Рішення

від 23.12.2024 по справі 910/2217/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.12.2024Справа № 910/2217/23 (910/9666/24)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд" арбітражного керуючого Комлика І.С.

про витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна

В межах справи № 910/2217/23

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксатоп Еліт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд" (ідентифікаційний код 41694281)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від позивача Журавель Р.О. - представник

Від відповідача Нечитайленко О.В. - представник

Третя особа Комлик І.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/2217/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксатоп Еліт" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.04.2023.

05.08.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд" про витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.08.2024 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд" про витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна до розгляду в межах справи № 910/2217/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд", розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.09.2024.

13.09.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли додаткові пояснення відповідача.

16.09.2024 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд" арбітражного керуючого Комлика І.С. про залучення його до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.09.2024 задоволено клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд" арбітражного керуючого Комлика І.С. про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та відкладено розгляд справи на 21.10.2024.

Протокольною ухвалою від 21.10.2024 відмовлено в задоволенні клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд" арбітражного керуючого Комлика І.С. про витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна в межах справи № 910/2217/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд" до судового розгляду по суті на 09.12.2024.

У судовому засіданні 09.12.2024 оголошено перерву до 23.12.2024.

У судовому засіданні 23.12.2024 представник позивача надав пояснення по суті поданого позову.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

06.02.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан" на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 123 (Опис: загальна площа 9166 кв.м.: літ "А"- Виробничий корпус; літ. "Б", літ. "Г" - склад; літ. "В" - гараж; літ. "Д" - виробничий корпус; літ. "Ж" - магазин; літ. "З" - бойлерна; літ. "И" - будинок охорони; № 1 - ворота; № 2 - Огорожа; № 1 - паркінг) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2285139280000) на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Діани Гагіківни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу) індексний номер: 56492945.

Підставою для державної реєстрації стали: свідоцтво про власність, серія та номер: П-102, виданий 16.11.1993 року, видавник: Фонд державного майна України; Договір, серія та номер: 1у-577, виданий 14.07.1993 року, видавник: Вісімнадцята Київська державна нотаріальна контора; акт прийому-передачі державної частки цілісного майнового комплексу Київської орендної виробничо-торгової фірми "Каштан", серія та номер: б/н, виданий 27.07.1993 року, видавник: Фонд державного майна України та організація орендарів Київської виробничо-торгової фірми "Каштан", Інформаційна довідка, серія та номер: НЖ-2020 №48, виданий 15.01.2020 року, видавник: КП КМР "Київське міське бюро технічної інвентаризації"; перелік, серія та номер: 10-21-4356, виданий 07.05.1997 року, видавник: ФДМУ.

Вказані вище обставини підтверджуються Інформаційною довідкою № 249289691 від 22.03.2021.

02.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд" (відповідач) було підписано Акт прийому-передачі додаткового вкладу третьої особи в негрошовій формі до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальність «Віп Білдінг Трейд».

За вказаним Актом прийому-передачі від 02.03.2021 позивач, в особі директора Мхитарян Ю.Г. передав, а відповідач, в особі директора Нікульшина Д.О., прийняв в якості додаткового вкладу до статутного капіталу майно, а саме: цілісний майновий комплекс за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 123 (реєстраційний номер об`єкта 2285139280000) загальною площею 9166 кв.м. (літ. «А» - Виробничий корпус; літ. «Б», літ. «Г» - склад; літ. «В» - гараж; літ. «Д» - виробничий корпус; літ. «Ж» - магазин; літ. «З» - бойлерна; літ. «И» - будинок охорони; № 1 - ворота; № 2 - Огорожа; № 1 - паркінг) вартістю 10 210 100 грн. 00 коп.

Справжність підписів директорів Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд" на вказаному Акті прийому-передачі посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. від 02.03.2021 та зареєстровано в реєстрі за №№ 581, 582.

На підставі вказаного Акту прийому-передачі приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною 27.03.2021 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 57330471 від 27.03.2021) та зареєстровано право власності відповідача на цілісний майновий комплекс за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 123.

В постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 910/7451/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Білдінг Трейд» до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1)Товариство з обмеженою відповідальністю «ВТК Каштан», 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіонбудсервіс», 3) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, про визнання протиправним та скасування наказу від 20.04.2021 № 1449/5 «Про задоволення скарги», здійснено висновки про те, що «підставою задоволення позову та скасування наказу від 20.04.2021 року № 1449/5 «Про задоволення скарги» стало те, що Міністерством юстиції України не було перевірено наявності у скаржника (ТОВ «Регіонбудсервіс») прав на спірне нерухоме майно (цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 123) та порушення його прав оспорюваною реєстраційною дією, оскільки фактично скаржник (ТОВ «Регіонбудсервіс») ніколи не був власником цього нерухомого майна, так як набував право власності на підставі іпотечного договору, який визнано недійсним у справі № 910/22198/17.».

05.07.2022 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/15967/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022:

- визнано недійсним Акт прийому-передачі додаткового вкладу третьої особи в негрошовій формі до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Білдінг Трейд» від 02.03.2021, підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТК Каштан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віп Білдінг Трейд», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. та зареєстрований в реєстрі за № 581, № 582;

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57330471 від 27.03.2021, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною.

28.03.2023 ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Білдінг Трейд» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/15967/21.

Також поновлено дію постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/15967/21, зупинену згідно з ухвалою Верховного Суду від 21.11.2022.

Фактично, як зазначає позивач, відповідач ніколи не був власником нерухомого майна - цілісного майнового комплексу за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 123 (реєстраційний номер об`єкта 2285139280000) загальною площею 9166 кв.м. (літ. «А» - Виробничий корпус; літ. «Б», літ. «Г» - склад; літ. «В» - гараж; літ. «Д» - виробничий корпус; літ. «Ж» - магазин; літ. «З» - бойлерна; літ. «И» - будинок охорони; № 1 - ворота; № 2 - Огорожа; № 1 - паркінг) в силу ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України, оскільки набув право власності на підставі Акту прийому-передачі від 02.03.2021, який визнано недійсним у судовому порядку.

Таким чином, вказані вище відомості про право власності (запис про державну реєстрацію за ТОВ «ВТК Каштан» права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на 06.02.2021) мають бути відновлені у зв`язку із виконанням рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/15967/21, яке набрало законної сили 31.10.2022, яким визнано недійсним Акт приймання-передачі від 02.03.2021, підписаний між позивачем та відповідачем та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57330471 від 27.03.2021 щодо права ТОВ «Віп Білдінг Трейд» на зазначене нерухоме майно - цілісний майновий комплекс за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 123.

Однак, за твердженнями позивача, поновлення порушеного права шляхом внесення запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 123 (реєстраційний номер об`єкта 2285139280000) загальною площею 9166 кв.м. (літ. «А» - Виробничий корпус; літ. «Б», літ. «Г» - склад; літ. «В» гараж; літ. «Д» - виробничий корпус; літ. «Ж» - магазин; літ. «З» - бойлерна; літ. «И» - будинок охорони; № 1 - ворота; № 2 - Огорожа; № 1 - паркінг) за позивачем, який є його законним і єдиним власником, що підтверджується Свідоцтвом про власність від 16.11.1993 року (реєстраційний номер П-102), станом на день подання даної позовної заяви, досі не є можливим з огляду на факт численного оскарження рішення Господарського суду м. Києва від 05.07.2022 у справі № 910/16957/21, яке набрало законної сили на підставі постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2022, а також відкриття провадження у справі № 910/2217/23 про банкрутство відповідача.

З огляду на викладені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просить суд витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Білдінг Трейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТК Каштан» нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 123 (реєстраційний номер об`єкта 2285139280000) загальною площею 9166 кв.м. (літ. «А» - Виробничий корпус; літ. «Б», літ. «Г» - склад; літ. «В» - гараж; літ. «Д» - виробничий корпус; літ. «Ж» - магазин; літ. «З» - бойлерна; літ. «И» - будинок охорони; № 1 - ворота; № 2 - Огорожа; № 1 - паркінг) вартістю 10 210 100,00 грн.

За змістом статей 15, 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту її права чи інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 08, 09, 22 лютого 2022 року у справах № 209/3085/20, у справі № 910/6939/20, у справі № 761/36873/18 та ін.).

Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності.

Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.

Ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні) (див. постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.11.2023 у справі № 910/12832/21).

Отже, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним.

Крім того, згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим; вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20.10.2021 у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі 908/976/190 (пункт 5.6), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункт 44), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 29), від 12.07.2023 у справі № 757/31372/18-ц (пункт 62), від 29.11.2023 у справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22, пункт 22)).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Саме в такому значенні має розумітися ефективний захист порушених прав особи.

Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто повинне залежати як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (див постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 04.07.2023 у справі № 373/626/17).

Тож особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Обраний позивачем спосіб захисту прав повинен відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами спору.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (Провадження № 12-25гс21).

Відповідно до цивільного законодавства особа, яка вважає, що її речові права порушено, має право звернутися до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною (статті 215-235 ЦК України) (зобов`язально-правовий спосіб захисту), так і з позовом про витребування майна (статті 330, 387, 388 ЦК України) (речово-правовий спосіб захисту).

На практиці слід розмежовувати випадки застосування двосторонньої реституції як наслідку недійсності правочину та витребування майна як способу захисту прав власника, порушених незаконним відчуженням його майна.

Віндикаційний позов є позовом речовим і як такий належить до речових способів захисту права власності. Його зміст полягає у вимозі неволодіючого власника до володіючого невласника про повернення речі в натурі. При цьому відповідно до статті 396 ЦК України за допомогою віндикаційного позову може захищатися володіння також і носія іншого речового права (титульного володільця), а не тільки права власності. Безпосередня мета віндикації полягає у відновленні володіння власника (титульного володільця), що, у свою чергу, забезпечує можливість використання ним усього комплексу правомочностей, що складають належне йому речове право.

Отже захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до особи, яка незаконно володіє цим майном у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин (за договором тощо) та якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно, зокрема в добросовісного набувача. Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 29.03.2017 у справі № 6-3104цс16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 674/31/15-ц (провадження № 14-288цс18), та аналогічними висновками Верховного Суду в постановах від 11.04.2018 у справі № 904/9655/16 та від 16.07.2020 у справі № 17/04/05/10-01-14-05-08/4129.

Натомість реституція це спеціальна форма відновлення становища, що існувало до порушення, сутність якої полягає в поверненні сторін правовідношення у стан, який передував вчиненню певної протиправної дії. Реституція може поставати як реституція володіння (повернення кожною із сторін недійсного правочину того, що така сторона за ним отримала) або ж як компенсаційна реституція відшкодування (в грошовій чи негрошовій формі) вартості одержаного у разі неможливості його повернення в натурі.

Реституція як правовий наслідок недійсності правочину та спосіб захисту суб`єктивного цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише за наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним.

Положення частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення переданого на виконання недійсного правочину майна, яке було відчужене третій особі. Вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.

Тобто застосування реституції та повернення майна за недійсним правочином за положеннями статті 216 ЦК України є можливим тоді, коли предметом спору є правочин за участю власника і першого покупця (набувача) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 674/31/15-ц, від 14.12.2022 у справі № 461/12525/15-ц, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 910/7606/17, від 11.07.2018 у справі № 910/8955/16, від 06.08.2019 у справі № 910/1922/18, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 757/57019/17-ц, від 24.06.2021 у справі № 331/4782/18).

В даному випадку позивач звертається до суду з віндикаційним позовом про витребування з чужого незаконного володіння відповідача на користь позивача нерухомого майна.

В свою чергу, однією з ключових умов звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки у такому випадку здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально правових способів. Окрім того, особливістю віндикаційного позову є відсутність спору з приводу належності позивачеві майна (майнових прав) на праві власності чи іншому титулі. За наявності відповідного спору право позивача не може бути захищено шляхом задоволення віндикаційного позову; особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача; виключно власник наділений правом, передбаченим ст.388 ЦК України, витребування свого майна з чужого незаконного володіння, а тому саме на позивача за таким позовом покладається обов`язок доведення володіння цим титулом до вибуття майна» (правові висновки про застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №10/2180).

У даній справі позивачем добровільно за рахунок додаткового внеску до статутного капіталу відповідача було передано цілісний майновий комплекс про що було складено відповідний Акт приймання-передачі додаткового вкладу третьої особи в негрошовій формі до статутного капіталу товариства, тобто сторони мали зобов`язально-правові відносини.

Більше того, позивач має частку у статутному капіталі відповідача, яка складає 19,98 %, що еквівалентно 10 210 100,00 грн.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача; волею є детерміноване i мотивоване бажання особи досягти поставленої мети. Сама по собі воля не тягне юридичних наслідків для відповідної особи. Волевиявлення - прояв волі особою зовні, завдяки чому воля стає доступною для сприйняття іншими особами. Чинне законодавство України не пов`язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності волі у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором. Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів» (висновки про застосування норм права, викладені у пунктах 47, 48, 55 постанови Верховного Суду від 11.01.2022 у cправі № 5023/5847/11).

З огляду на викладене, враховуючи наявність між сторонами зобов`язальних правовідносин, а також волі власника на передачу майна, звернення останнього з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння не є ефективним способом захисту та не призведе відновлення порушеного права позивача.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зважаючи на встановлені обставини та на ведені норми суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.01.2025.

Суддя П.П. Чеберяк