ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" грудня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/909/24
Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: Симбірцев Є.В., довіреність від 11.04.2024 (в режимі відеоконференції);
від відповідача: не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення від 19.12.2024 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВХЛІБ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ХЛІБ"
про стягнення 985033,64 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВХЛІБ" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженоювідповідальністю "ТВІЙ ХЛІБ" про стягнення заборгованості у розмірі 985033,64 грн.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.12.2024 у справі №906/909/24 позов ТОВ "КИЇВХЛІБ" задоволено у повному обсязі.
19.12.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення від 19.12.2024, згідно з якою останній просив покласти на ТОВ "ТВІЙ ХЛІБ" понесені ТОВ "КИЇВХЛІБ" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 36000,00 грн (а.с.101-109).
Ухвалою суду від 20.12.2024 призначено судове засідання для розгляду вказаної заяви на 30.12.2024.
Відповідач клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем витрат на правову допомогу не подав, повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином шляхом надіслання ухвали суду від 20.12.2024 у справі №906/909/24 в електронному вигляді до електронного кабінету ТОВ "ТВІЙ ХЛІБ" та його представника, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.119).
Суд зауважує, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.4 ст.244 ГПК України), а відтак визнав за можливе здійснювати розгляд заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за відсутності представника відповідача.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ч.ч.1, 3 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.
Так, у позовній заяві, серед іншого, зазначено, що з метою представлення інтересів позивача в суді між ним та адвокатським бюро Євгена Симбірцева було укладено договір про надання правової допомоги, згідно з яким орієнтовний розмір оплати надання адвокатських послуг становив 30000,00 грн, при цьому на момент винесення рішення у справі розмір наданих адвокатських послуг буде уточнено з урахуванням кількості судових засідань та додаткових заходів, направлених на надання необхідних юридичних послуг, докази чого будуть надані суду (а.с.2 на звороті).
Поряд із цим представник позивача в судовому засіданні 18.12.2024 також заявив про стягнення витрат на правову допомогу, докази яких будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у даній справі.
Отже питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу під час ухвалення рішення від 18.12.2024 за наслідками розгляду справи №906/909/24 судом не вирішувалося у зв`язку з відсутністю доказів їх понесення.
Частиною 1 ст.221 ГПК України унормовано, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Також положеннями ч.8 ст.129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи, що заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 19.12.2024 з доданими до неї документами сформовано і надіслано представником позивача до суду в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд» 19.12.2024, відтак п`ятиденний строк, визначений абз.3 ч.8 ст.129 ГПК України, стороною дотримано.
У судовому засіданні 30.12.2024 представник позивача підтримав заяву від 19.12.2024, просив її задовольнити.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З матеріалів справи слідує, що правову допомогу ТОВ "КИЇВХЛІБ" надавав адвокат Симбірцев Є.В., повноваження та обсяг прав якого підтверджуються довіреністю від 11.04.2024, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №6171/10 від 30.08.2017 (а.с.41-42).
На підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і для визначення розміру витрат позивача на оплату цих послуг до справи долучено копію договору про надання правової допомоги №01/08/2024 та копію акта прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги №1 до цього договору.
Відповідно доч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Так, 01.08.2024 між адвокатським бюро Євгена Симбірцева (далі бюро або адвокатське бюро) та ТОВ "КИЇВХЛІБ" (далі клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №01/08/2024 (далі договір) (а.с.106-107).
Згідно з п.1.1 договору, клієнт доручає, а бюро приймає на себе зобов`язання надавати необхідні послуги з правової допомоги - захисту, надання іншої правової допомоги та представництво інтересів клієнта в судах усіх інстанцій при стягненні з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ХЛІБ» заборгованості за отриманий товар за договором поставки продукції №101 від 01.04.2024.
Відповідно до п.5.1 договору, за надання правової допомоги за цим договором клієнт сплачує адвокатському бюро суму адвокатського гонорару у розмірі 30000,00 грн за представлення інтересів клієнта в кожній із судових інстанцій. Крім гонорару, клієнт сплачує бюро участь адвоката у кожному судовому засіданні (в незалежності від того, чи було за результатами такого засідання прийнято судове рішення) по 2000,00 грн.
За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським бюро правової допомоги і її вартість (п.5.2 договору).
19.12.2024 між адвокатським бюро та позивачем підписано акт прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги №1 до договору (а.с.108) про те, що адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв таку правничу допомогу: здійснено аналіз правовідносин ТОВ «КИЇВХЛІБ» (попередня назва ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КИЇВ ХЛІБ») та ТОВ «ТВІЙ ХЛІБ»; зібрано первинну документацію, якою підтверджується наявність заборгованості; проведено аналіз актуальної судової практики в аналогічних спорах, зокрема щодо стягнення заборгованості; обговорено перспективи стягнення заборгованості в судовому порядку та узгоджено правову позицію з клієнтом; складання та подання позовної заяви, клопотання про відеоконференцію; у зв`язку з великою кількістю первинних документів, подано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків; підготовлено та подано до суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви.
Крім послуг, визначених вище, адвокатським бюро, відповідно до п.5.1 договору, представлено інтереси клієнта у судових засіданнях Господарського суду Житомирської області у справі №906/909/24 в кількості трьох засідань (14.10.2024, 18.11.2024, 18.12.2024).
Результатом наданих послуг є позитивне для клієнта судове рішення Господарського суду Житомирської області від 18.12.2024 у справі №906/909/24, яким повністю задоволено позовні вимоги ТОВ «КИЇВХЛІБ» до ТОВ «ТВІЙ ХЛІБ» про стягнення 985033,64 грн.
Загальна вартість адвокатських послуг за представлення інтересів клієнта в Господарському суді Житомирської області у справі №906/909/24 становить 36000,00 грн, з яких гонорар, відповідно до п.5.1 договору, складає 30000,00 грн та участь у судових засіданнях складає 6000,00 грн.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Разом із тим, згідно з ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).
Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 11.11.2021 у справі №910/7520/20, від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 16.02.2023 №916/1106/21.
Також при вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited проти України" від 23.01.2014, у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015).
Проаналізувавши додатки до заяви представника позивача від 19.12.2024 і матеріали справи в цілому, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 36000,00 грн не відповідають критеріям обґрунтованості й розумності їхнього розміру, не є співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Даний спір для кваліфікованого юриста не становить значної складності, є типовим, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України та ГК України, не передбачають великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом, судова практика усталена, більше того посилань на проаналізовану судову практику в аналогічних спорах (що виділено в акті прийому-передачі надання правової допомоги) позовна заява не містить, як не містить і складних розрахунків, адже до стягнення заявлялась лише сума основного боргу без додаткових нарахувань.
Також суд зауважує, що виокремлення адвокатом таких послуг: аналіз правовідносин, зібрання первинної документації, якою підтверджується наявність заборгованості, аналіз актуальної судової практики в аналогічних спорах, зокрема щодо стягнення заборгованості, обговорення перспективи стягнення заборгованості в судовому порядку та узгодження правової позиції з клієнтом, як самостійних видів адвокатських послуг (пункти 1-4 акта прийому-передачі) є необґрунтованим, адже такі дії взаємопов`язані, не потребують окремого виділення і є частиною послуги зі складання та подання позовної заяви.
Щодо складення і подання клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, то це є правом, а не обов`язком сторони, яке спрямоване на спрощення доступу до правосуддя, а підготовка і подання клопотання про продовження строку на усунення недоліків та клопотання про усунення недоліків позовної заяви зумовлено недодержанням саме представником позивача вимог ГПК України та необхідністю виправлення ним допущених з його сторони недоліків, а відтак не можуть бути підставою для здійснення окремої оплати цих послуг за рахунок відповідача.
Також слід зауважити, що представник позивача брав участь у трьох судових засіданнях в режимі відеоконференцій поза межами приміщення суду, що не вимагало великих затрат часу та зусиль, а загальна тривалість їх проведення становить приблизно 40 хв., що також вказує на незначну складність справи.
Слід зауважити, що у даному випадку не відбувається втручання суду в договірні відносини між адвокатом та клієнтом щодо визначення вартості послуг з надання правової допомоги, оскільки наразі вирішується виключно питання щодо обґрунтованості покладення таких витрат на відповідача та їх розміру з огляду на обставини цієї справи.
Зважаючи на встановлену неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката, враховуючи при цьому висновок суду про задоволення позову у повному обсязі, керуючись принципами справедливості, пропорційності й розумності, суд вважає за доцільне не присуджувати ТОВ "ТВІЙ ХЛІБ" всі заявлені до стягнення витрати на оплату послуг адвоката, задовольнити заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення від 19.12.2024 частково та стягнути з відповідача на користь позивача 16000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, в частині стягнення 20000,00 грн таких відмовити.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 244 ГПК України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення від 19.12.2024 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ХЛІБ" (вул. Кирилівська, буд. 82, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 39147619) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВХЛІБ" (вул. Костянтинівська, буд. 64, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 44375369) 16000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення складено: 06.01.25
Суддя Прядко О.В.
Друк: 1 - у справу; 2,3 - сторонам, представнику позивача (до ел.каб.).
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 30.12.2024 |
Оприлюднено | 07.01.2025 |
Номер документу | 124229001 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Прядко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні