Рішення

від 06.01.2025 по справі 904/4544/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.01.2025м. ДніпроСправа № 904/4544/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж", м. Запоріжжя

до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в сумі 1 165 712,40 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 1 136 972,00 грн., що складають суму заборгованості за договором поставки № 871 від 29.11.2023, 25 774,54 грн. - пені, 2 965,86 грн. - річних.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 871 від 29.11.2023 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

У межах визначеного законом строку сторонам була надана можливість скористатись своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.

Відповідач відзив на позов не надав, проте, останній був належним чином повідомлений про розгляд справи № 904/4544/24, що підтверджується залученою до матеріалів справи довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду про відкриття провадження у справі від 21.10.2024) до електронного кабінету Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" 22.10.2024 08:46.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою від 21.10.2024 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/4544/24, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

29.11.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн., до якої останнім долучено договір про надання правової допомоги від 14.07.2022, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 21.10.2024, ордер на надання правничої (правової допомоги) серії АР № 1086954 від 25.07.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 12.02.2019, розрахунок вартості наданих послуг з правничої допомоги від 21.10.2024, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги з детальним описом проведених робіт від 29.11.2024.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар за договором поставки № 871 від 29.11.2023.

29.11.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" (далі - постачальник, позивач у даній справі) та Акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - покупець, відповідач у даній справі) укладено договір поставки № 871 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. зазначеного вище договору постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти й оплатити товар.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Найменування, кількість, комплектність товару узгоджуються сторонами у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору (пункт 1.2.).

Згідно з пунктом 1.3. договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця після прийняття товару за кількістю та якістю, й підтверджується актом приймання товару, який складається покупцем в односторонньому порядку, якщо відсутні зауваження до якості поставки, або в двосторонньому порядку, після виявлених зауважень до кількості та якості товару.

Відповідно до пункту 1.4. договору у разі поставки товару на умовах EXW з оплатою у формі передплати, оплати по факту завантаження, або акредитиву, товар попередньо приймається покупцем по кількості на складі постачальника із перевіркою відповідності фактичної кількості товару даним видаткової накладної постачальника. Остаточне приймання за кількістю та якістю здійснюється на складі покупця. Після приймання товару за кількістю та якістю на складі покупця, складається акт приймання товару, в порядку, передбаченому в п. 1.3., який є підтвердженням переходу права власності на товар.

Зобов`язання постачальника із поставки вважаються виконаними після переходу права власності на товар в порядку, передбаченому п. 1.3. та п. 1.4. договору (пункт 1.5.).

В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Строки та умови поставки визначено сторонами у Розділі 3 договору.

Так, пунктом 3.1. договору встановлено, що базові умови поставки товару визначаються відповідно до умов Інкотермс (у редакції 2010) і закріплюються в специфікаціях.

Товар за даним договором поставляється у строки, зазначені в специфікаціях до даного договору (пункт 3.2.).

Згідно з пунктом 3.3. договору поставка товару здійснюється виключно за письмовою заявкою покупця (надалі - заявка). Заявка повинна містити:

- номер і дату;

- назву й адресу постачальника;

- номер і дату договору, специфікації, згідно яких проводиться дана поставка;

- найменування кожної позиції товару;

- кількість одиниць по кожній позиції тозару;

- ціна за одиницю позиції товару;

- загальна вартість товару;

- пункт доставки товару, із вказівкою точної адреси.

Заявка підписується уповноваженою особою покупця.

Заявка направляється покупцем у електронному вигляді засобами Сервісу Електронного Документообігу "ВЧАСНО" (далі - СЕД "ВЧАСНО") (пункт 3.4. договору).

Відповідно до пункту 3.5. договору постачальник зобов`язаний не пізніше 1 робочого дня, з моменту одержання заявки, направити покупцеві письмове підтвердження одержання такої заявки, в якому вказати:

- дату й номер заявки;

- дату одержання заявки;

- дату поставки товару.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що ціна за одиницю товару встановлюється сторонами у специфікаціях.

Загальна сума договору визначається загальною вартістю товару, що підлягає поставці у відповідності зі специфікаціями до даного договору. Орієнтовна вартість даного договору, на момент його укладення, становить 302 976,00 грн., у т.ч. ПДВ 50 496,00 грн. (пункт 4.2.).

Відповідно до пункту 4.3. договору розрахунки за поставку товару здійснюються в національній валюті України.

Згідно з пунктом 4.4. договору оплата здійснюється в порядках й у строки, передбачені специфікаціями.

Якщо згідно умов угоди товар оплачується на умовах відстрочки платежу, то строк оплати товару відраховуються з дати приймання товару за кількістю та якістю згідно підписаного покупцем акту прийняття. При встановленні під час приймання недоліків товару, перебіг строку оплати товару зупиняється на період заміни, допоставки, доукомплектування або усунення виявлених у ньому недоліків постачальником на підставі виклику для участі у двосторонньому прийнятті товару, що направляється покупцем. При цьому, сторони погодили, що у такому випадку затримка оплати не є порушенням покупцем своїх зобов?язань за даним договором (пункт 4.5.).

Відповідно до пункту 4.6. договору за згодою сторін оплата може здійснюватися іншим способом, який не суперечить діючому законодавству України.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 31.12.2024 (пункт 10.1.).

У пункті 11.12. сторони узгодили можливість підписання даного договору, додатків до нього, листування та обміну документами, які стосуються господарських операцій сторін, в електронному вигляді, в порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" за допомогою СЕД "ВЧАСНО".

У матеріалах справи міститься підписана сторонами специфікація № 4 від 17.05.2024 (додаток № 4) до спірного договору, якою визначено найменування товару (костюми робочі для захисту від стирання та забруднень, костюми шахтарські, костюми утеплені, куртки утеплені, брезентові рукавиці з наладонниками, рукавиці утеплені, білизна натільна, підшоломники утеплені), вимоги до товару, код УКТ ЗЕД товару, од.вим., кількість, ціну без ПДВ, суму без ПДВ, ПДВ 20% та суму з ПДВ. Так, загальна сума специфікації склала 2 728 549,20 грн. з ПДВ.

Відповідно до пункту 2 специфікації товар поставляється на умовах: DDP - склад покупця, м. Кривий Ріг (Інкотермс - 2010).

Вантажоодержувач: АТ "Кривбасзалізрудком" (пункт 3 специфікації).

Строк поставки товару: 2-3-й квартал 2024, протягом 30 календарних днів з моменту здійснення 50% передплати (пункт 4 специфікації).

Пунктом 5 специфікації визначено порядок оплати товару, а саме, 50% передплата партії товару виключно за умови надання належно оформлених оригіналів рахунків-фактур з подальшим наданням оригіналів видаткових накладних, 50% протягом 10 календарних днів з моменту поставки партії товару виключно за умови надання належно оформлених оригіналів рахунків-фактур, видаткових накладних. На товар, що ввезений на митну територію України, постачальник надає засвідчені належним чином копії вантажних митних декларацій. Одночасно з товаром постачальник надає покупцеві необхідну технічну документацію на товар: висновки СЕС, декларація відповідності, сертифікат експертизи типу/або відповідності або експертизи зразку згідно діючого законодавства.

Відповідно до пункту 7 специфікації загальна сума договору № 871 від 29.11.2023 збільшується на суму даної специфікації 2 728 549,20 грн. і становить 3 860 605,20 грн., у тому числі ПДВ 643 434,20 грн.

У матеріалах справи також міститься підписана відповідачем заявка вих. № 53-15/537 від 01.07.2024, відправлена позивачеві за допомогою сервісу "ВЧАСНО", в якій АТ "Криворізький залізорудний комбінат" просить здійснити у липні 2024 поставку за спірним договором (специфікація № 4 від 17.05.2024) ТМЦ, а саме, курток утеплених в кількості 82 шт. за ціною 620,00 грн. без ПДВ на суму 50 840,00 грн. без ПДВ, підшоломників утеплених в кількості 87 шт. за ціною 85,00 грн. без ПДВ на суму 7 395,00 грн. без ПДВ, рукавиць брезентових з надолонниками в кількості 1 558 пар за ціною 64,00 грн. без ПДВ на суму 99 712,00 грн. без ПДВ, рукавиць утеплених в кількості 29 пар за ціною 76,00 грн. на суму 2 204,00 грн. без ПДВ, костюмів робочих для захисту від стирання та забруднень в кількості 670 к-тів за ціною 1 040,00 грн. без ПДВ на суму 696 800,00 грн., костюмів шахтарських в кількості 477 к-тів за ціною 1 215,00 грн. без ПДВ на суму 579 555,00 грн. без ПДВ та білизни натільної в кількості 517 к-тів за ціною 242,00 грн. без ПДВ на суму 125 114,00 грн. без ПДВ. Всього на суму 1 873 944,00 грн. з ПДВ.

Виконуючи умови спірного договору відповідачем здійснено передплату за товар відповідно до зазначеної вище заявки на загальну суму 736 972,00 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи інформаційними повідомленнями про зарахування коштів № 18798 від 17.07.2024 на суму 200 000,00 грн., № 18933 від 19.07.2024 на суму 200 000,00 грн., № 19153 від 22.07.2024 на суму 136 972,00 грн. та № 19271 від 26.07.2024 на суму 200 000,00 грн.

Позивач, в свою чергу, здійснив поставку узгодженого з відповідачем товару за заявкою вих. № 53-15/537 від 01.07.2024 відповідно до спірного договору на загальну суму 1 873 944,00 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи видатковими накладними № 185 від 24.07.2024 на суму 119 654,40 грн., № 199 від 05.08.2024 на суму 909 255,60 грн., № 207 від 16.08.2024 на суму 845 034,00 грн. та відповідними товарно-транспортними накладними. Вказані видаткові та товарно-транспортні накладні підписано представником відповідача без зауважень та заперечень.

Звертаючись з даним позовом до суду ТОВ "Спецімідж" зазначає про те, що відповідач без заперечень прийняв поставлений товар, претензії щодо якості та/або кількості товару не заявляв, всі товаросупровідні документи на поставлений товар надіслані останньому поштою та отримані ним (докази відправки і вручення яких долучено до позоаних матеріалів), проте, повна оплата за поставлений товар АТ "Криворізький залізорудний комбінат" не здійснена.

09.09.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 09-09-01, зокрема, щодо сплати заборгованості за поставлений товар за договором № 871 від 29.11.2023 в загальній сумі 1 136 972,00 грн., докази отримання якої містяться в матеріалах справи (опис вкладення у цінний лист та рекомендоване повідомлення про вручення 12.09.2024 поштового відправлення).

Вказана претензія залишилась відповідачем без відповіді та належного реагування, що й стало причиною виникнення спору у даній справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вже було зазначено вище, у пункті 5 специфікації до спірного договору сторонами визначено порядок оплати товару, а саме, 50% передплата партії товару виключно за умови надання належно оформлених оригіналів рахунків-фактур з подальшим наданням оригіналів видаткових накладних, 50% протягом 10 календарних днів з моменту поставки партії товару виключно за умови надання належно оформлених оригіналів рахунків-фактур, видаткових накладних.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунків за поставлений товар на суму 1 136 972,00 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивач заявив до стягнення з відповідача річні у розмірі 2 965,86 грн. за загальний період прострочення з 26.08.2024 по 04.10.2024.

Розрахунок річних позивачем здійснено відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим вказана у розрахунку сума підлягає до примусового стягнення з відповідача.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляді обов`язку сплатити неустойку.

За порушення строків розрахунків сторонами у пункті 7.6 договору встановлена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, яка розраховується з десятого банківського дня з моменту настання прострочення у відсотках, шляхом її ділення на 365 днів та множення на кількість днів прострочення.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлена пеня за загальний період прострочення з 26.08.2024 по 04.10.2024 в сумі 25 774,54 грн.

Як встановлено при розгляді даної справи, відповідачем неналежним чином виконано зобов`язання щодо здійснення розрахунків за поставлений товар, тобто, в даному випадку має місце несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Аналогічні приписи містяться у частині 2 статті 343 Господарського кодексу України.

Із змісту частини 1 статті 546, частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України слідує, що неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобовязання, щодо якого правочин вчиняється у письмовій формі.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Отже, із зазначеного вище слідує, що чітко визначений розмір пені сторони мають визначити в договорі, в той час як із пункту 7.6. спірного договору вбачається, що сторони не визначили конкретного розміру пені за порушення строків оплати поставленого товару.

Відсилання в зазначеному вище пункті договору на розмір подвійної облікової ставки Національного банку України не може бути прийнято судом до уваги з огляду на те, що розмір подвійної облікової ставки НБУ є змінною величиною в різні періоди її дії, проте, який саме розмір повинен застосовуватися при нарахуванні пені, сторонами в договорі узгоджено не було, що дає підстави для висновку, що такий розмір сторонами встановлено не було.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення пені.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем заявлено витрати на правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 14.07.2022, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 21.10.2024, ордер на надання правничої (правової допомоги) серії АР № 1086954 від 25.07.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 12.02.2019, розрахунок вартості наданих послуг з правничої допомоги від 21.10.2024, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги з детальним описом проведених робіт від 29.11.2024.

14.07.2022 Адвокатом Кузнецовим Іллею Сергійовичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" (далі - клієнт, позивач у даній справі) укладено договір про надання правової допомоги (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. зазначеного вище договору адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

На виконання цього договору адвокат надає клієнту правову допомогу в сферах кримінального, цивільного, господарського, адміністративного, податкового права, та на свій розсуд:

- надає клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту і представництва інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, місцевого самоврядування, будь-яких юридичних особах, органах прокуратури, МВС, поліції та СБУ, державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб;

- представляє клієнта з усіма правами, які надано законодавством України особі, в тому числі позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, стягувачу, боржнику, у тому числі з правом підписання і пред`явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред`явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред`явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені клієнта державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі;

- вчиняє інші дії в інтересах клієнта, не передбачені даним договором;

- представляє інтереси клієнта під час досудового та судового слідства, кримінального провадження, процедурах оскарження, в тому числі апеляційного і касаційного оскарження, у справах про адміністративні правопорушення;

- має право подавати заяви, клопотання, пояснення, докази та вчиняти інші дії щодо захисту прав та інтересів, представництва клієнта (пункт 1.2. договору).

Згідно з пунктом 3.1. договору за правову допомогу, передбачену в п. 1.2 договору, клієнт сплачує адвокату обумовлену сторонами винагороду.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 2.1.).

Судом встановлено, що 21.10.2024 позивачем та адвокатом укладено додаткову угоду до договору від 14.07.2022, якою сторони узгодили, що оплата наданої правової допомоги адвоката у справі № 904/4544/24 в межах розгляду в суді першої інстанції (Господарському суді Дніпропетровської області) здійснюється у фіксованому розмірі 30 000,00 грн. протягом 30 календарних днів з дати отримання або стягнення з відповідача присудженої правничої допомоги у цій справі, та підлягає перерахуванню клієнтом адвокату на його рахунки (пункт 1 додаткової угоди).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2024 сторонами підписано акт приймання-передачі наданої правової допомоги з детальним описом проведених робіт на загальну суму 30 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1 вказаного акту з 16.10.2024 у справі № 904/4544/24 в межах розгляду в суді першої інстанції (Господарському суді Дніпропетровської області) адвокат надав клієнту наступну правничу допомогу: підготовка і відправлення до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення 1 136 972,00 грн., що складають суму заборгованості за договором поставки № 871 від 29.11.2023, 25 774,54 грн. - пені, 2965,86 грн. - річних, за якою відкрито провадження у справі № 904/4544/24. Вартість наданої правничої допомоги за цим актом підлягає оплаті у фіксованому розмірі 30 000,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є гонораром адвоката, тож належить до судових витрат.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення заявлених витрат, у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим.

Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді.

За приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих за складністю доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейський суд з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23.01.2014, "Горковлюк та Кагановський проти України" від 04.10.2018).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом.

Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але і враховуючи також те, чи були вони розумними(§55).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи вказане питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співрозмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому стягнення адвокатських витрат у зазначеній позивачем сумі не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості.

Як свідчать матеріали справи, даний спір відноситься до категорії справ незначної складності.

Отже, підготовка цієї справи до розгляду в суді, складання позовної заяви не потребували значних затрат часу, великого обсягу юридичної і технічної роботи, здійснення арифметичних розрахунків заявлених до стягнення сум за трьома видатковими накладними не є складними.

Суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім того, стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17.

При викладених обставинах, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, господарський суд вважає, що загальна сума витрат на правничу допомогу є обґрунтованою, та такою, що підлягає покладенню на відповідача, складає 5 000,00 грн.

Проте, з урахуванням пропорційності розміру задоволених вимог до стягнення з відповідача підлягають витрати на правничу допомогу в сумі 4 889,45 грн.

Решту витрат на професійну правничу допомогу слід покласти на позивача.

Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, буд. 1А, код ЄДРПОУ 00191307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" (69035, м. Запоріжжя пр. Маяковського, буд. 7, кв. 95, код ЄДРПОУ 35842316) 1 136 972,00 грн. - основного боргу; 2 965,86 грн. - річних; 4 889,45 грн. - витрат на правничу допомогу та 13 679,26 грн. - судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Загальна сума, що підлягає до стягнення, становить - 1 158 506,57 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 06.01.2025.

Суддя І.Ф. Мельниченко