Постанова

від 16.09.2024 по справі 904/3223/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2024 року м.Дніпро Справа № 904/3223/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Карпенко А.С.

Представники сторін:

від скаржника: Василюк М.О. (в залі суду) - адвокат, ордер серія АЕ №1213253 від 17.07.2023

прокурор: Карюк Д.О. (в залі суду) - Прокурор відділу, посвідчення №069940 від 01.03.2023

від позивача: Архипенко А.О. (в залі суду) - самопредставництво, виписка з ЄДР

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2023 (суддя Манько Г.В.) у справі №904/3223/23

за позовом Правобережної окружної прокуратури міста Дніпро в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (Дніпропетровської обласної військової адміністрації) в особі Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО"

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Правобережна окружна прокуратура міста Дніпра звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (Дніпропетровської обласної військової адміністрації) в особі Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про розірвання договору оренди землі від 17.11.2017, укладеного між Дніпропетровською обласною державною адміністрацією в особі голови Дніпровської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО", зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО" повернути Новоолександрівській сільській раді Дніпровського району Дніпропетровської області земельну ділянку з кадастровим номером 1221486200:01:114:0003 площею 3,2342 га, розташовану на території Новоолександрівської сільської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області, за актом приймання-передачі у стані не гіршому порівняно з тим, у якому Орендар одержав її в оренду, з урахуванням природного зносу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2023 у справі №904/3223/23 позов Правобережної окружної прокуратури міста Дніпро в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (Дніпропетровської обласної військової адміністрації) в особі Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області задоволено повністю. Вирішено розірвати договір оренди землі від 17.11.2017, укладений між Дніпропетровською обласною державною адміністрацією в особі голови Дніпровської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО". Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО" повернути Новоолександрівській сільській раді Дніпровського району Дніпропетровської області земельну ділянку з кадастровим номером 1221486200:01:114:0003 площею 3,2342 га, розташовану на території Новоолександрівської сільської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області, за актом приймання-передачі у стані не гіршому порівняно з тим, у якому Орендар одержав її в оренду, з урахуванням природного зносу.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір в сумі 4294 грн. 40 коп.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом 05.04.22р. розглянуто адміністративну справу №160/27394/21 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО" про стягнення заборгованості і стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО" до бюджету податковий борг у сумі 417 005,95 грн. шляхом стягнення коштів рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

В межах іншої судової справи №640/18102/19, Окружний адміністративний суд міста Києва Адміністративний позов Вуличного комітету "Дніпровський" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Енерджи Дніпро"задовольнив повністю. Визнан протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі Дозволу на будівельні роботи від 21.09.2018 № ДП 112182641225, замовником за яким є ТОВ "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО" ЄДРПОУ 41304028 щодо об`єкту будівництва: "Нове будівництво біогазової електростанції з переробки осаду стічних вод станцій аерацій встановленою потужністю 4,8МВт Новоолександрівська сільська рада, Дніпровський р-н (за межами населеного пункту), Дніпропетровська область", місце розташування об`єкта будівництва: 1221486200:01:114:0003, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, Новоолександрівська сільська рада". Визнано протиправним та скасовано Дозвіл на будівельні роботи від 21.09.2018 № ДП 112182641225 виданий Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України, замовником за яким є ТОВ "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО" ЄДРПОУ 41304028 щодо об^єкту будівництва: об"єкт будівництва "Нове будівництво біогазової електростанції з переробки осаду стічних вод станцій аерацій встановленою потужністю 4,8МВт Новоолександрівська сільська рада, Дніпровський р-н (за межами населеного пункту), Дніпропетровська область", місце розташування облєкта будівництва: 1221486200:01:114:0003, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, Новоолександрівська сільська рада". При цьому суд встановив, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України, що є територіальним органом, без статусу юридичної особи публічного права, утвореним як структурним підрозділом апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, як суб`єкт владних повноважень, що за нормами статті 19 Конституції України будучи зобов`язаним діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, під час вирішення питання про видачу Дозволу на будівельні роботи ТОВ "Біо Енерджи Дніпро" на підставі п. 1 ч. 4 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" був зобов`язаний відмовити третій особі у видачі дозволу на виконання будівельних робіт через неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу. Оскаржуваний Дозвіл на будівельні роботи від 21.09.2018 № ДП 112182641225 виданий з порушенням норм ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 3, ст. 11 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", що є підставою для визнання дій протиправними та скасування Дозволу на будівельні роботи від 21.09.2018 № ДП 112182641225. Відповідні обставини визнані судом першої інстанції такими, що носять преюдиційне значення при розгляді данної справи.

Правовідносини, пов`язані з оплатним, ефективним та раціональним використанням землі комунальної власності в констексті спірних правовідносин становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а незаконність, тобто недотримання цього принципу, такому суспільному інтересу не відповідає. Порушення інтересів держави полягає в неналежному виконанні ТОВ "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО" зобов`язань за договором оренди землі та порушенні встановленого законодавством порядку використання земельної ділянки, принципу її оплатного використання. Несплата відповідачем орендної плати призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету, нераціонального та неефективного використання земельної ділянки, що спричинює економічні збитки місцевому бюджету та суттєво порушує економічні інтереси держави, тому виникає необхідність їх захисту. Ненадходження до місцевого бюджету орендної плати та неефективне використання наявних ресурсів порушує визначальні матеріальні потреби суспільства та порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку. Невикористання за цільовим призначенням земельної ділянки, несплата орендної плати з продовженням перебування її у оренді зумовлює неефективне та нераціональне володіння земельною ділянкою, а також обумовлює неможливість залучення іншого орендаря.

Господарський суд погоджується з доводами прокурора, що заходи щодо розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки у придатному для подальшого використання стані є невідкладними.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2023р. у справі №904/3223/23 та відмовити у задоволенні позову Правобережної окружної прокуратура міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (Дніпропетровської обласної військової адміністрації) в особі Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про розірвння договору оренди землі від 17.11.2017, укладений між Дніпропетровською обласною державною адміністрацією в особі голови Дніпровської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО", та зобов?язати Товариство з обмеженою відповідальністю "БІ ЕНЕРДЖИ ДНІПРО" повернути Новоолександрівській сільській раді Дніпровського району Дніпропетровської області земельну ділянку з кадастровим номером 1221486200:01:114:0003 площею 3,2342 га, розташовану на території Новоолександрівської сільської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області, за актом приймання-передачі у стані не гіршому порівняно з тим, у якому Орендар одержав її в оренду, з урахуванням природного зносу.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

Апелянт зазначає, що у даному випадку порушення інересів держави полягає в неналежному виконанні ТОВ «БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО» зобов`язань за договором оренди землі та порушенні встановленого законодавством порядку використання земельної ділянки, принципу її оплатного використання.

Зважаючи на те, що несплата відповідачем орендної плати призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету, нераціонального та неефективного використання земельної ділянки, що спричинює економічні збитки місцевому бюджету та суттєво порушує економічні інтереси держави, тому виникає необхідність їх захисту.

Ненадходження до місцевого бюджету орендної плати та неефективне використання наявних ресурсів порушує визначальні матеріальні потреби суспільства та порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку. Невикористання за цільовим призначенням земельної ділянки, несплата орендної плати з продовженням перебування її у оренді зумовлює неефективне та нераціональне володіння земельною ділянкою, а також обумовлює неможливість залучення іншого орендаря.

Як вважає Позивач, за вищенаведених обставин, заходи щодо розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки у придатному для подальшого використання стані, зокрема і у даному випадку, є невідкладними, але Позивач навіть не зазначає, які наміри має будь-яка заінтересована сторона щодо спірної земельної ділянки в умовах воєнного стану та які саме забезпечення виконання відповідних програм розвитку має на увазі Позивач.

Натомість Позивач намагається порушити права Відповідача-2, оскільки на теперешній час на території земельної ділянки знаходиться збудований комплекс біогазової станції на орендованій земельній ділянці.

Звертає увагу на ключовий фактор, який обов`язково варто врахувати при розгляді даної справи - наявність воєнного стану та географічне положення об`єкту поряд з важливим інфраструктурним об`єктом. Ці надзвичайно важливі аспекти утворюють обставини, які на даний момент унеможливлюють будь-яку можливість успішної реалізації проектів на даній території до завершення військового конфлікту.

Діяння в умовах воєнного стану, особливо поруч зі стратегічним об`єктом, накладають важливі обмеження на нормальний хід господарської та інвестиційної діяльності. Такий контекст розміщення об`єкту не лише впливає на безпеку та стабільність території, але й веде до неможливості реалізації будь-яких інфраструктурних, енергетичних та інших проектів згідно з планами до припинення воєнного стану.

Цілісність та безпека важливого інфраструктурного об`єкту, на якому можуть концентруватися важливі національні та міжнародні функції, мають вирішальне значення для національної безпеки. Враховуючи це, розташування будь-якого об`єкту в цьому районі повинно бути піддане найвищому рівню обережності та обґрунтованості.

Звертає увагу, що Правобережною окружною прокуратурою міста Дніпра, з урахуванням викладених Відповідачем обставин, належно не обґрунтовано та не підтверджено достатніми доказами необхідність звернення з відповідним позовом в інтересах держави, як і не наведено належними та допустимими доказами необхідність та обгрундованість розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки у придатному для подальшого використання стані так само як і невідкладність.

На думку позивача, висновки зроблені судом першої інстанції не відповідають дійсній судовій практиці та порушують право Відповідача шляхом залучення додаткових коштів та втрати державних та приватних інвестицій вже залучених до реалізації проекту з будівництва біогазової станції, окрім понесених витрат, без правових на те підстав.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Правобережною окружною прокуратурою міста Дніпра подано відзив на апеляційну скаргу, в якому остання не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі Відповідача, оскільки останні зводяться до власного тлумачення обставин справи та не містять жодних фактів, що свідчили б про незаконність оскаржуваного рішення суду, тобто апелянтом не наведено жодних доводів щодо того, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм чинного матеріального чи процесуального права, що свідчили б про його незаконність чи необгрунтованість. Просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2023 у справі №904/3223/23 за позовом Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ТОВ «БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО» про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки - залишити без змін. Апеляційну скаргу Відповідача ТОВ «БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО» - залишити без задоволення.

Новоолександрівською сільською радою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому остання не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі Відповідача, оскільки останні зводяться до власного тлумачення обставин справи та не містять жодних фактів, що свідчили б про незаконність оскаржуваного рішення суду, тобто апелянтом не наведено жодних доводів щодо того, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм чинного матеріального чи процесуального права, що свідчили б про його незаконність чи необгрунтованість. Просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2023 у справі №904/3223/23 за позовом Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави В особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ТОВ «БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО» про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки - залишити без змін. Апеляційну скаргу Відповідача ТОВ «БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО» - залишити без задоволення.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Чус О.В., Коваль Л.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023 року відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/3223/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/3223/23.

23.10.2023 року матеріали справи №904/3223/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2023 у справі №904/3223/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16.01.2024 о 11:30 годин.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2023 у справі №904/3223/23 відкладено на 26.03.2024 об 12:00 год.

26.03.2024 у зв`язку з перебуванням судді-доповідача Дарміна М.О. у відпустці, розгляд справи не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2024 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 11.06.2024 о 12:00 годин.

11.06.2024 представники Дніпропетровської обласної державної адміністрації (Дніпропетровської обласної військової адміністрації), Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 16.09.2024 на 09:30 год.

16.09.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Дніпропетровською обласною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО" підписано договір оренди землі від 17.11.2017р. (далі Договір).

Орендодавець надає, а орендар приймає її строкове платне користування земельну ділянку для будівництва біогазової електростанції з переробки залишкових відходів станції аерації м.Дніпро, яка знаходиться за межами населеного пункту, на території Новоолександрівської сільської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області (п.1 Договору).

Підставою для укладання даного договору оренди земельної ділянки є розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 08.11.2017 № P-562/0/3-17 "Про надання ТОВ "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО" земельної ділянки площею 3,2342 га в оренду" (п.1.1 Договору).

В оренду передається земельна ділянка державної власності загальною площею 3,2342 га (п. 2. Договору).

Категорія земель згідно зі от. 19 Земельного кодексу України; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (п. 2.1 Договору).

Цільове призначення земельної ділянки: Землі енергетики (землі, надані в установленому порядку для розміщення, будівництва і експлуатації та обслуговування об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (атомні, теплові, гідро та гідроакумулюючі електростанції, теплоелектроцентралі, котельні), об`єктів альтернативної енергетики (електростанції з використанням енергії вітру, сонця та інших джерел), об`єктів передачі електричної та теплової енергії (повітряні та кабельні лінії електропередачі, трансформаторні підстанції, розподільні пункти та пристрої, теплові мережі), виробничих об`єктів, необхідних для експлуатації об`єктів енергетики, в тому числі баз та пунктів) (п.2.2 Договору).

Код КВЦПЗ: 14.01. для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємства, установ і організацій (п. 2.3 Договору).

Кадастровий номер земельної ділянки: 1221486200:01:114:0003 (п. 2.5 Договору).

На земельній ділянці об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури: відсутні. Доступні земельної ділянки вільний. Земельна ділянка передається в оренду разом: без об`єктів (п. 3 Договору).

Договір укладено на 49 (сорок дев`ять) років з дати набрання чинності цим Договором. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У випадку, продовження користування орендарем земельною ділянкою (об`єктом договору) відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" укладається додаткова угода (п. 8 Договору).

Орендна плата на рік встановлюється відповідно до статей 274, 288. 289 Податкового кодексу України та становить 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Розмір орендної плати за місяць/рік становить: відповідно до розрахунку орендної плати, що с невід`ємним додатком до договору, що становить б 672 095,09 х 5% - 333 604,75 гри. (триста тридцять три тисячі шістсот чотири гривні 75 копійок ), без ПДВ на рік, щомісячно 27 800,40 грн. (п. 9 Договору).

Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, в сумі: 27 800,4:0 грн. на р/р 33216812700081 в Управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровській області, МФО 805012, код платежу 18010600, отримувач: відділення Державного казначейства України у Дніпропетровському районі, код ЄДРПОУ 37976087 (п. 10 Договору).

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 11 Договору).

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки проводиться без внесення змін та доповнень до даного договору. Зазначені зміни відображаються у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та розрахунку орендної плати, що є невід`ємними додатками до договору (п. 11.1 Договору).

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною або передбачений договором, та внаслідок випадкового знищення (п. 36 Договору).

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України ,колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанцїі в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що Дніпропетровською обласною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО" підписано договір оренди землі від 17.11.2017р. (далі Договір), відповідно до умов п.1 Договору, Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва біогазової електростанції з переробки залишкових відходів станції аерації м.Дніпро, яка знаходиться за межами населеного пункту, на території Новоолександрівської сільської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області (п.1 Договору), підставою для укладання даного договору оренди земельної ділянки є розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 08.11.2017 № P-562/0/3-17 "Про надання ТОВ "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО" земельної ділянки площею 3,2342 га в оренду" (п.1.1 Договору).

В постанові Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі № 923/236/19, викладено наступний правовий висновок:

« Верховний Суд зауважує, що відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити в т.ч. зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову».

Предметом позову у даній справі є матеріально правова вимога позивача про розірвання договору оренди землі від 17.11.2017, укладеного між Дніпропетровською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО" повернути Новоолександрівській сільській раді Дніпровського району Дніпропетровської області земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:01:114:0003 площею 3,2342 га, розташовану на території Новоолександрівської сільської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області, за актом приймання-передачі у стані не гіршому порівняно з тим, у якому Орендар одержав її в оренду, з урахуванням природного зносу.

В якості підстав позову, прокурор посилається на систематичну несплату відповідачем орендної плати в розмірах та порядку, встановлених пунктами 9-11 Договору, що підтверджується, відповідно, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/27394/21 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО" про стягнення заборгованості, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО" до бюджету податковий борг у сумі 417 005,95 грн, інформація ГУ ДПС У Дніпропетровській області № 29202/5/04-36-13-06-22 від 17.11.2022 та № 32868/5/04-36-04-02-11 від 21.12.2022р., згідно якою станом на 01.12.2022р. ТОВ "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО" має податковий боргзі сплати орендної плати за землю в сумі 834 592,92 грн та обставини, щодо використання земельної ділянки з порушенням вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища та земельного законодавства, що порушує інтереси держави, які встановлені Окружним адміністративним судом міста Києва 18.08.2020р. у справі №640/18102/19 за позовом Вуличного комітету "Дніпровський" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Енерджи Дніпро" про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування дозволу, в межах якої, відповідно, суд прийшов до висновку, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України, що є територіальним органом, без статусу юридичної особи публічного права, утвореним як структурним підрозділом апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, як суб`єкт владних повноважень, що за нормами статті 19 Конституції України будучи зобов`язаним діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, під час вирішення питання про видачу Дозволу на будівельні роботи ТОВ "Біо Енерджи Дніпро" на підставі п. 1 ч. 4 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" був зобов`язаний відмовити третій особі у видачі дозволу на виконання будівельних робіт через неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу. Оскаржуваний Дозвіл на будівельні роботи від 21.09.2018 № ДП 112182641225 виданий з порушенням норм ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 3, ст. 11 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", що є підставою для визнання дій протиправними та скасування Дозволу на будівельні роботи від 21.09.2018 № ДП 112182641225.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18).

Система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини доказами (статті 13, 74 ГПК).

За змістом ст. 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, орендна плата на рік встановлюється відповідно до статей 274, 288. 289 Податкового кодексу України та становить 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Розмір орендної плати за місяць/рік становить: відповідно до розрахунку орендної плати, що с невід`ємним додатком до договору, що становить б 672 095,09 х 5% - 333 604,75 гри. (триста тридцять три тисячі шістсот чотири гривні 75 копійок ), без ПДВ на рік, щомісячно 27 800,40 грн. (п. 9 Договору).

Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, в сумі: 27 800,4:0 грн. на р/р 33216812700081 в Управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровській області, МФО 805012, код платежу 18010600, отримувач: відділення Державного казначейства України у Дніпропетровському районі, код ЄДРПОУ 37976087 (п. 10 Договору).

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 11 Договору).

Згідно даних які містяться в звіті по доходами за 01.01.2017р. по 01.09.2022р., які додано до довідки фінанвового відділу Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області з 01.01.2017р. по 01.09.2022р. до місцкевого бюджаету фактично надійшла орендна плата від «БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО» в сумі 819 187,40 грн наступними платежами:

1. 27.12.2017р. у розмірі 12 973,52 грн

2. 29.01.2018р. у розмірі 27 800,40 грн

3. 27.02.2018р. у розмрі 27 800,40 грн

4. 30.03.2018р. у розмірі 27 800,40 грн

5. 27.04.2018р. у розмірі 27 800,40 грн

6. 30.05.2018р. у розмірі 27 800,40 грн

7. 25.06.2018р. у розмірі 27 800,40 грн

8. 27.07.2018р. у розмірі 27 800,40 грн

9. 30.08.2018р. у розмірі 27 800,40 грн

10. 28.09.2018р. у розмірі 27 800,40 грн

11. 30.10.2018р. у розмірі 27 800,40 грн

12. 30.11.2018р. у розмірі 27 800,40 грн

13. 28.12.2018р. у розмірі 27 800,40 грн

14. 30.01.2019р. у розмірі 27 800,35 грн

15. 26.02.2019р. у розмірі 27 800,40 грн

16. 27.03.2019р. у розмірі 27 800,40 грн

17. 26.04.2019р. у розмірі 27 800,40 грн

18. 30.05.2019р. у розмірі 27 800,40 грн

19. 27.06.2019р. у розмірі 27 800,40 грн

20. 26.07.2019р. у розмірі 27 800,40 грн

21. 29.08.2019р. у розмірі 27 800,40 грн

22. 30.09.2019р. у розмірі 27 800,40 грн

23. 22.10.2019р. у розмірі 27 800,40 грн

24. 29.11.2019р. у розмірі 27 800,40 грн

25. 21.12.2019р. у розмірі 27 800,40 грн

26. 22.01.2020р. у розмірі 27 800,35 грн

27. 27.02.2020р. у розмірі 27 800,40 грн

28. 27.03.2020р. у розмірі 27 800,40 грн

29. 30.04.2020р. у розмірі 27 800,40 грн

30. 25.05.2020р. у розмірі 27 800,40 грн

31. 30.06.2022р. у розмірі 2 ,78 грн (т.1 а.с. 108).

Колегія суддів встановила, що відповідно до мотивувальної частини рішення від 05 квітня 2022 року у справі № 160/27394/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд встановив, що : « … за Товариством з обмеженою відповідальністю «БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО» обліковується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 417 005,95 грн, який складається з самостійно нарахованого платником грошового зобов`язання згідно:

податкового розрахунку земельного податку №9006969080 від 27.01.2020 терміном сплати 30.07.2020 на суму 27 800,40 грн;

податкового розрахунку земельного податку №9006969080 від 27.01.2020 терміном сплати 30.08.2020 на суму 27 800,40 грн;

податкового розрахунку земельного податку №9006969080 від 27.01.2020 терміном сплати 30.09.2020 на суму 27 800,40 грн;

податкового розрахунку земельного податку №9006969080 від 27.01.2020 терміном сплати 30.10.2020 на суму 27 800,40 грн;

податкового розрахунку земельного податку №9006969080 від 27.01.2020 терміном сплати 30.11.2020 на суму 27 800,40 грн;

податкового розрахунку земельного податку №9006969080 від 27.01.2020 терміном сплати 30.12.2020 на суму 27 800,40 грн;

податкового розрахунку земельного податку №9006969080 від 27.01.2020 терміном сплати 01.02.2021 на суму 27 800,40 грн;

податкового розрахунку земельного податку №9010713225 від 29.01.2021 терміном сплати 02.03.2021 на суму 27 800,40 грн;

податкового розрахунку земельного податку №9010713225 від 29.01.2021 терміном сплати 30.03.2021 на суму 27 800,40 грн;

податкового розрахунку земельного податку №9010713225 від 29.01.2021 терміном сплати 30.04.2021 на суму 27 800,40 грн;

податкового розрахунку земельного податку №9010713225 від 29.01.2021 терміном сплати 30.05.2021 на суму 27 800,40 грн;

податкового розрахунку земельного податку №9010713225 від 29.01.2021 терміном сплати 30.06.2021 на суму 27 800,40 грн;

податкового розрахунку земельного податку №9010713225 від 29.01.2021 терміном сплати 30.07.2021 на суму 27 800,40 грн;

податкового розрахунку земельного податку №9010713225 від 29.01.2021 терміном сплати 30.08.2021 на суму 27 800,40 грн;

податкового розрахунку земельного податку №9010713225 від 29.01.2021 терміном сплати 30.09.2021 на суму 27 800,40 грн.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу Україн, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 25.08.2020 № 87676-53, яку направлено засобами поштового зв`язку на податкову ТОВ «БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО» та 12.10.2020 отримано уповноваженою особою товариства.

Податкова вимога є дійсною, в судовому порядку не оскаржувалася, не є скасованою, зміненою або відкликаною.

Сума заборгованості обліковуються в інтегрованих картках відповідача за відповідним платежем.

Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом…

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов`язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень пункту 54.1 статті 54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже заборгованість, яка виникла у зв`язку з несплатою відповідачем задекларованих у вказаних вище податкових деклараціях є узгодженою.

Статтею 59.1 ПК України, передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Станом на час розгляду справи доказів про сплату відповідачем податкових зобов`язань суду не надано, як і не надано доказів щодо оскарження вищевказаної податкової вимоги.

В свою чергу, положеннями пункту 95.1 статті 95 ПК України, передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

В пункті 95.3 статті 95 ПК України, визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Натомість позивачем доведено наявність узгодженої заборгованості відповідач, яка не сплачена останнім у добровільному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню…».

Вищенаведене дозволяє колегії суддів дійти висновку, що відповідачем не сплачувалася в повному обсязі орендна плата в розмірі 417 005,95 грн по 27 800,40 грн щомісячно в період червень 2020року - серпень 2021 року, яка, відповідно, була стягнута вищенаведеним рішенням суду у справі № 160/27394/21 .

Одним із видів використання природних ресурсів є використання земель, зокрема й на підставі права оренди землі. Отже, за правилами частини першої статті 9 ЦК України правила цього Кодексу застосовуються до регулювання земельних відносин лише у випадках, коли такі відносини не врегульовані «іншими актами законодавства», до яких відносяться ЗК України, Закон України «Про оренду землі» та інші законодавчі акти з питань регулювання земельних відносин.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Правилами частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Отже, оренда землі є окремим випадком найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.

За загальним правилом частини першої статті 651 ЦК України, яке застосовується до будь-яких цивільних (приватноправових) правовідносин з приводу зміни або розірвання цивільних (приватноправових) договорів, така зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Винятком з цього правила (про те, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін) є приписи частини другої статті 651 ЦК України, що надають суду повноваження зі зміни або розірвання договору (без наявності згоди сторін), проте у випадках, визначених законом. Тож загальне правило про розірвання та зміну договору без згоди сторін на підставі рішення суду передбачене у частині другій статті 651 ЦК України, що визначає універсальні засади, застосовні до усіх видів приватноправових договорів.

Спеціальними у врегулюванні розірвання договору оренди землі єприписи статті 32 Закону України «Про оренду землі», а також статті 141 ЗК України, пункт «д» частини першої якої передбачає, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Тож функціональним призначенням ЦК України у врегулюванні спірних відносин є деталізація та диференціація факту систематичної несплати орендної плати як підстави припинення договору оренди землі шляхом його розірвання. Ця деталізація та диференціація здійснюється відповідно до частини другої статті 651 ЦК України, якою передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Водночас істотним, відповідно до цієї норми права, є таке порушення стороною договору його умов, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

На практиці така систематична несплата може бути повною або частковою (недоплата), то цілком очевидно, що законодавець врегулював відносини оренди землі з огляду на те, що специфічні підстави припинення права оренди землі, зокрема за систематичну повну несплату орендної плати за землю, визначені відповідними нормами ЗК України, а нормами ЦК України надається можливість додаткової оцінки саме часткової несплати (недоплати) орендної плати за землю та її кваліфікації як істотного порушення договору в контексті з`ясування наявності підстав для його розірвання.

До того ж потрібно враховувати, що коли норма закону закінчується словами «якщо інше не встановлено законом або договором» (або інше подібне формулювання), як от в частині першій статті 651 ЦК України, то це означає, що правила спеціального закону або домовленість сторін договору можуть скасувати дію відповідної загальної правової норми шляхом запровадження іншого правила поведінки, розрахованого на ту ж саму фактичну ситуацію, на яку була розрахована така норма.

Утім, у частині другій статті 651 ЦК України використано дещо іншу формулу закінчення «та в інших випадках», що дозволяє зробити висновок, що правило, викладене у цій правовій нормі, не може бути скасоване (ані спеціальним законодавством, ані домовленістю сторін), а може бути винятково доповнене - спеціальним законодавством або домовленістю сторін.

З наведеного можна зробити висновок, що приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних.

Договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт (абзац п`ятий частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі»).

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»).

Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.

Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.

Колегія суддів зауважує, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).

Щодо поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.

Протилежне розуміння, а саме якщо вважати підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, зокрема й сплату орендної плати не в повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), навряд чи буде справедливим та розумним, оскільки під дію цієї спеціальної норми права підпадатимуть і незначні (неістотні) порушення, наприклад систематична недоплата 1,00 грн зі 10 000,00 грн орендної плати. За таких обставин суди будуть змушені на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України розривати договори оренди землі всупереч принципу збереження договору.

Цей підхід надасть можливість орендодавцю вимагати розірвання договору оренди землі в тому разі, коли несплата орендної плати є частковою та зумовлена, зокрема, виникненням спору між сторонами з приводу порядку нарахування та розміру орендних платежів. Таке тлумачення норм права порушуватиме баланс інтересів сторін у договірних відносинах, надавши власнику землі більше перевагу порівнянні з її орендарем.

Потрібно враховувати, що правова природа відносин оренди землі, яка зазвичай передбачає тривале використання такого об`єкта цивільних прав і сталість таких відносин, відповідає інтересам цивільного обігу загалом. Ба більше, використання земельної ділянки завжди пов`язане з неодмінними витратами орендаря на її утримання відповідно до цільового призначення цієї ділянки.

Якщо дотримуватися згаданого протилежного підходу, то договір буде під постійною загрозою його розірвання, що порушить принцип сталості відносин з використання землі, що своєю чергою стимулюватиме орендаря ставитися до орендованої земельної ділянки у споживацький спосіб, не дбати про неї, не вкладати кошти у покращення чи належне утримання такого особливого виду майна, тобто призведе до того, що орендар не буде обирати таку поведінку, яка більшою мірою відповідала б ознакам доброго господаря стосовно орендованої ним землі.

Тож підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.

Щодо можливості розірвання договору оренди землі на підставі частини другої статті 651 ЦК України

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.

У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 та від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

Правило частини другої статті 651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку.

Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов`язаних з укладенням та виконанням договору.

Ураховувати істотність порушення важливо, оскільки протилежне тлумачення норм права може призвести до того, що управнена сторона договору, яка має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке становище є неприпустимим, оскільки може порушити стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності між тяжкістю порушення договірних умов і відповідальністю, яка застосовується за таке порушення. Незастосування критерію істотності порушення позбавляє зобов`язану сторону договору можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує управнену сторону відмовлятися від договору (розривати його) за найменшого порушення.

Одним із факторів, що може братися до уваги під час оцінки істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання, є те, наскільки зобов`язана сторона, яка порушила договір, реально заінтересована у збереженні договору, а також те, чи не спричинить розірвання договору для неї значної шкоди.

Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19).

Отже, законодавство в питанні розірвання договору дбає не лише про інтереси управненої сторони, а й про інтереси зобов`язаної сторони, оскільки розірвання договору може завдати значних збитків стороні, яка допустила незначне порушення, тобто законодавець прагне досягти справедливого балансу між інтересами сторін договору.

Також потрібно враховувати, що у відносинах оренди землі основним їх регулятором, крім спеціального законодавства, є договір оренди землі. Враховуючи, що договір є регулятором відносин з використання земельної ділянки, на ці відносини поширюються правила статті 3 ЦК України, яка визначає, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Тож і приписи чинного законодавства, і умови договору потрібно застосовувати крізь призму загальних засад статті 3 ЦК України. Відповідно істотність за абзацом другим частини другої статті 651 ЦК України має оцінюватися так само з точки зору справедливості, добросовісності та розумності, які сукупно утворюють цільний засадничий принцип регулювання приватноправових відносин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що у спірних правовідносинах має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України - у разі істотності порушення договору іншою стороною.

Відповідно, доведенню підлягає той факт, що орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував.

Колегія суддів визнає загальновідомим той факт, що в умовах збройної агресії російської федерації повністю або частково знищена значна кількість об`єктів генерації електричної енергії, що, в свою чергу, зумовлює постійні відключення споживачів від постачання електричної енергії. Відновлення електрогенеруючих потужностей має одне з першочергових завдань для держави на сучасному етапі її розвитку.

Вирішуючи питання про істотність порушення інтересів держави у вигляді неотримання орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі порівняно з можливістю отримувати електричну енергію в об`ємах 3 МВт з використанням передових європейских технологій (т.2 а.с. 81) за умови зведення відповідачем основних потужностей для переробки небезпечних відходів станцій аерації, колегія суддів виходить з того, що "інтереси держави" охоплюють добробут громадян, економічну стабільність, забезпечення правопорядку та національну безпеку. Порушення цих інтересів означає створення перешкод для досягнення загальної користі та зниження рівня благополуччя суспільства. У таких випадках аналіз повинен враховувати, наскільки конкретні дії або бездіяльність впливають на суспільне благо. Порушення "інтересу держави" слід оцінювати з огляду на його наслідки для загального добробуту та можливість компенсувати завдану шкоду. Сутність цього порушення визначається не лише його фактичними наслідками, але й здатністю держави відновити рівновагу між її цілями та загальним благом. Питання про "більшу користь" у випадках порушення інтересів держави полягає в тому, чи здатна держава мінімізувати втрати та забезпечити стійкість своєї політики, враховуючи потреби суспільства.

Як зазначалося вище, заборгованость, яка утворилася в період розмірі 417 005,95 грн по 27 800,40 грн в період червень 2020року - серпень 2021 року вже стягнута рішенням суду, яке набрало законої сили у справі № 160/27394/21.

Про стягення решти заборгованості у даній справі прокурором не заявлено, що відповідно, зумовлює ініціювання додаткових судових проваджень.

Заперечуючи проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, прокурор в розділі « щодо доводів ТОВ «БІО ЕНЕРДЖІ ДНІПРО» про фактичне розташування на спірній земельній ділянці визнав у своїй відповіді на позовну та у відзиві на апеляційну скаргу визнає обставини знаходження на спірній земельній ділянці залізобетоних споруд, які за своїми характеристиками є частиною потужностей біогазової електростанції з переробки залишкових відходів станції аерації.

Відповідні обставини наявності на спірній земельній ділянці об`єктів нерухомого майна визнаються колегією суддів такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно, позовні вимоги лише про розірвання договору та повернення земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:01:114:0003 площею 3,2342 га за актом приймання-передачі « у стані не гіршому порівняно з тим, у якому Орендар одержав її в оренду, з урахуванням природного зносу» без одночасного пред`явлення вимоги про знесення розташованих на ній об`єктів будівництва і стягнення залишку заборгованості з орендної плати не забезпечує повного відновлення порушених прав орендодавця та не усуває наслідків стверджуваного прокуром порушення інтересів держави і свідчить про те, що Прокурором було обрано неналежний (неефективний) спосіб захисту, що самепо собі виключає необхідність додаткового встановлення судами обґрунтованості та доведеності позовних вимог, адже обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів прокурора та Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, які викладено в їх відзивах на апеляційну скаргу та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові, прокурору та Новоолександрівській сільській раді Дніпровського району Дніпропетровської області було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у відзивах, які зводяться до цитування неоспорюваних фактичних обставин справи не спростовують висновків до яких дійшов суд апеляційної інстанції при перегляді рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2023 у справі №904/3223/23 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2023 у справі №904/3223/23 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.01.2025.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус