерського господарства "Влад" судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Влад" на рішення господарського суду Вінницької області від 08.02.2024 у справі №902/1123/23. Об`єднано в одне апеляційне провадження для спільного розгляду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Влад" з апеляційною скаргою Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на рішення господарського суду Вінницької області від 08.02.2024 у справі №902/1123/23.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі №902/1123/23 апеляційну скаргу Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Влад" задоволено частково. Рішення Господарського суду Вінницької області від 08.02.2024 у справі №902/1123/23 змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції даної постанови. В решті рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.90.2024 у справі №902/1123/23 касаційну скаргу першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі №902/1123/23 скасовано, справу передано на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Передаючи справу на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду суд касаційної інстанції вказав на те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що прокурор звернувся з вимогою про скасування державної реєстрації права власності на гідротехнічні споруди, припинивши право приватної власності, саме внаслідок, на думку прокурора, відсутності у відповідача права на таке майно.

Також, Верховний Суд зауважив, що апеляційному господарського суду необхідно дослідити наявні у справі докази щодо обставин переходу у власність спірного майна та можливості застосування пунктів 18, 21 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" № 177 від 28.12.2001, а також пункту 14 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики № 62 від 14.03.2001, на які посилається прокурор.

Крім того, колегія суддів не надала оцінку доводам скаржника щодо позовної давності та співмірності втручання у право власності.

Відтак, за результатом розгляду касаційної скарги першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури, суд касаційної інстанції направив справу №902/1123/23 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

08.10.2024 матеріали справи №902/1123/23 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2024 р. розгляд апеляційних скарг призначено на "21" листопада 2024 р. об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

12.11.2024р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Фермерського господарства "Влад" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 р. клопотання представника Фермерського господарства "Влад" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/1123/23 - задоволено.

15.11.2024 р. від представника Фермерського господарства "Влад" через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по суті спору.

19.11.2024 р. від Вінницької обласної прокуратури до апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 р. у справі №902/1123/23 оголошено перерву в судовому засіданні до "12" грудня 2024 р. о 12:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2(ВКЗ).

У судовому засіданні 12.12.2024 прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги прокуратури, заперечила проти доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, надала пояснення по справі. Просила скасувати рішення та задовольнити позов керівника Хмільницької окружної прокуратури.

Представник відповідача підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги прокуратури, надав пояснення по справі. Просив змінити мотивувальну частину рішення в частині мотивів відмови в задоволені позову прокуратури, вказавши про відмову в задоволенні позову з підстав, зазначених у апеляційній скарзі.

У судове засідання суду апеляційної інстанції 12.12.2024 Махнівська сільська рада Хмільницького району Вінницької області та Державний реєстратор Самгородської сільської ради Хмільницького району Вінницької області Уперчук Анастасія Володимирівна не забезпечили явку своїх представників, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції аргументоване тим, що, враховуючи обмеження у процедурі паювання, відповідач у законний спосіб не міг одержати спірне майно у власність, оскільки гідроспоруди, реєстрація права власності на які проведена за відповідачем на підставі наданих ним свідоцтв про право власності на майновий пай, відповідно до норм законодавства не могли бути виділені в натурі в рахунок майнового паю. Отже, спірні рішення засідання спілки співвласників по врегулюванню майнових відносин по СФГ "Влад" с. Марківці, оформлені протоколами від 25.11.2013, у частині викупу дамби та затвердження дамби у складі переліку викупленого майна пайовиків, є неправомірними. Поряд з цим, такі рішення по своїй суті не є первинними в частині розпаювання гідротехнічних споруд, позаяк таке майно набуто СФГ "Влад" шляхом викупу у майнових пайовиків с. Марківці, тобто фактичне розпаювання мало місце до набуття відповідачем такого майна. Водночас суд прийшов до висновку, що трирічний строк позовної давності на момент звернення прокурора із даним позовом до суду сплинув, а в силу частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи

Прокурор в апеляційній скарзі стверджує, що судом першої інстанції невірно визначено час початку перебігу строку позовної давності. Зокрема зазначає, що докази обізнаності Махнівської (Комсомольської) сільської ради про наявність оскаржуваних рішень від 25.11.2013 у справі відсутні.

Звертає увагу, що Свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) №009157 від 26.12.2013 не містить вказівку на майно пайового фонду КСП Марківці, відсутні докази видачі його на підставі рішень спілки співвласників від 25.11.2013 про викуп майна пайового фонду у майнових пайовиків с.Марківці, про затвердження акту приймання-передачі майна пайового фонду, переліку викупленого майна у пайовиків, отже зміст даного свідоцтва та факт його видачі, всупереч висновку суду, не доводить обізнаність Комсомольської (Махнівської) сільради з оскаржуваними рішеннями із вказаного судом часу.

Вказавши, що Комсомольська сільська рада перейменована у Махнівську сільську раду, суд не взяв до уваги подальші зміни у адміністративно-територіальному устрої, які мають вагоме значення для висновку про пропуск строку позовної давності та особливості повноважень органу місцевого самоврядування.

Станом на 26.12.2013 (час видання свідоцтва №009157 про право власності на майновий пай СФГ "Влад") діяла Комсомольська сільська рада 6 скликання, повноваження якої тривали до 02.01.2015.

Також прокурор зазначає, що 25.10.2020 проведено перші вибори Махнівської сільської ради 8 скликання як представницького органу новоствореної об`єднаної Махнівської сільської територіальної громади, повноваження якої виникли з моменту визнання повноважень обраних до її складу депутатів.

Позовну заяву прокуратурою скеровано до господарського суду Вінницької області 24.08.2023, отже у межах трирічного строку від часу набуття повноважень Махнівською сільською радою 8 скликання.

Рішення про виділення майна в натурі приймалось не загальними зборами співвласників майна, а комітетом спілки співвласників, що свідчить про нелегітимність даних рішень спілки відносно винесених на її розгляд питань у частині передачі майна.

За доводами прокурора, навіть самостійне задоволення вимоги про скасування державної реєстрації призведе до поновлення порушених прав Махнівської сільської ради як представницького органу територіальної громади.

Також прокурор зазначає, що державна реєстрація та рішення державного реєстратора від 14.12.2021 (індексний номер 62259161) не відповідають вимогам чинного законодавства - ст.ст.2, 3, 5, 10, 18, 20, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п.п.6, 8, 9, 51 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, пункту 6 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141). Таким чином, рішення державного реєстратора від 14.12.2021 (індексний номер 62259161) та державна реєстрація права власності за ФГ "Влад" на спірні гідротехнічні споруди підлягають визнанню незаконними та скасуванню в судовому порядку.

За доводами апелянта-1, починаючи з 27.05.2021, земельна ділянка з розташованим на ній водним об`єктом, яка знаходиться на території Махнівської сільської ради, являється комунальною власністю об`єднаної територіальної громади.

На підставі викладеного прокурор просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області та задовольнити позов керівника Хмільницької окружної прокуратури; стягнути з відповідача на користь Вінницької обласної прокуратури витрати на сплату судового збору в сумі 8052 грн за розгляд справи в суді першої інстанції та витрати у сумі 12078 грн за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.

Також, не погоджуючись з прийнятим рішенням, із апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду звернулося Фермерське господарство "Влад" (апелянт-2).

В скарзі апелянт-2 зазначає, що судом першої інстанції порушено положення ст.15 ЦК України, ст.4 ГПК України та не з`ясовано обставини порушення прав Махнівської сільської ради.

За доводами скаржника позов прокурора в інтересах Махнівської сільської ради також не може бути задоволений з підстав незалучення до розгляду справи всіх належних співвідповідачів, а саме - співвласників пайового фонду КСП с.Марківці.

Висновок суду про неправомірність рішення спілки співвласників по врегулюванню майнових відносин по СФГ «Влад» від 25.11.2013 щодо придбання майнових паїв не відповідає обставинам справи, оскільки зазначене рішення не стосувалось питання виділення в натурі на користь відповідача конкретного майна зі складу майна пайового фонду реорганізованого КСП с.Марківці, в тому числі і гідротехнічної споруди.

За доводами апелянта-2, висновок суду про неправомірність набуття відповідачем у власність гідроспоруди не відповідає обставинам справи та зроблений без врахування положень ст.325 Цивільного кодексу України та ст.25 Земельного кодексу України, оскільки останніми передбачено можливість перебування гідротехнічних споруд у приватній власності сільськогосподарських підприємств.

На підставі викладеного апелянт-2 просить суд апеляційної інстанції змінити мотивувальну частину рішення господарського суду Вінницької області від 08.02.2024 у справі №902/1123/23 в частині мотивів відмови в задоволені позову керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, вказавши про відмову в задоволенні позову з підстав безпідставності позову, відсутності порушення прав Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області та звернення з позовом не до всіх осіб, які приймали оспорювані рішення; стягнути з позивача на користь Фермерського господарства «Влад» судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу Фермерське господарство "Влад" прокурор зазначає, що враховуючи зміни до законодавства, починаючи з 27.05.2021, земельна ділянка з розташованим на ній водним об`єктом, яка знаходиться на території Махнівської сільської ради Хмільницького району, являється комунальною власністю.

За доводами прокурора, державну реєстрацію прав за ФГ "Влад" здійснено всупереч вимогам cт.335 ЦК України, ст.ст.2, 3, 18, 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127.

Враховуючи те, що відповідно до перехідних положень Земельного кодексу України земельна ділянка водного фонду, на якій розташовані водний об`єкт та спірні гідротехнічні споруди, на даний час перебуває у комунальній власності Махнівської об`єднаної територіальної громади в особі Махнівської сільської ради Хмільницького району, а набуття ФГ "Влад" права власності на гідротехнічні споруди, реєстрація за ним права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно порушує інтереси держави в особі Махнівської сільської ради Хмільницького району щодо належного користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду, а також водним об`єктом - ставом "Великий", що розташований на цій земельній ділянці, та незаконне набуття у приватну власність відповідача нерухомого майна, яке в силу вимог ст. 335 ЦК України в подальшому підлягає передачі у комунальну власність даної територіальної громади, як безхазяйне майно, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Махнівської сільської ради Хмільницького району.

У відзиві також зазначає, що гідротехнічні споруди, якими є дамби, греблі, водопропускні споруди не підлягають паюванню та в процесі паювання лише у період до 24.05.2013 могли передаватись на баланс підприємства-правонаступника або органу місцевого самоврядування.

Тому, гідроспоруди, реєстрація права власності на які проведена за відповідачем на підставі наданих ним свідоцтв про право власності на майновий пай, не могли бути законно набуті ним у власність як розпайоване майно, оскільки відповідно до наведених норм гідроспоруди не можуть бути виділені в натурі в рахунок майнового паю.

Зазначене є свідченням незаконності рішень засідання спілки співвласників по врегулюванню майнових відносин по СФГ "Влад" с.Марківці, оформлених протоколами від 25.11.2013, у частині викупу дамби та затвердження дамби у складі переліку викупленого майна у пайовиків.

З урахуванням викладеного, при затвердженні переліку майна та передачу його СФГ "Влад" спілкою співвласників по врегулюванню майнових відносин по СФГ "Влад" с.Марківці, оформлені протоколами від 25.11.2013, порушено наведені законодавчі обмеження, протиправно передано юридичній особі гідроспоруди, щодо розпаювання яких діє пряма заборона.

Прокурор стверджує про невідповідність поданих для реєстрації документів законодавчим вимогам, а тому державний реєстратор не мав правових підстав для здійснення реєстраційних дій та був зобов`язаний відмовити заявнику у державній реєстрації речового права.

Також прокурор зазначає, що перебування гідроспоруд у приватній власності створює правову колізію, коли відповідач в силу ст. 377 ЦК України, ст.120, ч.2 ст.134 ЗК України може претендувати на передачу йому земельної ділянки у власність або користування, у той час, як відповідно до ст. 59 ЗК України у власність водойма площею 15,1 та не може бути передана, а у користування відповідно до ч.1 ст.134 ЗК України вона може бути передана лише на конкурентних засадах.

З урахуванням викладеного, прокурор просить у задоволенні апеляційної скарги Фермерського господарства "Влад" відмовити, рішення господарського суду Вінницької області від 08.02.2024 у справі №902/1123/23 скасувати та позов Хмільницької окружної прокуратури задовільнити у повному обсязі.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Спірні гідроспоруди ставу "Великий" введені в експлуатацію у 1983 році (довідка СФГ "Влад" №30 від 01.04.2011) (т.1, а.с.36).

Відповідно до довідки СТОВ "Мрія" №51 від 22.02.2011 (т.1, а.с.110), на балансі колгоспу "Росія" с.Комсомольське знаходилась дамба уч.Марківці, яка була побудована у 1983 році. Колгосп "Росія" с.Комсомольське було реорганізовано в колективне господарство Агрофірма "Мрія" с.Комсомольське, яке стало правонаступником всіх основних та оборотних засобів (в тому числі дамба уч.Марківці - балансовою вартістю 70902 грн). Під час від`єднання 01.03.1997 від Агрофірми "Мрія" було створене нове господарство КСП "9-Травня" с.Марківці, якому було передано з балансу господарства агрофірми "Мрія" на баланс КСП "9-Травня" частину основних та оборотних засобів, в тому числі і дамбу уч.Марківці вартістю 70902 грн.

Як вбачається з протоколу засідання спілки співвласників від 25.11.2013 (т.1, а.с.50), свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) №009157 від 26.12.2013 (т.1, а.с.71), Селянське фермерське господарство "Влад" було співвласником майна пайового фонду реорганізованого КСП с.Марківці на суму 228313,54 грн, що складало 36,49 відсотків всього пайового фонду.

Рішенням спілки співвласників від 25.11.2013 вирішено затвердити перелік викупленого майна та передати господарству СФГ "Влад" згідно акту приймання-передачі.

Наведене підтверджується протоколом засідання спілки співвласників від 25.11.2013, переліком викупленого майна, актом приймання-передачі розпайованого майна від 25.11.2013 (т.1, а.с.51-59).

До складу майна реорганізованого КСП с.Марківці входила гідротехнічна споруда, що складалась з греблі, дамби та водопропускної споруди, та яка входила до складу майна пайового фонду, що підтверджується уточненим переліком майна основних засобів пайового фонду.

За зверненням СФГ "Влад" №16 від 25.02.2011 до КП "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" КП "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" складено інвентаризаційну справу №49 на гідротехнічні споруди ставу "Великий" с.Марківці Хмільницького району Вінницької області.

Відповідно до технічного опису та оцінки гідротехнічних споруд, 08.04.2011 проінвентаризовано греблю №1, дамбу №2 та водопропускну споруду №3 ставу "Великий" за межами с.Марківці Козятинського району Вінницької області, відновною (балансовою) вартістю 70,902 тис. грн.

Рішенням Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 21.07.2021 №60 "Про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомому майну - дамбі", нерухомому майну - дамбі ставу "Великий" присвоєно поштову адресу: Вінницька область, Хмільницький район, с. Марківці, вул. Берегова, 71 (т.1, а.с.49).

Відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серія ВІ №110, виданого Махнівською сільською радою 27.08.2021, ФГ "Влад" с.Туча Хмільницького району має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства СФГ "Влад", загальною вартістю 625,623 тис.грн у розмірі частки, що становить 101,290 тис.грн.

Враховуючи вищенаведене, ФГ "Влад" с.Туча Хмільницького району є власником пайового фонду майна колективного сільськогосподарського підприємства СФГ "Влад", загальною вартістю 625,623 тис. грн у розмірі частки 329,603 тис. грн, що становить 52,68 відсотків.

В подальшому, 14.12.2021 державним реєстратором Самгородоцької сільської ради Вінницької області Уперчук А.В. за реєстраційним номером 2532771005120 зареєстровано право приватної власності за Фермерським господарством "Влад" на об`єкти нерухомого майна - гідротехнічні споруди (гребля №1, дамба №2 та водоспускна споруда №3), які знаходяться по вул.Береговій, 71 в с.Марківці Хмільницького району Вінницької області, про що внесено відповідні дані до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Державну реєстрацію права власності було здійснено на підставі поданих відповідачем документів, а саме: рішення, серія та номер: 60, виданий 21.07.2021, видавник: Махнівська сільська рада Козятинського району; свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), серія та номер: б/н, виданий 27.08.2021, видавник: Махнівська сільська рада Козятинського району; свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), серія та номер: б/н, виданий 26.12.2013, видавник: Махнівська сільська рада Козятинського району; інвентаризаційна справа, серія та номер: б/н, виданий 08.04.2011, видавник: КП "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації".

За доводами прокурора, внаслідок протиправних дій державного реєстратора, у приватну власність фізичної особи передано гідротехнічні споруди, які не підлягали розпаюванню та є неподільними з водними об`єктами та земельними ділянками, на яких вони розташовані. Тому прокурор просить суд:

- визнати незаконними та скасувати рішення спілки співвласників по врегулюванню майнових відносин по СФГ "Влад" с. Марківці, оформлене протоколом від 25.11.2013, згідно з яким вирішено викупити у 80 власників майна пайового фонду СФГ "Влад" майна на суму 228313,54 грн відповідно до переліку викупленого майна у частині викупу дамби, та рішення спілки співвласників по врегулюванню майнових відносин по СФГ "Влад" с.Марківці, оформлене протоколом від 25.11.2013, відповідно до якого затверджено перелік викупленого майна у пайовиків (у кількості 80 осіб) на суму 228313,54 грн та передано СФГ "Влад" згідно акту приймання-передачі у частині включення до переліку майна дамби;

- скасувати рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності за ФГ "Влад" на гідротехнічні споруди, що знаходяться за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, с.Марківці, вул.Берегова, 71. А саме: греблю №1; дамбу №2; водопропускну споруду №3 (індексний номер: 62259161 від 14.12.2021);

- скасувати державну реєстрацію права власності за ФГ "Влад" на гідротехнічні споруди, що знаходяться за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, с. Марківці, вул. Берегова, 71, а саме: греблю №1; дамбу №2; водопропускну споруду №3 (номер відомостей про речове право: 45637296), припинивши право приватної власності.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

З огляду на положення статті 4 ГПК України і статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

Положеннями статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статті 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Пунктом "ґ" частини четвертої статті 83 ЗК України визначено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно ст.181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) відносяться земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до статті 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.325 Цивільного кодексу України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Згідно положень частини 9 статті 25 Земельного кодексу України внутрігосподарські шляхи, господарські двори, полезахисні лісосмуги та інші захисні насадження, гідротехнічні споруди, водойми тощо можуть бути відповідно до цього Кодексу передані у власність громадян, сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що створені колишніми працівниками державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.

Згідно з ч.2 ст.328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом

Відповідно до ст.1 Закону України "Про аквакультуру", гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в даній справі, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (частина перша); організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом (частина друга).

Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування. Наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення суду від 5 червня 2019 року №4-р(ІІ)/2019 справа №3-234/2018(3058/18) зазначив, що стосовно повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді в Основному Законі України міститься застереження "у виключних випадках і в порядку, що визначені законом". Про такі випадки йдеться, зокрема, у частині третій статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.3 ст.3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною третьою статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру" і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Як вбачається з матеріалів справи, Махнівську сільську раду було залучено в якості третьої особи під час розгляду справи №902/514/22 за позовом Хмільницької окружної прокуратури до ФГ "Влад" про скасування державної реєстрації права приватної власності на об`єкти нерухомого майна, під час розгляду якої останній стало відомо про порушення інтересів відповідної територіальної громади. Однак, Махнівська сільська рада заходів, у тому числі, звернення до суду з відповідною позовною заявою на захист інтересів територіальної громади, не вжила, що свідчить про бездіяльність уповноваженого органу у спірних правовідносинах та неналежне виконанням ним визначених законом повноважень.

Також, Хмільницькою окружною прокуратурою 09.06.2023 до Махнівської сільської ради лист скеровано за №56-2731вих-23, в якому повідомлено про порушення інтересів територіальної громади та з`ясовувалась позиція органу місцевого самоврядування щодо самостійного звернення до суду.

У листі від 21.06.2023 №1527 Махнівською сільською радою повідомлено прокуратуру, що претензійно-позовна робота щодо відновлення інтересів територіальної громади за фактом протиправного набуття у приватну власність СФГ "Влад" гідротехнічних споруд, а саме: греблі №1; дамби №2; водопропускної споруди №3, що знаходяться за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, с. Марківці, вул. Берегова, 71, не проводилась.

Отже, прокурором дотримано порядок, передбачений ст.23 Закону України "Про прокуратуру", щодо своєчасного інформування відповідного органу влади про виявлені порушення інтересів держави та необхідність їх захисту. Дотримуючись порядку, визначеного ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор інформував Махнівську сільську раду про виявлені порушення та необхідність вжиття відповідних заходів реагування.

З результатами розгляду апеляційних скарг колегією суддів встановлено, що спірні гідроспоруди ставу "Великий" введені в експлуатацію у 1983 році (довідка СФГ "Влад" №30 від 01.04.2011) (т.1, а.с.36).

Відповідно до довідки СТОВ "Мрія" №51 від 22.02.2011 (т.1, а.с.110), на балансі колгоспу "Росія" с.Комсомольське знаходилась дамба уч.Марківці, яка була побудована у 1983 році. Колгосп "Росія" с.Комсомольське було реорганізовано в колективне господарство Агрофірма "Мрія" с.Комсомольське, яке стало правонаступником всіх основних та оборотних засобів (в тому числі дамба уч.Марківці - балансовою вартістю 70902 грн). Під час від`єднання 01.03.1997 від Агрофірми "Мрія" було створене нове господарство КСП "9-Травня" с.Марківці, якому було передано з балансу господарства агрофірми "Мрія" на баланс КСП "9-Травня" частину основних та оборотних засобів, в тому числі і дамбу уч.Марківці вартістю 70902 грн.

Як вбачається з протоколу засідання спілки співвласників від 25.11.2013 (т.1, а.с.50), свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) №009157 від 26.12.2013 (т.1, а.с.71), Селянське фермерське господарство "Влад" було співвласником майна пайового фонду реорганізованого КСП с.Марківці на суму 228313,54 грн, що складало 36,49 відсотків всього пайового фонду.

Рішенням спілки співвласників від 25.11.2013 вирішено затвердити перелік викупленого майна та передати господарству СФГ "Влад" згідно акту приймання-передачі.

Наведене підтверджується протоколом засідання спілки співвласників від 25.11.2013, переліком викупленого майна, актом приймання-передачі розпайованого майна від 25.11.2013 (т.1, а.с.51-59).

До складу майна реорганізованого КСП с.Марківці входила гідротехнічна споруда, що складалась з греблі, дамби та водопропускної споруди, та яка входила до складу майна пайового фонду, що підтверджується уточненим переліком майна основних засобів пайового фонду.

За зверненням СФГ "Влад" №16 від 25.02.2011 до КП "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" КП "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" складено інвентаризаційну справу №49 на гідротехнічні споруди ставу "Великий" с.Марківці Хмільницького району Вінницької області.

Відповідно до технічного опису та оцінки гідротехнічних споруд, 08.04.2011 проінвентаризовано греблю №1, дамбу №2 та водопропускну споруду №3 ставу "Великий" за межами с.Марківці Козятинського району Вінницької області, відновною (балансовою) вартістю 70,902 тис. грн.

Рішенням Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 21.07.2021 №60 "Про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомому майну - дамбі", нерухомому майну - дамбі ставу "Великий" присвоєно поштову адресу: Вінницька область, Хмільницький район, с. Марківці, вул. Берегова, 71 (т.1, а.с.49).

Відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серія ВІ №110, виданого Махнівською сільською радою 27.08.2021, ФГ "Влад" с.Туча Хмільницького району має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства СФГ "Влад", загальною вартістю 625,623 тис.грн у розмірі частки, що становить 101,290 тис.грн.

Враховуючи вищенаведене, ФГ "Влад" с.Туча Хмільницького району є власником пайового фонду майна колективного сільськогосподарського підприємства СФГ "Влад", загальною вартістю 625,623 тис. грн у розмірі частки 329,603 тис. грн, що становить 52,68 відсотків.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів враховує наступне.

За визначенням частини 1 статті 1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

До пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст. 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (в редакції на час прийняття спірних рішень).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян в процесі реформування аграрного сектора економіки" № 177 від 28.12.2001 затверджено Методику уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, відповідно до пункту 2 якої майновий пай - частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.

Відповідно до п. 18 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої зазначеною постановою Кабінету Міністрів України "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян в процесі реформування аграрного сектора економіки" № 177 від 28.12.2001, у процесі розрахунку пайового фонду на підставі переліку уточненого складу і вартості майна підприємства складаються (уточнюються) переліки таких активів за їх призначенням: майна, яке передбачається для задоволення боргів, майна соціальної інфраструктури; майна, яке не підлягає паюванню; майна уточненого пайового фонду.

Відповідно до п. 21 вказаної Методики, переліки майни, що не підлягають паюванню, зокрема майна, яке неможливо виділити в натурі в рахунок майнового паю (дороги загального користування, капітальні вкладення на поліпшення земель - меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи, гідротехнічні споруди, ставки, багаторічні насадження, лісосмуги), а також об`єктів, які перебувають в загальному користуванні, повинні систематично уточнюватися.

Розмір уточненого згідно з цією Методикою складу і вартості пайового фонду майна членів колишнього підприємства використовується для визначення майнових паїв (п. 22 Методики).

Згідно із п. 14 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики № 62 від 14.03.2001 майно, що не підлягає паюванню, зокрема, яке неможливо виділити в натурі в рахунок майнових паїв та поділити його без ушкодження, а саме: дороги, капітальні вкладення на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші мережі), гідротехнічні споруди, ставки, багаторічні насадження, лісосмуги, а також об`єкти, які знаходяться в загальному користуванні, передаються на баланс підприємствам-правонаступникам.

Окремі об`єкти зі складу майна, яке не підлягає паюванню, можуть бути передані на баланс органу місцевого самоврядування за його згодою.

Вказаний Порядок втратив чинність з 24.05.2013 - з дня опублікування Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.04.2013 № 253.

Отже, гідротехнічні споруди, якими є дамби, греблі, водопропускні споруди не могли бути включені до пайового фонду КСП та в процесі паювання у період до 24.05.2013 повинні були бути передані на баланс підприємства-правонаступника або органу місцевого самоврядування.

Враховуючи обмеження у процедурі паювання, відповідач у законний спосіб не міг одержати спірне майно у власність, оскільки гідроспоруди, реєстрація права власності на які проведена за відповідачем на підставі наданих ним свідоцтв про право власності на майновий пай, відповідно до вищенаведених норм не могли бути виділені в натурі в рахунок майнового паю.

Також приймається до уваги, виходячи із положень частини 1 статті 1, частини 1 статті 3, статті 5, статті 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам, суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Список осіб, які приймають участь у паюванні майна КСП, складається з урахуваннях цих положень закону, а також інших нормативних документів. Відповідно з пунктами 2, 3,4 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого також постановою КМУ від 28.12.2001 №177, до списку осіб, які мають право на майновий пай, включаються всі члени підприємства, а також особи, за якими відповідно до законодавства зберігається право на майновий пай, зокрема: пенсіонери; особи, призвані для проходження строкової військової або альтернативної служби; особи, призвані на військові збори; особи, які проходять підготовку з відривом від виробництва у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та в інших подібних навчальних закладах; особи, направлені підприємством для навчання у професійно-технічні та вищі навчальні заклади всіх рівнів акредитації; особи, направлені для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; особи, обрані на виборчі посади органів місцевого самоврядування та органи державної влади, а також профспілкових організацій; жінки, що знаходяться у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами; особи, які знаходяться у відпустці по догляду за дитиною; особи, які втратили працездатність внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, що було пов`язано з виконанням трудових обов`язків на цьому підприємстві; особи, які припинили трудові відносини з підприємством, але не отримали при цьому належного їм майнового паю натурою, грошима або цінними паперами; спадкоємці померлих осіб, які мали право на майновий пай.

Список осіб, які мають право на майновий пай, складається комісією і затверджується зборами співвласників.

Сукупний аналіз наведених положень Закону дають підстави для висновку, що брати участь у паюванні майна КСП можуть лише особи, які є членами КСП, а також пов`язані трудовою участю в діяльності КСП у поточний період або в минулому.

Відтак рішення спілки співвласників про видачу майнового сертифіката по погашених майнових паях СФГ «Влад» на частину майна КСП не відповідає законодавству, якім урегульовані питання розпаювання майна реорганізованих КСП, ні щодо об`єкту паювання, який всупереч закону включено до пайового фонду, ні щодо суб`єкта права на частину пайового фонду, яким не являється СФГ «Влад».

Тому, колегія суддів приходить до висновку, що спірні рішення засідання спілки співвласників по врегулюванню майнових відносин по СФГ "Влад" с.Марківці, оформлені протоколами від 25.11.2013, є неправомірними. Не впливає на висновок суду та обставина, що ці рішення фіксують перехід права на погашені майнові паї до відповідача, тобто фактичне розпаювання відбулось до набуття відповідачем такого майна.

Колегія суддів також наголошує, що позовна вимога про визнання незаконним та скасування рішень спілки співвласників по врегулюванню майнових відносин з СФГ "Влад" помилково заявлена до відповідача Фермерського господарства "Влад", оскільки спірні рішення прийняті спілкою співвласників майна КСП як спеціальним колективним органом, створеним для проведення розпаювання майна КСП, і СФГ «Влад» не може вважатись належним відповідачем за цією вимогою.

Щодо правової характеристики майна, щодо якого виник спір, колегія зазначає, що землі, зайняті гідротехнічними спорудами, належать до земель водного фонду.

Пунктом "ґ" частини четвертої статті 83 ЗК України визначено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом статей 186, 190, 316 ЦК України право власності особи виникає на окрему, самостійну річ. Отже, розглядаючи відповідні спори, суди мають враховувати, що приналежність головної речі не може бути окремим об`єктом права власності, а лише слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом (постанова Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №910/8903/16).

Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі.

У постанові від 24.01.2024 у справі №401/2975/20 Верховний Суд дійшов висновку, що приналежність до головної речі самостійно не реєструється, як окремий об`єкт нерухомого майна. У такому випадку державному реєстратору необхідно відмовити у державній реєстрації права власності на об`єкт, який є приналежністю головної речі.

Відповідно до додатку А до ДБН В.2.4-3:2010 Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки. Гідротехнічні споруди. Основні положення, Гідротехнічні споруди - це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про "аквакультуру" гідротехнічні споруди для цілей аквакультури - об`єкти нерухомого майна державної або комунальної власності або власник яких невідомий чи його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод та розташовані на водних об`єктах, наданих у користування на умовах оренди для цілей аквакультури. Гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - об`єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Пунктом 1.9.18 Методики обстеження та паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури 252 від 19.12.1995, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1995 за №466/1002 встановлено, що гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водовипуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Тобто, незалежно від цільового призначення гідротехнічна споруда - це інженерна споруда, розташована на водному об`єкті та призначена для керування ним, а також для запобігання шкідливій дії вод. Використання гідротехнічної споруди без втрати її правового статусу з іншою метою аніж обслуговування водного об`єкта є неможливим, тобто вона є приналежністю до водного об`єкта.

Оскільки, гідротехнічна споруда є річчю, призначеною для обслуговування іншої (головної) речі (земельної ділянки) і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю (частина перша статті 186 ЦК України), вбачається висновок, що оскільки земельна ділянка водного фонду, на якій розташований водний об`єкт став « Великий», перебуває у комунальній власності Махнівської об`єднаної територіальної громади в особі Махнівської сільської ради, то і спірні гідротехнічні споруди, які приналежні до земельні ділянки водного фонду, також є власністю Махнівської об`єднаної територіальної громади.

Із цього висновку випливає необхідність аналізу позовних вимог прокурора за критерієм ефективності обраного способу судового захисту прав власника.

Щодо позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності за ФГ "Влад" на гідротехнічні споруди, що знаходяться за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, с. Марківці, вул. Берегова, 71. А саме: греблю №1; дамбу №2; водопропускну споруду №3 (індексний номер: 62259161 від 14.12.2021) та скасування державної реєстрації права власності за ФГ "Влад" на гідротехнічні споруди, що знаходяться за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, с. Марківці, вул. Берегова, 71, а саме: греблю №1; дамбу №2; водопропускну споруду №3 (номер відомостей про речове право: 45637296), припинивши право приватної власності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги про скасування рішень про реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень задоволенню не підлягають як такі, що не є належним способом захисту відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 04.09.2018 у справі №915/127/18, від 20.11.2019 у справі №802/1340/18-а, згідно з якими рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі не є скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав. Відповідний правовий висновок викладений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №922/1830/19.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20, пункт 87).

Обрання позивачем неналежного чи неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див. зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 02.11.2021 у справі №925/1351/19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що за загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19.05.2020 у справі №916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 146)), незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387, 388 ЦК України), чи в порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212-1215 ЦК України), чи в порядку примусового виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини 2 статті 16 ЦК України) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 (пункт 38), від 21.09.2022 у справі №908/976/19 (пункт 5.38)).

За висновками Великої Палати Верховного Суду задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає характеру спірних правовідносин і призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц (пункт 125), від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (пункт 146), від 02.07.2019 у справі №48/340 (пункт 6.43), від 28.01.2020 у справі №50/311-б (пункт 92), від 16.06.2020 у справі №372/266/15-ц (пункт 44)), від 21.09.2022 у справі №908/976/19 (пункт 5.37)).

Враховуючи вище викладене, колегія суддів наголошує на тому, що державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин; гідротехнічна споруда є інженерною спорудою, що виконує допоміжну функцію у здійсненні певних водогосподарських заходів як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії води. Відповідно до висновків Верховного Суду гідроспоруда забезпечує функціонування водного об`єкта та не може існувати окремо від нього (див. постанову Верховного Суду від 17.08.2023 у справі №911/30/22 (пункт 42)).

Отже, гідротехнічна споруда є річчю, призначеною для обслуговування іншої (головної) речі (земельної ділянки) і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю (частина перша статті 186 ЦК України). Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина друга статті 186 ЦК України).

При цьому відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Тому колегія суддів звертається до висновків Верховного Суду про те, що якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. (постанова ВП ВС від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19, провадження № 14- 212цс21)

Отже, у справі, що переглядається, належному способу захисту прав відповідає позовна вимоги про витребування нерухомого майна, відтак колегія суддів приходить до висновку, що прокурором обрано неправильний спосіб захисту, що зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову.

Зважаючи на те, що обрання неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові, колегія суддів не вважає за необхідне давати відповідь на кожен аргумент апеляційної скарги з огляду на висновки ЄСПЛ у справах "Проніна проти України", "Руїз Торіха проти Іспанії" (хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент), оскільки неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Стосовно вказівки суду касаційної інстанції дослідити питання співмірності втручання у право власності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) друге речення того ж абзацу охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) другий абзац визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), пункти 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право. Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, а останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, наслідки його застосування мають бути передбачуваними.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання (рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), пункт 68, "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07), пункт 45).

ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б один із зазначених критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном не буде дотриманий. І навпаки - встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Критерій законності означає, що втручання держави у право особи на мирне володіння майном повинно здійснюватися на підставі закону чи іншого нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право особи на мирне володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду".

Легітимною метою такого втручання може бути здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно.

Апеляційний суд погоджується з наведеними доводами прокурора про наявність підстав для втручання у право власності відповідача, оскільки таке втручання спрямоване на відновлення законності у питаннях набуття права власності на майно колективних сільськогосподарських підприємств в процедурах приватизації аграрного сектору, а також захисту інтересів територіальних громад, проте ці доводи не впливають на висновок про можливість задоволення позову з підстав, наведених раніше апеляційним судом.

Щодо питання про застосування судом першої інстанції наслідків спливу строків позовної давності, колегія суддів зауважує.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було подано до суду першої інстанції заяву про застосування строків позовної давності щодо вимоги про скасування спірних рішень, оформлених протоколами від 25.11.2023. Відтак суд першої інстанції мав підстави для дослідження питання про сплив строку позовної давності.

Місцевий суд виходив з того, що за ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (подібний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19, від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, від 16.06.2020 у справі № 372/266/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17-ц). Зробивши висновок про обґрунтованість позову, суд застосував наслідки спливу позовної давності до цього позову.

Апеляційним судом не досліджується питання про правильність висновків суду першої інстанції про застосування строку позовної давності, враховуючи висловлену позицію апеляційного суду щодо підстав відмови у позові.

З огляду на мотиви, наведені апеляційним судом у цій постанові щодо незаконності набуття відповідачем спірних об`єктів майна в процедурах його розпаювання, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги СФГ «Влад» і змінює мотивувальну частину рішення суду першої інстанції з інших підстав, не задовольняючи апеляційну скаргу відповідача.

За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з правильним по суті висновком Господарського суду Вінницької області про відмову у задоволенні позову Керівника Хмільницької окружної прокуратури, однак вважає за необхідне змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Вінницької області від 08.02.2024 р. у справі №902/1123/23 з мотивів, викладених судом апеляційної інстанції у даній постанові.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Згідно п.2 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з частиною 4 статті 277 ГПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північно - західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури та Фермерського господарства "Влад" слід залишити без задоволення, а мотивувальну частину рішення Господарського суду Вінницької області від 08.02.2024 у справі №902/1123/23 змінити, викласти її в редакції цієї постанови.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури та Фермерського господарства "Влад" на рішення Господарського суду Вінницької області від 08.02.2024 у справі №902/1123/23- залишити без задоволення.

Мотивувальну частину рішення суду першої інстанції змінити, викласти її в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Господарського суду Вінницької області від 08.02.2024 р. у справі №902/1123/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №902/1123/23 повернути Господарському суду Вінницької області

Повний текст постанови складений "24" грудня 2024 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Маціщук А.В.