Рішення

від 24.12.2024 по справі 915/1320/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року Справа № 915/1320/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Шевченко Т.В.,

представника позивача: Богословського С.В. (поза межами суду),

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПолеХім-Трейд",

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирко Трейд",

про: стягнення 493801,57 грн, -

в с т а н о в и в:

25.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПолеХім-Трейд" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 24.10.2024 (вх.№12980/24) в електронному вигляді, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирко Трейд" заборгованість за Договором поставки №51 від 19.07.2024 у загальному розмірі 493801,57 грн, з якої: 463200,0 грн сума передплати та 30601,57 грн пеня.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між сторонами було укладено Договір поставки №51 від 19.07.2024, на виконання якого позивачем перераховані відповідачеві кошти у сумі 463200,0 грн. Оскільки оплата товару була здійснена 19.07.2024, то в силу п.2.2 Договору та п.3 Специфікації (Додатку №1 до Договору №51 від 19.07.2024) відповідач повинен був поставити товар в термін до 27.07.2024 включно. Відповідач, в порушення умов Договору поставки товару не здійснив, у зв`язку з чим позивач просить повернути йому сплачені кошти за непоставлений товар. Крім того позивачем було нараховано до стягнення з відповідача пеню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2024, - справу №915/1320/24 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 30.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 02.12.2024.

Ухвалою суду від 02.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.12.2024.

Згідно ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

За таких обставин враховуючі приписи п.2) ч.6 ст.242 ГПК України суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач не скористалися наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.

Відповідач у судове засідання 24.12.2024 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 24.12.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

19.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мирко Трейд" (постачальник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПолеХім-Трейд" (покупець, позивач у справі) було укладено Договір поставки №51 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1, якого відповідач зобов`язався в порядку та в строки, встановлені Договором, передати у власність позивача Карбамід (Туркменістан) у кількості 24 (двадцять чотири) тонн, асортимент, кількість і ціна якого вказуються у Специфікації/ях та/або в рахунках на оплату, що є невід`ємною частиною даного Договору, а позивач зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п.1.2 Договору постачальник гарантує, що є власником товару, який поставляється за даним Договором, і що товар будь-яким способом не відчужений, не закладений, не перебуває у спорі та під арештом, прав відносно нього у третіх осіб немає.

У відповідності до п.2.2 Договору строк поставки товару: протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання на поточний рахунок постачальника 100% попередньої оплати, якщо інше не обумовлено сторонами у Специфкації/ях та/або рахунку на оплату.

Відповідно до п.3.3 Договору порядок розрахунків: 100% попередня оплата, якщо інше не обумовлене у Специфікації/ях.

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2024 (п.11.1 Договору).

19.07.2024 сторонами підписано та скріплено печатками Специфікацію (Додаток №1 до Договору №51 від 19.07.2024) за змістом, якої постачальник - ТОВ "Мирко Трейд" зобов`язалось поставити покупцеві - ТОВ "ПолеХім-Трейд" Карбамід (Туркменістан) у кількості 24 тони за ціною 19300,0 грн за тону, сума разом за весь товар - 463200,0 грн в т.ч.ПДВ 77200,0 грн (п.1). Умови (базис) поставки товару: за умовами EXW - зі складу постачальника в м.Ізмаіл, територія ВПК, 1 район вул.Торгова, 16 (п.2). Термін відвантаження товару до 27 липня 2024 року (п.3).

Позивачем 19.07.2024 на виконання умов Договору та Специфікації, на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату №27 від 19.07.2024 було сплачено відповідачеві суму 463200,0 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №218 від 19.07.2024 на вказану суму з призначенням платежу: "Оплата за Карбамід (Туркменістан) згідно рахунку 27 від 19.07.2024, У сумі 386000,00 грн., ПДВ - 20% 77200,00 грн.".

Термін відвантаження товару відповідно до п.2.2 Договору протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання на поточний рахунок постачальника 100% попередньої оплати, якщо інше не обумовлено сторонами у Специфікації/ях та/або рахунку на оплату та п.3 Специфікації сторонами визначено до 27.07.2024.

У визначений у Специфікації термін, відповідачем товар позивачеві поставлено не було.

З метою повернення коштів, позивач звернувся до відповідача з вимогою б/н від 23.08.2024 про поставку товару або у випадку неможливості здійснити поставку товару про повернення, сплачених ним коштів. В матеріалах справи містяться докази направлення позивачем на адресу відповідача вищезазначеної вимоги.

Відповідачем вказана вимога залишена без відповіді та виконання.

Отже, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 463200,0 грн, сплачених позивачем коштів за товар, який не був поставлений відповідачем.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

У відповідності до ч.ч.1, 4 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч.1 ст.173 ГК України).

Частинами 1, 2 ст.180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п.п.1.1, 2.2 Договору та п.3 Специфікації сторони погодили, що постачальник зобов`язався в порядку та в строки, встановлені Договором передати у власність покупця Карбамід (Туркменістан) у кількості 24 (двадцять чотири) тонн, асортимент, кількість і ціна якого вказуються у Специфікації/ях та/або в рахунках на оплату, що є невід`ємною частиною даного Договору, а позивач зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах визначених Договором. Строк поставки товару: протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання на поточний рахунок постачальника 100% попередньої оплати, якщо інше не обумовлено сторонами у Специфікації/ях та/або рахунку на оплату. Термін відвантаження товару до 27.07.2024 (п.3 Специфікації).

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов`язання зі здійснення попередньої оплати за товар у строк та за ціною, визначених у Специфікації, однак відповідач обумовлений договором товар в повному обсязі у визначний строк не поставив.

У відповідності до ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Позивач 23.08.2024 звернувся до відповідача з вимогою про поставку товару або повернення, сплачених грошових коштів у сумі 463200,0 грн.

Відповіді на вказану вимогу відповідачем не надано, товар не поставлений, грошові кошти не повернуті.

Відповідачем не надано суду доказів поставки товару позивачеві або повернення сплачених позивачем коштів за товар у розмірі 463200,0 грн.

Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо повернення отриманих коштів за не поставлений ним товар позивачу, відповідач, у порушення приписів ст.ст.73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують належне виконання позивачем зобов`язань з оплати товару, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості (суми передплати) в сумі 463200,0 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 30601,57 грн пені, суд вказує наступне.

За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.3) ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п.7.2 Договору, у випадку порушення строку поставки товару покупцю, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, який не поставлено, за кожен день порушення строку.

Згідно наданого суду розрахунку, позивачем нараховано за порушення відповідачем строків поставки товару пеню у розмірі 30601,57 грн за період з 23.07.2024 по 23.10.2024 (93дн.).

У судовому засіданні 24.12.2024 представник позивача зазначив, що ним у позові було помилково зазначено дату початку прострочки замість 28.07.2024 ним було зазначено - 23.07.2024.

Судом встановлено, що згідно умов Договору та п.3 Специфікації, відповідач мав поставити товар в термін до 27.07.2024, тому прострочення строку поставки починається з 28.07.2024.

Враховуючи викладене, розмір пені, нарахованої позивачем на підставі п.7.2 Договору за період з 23.07.2024 по 23.10.2024 уточнено судом, виходячи з наступного розрахунку:

- за період з 28.07.2024 по 23.10.2024 (88дн.) при ставці НБУ - 13%, пеня нарахована на суму боргу 463200,0 грн становить 28956,33 грн (463200,0 грн х 26% х 88дн./366дн.);

Таким чином, судом встановлено, що стягненню підлягає пеня в загальному розмірі 28956,33 грн за період з 28.07.2024 по 23.10.2024 включно. В частині стягнення пені у сумі 1645,24 грн, слід відмовити у зв`язку з відсутністю правових підстав для її нарахування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирко Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПолеХім-Трейд" 463200,0 грн суми передплати по Договору поставки №51 від 19.07.2024, 28956,33 грн пені та 7382,34 грн судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 03.01.2025 року.

Суддя М.В. Мавродієва