ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.10.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1582/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники учасників провадження:
від скаржника (ГУ ДПС у Дніпропетровській області): не з`явився;
від боржника: Шевчук Д.І. (власні засоби EasyCon);
інші учасники не з`явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об`єднання" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 (суддя Камша Н.М, повний текст якої підписаний 23.05.2024) у справі №904/1582/22
за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання грошових вимог на суму 2 430 379,03 грн. та судового збору у розмірі 6 056,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 у справі №904/1582/22 визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об`єднання" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Головна Селищна, буд. 2, ідентифікаційний номер юридичної особи 19304487)
- на суму 6 056,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів;
- на суму 1 645 891 грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів;
- на суму 736 637,20 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу).
Решту вимог відхилено.
Зобов`язано ліквідатора включити визнані вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Не погодившись із зазначеною ухвалою в частині відмовлених грошових вимог, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить скасувати ухвалу в частині відмовлених вимог, ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у повному обсязі.
При цьому заявник апеляційної скарги посилається на те, що відмовлені грошові зобов`язання з земельного податку виникли на підставі податкової декларації №9037776982 від 21.02.2022 на суму 47 850,23 грн.
Термінами сплати по даним грошовим зобов`язанням до визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури були:
- 30.12.2022 на суму 23 925,42 грн.;
- 30.01.2023 на суму 23 925,41 грн.;
Тобто, до відкриття ліквідаційної процедури, вищевказані грошові вимоги мали статус неузгодженого грошового зобов`язання.
Проте, постановою суду від 18.10.2022 по даній справі було визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Відповідно до ч. 1. ст. 59 КУзПБ, з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури: строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав.
Таким, чином строк виконання грошових зобов`язань по податковій декларації №9037776982 від 21.02.2022 на суму 47 850,83 грн настав 18.10.2022.
Зазначає, що боржником не було подано уточненої податкової декларації. Враховуючи наявність грошових вимог до боржника та момент настання строку сплати по даній податковій декларації, такі вимоги підлягають визнанню в повному обсязі.
Також не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Комунальне підприємство "Дніпродзержинське житлове об`єднання", в якій просить скасувати ухвалу, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у визнанні грошових вимог у розмірі 2 430 379,03 грн. та судового збору у розмірі 6056 грн.
При цьому заявник апеляційної скарги посилається на те, що ухваливши визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об`єднання" на суму 6 056,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 1 654 891 грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 736 637.20 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу) господарським судом проігноровано вимоги ст. 59 КУзПБ та збільшено грошові зобов`язання КП "Дніпродзержинське житлове об`єднання" після визнання його банкрутом та порушено право боржника на легітимне очікування.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 05.06.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/1582/22 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
10.06.2024 матеріали справи №904/1582/22 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2024 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху через неподання останнім доказів оплати удового збору у встановленому порядку і розмірі (визначена сума сплати 7267,20 грн), доказів направлення скарги кредиторам, доказів самопредставництва у справі. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2024 у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), суддів - Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 у справі №904/1582/22; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 08.10.2024.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2024 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу боржника залишено без руху через подання скарги особою у якої відсутній електронний кабінет при обов`язковій необхідності його наявності, неподання останнім доказів направлення скарги кредиторам, визнання неповажними підстав пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2024 у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), суддів - Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об`єднання" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 у справі №904/1582/22; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 08.10.2024; приєднано апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об`єднання" на ухвалу господарського суду від 21.052024 до скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на цю ж ухвалу від 21.05.2024 для розгляду в одному апеляційному провадженні.
29.07.2024 до суду від представника боржника Шевчука Д.І. надійшло клопотання про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції.
08.10.2024 від представника ГУДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
В судовому засіданні 08.10.2024 оголошені вступна та резолютивна частина постанови у справі.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об`єднання" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Головна Селищна, буд.2, ідентифікаційний номер юридичної особи 19304487), введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником боржника арбітражного керуючого Ясир Дар`ю Ігорівну, свідоцтво №947 від 05.06.2013 (адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. С. Серікова, 16, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
18.10.2022 Господарським судом Дніпропетровської області винесено постанову, якою:
- припинено процедуру розпорядження майном Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об`єднання";
- припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ясир Дар`ї Ігорівни, свідоцтво №947 від 05.06.2013;
- визнано Комунальне підприємство "Дніпродзержинське житлове об`єднання" банкрутом;
- відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік, до 18.10.2023;
- призначено ліквідатором Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об`єднання" арбітражного керуючого Бахматського Олександра Олександровича.
18.10.2022 на сайті судової влади опубліковано повідомлення №69392 про визнання КП "Дніпродзержинське житлове об`єднання" банкрутом та призначення ліквідатора.
13.03.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до банкрута про визнання грошових вимог на суму 2 430 379,03 грн.
Згідно інтегрованих карток платника податків станом на 18.05.2023 за КП "Дніпродзержинське житлове об`єднання" обліковується незаявлений податковий борг в сумі 2 430 379,03 грн., який складається з:
- суми у розмірі 2 382 528,20 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), у тому числі, основний платіж в сумі 1 645 891,00 грн. штрафні санкції в сумі 411 472,75 грн., які донараховані контролюючим органом, та пеня в сумі 325 164,45 грн.;
- суми у розмірі 47 850,83 грн. по земельному податку з юридичних осіб, у тому числі, основний платіж в сумі 47 850,83 грн.
Оскаржувана ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024, якою частково визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об`єднання" на суму 6 056,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів; на суму 1 645 891 грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів; на суму 736 637,20 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу), мотивована тим, що заборгованість у розмірі 2 382 528,20 грн. - є конкурсною та виникла у 2021 році, однак заявлена з пропуском строку у відповідності до ч.4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства; решту вимог у розмірі 47 850,83 грн. відхилено, оскільки заборгованість виникла після визнання боржника банкрутом (несплачений земельний податок за листопад та грудень 2022 року), що суперечить вимогам ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Постановою господарського суду від 18.10.2022 Комунальне підприємство "Дніпродзержинське житлове об`єднання" визнано - банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру.
Згідно зі ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У п. 5.1 ст. 5 Податкового кодексу України визначено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Як визначено в п. 87.10 ст. 87 Податкового кодексу України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов`язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно з Кодексом України з процедур банкрутства без застосування норм цього Кодексу.
Так, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2018 у справі № 813/2095/16 зазначено наступну правову позицію: "З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв`язку, суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшли правомірного висновку, що до вимог Інспекції, включених до конкурсних вимог у справі про банкрутство Товариства, не застосовуються норми Податкового кодексу України, а решта вимог Інспекції не підлягають задоволенню, з огляду на визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" наслідки визнання боржника банкрутом".
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що:
кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;
конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;
поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Процедура набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство з 21.10.2019 встановлена статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку.
Згідно із статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.
У статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства наведено наслідки визнання боржника банкрутом, згідно із частиною першою якої з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
З урахування вищевикладеного, поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора. При цьому в ліквідаційній процедурі у банкрута не можуть виникати зобов`язання зі сплати обов`язкових платежів, оскільки господарська діяльність банкрута завершується і строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав.
Звільнення від обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (частина перша статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства), що в свою чергу зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання. Причому на такі сподівання боржника не впливають вчинені ліквідатором непослідовні дії з подання звітності до податкового органу.
Відповідно до ч. 3 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.
Отже, колегія суддів зазначає, що після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури вимоги можуть заявляти виключно поточні кредитори із поточними вимогами, на які не поширюються обмеження, встановлені ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства.
18.10.2022 Господарським судом Дніпропетровської області визнано Комунальне підприємство "Дніпродзержинське житлове об`єднання" банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.
Тобто, Комунальне підприємство "Дніпродзержинське житлове об`єднання" могло відповідати виключно за зобов`язаннями, що виникли до 18.10.2022.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до інтегрованих карток платника податків станом на 18.05.2023 за КП "Дніпродзержинське житлове об`єднання" обліковується незаявлений податковий борг в сумі 2 430 379,03 грн., який складається з:
- суми у розмірі 2 382 528,20 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), у тому числі, основний платіж в сумі 1 645 891,00 грн. штрафні санкції в сумі 411 472,75 грн., які донараховані контролюючим органом, та пеня в сумі 325 164,45 грн.;
- суми у розмірі 47 850,83 грн. по земельному податку з юридичних осіб, у тому числі, основний платіж в сумі 47 850,83 грн. При цьому це грошове зобов`язання з земельного податку виникло на підставі податкової декларації №9037776982 від 21.02.2022 на суму 47 850,23 грн. Термінами сплати по даним грошовим зобов`язанням були:
- 30.12.2022 на суму 23 925,42 грн.;
- 30.01.2023 на суму 23 925,41 грн.
Пунктом 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.
Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до п. 37.2 ст. 37 Податкового кодексу України податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.
Таким чином, відповідно до самостійно поданих боржником декларацій останнім днем строку, протягом якого земельний податок з юридичних осіб на суму 47 850,23 грн, повинен бути сплачений, визначено - 30.12.2022 та більш пізні дати, тобто після відкриття ліквідаційної процедури боржника.
В той же час, матеріали справи не містять доказів та Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області не доведено, що момент виникнення податкового обов`язку боржника із сплати земельного податку з юридичних осіб виник у КП "Дніпродзержинське житлове об`єднання" до 18.10.2022, тобто до відкриття ліквідаційної процедури.
З огляду на що, доводи заявника апеляційної скарги про те, що грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в сумі 47 850,23 гривень виникли на підставі самостійно визначених податкових зобов`язань КП "Дніпродзержинське житлове об`єднання" до визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є безпідставними, оскільки не підтверджені матеріалами справи.
При цьому, колегією суддів встановлено, що нараховані ГУ ДПС у Дніпропетровській області грошові зобов`язання відповідно до поданих документів (в частині грошового зобов`язання з земельного податку, яке виникло на підставі податкової декларації №9037776982 від 21.02.2022 на суму 47 850,23 грн) не відносяться:
- ні до зобов`язань, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство;
- ні до зобов`язань, що є поточними до визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
- ні до тих, що виникли після визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та на які не поширюються обмеження, встановлені ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства.
Положення ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, з введенням в дію якого 21.10.2019 втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за своїм змістом аналогічні положенням ст. 38 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що свідчить про послідовність та незмінність позиції законодавця в регулюванні питання щодо виникнення зобов`язань у боржника, який перебуває в судовій процедурі ліквідації.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.10.2020 у справі №15/293-б містить наступну правову позицію:
"У ліквідаційній процедурі нові зобов`язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у КУзПБ, і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами цього Кодексу. Такими випадками є зобов`язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури.
Подання боржником, щодо якого введено ліквідаційну процедуру, декларацій до контролюючого органу не є підставою виникнення у такого боржника зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом (висновок Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 910/14827/16).
Звільнення від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (ч.1 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), а також зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання.
В цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.
Враховуючи наведене вище, а також висновки Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 910/14827/16 (щодо застосування приписів статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у поєднанні з положенням Податкового кодексу України), колегія суддів у цій справі дійшла висновку про законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій щодо відхилення заявлених ГУ ДФС грошових вимог. З цих же підстав, колегією суддів не приймається до уваги посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 911/254/16".
Враховуючи вищенаведене, заявлені ГУ ДПС у Дніпропетровській області кредиторські вимоги до банкрута на загальну суму 47 850,23 грн. (земельний податок заборгованість виникла з 30.12.2022), нараховані після визнання боржника банкрутом, що суперечать ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, тому дані вимоги підлягають відхиленню повністю.
Крім того, не вбачається жодних підстав для віднесення податків та зборів до витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, згідно з абз.4 п.п.1 ч.1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
Враховуючи вищезазначене, господарський суд прийшов до правильного висновку про відхилення грошових вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до КП "Дніпродзержинське житлове об`єднання" у розмірі 47 850,23 грн.
Щодо доводів апеляційної скарги Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об`єднання" про порушення господарським судом права боржника на легітимне очікування, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Оскільки заборгованість у розмірі 2 382 528,20 грн. виникла у 2021 році, однак заявлена з пропуском строку у відповідності до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, то вона все одно є конкурсною, незалежно від строку заявлення грошових вимог, однак кредитор щодо цієї заборгованості не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 у справі №904/1582/22 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об`єднання" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 у справі №904/1582/22 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 у справі №904/1582/22 - залишити без змін.
Судові витрати Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об`єднання" за подання апеляційних скарг на ухвалу суду покласти на заявників апеляційних скарг.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження постанови визначені ст.ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України, ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови виготовлено і підписано суддею Івановим О.Г. 24.12.2024, суддями Парусніковим Ю.Б., Верхогляд Т.А. 06.01.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2024 |
Оприлюднено | 07.01.2025 |
Номер документу | 124228563 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: грошові вимоги кредитора до боржника |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні