Ухвала

від 30.12.2024 по справі 5006/27/97б/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

по справі про банкрутство

30.12.2024 Справа № 5006/27/97б/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І. за участю секретаря судового засідання Вологжаніної К.В., розглянувши матеріали справи №5006/27/97б/2012

про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Антошина Романа Володимировича, м.Маріуполь, Донецька область (РНОКПП НОМЕР_1 ),

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Донецької області знаходиться справа про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Антошина Романа Володимировича, м.Маріуполь, Донецька область (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Провадження у справі було порушено ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.09.2012 за заявою Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби.

Єдиним кредитором у справі (правонаступник особи, за заявою якої порушено провадження у справі) є Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187).

Постановою від 08.11.2012 фізичну особу-підприємця Антошина Романа Володимировича суд визнав банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначив арбітражного керуючого Семенюка А.Г.

У зв`язку з проведенням антитерористичної операції на території м. Донецька та Донецької області матеріали справи №5006/27/97б/2012 були втрачені. За заявою кредитора ухвалою від 08.09.2016 Господарський суд Донецької області відновив втрачену справу в обсязі наявних документів.

Ухвалою від 12.06.2019 суд відсторонив Семенюка А.Г. від виконання повноважень ліквідатора у зв`язку з припиненням повноважень арбітражного керуючого; ліквідатором призначив визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою арбітражного керуючого Боднарчука С.Я.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2020 для розгляду справи №5006/27/97б/2012 визначено суддю Господарського суду Донецької області Аксьонову К.І.

Ухвалою від 02.11.2020 суд у зазначеному складі прийняв справу до свого провадження.

З огляду на відсутність у Кодексі України з процедур банкрутства процедури ліквідації фізичної особи-підприємця з метою подальшого здійснення провадження у справі №5006/27/97б/2012 за правилами Кодексу України з процедур банкрутства суд ухвалою від 26.09.2023 постановив ввести процедуру погашення боргів у справі №5006/27/97б/2012 про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Антошина Романа Володимировича, м.Маріуполь, Донецька область (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою від 24.10.2023 суд постановив керуючим реалізацією майна боржника призначити арбітражного керуючого Боднарчука С.Я.

Ухвалою від 24.09.2024 суд постановив відсторонити арбітражного керуючого Боднарчука С.Я. від виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника, запропонувавши кредитору надати суду пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією майна боржника на участь у справі.

З огляду на відсутність пропозицій кредитора щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого, суд ухвалою від 07.10.2024 постановив здійснити електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією майна боржника у справі №5006/27/97б/2012.

У виконання цієї ухвали суд здійснив електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.

Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, визначено арбітражного керуючого Кунцевича С.В.

Ухвалою від 09.10.2024 суд встановив арбітражному керуючому Кунцевичу С.В. строк до 22.10.2024 для подачі заяви про згоду на участь у справі.

У встановлений судом строк від арбітражного керуючого Кунцевича С.В. заяви про згоду на участь у справі не надійшло, з огляду на що суд ухвалою від 25.10.2024 постановив здійснити повторний електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.

Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, визначено арбітражного керуючого Черниша О.М.

Ухвалою від 28.10.2024 суд встановив арбітражному керуючому Чернишу О.М. строк до 08.11.2024 для подачі заяви про згоду на участь у справі.

У встановлений судом строк від арбітражного керуючого Черниша О.М. заяви про згоду на участь у справі не надійшло.

11.12.2024 через систему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшло клопотання про здійснення кредитором заходів з пошуку кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією майна боржника у справі №5006/27/97б/2012.

Враховуючи відсутність заяви про згоду на участь у справі арбітражного керуючого Черниша О.М. та клопотання кредитора про здійснення судом повторного електронного запиту на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією майна боржника у справі, заявленого у судовому засіданні 12.12.2024, суд ухвалою від 12.12.2024 постановив здійснити повторний електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією майна боржника у справі №5006/27/97б/2012; судове засідання було відкладено на 24.12.2024.

У виконання ухвали від 12.12.2024 судом здійснено повторний електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.

Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, визначено арбітражного керуючого Сашина Д.О.

Ухвалою від 13.12.2024 суд встановив арбітражному керуючому Сашину Д.О. строк до 23.12.2024 для подачі заяви про згоду на участь у справі.

У встановлений судом строк від арбітражного керуючого Сашина Д.О. заяви про згоду на участь у справі не надійшло.

23.12.2024 через систему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшло клопотання про відкладення судового засідання з посиланням на необхідність надання додаткового часу для отримання від арбітражного керуючого Пропадущего А.В. відповіді щодо згоди на призначення керуючим реалізацією майна боржника у справі №5006/27/97б/2012.

Ухвалою від 24.12.2024 суд відклав судове засідання у справі на 30.12.2024, повторно запропонувавши кредитору до дати судового засідання надати пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією майна боржника, а також пояснення щодо створення фонду для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат керуючого реалізацією майна боржника у справі. Арбітражному керуючому Пропадущему А.В. суд запропонував надати повідомлення про наявність згоди на призначення керуючим реалізацією майна боржника у справі №5006/27/97б/2012.

Згоди на участь у справі від арбітражного керуючого Пропадущего А.В. не надійшло.

30.12.2024 через систему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшло клопотання, в якому кредитор повідомив про подальше здійснення кредитором заходів з пошуку кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією майна боржника у справі №5006/27/97б/2012 та просив суд повторно здійснити повторний електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією майна боржника у справі.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції взяв участь представник кредитора, Головного управління ДПС у Донецькій області, заявив клопотання про відкладення судового засідання; інші учасники справи про банкрутство не з`явились; про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши клопотання кредитора про відкладення судового засідання та здійснення повторного електронного запиту на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого та відкладення судового засідання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки аналогічні клопотання подавались кредитором неодноразово та задовольнялись судом, а також з тих мотивів, що матеріали справи №5006/27/97б/2012 дозволяють суду встановити та оцінити обставини справи, отже підстав для відкладення судового засідання та здійснення в черговий раз електронного запиту на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого суд не вбачає.

За результатом розгляду клопотання відповідача суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу в протокольній формі згідно з приписами ч.5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання подальшого провадження у справі №5006/27/97б/2012 про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Антошина Романа Володимировича, м.Маріуполь, Донецька область (РНОКПП НОМЕР_1 ), суд виходить з таких мотивів.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Частиною 1 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Згідно з ч.1 ст.130 Кодексу України з процедур банкрутства постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.

Як зазначалось, з огляду на визнання боржника фізичної особи-підприємця Антошина Романа Володимировича банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури постановою Господарського суду Донецької області від 08.11.2012, враховуючи відсутність у Кодексі України з процедур банкрутства процедури ліквідації фізичної особи-підприємця, з метою подальшого здійснення провадження у справі №5006/27/97б/2012 за правилами Кодексу України з процедур банкрутства суд ухвалою від 26.09.2023 постановив ввести процедуру погашення боргів у справі №5006/27/97б/2012 про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Антошина Романа Володимировича.

Ухвалою від 24.10.2023 суд призначив керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Боднарчука С.Я. за його заявою.

Ухвалою від 24.09.2024 суд постановив відсторонити арбітражного керуючого Боднарчука С.Я. від виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника з мотивів неналежного виконання покладених на нього повноважень.

Як встановлено ч.1 ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) чи зборів кредиторіви (у справі про неплатоспроможність фізичної особи).

Вказана норма корелюється з п. 5 ч.5 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з яким у разі відсторонення арбітражного керуючого, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про обрання арбітражного керуючого.

Суд неодноразово пропонував кредитору у справі визначитись стосовно кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією майна боржника.

Своєю чергою кредитор неодноразово повідомляв про здійснення заходів з пошуку кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією майна боржника у справі №5006/27/97б/2012 та заявляв клопотання про здійснення судом запитів на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.

Станом на 30.12.2024 матеріали справи, незважаючи на неодноразові запити суду, не містять будь-яких пропозицій кредитора щодо кандидатури керуючого реалізацією.

Процедура погашення боргів не завершена, питання призначення нового керуючого реалізацією у справі не вирішено.

Разом з тим процедури банкрутства за приписами Закону про банкрутство мають строковий характер.

Слід вказати, що згідно з ч.1 ст.113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

У відповідності до ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців.

Поряд з цим ліквідаційна процедура та аналогічна їй в цілому процедура погашення боргів у справі триває понад 12 років.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Параграф 1 статті 6 Конвенції зобов`язує держави-учасниці організовувати правові системи таким чином, аби забезпечити відповідність судів її різноманітним вимогам. Сукупність порушень держави створює судову практику, що несумісна з Конвенцією (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Боттацці проти Італії»).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд неодноразово встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, в яких порушувалися питання про тривалість провадження (рішення ЄСПЛ у справі «Фрідлендер проти Франції».

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сюрмелі проти Німеччини» від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Близького за змістом висновку ЄСПЛ дійшов у рішенні від 10.12.2020 у справі «Парінов проти України», в якому суд визнав тривалість провадження у справі про банкрутство понад дев`ять років такою, що не відповідала вимозі «розумного строку», а отже порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Отже у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу «належного урядування» і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі «Рисовський проти України»).

Предметом провадження у справі про банкрутство є досягнення легітимної мети визначеної Законом про банкрутство і Кодексом України з процедур банкрутства, якими встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута.

Приймаючи до уваги те, що провадження у справі № 5006/27/97б/2012 на стадії ліквідації/погашення боргів триває понад 12 років та об`єктивно не здійснюється зокрема у зв`язку з відсутністю керуючого реалізацією, суд вважає, що такі обставини в їх сукупності унеможливлюють успішне завершення процедури неплатоспроможності боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства.

Слід окремо вказати, що безрезультатність вжитих як кредитором, так і судом дій для визначення кандидатури арбітражного керуючого для участі у даній справі в якості керуючого реалізацією, пов`язано з відсутністю створення кредитором фонду на фінансування оплати витрат та винагороди арбітражному керуючому, а також сумнівною перспективою відшкодування цих витрат та винагороди за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, що знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) встановлені ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

З огляду на те, що неприйняття кредитором рішення про обрання арбітражного керуючого унеможливлює подальше провадження у цій справі за умови того, що Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює відповідної підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність в такому випадку, проте не визначає й вичерпного переліку підстав для закриття провадження, суд вбачає наявність правових підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Антошина Романа Володимировича, м.Маріуполь, Донецька область (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі приписів п. 2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України - з причин відсутності предмету спору.

При цьому, суд приймає до уваги правові позиції Верховного Суду викладені у постанові від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15 та у постанові від 07.10.2020 у справі №917/1230/15, за змістом яких - «відсутність предмета спору» у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акту).

Аналогічна правова позиція щодо закриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з об`єктивною неможливістю здійснити розгляд справи впродовж розумного строку та неможливістю досягнення легітимної мети Закону про банкрутство викладена в постановах Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15 та від 17.04.2024 у справі № 5006/27/116б/2012.

Отже для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, для правової певності кредиторів, вимоги яких є визнаними за судовими рішеннями та не можуть задовольнятися через існуючий мораторій у справі про банкрутство, суд вважає за необхідне прийняти у даній справі рішення про закриття провадження у справі про банкрутство, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997, зазначеною судовою практикою Європейського суду з прав людини, яка зобов`язує органи національної юрисдикції вживати належних заходів до бездіяльності та затягування розгляду справ, а також п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України та ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вказані обставини в їх сукупності, а також відсутність встановлення обставин щодо наявності майна боржника, яке можливо реалізувати та за рахунок якого здійснити погашення як витрат арбітражного керуючого, так і кредиторських вимог, унеможливлюють успішне завершення процедури неплатоспроможності боржника протягом розумного строку та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства, що через призму судового контролю у цій категорії справ не може бути залишено поза увагою господарського суду під час вирішення питання закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.

Слід наголосити, що місце реєстрації боржника знаходиться на тимчасово окупованій території України, відомостей щодо наявності майна на підконтрольній території України матеріали справи не містять, що суттєво впливає на рух справи.

Отже з метою вирішення у майбутньому проблеми банкрутства осіб, майно яких перебуває у зоні активних бойових дій або на тимчасово окупованій території України, у Кодексі України з процедур банкрутства впроваджено положення, яке передбачає можливість поновлення провадження у справі про банкрутство.

Керуючись ст.ст. 28, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 231-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №5006/27/97б/2012 про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Антошина Романа Володимировича, м.Маріуполь, Донецька область (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Антошина Романа Володимировича, м. Маріуполь, Донецька область (РНОКПП НОМЕР_1 ).

У судовому засіданні 30.12.2024 суд проголосив та підписав вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали суд склав та підписав 06.01.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя К.І. Аксьонова