Ухвала

від 06.01.2025 по справі 910/15339/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

06 січня 2025 року м.Харків Справа №910/15339/24

Провадження №19/913/2/25

Суддя Косенко Т.В., розглянувши матеріали

за позовом Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» (пр. Берестейський, буд. 121 В, офіс 106, м. Київ, 03116)

до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (вул. Большая Дмітровка, буд. 15 А, буд. 1, м. Москва, 125993, Російська Федерація)

про стягнення 3 580 045 238 грн 35 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Агрохолдинг Авангард» (далі ПрАТ «Агрохолдинг Авангард») 11.12.2024 через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, який зареєстрований відділом документального забезпечення роботи суду 12.12.2024, до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 3 580 045 238 грн 35 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, воєнними діями на суверенній території України, було пошкоджено майно позивача, що позбавило останнього можливості здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, у зв`язку із чим він зазнав значних збитків у вигляді упущеної вигоди.

Як указує позивач, окупація території України у Луганській області, незаконне заволодіння майном та пошкодження, знищення майна, було здійснене військовими силами відповідача, що завдало позивачу збитки, а тому, саме відповідач порушив охоронюване національним законодавством України та гарантоване приписами Протоколу 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року право позивача, як юридичної особи, на мирне володіння своїми активами та одержання від використання даних активів прибутків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у справі №910/15339/24 на підставі п.1 ч.1 ст.31 ГПК України позовну заяву із доданими до неї матеріалами передано за підсудністю до Господарського суду Луганської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2025 справа передана на розгляд судді Косенко Т.В.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах «Морель проти Франції», пункти 45-50; «Пескадор Валеро проти Іспанії», пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі «Лука проти Румунії», пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 44; «Пабла Кю проти Фінляндії», пункт 30; «Мікалефф проти Мальти», пункт 96).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Заява №21722/11) від 09.01.2013 було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

У рішенні по справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (Заява №33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Пунктом 4 ч.1 ст.35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Частинами 1, 9 ст.39 ГПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Частиною 3 ст.31 ГПК України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Отже, з огляду на дату постановлення Господарським судом міста Києва ухвали від 16.12.2024 у справі №910/15339/24 16.12.2024, строк на її апеляційне оскарження закінчився 26.12.2024.

Водночас, відповідно до поштового конверту, відправником якого є Господарський суд міста Києва, та у якому матеріали справи №910/15339/24 направлені до Господарського суду Луганської області датою відправлення зазначено 24.12.2024.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що зазначені матеріали справи були направлені Господарським судом міста Києва до Господарського суду Луганської області з порушенням припису ч.3 ст.31 ГПК України, передчасно, до закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали від 16.12.2024.

Також суд бере до уваги, що на даний момент не можна виключати можливість оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 шляхом подання апеляційної скарги в останній день строку на її оскарження (26.12.2024) засобами поштового зв`язку, що в силу ч.3 ст.31 ГПК України взагалі виключає передачу матеріалів справи за підсудністю до закінчення апеляційного перегляду.

Відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Згідно з п.2.3.31 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30, результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 1), що автоматично створюється автоматизованою системою. Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.

Після надходження матеріалів справи до Господарського суду Луганської області, відповідальним працівником проведений автоматизований розподіл справи №910/15339/24. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2025 справа передана на розгляд судді Косенко Т.В.

Суд зазначає, що передчасне, до закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали від 16.12.2024, надсилання Господарським судом міста Києва позовних матеріалів за підсудністю потягнуло за собою передчасний автоматизований розподіл цих матеріалів між суддями Господарського суду Луганської області.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку, що визначення судді Косенко Т.В. для розгляду справи №910/15339/24, відбулося з порушенням зазначених вище приписів процесуального законодавства, що в силу ст.35 ГПК України виключає можливість розгляду вказаної справи суддею Косенко Т.В.

Отже, з метою забезпечення довіри усіх учасників процесу до складу суду, що розглядає дану справу, заява судді Косенко Т.В. про самовідвід підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.40 ГПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Водночас, оскільки в даному випадку порушення порядку визначення судді у Господарському суді Луганської області сталося внаслідок передчасного надсилання позовних матеріалів до закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 і цю обставину неможливо усунути шляхом нового автоматизованого розподілу цих матеріалів у Господарському суді Луганської області, позовні матеріали №910/15339/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення 3 580 045 238 грн 35 коп. підлягають поверненню до Господарського суду міста Києва для виконання вимог ч.3 ст.31 ГПК України щодо передачі справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю після закінчення строку на оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.12.2024.

Також суд звертає увагу, що відповідно до абз.1-4 п.1 розділу ІХ «Направлення справ за межі суду» Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17.10.2023 №485) направлення справи за межі суду, у тому числі до апеляційної чи касаційної інстанції, до іншого місцевого суду, до експертних установ для проведення експертизи, до слідчих органів тощо, а також повернення справи за належністю до місцевого чи апеляційного суду здійснюється на підставі відповідного процесуального документа. У кожному випадку справа надсилається за межі суду із супровідним листом, підписаним керівником апарату або особою, яка виконує його обов`язки, чи іншою особою, визначеною наказом голови суду. У супровідному листі зазначаються підстави направлення (повернення) справи та її реквізити. Судові справи надсилаються поштою або передаються відповідальним працівником апарату суду. Передавання справ через сторонніх осіб категорично заборонено. На кожну справу, що направляється за межі суду, складається окремий супровідний лист.

Водночас, у матеріалах справи №910/15339/24 відповідний супровідний лист відсутній.

Керуючись ст.ст. 35, 38-40, 232 234 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву судді Косенко Т.В. про самовідвід задовольнити.

2. Відвести суддю Косенко Т.В. від розгляду справи №910/15339/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення 3 580 045 238 грн 35 коп.

3. Позовні матеріали №910/15339/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення 3 580 045 238 грн 35 коп. повернути до Господарського суду міста Києва для виконання вимог ч.3 ст.31 ГПК України щодо передачі справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю після закінчення строку на оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.12.2024.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 06.01.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

СуддяТетяна КОСЕНКО